🌟 Марні сподівання, або як я воювала з GoodreadsМісяць тому вирішила, що раз вже я опублікована авторка, то хочу мати на Goodreads сторінку авторки, аби при кліку зі сторінки книги відкривалась красива заповнена сторіночка моя.Ніби ж не має бути так складно - заповнюєш анкету на Author Program, подаєш заявку - і готово. Ага, угу. Мені відмовили, ТРИЧІ. По причині, що я не маю офіційного сайту себе як авторки, де має бути зазначена моя електронна пошта, що співпадає із поштою особистого акаунту на Goodreads. Ніякі сторінки на сервісах типу Linktree їм не підходять. Моя пошта на сторінці автора на сайті видавця їм не підходить. Соц.мережі не рахуються - тільки персональний сайт автора. Вимоги до цього сайту мені ніхто не може сказати, і все спілкування із сапортом cхоже на довбання головою об стіну - вони просто по колу пишуть мені гидотно-ввічливі подяки за звернення і що я маю мати 'official author website', щоб це не значило.Але вони не на ту натрапили. Ось побачите - ця бюрократична машина рано чи пізно паде до моїх ніг. Спробую зробити сайт на конструкторі сайтів і подамся іще раз. Якщо у вас був недавній досвід ось цього всього - поділіться🙏
🙊 Вчора відбувся мій перший книжковий клуб. І як читачки, і як авторки.Безмежно дякую пані Юлії за запрошення, це було буде тепло, цікаво і щиро. Майже три години обговорювали першу книгу "Променів Аласі", будували теорії та плани, розмірковували, чому персонажі саме такі, ділились, що сподобалося, а що не дуже і, звісно, ставили оцінки. Середня оцінка вийшла 9,8 з 10, що просто космос. Особливо розчулило те, наскільки крутою була підготовка - учасниці прийшли в кольорах книги, а Єва навіть спекла смачнючі кекси й тематично їх прикрасила. Це вау!Детальніше про клуб і його результати можна почитати ось тут. А я мала трохи часу на рефлексію цього нового для мене досвіду. Ось кілька висновків:💜 Підлітки - набагато більш вимогливі й прискіпливі читачі, ніж дорослі. Трохи отримала на горіхи, але загалом оцінки були високі, що дуже тішить.💜 Кожен досвід прочитання є унікальним, і кожен читач має власний погляд на те, яким має бути продовження історії. Всім ніколи не вгодиш, це факт. Але, наслухавшись теорій, моя тривожність щодо другої книги виросла в геометричній прогресії. Вже відчуваю, що багатьох можу розчарувати, бо буде геть не так 🫣💜 Досвід отримувати відгуки на власну книгу офлайн дуже цікавий і корисний, але потребує певної емоційної підготовки. Навіть якщо відгуки хороші і тебе хвалять. Все ж отримувати відгуки дистанційно, через інтернет, набагато емоційно легше. Чи то це в мене свої заморочки, але досі незручно почуваюся, говорячи з кимось про свою книгу офлайн. Я горобчик-соціофобчик, тут вже як є 🤷Цікаво було спостерігати, наскільки по-різному сприймають одну й ту ж історію дорослі і підлітки. Окремо хочу відмітити, як же круто, коли в школах вчителі організовують читацькі клуби. Я б мріяла про таке в свої шкільні роки!
📖 Поки над головою щось літає, почала читати наступну книгу. І не змогла. Трошки проаналізувала, що ж саме мені заважає.💜 Хаотичність персонажки. Взагалі не розумію, що вона робить і що відбувається.💜 Велика кількість флешбеків й інфодампів на старті, які перебивають динамічні сцени. Умовно, персонаж тікає від нападника, і посеред цього ми отримуємо флешбек на кілька сторінок про його дитинство з діалогами й описами. І таких флешбеків дуже багато і буквально на самому початку. Тобто, ми ще не увійшли в історію, а нам вже вивалюють купу інформації про життя, дитинство й інших персонажів. Так, флешбеки цілком ок, але, як на мене, вони не мають бути посеред динамічних сцен чи напружених діалогів, бо тоді оповідь відчувається рваною і хаотичною, і краще їх давати десь вже пізніше.💜 Текст хочеться почистити. Багато повторів і зайвих уточнень.💜 Глобально здається, що авторка не дуже розуміє місце дії, яке обрала для розгортання історії.Після вичищеного тексту "Пісні Ахілла" читається важко, тож відклала цю і перемкнулась на "Червону зиму" Аннетт Марі, де поки що все подобається і дуже поступове занурення в історію. Як я люблю 💜
✨'Щасливе місце' Емілі Генрі, Artbooks (переклала Анна Процук)Дослухала вчора на Абуці і, якщо коротко, мені ніяк🤷Авторка добре пише емоції, відчуття, почуття, та й взагалі добре пише. Ось тільки мене не зачепили ані персонажі, ані сама історія. Відчуття, ніби копирсаєшся в чиїхось не дуже цікавих і не дуже вдалих стосунках, окрім яких там мало що є і всі нещасні. Ладно, брешу. Тут ще є про кризу, з якою, певно, стикалися усі 30+ - чи то я роблю, чи щаслива я, що робити далі, який сенс. Насправді, прямо зараз я в ній. Але навіть попри це я не відчула себе релейтед до персонажів. До того ж тут є оце "проблема, бо вони не можуть поговорити словами через рот", тому драма мені здалася надуманою. Може, просто троп second chance - не моє. Або історії, де є тільки любовно-стосунська лінія, не мої, бо я люблю кохання-страждання, в не кохання-зітхання. Не знаю. Це точно не краща книга авторки, бо 'Пляжне чтиво' мені зайшло. Не знаю, як вона вийшла у 'Вибір блогерів' КК, бо, відверто, є кращі представники і зарубіжного, і вітчизняного виробництва. Але переклад класний, озвучка топ, написано гарно. Слухати на фоні цілком.#почитати
🤦♀️ Сьогодні буде не зовсім про книжки чи письменництво, але про важливе.Нещодавно я пережила дуже неприємний стан - нервовий зрив, тахікардія, панічка, інсомнія, тремор, втрата апетиту і ледь не втрата свідомості. Це було спричинено раптовою ситуацією з Чарлі (яка все ще вкрай важка, тож якщо бажаєте підтримати - це можна зробити тут), але суть у тому, що на мить я забула про себе і поставила проблему в центр усього. Це був один з найгірших тижнів мого життя і точно найгірший день народження. Врятували мене слова мами, які червоним неоновим написом блимали у підсвідомості: "Потурбуйся про себе".І я потроху почала повертати себе собі. Спочатку медикаментозно, аби зняти критичний стан і повернути хоча б сон. Далі тілесно - дихання, практики, холодний душ, прогулянка, самомасаж щіткою, ванна з магнезією, тощо. Потім ментально - продумування найгірших варіантів і пошуку виходу з них. І головне - усвідомленням, що я для себе маю бути на першому місці. Завжди. Не скажу, що зараз я ок, але щільний серпанок жаху і відчаю відступив. Я про що - завжди, ЗАВЖДИ турбуйтеся про себе. Навіть якщо щось не так, навіть якщо здається, що якась невдача чи негаразд визначає ваше життя - скоріш за все це не так, а ви значно більше за це. 🫂💜
Аліса Корж - «Промені Аласі»⭐️ 10/10 Останнім часом я стала надто сентиментальною. Може, в цьому винен нейротоксин?
📎 Як сильно закохав мене цей світ в себе! Настільки круто прописаний лор, яка жива історія, насичена і деталізована, адже розповідь ведеться від першої особи. А текст - ну мед, хочеться розібрати на цитати.Як я люблю, коли читається легко, емоційно, моментами аж іскри пролітають. 🗒️Серед отруйних пісків пустелі, та жорстокого класового поділу жителів, що вижили під штучно створеними куполами, ми долаємо шлях разом з чудовою дівчинкою Касі 😍💔 Вона пізнала лиху долю та безліч страждань усього лиш за те, що народилась серед нижчих, хоч і росла серед вищих. 🗒️ Але тут ми відкриваємо разом з головною героїнею і силу дружби та підтримки, перші іскорки любові, політичні інтриги і небезпечні вилазки, студентська романтика, чи не так? 💔Давно мені не було так хвилююче, дочитуючи останні сторінки книги. Здавалося, ось-ось і я втрачу свідомість разом з головною героїнею. А потім ще й наплакалась. Але фінал - ідеальний для цієї історії, з нетерпінням чекаю другу частину. А книгу раджу всім, це просто скарб 😱#сучукрліто
🤪😏Одна з тем, яку дуже люблю і в інших книжках, і в своїй - це тема дружби. Певно, тому я і читаю підліткові історії - бо часто там це показано особливо щемко і щиро. В моїй історії є справжня жіноча дружба. Уна і Касі дуже різні. Одна - м'яка, ефірна і легка, немов аромат весняних квітів, інша - тверда і щільна, як уламок гірської породи, і така ж гостра. Одна вміє втішати і підтримати словами, інша виражає свою любов діями і вчинками. Їхні стосунки викликають у мене бурю емоцій і навіть трохи заздрість, адже мати таку дружбу - це скарб ✨Це уривочок з другої книги, але в першій є не менш щемкі моменти між цими двома:Серце рветься на частини, а в кутиках очей збирається волога. Міцно обіймаю Уну, аби вона фізично відчула те, що я хочу їй сказати.— Я більше нікому не дозволю образити тебе. Від зараз і назавжди, чуєш? — шепочу їй на вухо. — Я вирву серце кожному, хто посміє вичавити з тебе хоча б сльозинку.Уна шморгає носом і також обхоплює мене руками. Довго сидимо, тримаючи одна одну в міцних обіймах. Нарешті вона відсторонюється, витирає рукавом прекрасні заплакані очі і м’яко всміхається. #променіаласі
🖤 "Безніч", Джей Крістофф, Небо (переклала Ксенія Сокульська)Мія Корвере, яку веде помста за сім'ю, йде в школу вбивць, аби згодом вирішити долю трьох найвпливовіших людей Республіки.
Почну з основного - мені сподобалося. Правда, я очікувала більш дорослої й кривавої історії, а отримала янґедалт з навчанням. Та мене це не розчарувало. Слухала в додатку Абук.🤌 Однозначно сподобалися💜 стиль і майстерність автора. Тут без питань. Крістофф володіє словом і сміливо сплітає з нього історію. Можливо, місцями запафосно для мене, бо я не люблю пафосну мову, але тексту це пасує. Він дуже технічний автор - історія складена академічно правильно, всі моменти і якісь дрібнички зіграли або, я певна, зіграють далі. Світ розкривався поступово, як і минуле персонажів. Тут я вчилась і записувала.💜 гумор. Я може й не гиготала, але посміхалась.💜 пан Добрик. Він прикольний)Але моменти, за які я чіплялась, саме на рівні світу й історії. Тут важливо, що я слухала книгу, а не читала, тож могла щось просто упустити. І що це дууууже суб'єктивно, і що я докопуюсь. Там є спойлери, тож прикрию.💜 світ ніби й інший, зі своєю космологією навіть (бо сонць кілька, інакше все працює), проте поміж унікальних тварин і явищ є щось геть з нашого світу - свині, коні, віслюки, Бургундія. Загалом, такого багацько, що мене трохи вибивало.💜 сама церква Нії викликала питання. Бо якщо вона така секретна, що ніхто про неї не знає, тоді де вони беруть гроші і замовлення? Якщо немає замовлень - то нащо їм нові околіти? Чому тільки чотири клинки кожного року і не більше? Врешті вийшло, що таки про неї знають, але ж казали...💜 процес навчання. Майже вся перша книга - це навчання Мії, але я його не відчула. Так, нам показали супер-пупер-опасних вчителів, і буквально у кожного з них був один дуже типовий вихід - вони з'являлись на перший урок, чомусь намагалися вбити околітів, а потім згадувалися десь дуже побіжно. Володар Касій взагалі не зрозумівся мені. Нам казали, що вони суперсильні й апасні, але жодного разу не показали цього. Навіть навпаки - в кінці вони взагалі виявилися damsels in distress, яких врятувала суперсильна Мія.💜власне, Мія. Вона суперсильна зі старту, і це те, чого я не люблю. Я люблю слабких сильних героїнь, а Мія для мене - сильна слабка героїня. Що також цілком ок, просто мені не дуже. Вона буквально з перших сторінок володіє тінями, посилає всіх наліво і направо, роздає стусанів і знає отрути, бо багато читала. Чому вона навчилася в тій церкві, окрім того, що їй перекроїли тіло і зробили сексі? Не дуже зрозуміло. Тобто, нічому такому, чому б вона не навчилася сама чи чого не знала раніше. Я не сильно відчула її арки, окрім нового досвіду дружби і кохання (?). В кінці вона стала ще сильнішою, проте це не її заслуга. Дуже видно, що автор сильно її любить і дає їй все найкраще (навіть цицьки).АЛЕ продовження я точно буду читати, а в ідеалі - слухати, бо зрозуміла, що історії, де є активний оповідач, мені більше заходять, коли хтось мені їх розповідає. Тож чекаю, коли абук озвучить другу і третю частини трилогії. В цілому, це для мене тверда 4+🌟, навіть попри моменти, бо історія цікава і з нею приємно проводити час. А ще, ну, пан Добрик ❤️#почитати
🙊 Пройшов місяць з виходу першої книги "Променів Аласі" і хочеться трохи відрефлексуватиЗа цей час відбулася перша презентація книги в Readeat, я отримала середню оцінку 4.86 на Goodreads і майже доредагувала другу книгу. А ще - зробила кілька висновків про ринок, які, в цілому, тісно пов'язані між собою. Може, нічого нового, а може й буде цікаво.Дісклеймер: 1) це не пост-ниття, ні-ні. Навпаки - я частково вдягнула машкару маркетолога і спробувала подивитися на все саме так. 2) всі думки ґрунтуються на моєму досвіді і точно не претендують на істину.
💜 Текст сам себе не продаєНавіть хороший. Ба більше - класична реклама також не сильно його продає. Що дійсно працює - так це відгуки, сарафанне радіо і великою мірою бренд автора (соц. мережі, офлайн події, участь в ком'юніті). І ось тут вже кожен сам вирішує, наскільки хоче і готовий у це вкладатися.💜 КонкуренціяУкраїнський автор конкурує не тільки з перекладами вже популярних західних авторів, а й з іншими речима - нетфліксом, іграми, думскролінгом в тіктоці, тощо. Навіть на книжковому ринку таке перенасичення новинками, що не загубитися серед усього цього різноманіття дуже важко. З іншого боку, книголюби страждають від fomo через неможливість прочитати все-все, що призводить до нервів і нечитуна. І так - українських авторів постійно порівнюють з перекладними і чомусь дивуються, коли виявляється не гірше 😁💜Основна боротьба йде не за гаманець читача, а за його часЯк авторка, я хочу не стільки продати книгу, як щоб її прочитали. І ось тут справжнє поле бою. Бо купити не дорівнює читати, книга може простояти на полицях роками. Тож саме за час читача доводиться боротися. Як? Здобувати і підігрівати його/її зацікавленність тими самими відгуками, сарафанним радіо, баззом в соц. мережах і активністю автора. Якщо про це говорять і це читають - значить, воно вартує часу. До слова, саме за час я дякую читачеві у подяках, бо це найцінніша валюта.💜Чим раніше - тим кращеПідігрівати ту саму зацікавленність варто починати задовго до виходу книги і бажано на тій площадці, де потенційно є ваша майбутня читацька аудиторія і в тому форматі, який підходить вам. Це важко і складно, але ну що ж вже, іноді треба виходити за рамки. Наприклад, мені дуже некомфортний формат відео, але заради експерименту я вирішила до кінця року кожного дня викладати тікток. Подивимося, що з цього вийде. 👉 Що б я порадила від себе автор(к)ам з майбутнім дебютом?💜Занизити очікування. Емоційно по мені найбільше вдарила невідповідність того, наскільки вихід книги big deal для тебе і наскільки це маленька подія в масштабах світу, навіть локального книжкового. ❤️ Знайти "своїх". Я безмежно вдячна всесвіту, що знайшла ком'юніті фелоу-райтерок і фелоу-райтерів, які проживали чи проживають те саме, що і я - і хвилювання, і зневіру, і сльози, і все-все. Хай і з більшістю ми знайомі тільки онлайн, та цей спільний досвід і взаємопідтримка неймовірно важливі 🙏🌟Користуючись нагодою. Якщо ви прочитали "Промені Аласі" і маєте бажання висловитися - тицьніть вашу чесну оцінку на Goodreads, а ще краще - напишіть там ваш чесний відгук про проведений час в Академії разом із Касі 🫶#виданнякниги
Шпаргалка по відомих структурах прозового тексту.Три акти (Сід Філд): 25%-50%-25%, перший акт суміщає в собі експозицію, стрімкий початок дії, представлення персонажів, основний конфлікт. Другий розвиває, третій дає кульмінацію і швидке завершення (розвʼязку)Три акти (Блейк Снайдер): додаєм на 7% каталізатор змін, першу половину другого акту присвячуємо іграм і забавам, останні 10% другого акту — найнижча точка “поганці насуваються”. Приклад: як приборкати дракона, Міцний горішок.Пʼять актів: спочатку довга експозиція, знайомство з персонажами і світом, дія починається ближче до 15-20% тексту, в третьому акті поворотний момент, виходимо на кульмінацію (все вже знайоме), в кінці після розвʼязки ще довго розповідаємо що сталося після, як склалося життя персонажів. Приклад: Володар перснів.Піраміда Фейртага: має 5 актів, стосується трагедій що тривають 3 години. половину історії герої “піднімаються” — тобто є надія на те що їхні життя стануть кращими в фіналі, кохані будуть разом і щасливі, але на середині йде перелам і решта історії це шлях на дно. Приклад: Ромео і Джульєта.Азійські 4 акти: Майже такі самі як 3 акти, але середина присвячена неочікуванному центральному повороту, додавання нової неочікуваної теми. Звичайна 3-актна структура не додає нові теми після першого акту. Основна ідея: гармонія всіх елементів сюжету. Приклад: “Паразити”, в середині ми раптово дізнаємося про ще одну родину що живе під будинком.13 Сцен Аристотеля: 1. Пролог. 2. Вступна пісня 3. Сцена. 4. Пісня. 5. Сцена. 6. Пісня. 7. Сцена. 8. Пісня 9. Сцена. 10. Пісня. 11. Сцена. 12. Пісня. 13. Епілог(Аристотель ніколи не говорив про триактну структуру в Поетиці, коли він казав про початок-сердина-кінець він воював проти нехронологічної оповіді, популярних в Давній Греції флешбеків і флешфорвардів, тобто формату середина-початок-кінець. Приклад структури середина-початок-кінець Одіссея)Те що вважають за 3-актну структуру Елія Доната (римського ритора): протаза, епітаза, катастрофа це структура прологу. В роботах, які цитуються він оцінює вступ до різних пʼєс. Фактично це означає: представлення персонажів, представлення конфлікту, введення катастрофи що запускає решту дії. Подібне до 1 акту Блейка Снайдера.Шлях героя: чітка послідовність етапів. 1. Представлення (звичайний світ) 2. Поклик до пригод. 3. Відмова від поклику 4. Зустріч з ментором 5. Перехід порога 6. Випробування, союзники і вороги. 7. Наближення до Печери 8. Найголовніше випробування 9. Винагорода 10. Дорога назад. 11. Воскресіння 12. Повернення з еліксиром. Приклади: “Зоряні Війни: Нова надія”, “Диявол носить Прада”. Дуже чітка послідовність етапів яка гарно накладається на три акти, але три акти не зобовʼязані бути такими.Фіхтеанська крива: одразу пірнаєте в дію, сюжет це нескінченний ланцюжок сутичнок конфліктів що ведуть до найбільшого (кульмінаційного) коли нарешті наступає розвʼязка. Відмінність від 3 актів Снайдера: дія починається навіть раніше, немає передишок (наприклад спокійних, ліричних моментів) ані в першій ані в другій половині другого акту.Паралельна структура: пишуться два таймлайни подій, фактично два сюжети, які повʼязані темою і розвиваються паралельно. Фрагментарне письмо: збірка оповідань чи міні-історій, обʼєднаних однією темою, але немає спільної наростаючої дії, центрального поворотного моменту, кульмінації єдиного конфлікту. Все це існує лише всередині окремих епізодів, але не спільне. Приклад: Кульбабкове Вино Бредбері.Коротше, у вас є варіанти, як писати (і це не всі). Нагадайте мені пізніше написати як використовувати ці схеми на практиці при плануванні або редактурі.
TGLIST.COM.UA
