Ольга Карі “Твоє, моє, нічиє та інше”★★★☆☆Це книга допомагає подивитися на наше сьогодення через окуляри минулого — не абстрактного, а дуже побутового, родинного. Через досвід людини, яка зіштовхується з наслідками радянської спадщини у щоденному житті.Ольга Карі пише, як радянські звички, страхи, “так треба” й табуйоване продовжують формувати нашу автоматичну поведінку — у тому, як ми ставимося до себе, до виховання дітей, до тіла, до кордонів своїх та чужих. Як багато з того, що ми вважаємо «нормальним» або «своїм», насправді просто не було поставлено під сумнів. І як важливо розпізнавати, а не просто повторювати.Мене особливо зачепила тема про тіло як простір, який протягом десятиліть вважався чимось не зовсім нашим. Тіло, яке треба було ховати, стримувати, соромитись. Де відчуття, межі, вразливість — слабкість. І як багато з цього досі живе в нас, у наших реакціях. І тільки через осмислення ми можемо це змінювати.Це книга не з відповідями, а більше з питаннями.Про те, що таке свобода в особистому масштабі.Про щоденну деколонізацію: що я повторюю, а що переосмислюю?Про тишу — не як відсутність голосу, а як запрошення вслухатись.#відгукнапочитане