Залізний Хрест ✙ △

​10 травня 2024 року о четвертій ранку ворог розпочав наступальну операцію на півночі ХарківщиниПісля масованої артпідготовки та десятків ударів КАБами, штурмові групи угруповання «Сєвєр» перетнули кордон у напрямку Липців та Вовчанська. Це була перша операція новоствореного «Ленінградського військового округу» РФ під командуванням генерала Лапіна​Для атаки окупанти зосередили близько 30 000 особового складу, основу якого склали 11-й та 44-й армійські корпуси. Стратегічна мета Кремля полягала у виході на дистанцію 20-25 км від Харкова для системних обстрілів міста ствольною артилерією. Через брак важкої техніки ворог швидко перейшов до тактики «м’ясних штурмів» малими піхотними групами (до 5-8 осіб), які намагалися закріпитися в кожній хаті «сірої зони»​Українська розвідка фіксувала накопичення сил заздалегідь, проте політичні заборони на використання західної зброї по території РФ не дозволяли завдати превентивних ударів по Бєлгородській області. Це поставило підрозділи ТрО на першій лінії в районах Стрілечої та Пильної у критичне становище, вони прийняли прямий удар переважаючих сил ворога без можливості накрити ворожі колони ще на вихідних рубежах​Мінні поля безпосередньо на лінії кордону були встановлені лише частково через постійний простріл території, що дозволило росіянам швидко зайти вглиб на 5-7 км. Ситуацію врятувала лише термінова передислокація резервів ГУР, НГУ та призначення генерала Михайла Драпатого командувачем ОТУВ «Харків», що кардинально змінило систему управління військами на цій ділянці​Особливістю битви за Вовчанськ стала рекордна концентрація авіабомб до 50 КАБів на добу. Ворог знищував місто квартал за кварталом, часто накриваючи власну піхоту. Ключовим епізодом стала облога Агрегатного заводу: у вересні 2024 року спецпідрозділи ГУР МО провели унікальну операцію, зачистивши всі 30 будівель заводу в контактних боях та взявши в полон десятки заблокованих окупантів​Станом на зараз ворог не зумів взяти під вогневий контроль кільцеву дорогу ХарковаДозвіл на використання систем HIMARS та західної артилерії по тиловій логістиці в Бєлгородщині фактично паралізував наступальний потенціал угруповання «Сєвєр». Битва за Харківщину перетворилася для РФ на стратегічний тупик, де вони щодня втрачають сотні солдатів заради контролю над руїнами прикордонних сіл✙ history khorta

30 квітня 2018 року о 14:00 офіційно завершився режим Антитерористичної операції, що тривав 1477 днів. З цього моменту розпочалася Операція Об’єднаних Сил, що кардинально змінило підхід до оборони країни та перевело протистояння у правове поле повноцінної військової відповіді на агресіюГоловною зміною став перехід управління від СБУ до Збройних Сил України. Якщо в АТО ключова роль належала спецслужбам, то з початком ООС стратегічне керівництво перейшло до Командувача об’єднаних сил, а першим цю посаду обійняв генерал-лейтенант Сергій НаєвЦе дозволило створити Об'єднаний оперативний штаб, який став єдиним центром прийняття рішень для армії, Нацгвардії, СБУ та прикордонників, ліквідувавши хаос у координації між відомствамиВведення режиму ООС базувалося на законі про деокупацію Донбасу, який вперше на законодавчому рівні закріпив за Росією статус держави-окупанта. Це було офіційним визнанням того, що проти України ведеться не «терористична діяльність», а міжнародний збройний конфлікт. Такий крок дозволив легітимізувати застосування важкої артилерії та авіації у правовому полі України, а також запровадив «особливий порядок» у прифронтових зонах, що значно посилило контрдиверсійну боротьбуСаме під час ООС українська армія почала системно впроваджувати стандарти НАТО (G-структури), переходячи на західні системи управління військами та цифрову картографію. У цей період Україна отримала перші комплекси Javelin та почала застосовувати турецькі Bayraktar TB2 для розвідки та ударів. Завдяки тактиці «малих кроків» у межах ООС під контроль України було повернуто понад 24 квадратних кілометри територій та стратегічно важливі населені пункти: Південне, Шуми, Катеринівку та Золоте-4За роки проведення АТО та ООС наші захисники пройшли шлях від добровольців у пластикових касках до професійної армії, яка вже на той момент була однією з найбільш боєздатних у Європі. Саме досвід позиційної війни, артилерійських дуелей та мобільної оборони, здобутий під час ООС, став вирішальним чинником, який дозволив ЗСУ вистояти у перші найважчі тижні повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року✙ history khorta

​Рік тому писали про кірху в Августдорфі, а нещодавно ентузіасти на вікі оприлюднили гарну статтю, з якою радимо вас 👉🏻ознайомитися. Нагадуємо, щоАвгустдорф - це район, розташований на півночі покутського міста Снятин, що на Івано-Франківщині. Колись був німецькою колонією зі своїми самоврядуванням, храмом і школою, славився землеробами, візниками й ковалями. 85 років тому, в жовтні 1939, згідно з пактом Молотова — Ріббентропа німців депортували з Августдорфа на етнічні землі. За декілька місяців колонія офіційно припинила своє існування і стала вулицею Гоголя. Упродовж 1945-1947 років її заселили українці із Закерзоння — замішанці й лемки. Ця колонія є однією з перлин нашої різноманітної історії, яку треба знати і зберігати. Тільки уявіть собі, перший дерев’яний храм на Августдорфі звели у 1830-х роках. У радянські часи святиню перетворили на склад з технічною сіллю, згодом — на клуб. Тепер кірха потребує реставрації. Дуже хочеться вірити, що мабуть таки знайдуться небайдужі люди, які захочуть зайнятися відновленням нашої спадщини, яка і є тим самим стовпом національної свідомості, яку так варто берегти. Особливо в умовах війни. Дуже шкода, що чиновники не завше про це пам'ятають. Ось наприклад пані губернаторша @onyshchuksvitlana, яка часто хизується своїм чоловіком священником УГКЦ. Ну невже вона не може знайти фундаторів для відновлення цього історичного будинку, кірхі як ніяк? Невже так важко обдумати концепцію музею, який якраз таки і збереже ту духовність, за яку так топить пані Світлана Онищук?Після сюжету на Суспільному певні чиновники пообіцяли розібратися, але на жаль, обіцянки залишилися лише обіцянками... А там навіть дім продається, який при бажанні можна було б зробити культурним центром музейного кластеру. Зрозуміло, що війна. Зрозуміло, що гроші є куди витрачати. Але і після війни будуть проблеми, які треба буде закривати грошима. І що, це значить, що треба ігнорувати поступове вмирання нашої історії? Ми щиро сподіваємось, що таки знайдуться люди, які зможуть або відновити, або хоча б посприяти відновленню історичного комплексу. Почитайте цю статтю. Подивіться сюжет на Суспільному. Мабуть саме Ви зможете врятувати Августдорф. CHURCHERCHURCHER 2.0 - резерв

"Аватарство" - як системна слабкість частини нашого війська і його безпосередні виконавці мають розцінюватись як зрадники і це, зокрема, підтверджується бійцями та командирами Української Повстанської Армії.Зокрема, в системі дисципліни УПА існувала окрема система покарань для тих, хто любить вживати спиртні напої під час служби - покарання залежали від наслідків і загалом від самого бійця. Найчастіше це були фізичні покарання, а якщо аватар призвів до тяжких наслідків, військовим судом найчастіше висувався смертний вирок.Наразі ситуація з аватарством в нашій армії є фактично найбільшою за всю історію. Наша армія зараз найбільша в історії нашої державності, але через відсутність дисципліни та ідеології заборони вживання як в бригадах АЗОВ або 3 ОШБР, ми маємо розвинуту проблему, яка впливає на підтримку населенням військових, бойовий дух та готовність підрозділів протистояти ворогу.Аватар - є зрадником в формі, Націоналістична Юність не може перетинатись з аватарами. Їх потрібно усувати від ключових посад, якщо це офіцер або сержант і демонстративно поширювати культ протистояння негідним покидькам в формі.ЮNІСТЬ

Христос воскрес, воскресне Україна! 🇺🇦☦️Своїм Воскресінням Ісус Христос переміг ✊смерть, невід'ємну природу людського життя. Переміг Христос також скверну земну, яка супроводжувала Його до самого хреста, і розіп'яла його. Кульмінацією зради власного Царя і Бога скверною фарисейства було визнання римської влади, "Не маємо іншого царя, токмо кесаря". Визнання влади земної, чужої "ізбраному народу", над Боголюдиною, прийняття темної клятви "кров Його на нас і на дітях наших".Ми ж боремося проти неофарисейства ⛴МП. Ця структура веде боротьбу проти українського православ'я, незалежного від їхніх пут. Вони оголосили це "священною війною", дозволяючи розправи над мирними людьми "богоугодними" в умовах "боротьби з раскольніками". Але українські православні християни захищають ревно🇺🇦🔫своє право спілкування з Христом та виконання Його заповідей без нагляду антихристової тиранії та її псевдоцерковного поплічника.І Воскресіння Христове☦️, і Його обіцянка другого пришестя, повинні говорити нам, що за будь-яких обставин, перемога світла над темрявою буде остаточною, і що наша боротьба не марна. А тому, мужні, брати і сестри🙏, бо ординські когорти не посміють осквернити нашої землі, якщо ми дамо змію відсіч#інформативноЗХ#релігіяЗХ#штабЗХЯкщо Бог з нами, то хто проти нас?🇺🇦🪖

Нас тут просять прокоментувати перфоманси глави УПЦ КП патріарха (?!) Никодима, який то висвячує ноунеймів на єпископів, то гроші клянчить на семінарію, то ноунеймів ставить керувати справами патріархії, бути секретарем синоду та патріаршим вікарієм. Як коментувати це ми чесно кажучи не знаємо. Перспектив у релігійної організації немає в принципі. Юридична особа УПЦ КП припинена, грошей немає, замість того, аби отримувати спонсорську допомогу від меценатів (як це роблять усі церкви), Никодим-патріарх збирає гроші як волонтер - постить реквізити в телеграмі, що доказує абсолютну істину - нормальних спонсорів немає. Ліквідувати цю організацію будуть поступово. При чому комплексно - в Україні та поза її межами. Ми вже писали про парафії за кордоном, які дуже хочуть забрати в ПЦУ (залишилося тільки віднайти механізм, бо обмеження томосу то ніхто не скасовував). Враховуючи той факт, що ПЦУ як би то не було, церква напівдержавна, тримати ще одного антагоніста, який має на меті псути атмосферу в Помісній, ніхто не буде. Митр. Епіфаній домовиться таки з відповідними особами та й ліквідують рештки. Це мабуть і боляче для частини вірників УПЦ КП, але залишати в країні ще одну церкву, що сіє розбрат - ну то таке. Тому спостерігайте за діяльністю цього патріарха, пам'ятаючи, що це просто ще один елемент історичних подій - завершення історії УПЦ КП, яка спочила разом із Патріархом Філаретом. Никодим намагається влізти в сторінку підручника історії хоча б на один абзац. Що тут можна сказати. Напевно про нього і напишуть. Але не факт, що там буде щось позитивне.CHURCHERCHURCHER 2.0 - резерв

14 березня наша держава відзначає день добровольця🔫🇺🇦Дату обрали не випадково — рівно 12 років тому, 14 березня 2014 року, перші 500 добровольців з числа бійців👤🇺🇦 Самооборони Майдану відправились на тренувальну базу, аби в подальшому сформувати перший добровольчий батальйон.Серед тих добровольців 2014-го року ⚜️🪖 них є і наш друг, легендарний Андрій Луб’яний. Його позивний – «Чорний»👨🏴‍☠️ — на пам'ять про чорних запорожців Армії УНР. Він є учасником Майдану 2013-2014 рр. і від 2014 р. Будучи правнуком повстанця Холодного Яру, він як гідний нащадок не міг залишатись осторонь у боротьбі за територіальну цілісність держави. З квітня 2014 р. перебував у добровольчому підрозділі “Київ-2”. Потім служив у 92-й ⚔ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка, 10-й ⛰Окремій гірсько-штурмовій бригаді, 72-й 💀ОМБр імені Чорних запорожців. Під час повномасштабного вторгнення повернувся у стрій до 92-ї ОМБр. ⚔Ми не лише вітаємо героя зі святом, а й зичимо довгих літ життя, бо подвиги як твої, так і твоїх побратимів завжди перед нашими очима!🫡🔱🔫#інформативноЗХ#ЗСУЗХСлава нації! Смерть окупантам! 🇺🇦🔫

Чи зможе ПЦУ побудувати свою структуру в Латвії? #інсайдиchurcher #церковнаборотьба Цікавий документ від знайомих, за що їм щиро дякуємо. Конгрес українців у Латвії звертається на ФанарГоловні пункти звернення:♦️У Латвії понад 75 000 українців, зокрема 35 000 біженців.♦️Для православних українців там немає альтернативи МП, який поширює ідеологію "русмиру" і підтримує рф.♦️Частина віруючих вже перейшла до парафії УГКЦ, але значна кількість православних українців залишилася без опіки.Прохання: Благословити створення місії під юрисдикцією Вселенського патріархату, долучивши до служіння священників з ПЦУ.Як цікаво. Ініціатива навіть не ПЦУ, а "цивільних". Виглядає нібито ПЦУ незручно звертатится напряму на Фанар, аби розширити свої парафії за кордоном (обмеження Томосу), тому така ось "проксі-схема". Є і варіант, що владиці Епіфанію це не цікаво, ось і запустили ініціативу "знизу". Але ми все ж віримо в "проксі-схему", яка відпрацює і місію запустять. Чекаємо. CHURCHERCHURCHER 2.0 - резерв

Українська громада Перемишля протягом століть боролася за збереження своєї ідентичності. У другій половині XIX — на початку XX століття місто переживало свій «золотий вік»: українці становили майже третину населення, діяли культурні, освітні та церковні інституції. Саме в Перемишлі 10 березня 1865 року вперше публічно прозвучав гімн «Ще не вмерла Україна». У 1904 році був відкритий Народний дім — символ українського життя, де у листопаді 1918-го проголошували приєднання міста до ЗУНР.Однак ХХ століття приніс катастрофу. Після Другої світової війни, під час операції «Вісла» 1947 року, сотні тисяч українців Закерзоння були примусово депортовані. У Перемишлі, хоча місто формально не підлягало етнічним чисткам, українська громада майже зникла. Люди ховали свою ідентичність, мова зникла з вулиць, а культурне життя звелось до мінімуму. Єдиним осередком спільноти довгий час залишалася Греко-католицька церква.Особливо символічною є історія Архикатедрального собору Святого Івана Хрестителя. Цей храм, зведений українцями, був розібраний у XV столітті, а з його каменів, згідно з місцевою легендою, побудований католицький собор. У ХХ столітті греко-католики втратили свій головний храм — після війни його передали кармелітам, а українська громада на десятиліття залишилася без власного собору. Лише у 1991 році, після падіння комунізму, почалася боротьба за повернення церкви. Папа Римський Іван Павло II мав офіційно передати храм УГКЦ, але монахи разом із частиною місцевих жителів заблокували вхід. Тоді понтифік передав українцям інший храм — гарнізонний. Лише через роки, після тривалих переговорів, греко-католики змогли відновити контроль над історичним собором, який сьогодні знову є духовним центром української громади.Повернення українців до Перемишля почалося ще в радянські часи, але справжній відродження стався вже в незалежній Польщі. У 1991 році відкрили українську школу, а в 2011-му — після багаторічних зусиль — Народний дім був офіційно повернутий громаді. Сьогодні це не просто культурний центр, а «Дім для всіх» — простір, де зустрічаються різні покоління, мігранти, біженці, місцеві жителі. Тут працюють бібліотека, коворкінг, консульство України, проходять майстер-класи, концерти, кінофестивалі, допомога переможцям війни.Перемишль — місто на кордоні, але не лише географічному. Це місце, де зіштовхуються й зливаються історії, мови, ідентичності. CHURCHERCHURCHER 2.0 - резерв

🛑Трошки про націю / народ розпишу➡️Nація – це форма самоорганізації суспільства на політичному рівні. Вона виникає тоді, коли спільнота людей усвідомлює спільні інтереси, цілі та відповідальність за власну державу й майбутнє. Nація завжди пов’язана з політичною волею, інститутами та здатністю до колективної дії та розвитку ➡️Народ є ширшим і менш структурованим поняттям. Це етнокультурна або історична спільність, об’єднана мовою, традиціями, походженням. Народ може існувати тривалий час без держави, без чіткої політичної суб’єктності та без механізмів реалізації власних інтересів.➡️Ключова різниця полягає в рівні організованості. Народ може залишатися пасивним об’єктом впливу. Nація – завжди суб’єкт політики. Саме нація здатна створювати державу, утримувати її, захищати кордони та приймати стратегічні рішення в умовах загроз➡️Nація формується не автоматично і не лише через спільне походження. Вона формується через освіту, інституції, політичну культуру, армію, економіку та спільний досвід відповідальності. Війна різко прискорює цей процес, змушуючи суспільство переходити від етнічної або культурної спільності до політичної єдності🛑Дяка другу «Хідану» за лекцію, яку він провів раніше, та за детальне й ґрунтовне прояснення цієї темиgats🪖