Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: bbcnk54@gmail.com
Посилання на канал: https://t.me/serhiyprytula Мій фейсбук - https://www.facebook.com/serhiyprytula/ Інстаграм - https://www.instagram.com/siriy_ua/ Youtube - https://www.youtube.com/prytula БАЗА МОНО - https://base.monobank.ua/89gMbvnkrTu7sR
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
Статистика telegram каналу - @bookstriathlon
2024-07-14
Книжковий тріатлон
Кількість підписників:
204
Фото:
386
Відео:
8
Посилання:
67
Категорія:
Книги
Опис:
Привіт! Мене звати Лєна, я працюю в маркетингу, вивчаю психологію та веду цей канал про книжки. Тут ти знайдеш відгуки на нон-фікшн та фікшн книжки, огляди книгарень на західному ринку та цікаві пропозиції. Для звʼязку - @elbaidak
Кількість підписників
День: 0
Тиждень: 0
Місяць: -5
Всього:
204
Середній перегляд на повідомлення
День: +192
Тиждень: +242
ERR: 105.55%
ERR (24): 94.12%
Середній за 30 днів:
215
Історія змін лого
Поки що змін не зафіксовано
Історія змін назви
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни типу аккаунта
Поки що змін не зафіксовано
Історія зміни статуса
Офіційно не підтверджена
2024-07-14
Стіна канала Книжковий тріатлон - @bookstriathlon
Недра Гловер Тавваб “Особисті кордони”
★★★★★
Я читала цю книгу два місяці. Хоча вона написана дуже доступно і, здавалося б, про звичайні речі, але я читала її повільно, досліджуючи свої власні кордони. Особливо в роботі (в маркетингу), бо саме тут вони найбільше стираються.
Я звикла, що, працюючи в маркетингу, я постійно доступна, постійно на зв'язку, часто кажу "так" неможливим дедлайнам, багатозадачності і тим самим розмиваю межі між роботою та особистим життям. Ця культура постійної доступності стала настільки нормалізованою, що встановлення меж здається професійним самогубством. Ця книга потрапила на мою книжкову полицю в потрібний момент, даючи відповіді на багато різних запитань. У той момент, коли я вже пішла до психотерапевта з запитом, як навчитися відпочивати)
Ключова ідея книги полягає в тому, що встановлення меж не означає бути жорстким чи суворим; це захист ментального та емоційного стану, щоб мати можливість жити більш збалансованим і повноцінним життям.
Окрім теоретичної експертизи авторки, в книзі багато практичних аспектів - є запитання, вправи та різні дієві сценарії/стратегії, які можна застосовувати одразу після прочитання. І, звісно, багато життєвих ситуацій/прикладів, які допомагають проілюструвати різні типи кордонів і те, як вони діють у повсякденних ситуаціях.
Цікавий блок був, як дитячі травми впливають на встановлення кордонів у дорослому житті + як відсутність кордонів на роботі призводить до вигорання. Тепер я чіткіше розумію, чому я маю пористі кордони навколо роботи і раз на рік або два зіштовхуюся з виснаженням через об'єм стресу на роботі.
Шкода, що у мене не було цієї книги десять років тому. Але, можливо, тоді я б не звернула на це увагу. Потрібно прожити свій досвід, щоб зараз щось бажати змінити.
Моя рекомендація вам - зробіть паузу від роботи і прочитайте цю книжку.
#відгукнапрочитане
★★★★★
Я читала цю книгу два місяці. Хоча вона написана дуже доступно і, здавалося б, про звичайні речі, але я читала її повільно, досліджуючи свої власні кордони. Особливо в роботі (в маркетингу), бо саме тут вони найбільше стираються.
Я звикла, що, працюючи в маркетингу, я постійно доступна, постійно на зв'язку, часто кажу "так" неможливим дедлайнам, багатозадачності і тим самим розмиваю межі між роботою та особистим життям. Ця культура постійної доступності стала настільки нормалізованою, що встановлення меж здається професійним самогубством. Ця книга потрапила на мою книжкову полицю в потрібний момент, даючи відповіді на багато різних запитань. У той момент, коли я вже пішла до психотерапевта з запитом, як навчитися відпочивати)
Ключова ідея книги полягає в тому, що встановлення меж не означає бути жорстким чи суворим; це захист ментального та емоційного стану, щоб мати можливість жити більш збалансованим і повноцінним життям.
Окрім теоретичної експертизи авторки, в книзі багато практичних аспектів - є запитання, вправи та різні дієві сценарії/стратегії, які можна застосовувати одразу після прочитання. І, звісно, багато життєвих ситуацій/прикладів, які допомагають проілюструвати різні типи кордонів і те, як вони діють у повсякденних ситуаціях.
Цікавий блок був, як дитячі травми впливають на встановлення кордонів у дорослому житті + як відсутність кордонів на роботі призводить до вигорання. Тепер я чіткіше розумію, чому я маю пористі кордони навколо роботи і раз на рік або два зіштовхуюся з виснаженням через об'єм стресу на роботі.
Шкода, що у мене не було цієї книги десять років тому. Але, можливо, тоді я б не звернула на це увагу. Потрібно прожити свій досвід, щоб зараз щось бажати змінити.
Моя рекомендація вам - зробіть паузу від роботи і прочитайте цю книжку.
#відгукнапрочитане
173
25-03-07 18:24
Клод Штайнер “Сценарії життя людей”
★★★☆☆
Ця книга про те, як ми всі живемо за певними сценаріями, навіть якщо самі цього не помічаємо. Штайнер пояснює, як ці сценарії з'являються ще в дитинстві через установки батьків, соціуму і наші реакції на це все. Якщо коротко, це інструкція для тих, хто хоче розібратися, чому їхнє життя йде так, як іде, і як це можна змінити.
Книга корисна, але не ідеальна. Цікаво було прочитати про становлення транзакційного аналізу (ТА), бо автор є другом та учнем Еріка Берна, який розробив концепцію ТА. Так само цікаво, що автор дає інструменти для того, щоб проаналізувати свої життєві сценарії й подумати, чи дійсно це те, що нам потрібно.
Щодо самої книги, одразу зазначу декілька поінтів, через які ця книга для мене на один раз:
➝ книга місцями застаріла, оскільки написана в 1974-му. Певні твердження вже є не актуальними.
➝ більшість прикладів стосуються американського суспільства 70-х років.
➝ український переклад — це катастрофа. Таке враження, що його перекладали через онлайн перекладач, а потім забули віддати на вичитку редактору та коректору. Читати місцями складно, і це реально псує враження. Кострубаті фрази, місцями дослівний переклад з англійською - люди так не говорять в житті.
Якщо читати, то краще англійську версію. Книга може дати цікаві інсайти, але часом доведеться “фільтрувати” інформацію.
#відгукнапрочитане
★★★☆☆
Ця книга про те, як ми всі живемо за певними сценаріями, навіть якщо самі цього не помічаємо. Штайнер пояснює, як ці сценарії з'являються ще в дитинстві через установки батьків, соціуму і наші реакції на це все. Якщо коротко, це інструкція для тих, хто хоче розібратися, чому їхнє життя йде так, як іде, і як це можна змінити.
Книга корисна, але не ідеальна. Цікаво було прочитати про становлення транзакційного аналізу (ТА), бо автор є другом та учнем Еріка Берна, який розробив концепцію ТА. Так само цікаво, що автор дає інструменти для того, щоб проаналізувати свої життєві сценарії й подумати, чи дійсно це те, що нам потрібно.
Щодо самої книги, одразу зазначу декілька поінтів, через які ця книга для мене на один раз:
➝ книга місцями застаріла, оскільки написана в 1974-му. Певні твердження вже є не актуальними.
➝ більшість прикладів стосуються американського суспільства 70-х років.
➝ український переклад — це катастрофа. Таке враження, що його перекладали через онлайн перекладач, а потім забули віддати на вичитку редактору та коректору. Читати місцями складно, і це реально псує враження. Кострубаті фрази, місцями дослівний переклад з англійською - люди так не говорять в житті.
Якщо читати, то краще англійську версію. Книга може дати цікаві інсайти, але часом доведеться “фільтрувати” інформацію.
#відгукнапрочитане
189
25-01-18 10:13
Peter Singer "The Most Good You Can Do"
★★★★☆
Ця книга дає цікавий погляд на те, як роботи impact так, щоб він справді був важливим та вагомим.
Автор пише про ефективний альтруїзм — підхід, що спонукає людей робити добро не емоційно чи спонтанно, а усвідомлено, раціонально розмірковуючи про вплив своїх дій. Тобто, довіряти фондам, але одночасно й перевіряти їхню діяльність: підтримувати не ті ініціативи, які «гучніше про себе заявляють», а ті, які доводять ефективність своїх дій.
Це те, що українці роблять вже третій рік поспіль — донатити 100,200 тощо грн на перевірені збори та бачити, куди ці кошти йдуть та рятують життя, ніж передавати один великий платіж на один збір соціального фонду й не знати, чи використані кошти за призначенням.
«Справжня сила не лише в бажанні допомогти, а й у здатності робити це ефективно»
Мене вразили історії людей в книзі, які обирають кар’єри не для особистого збагачення, а з метою використати зароблене для підтримки найбільш ефективних соціальних ініціатив.
#відгукнапрочитане
★★★★☆
Ця книга дає цікавий погляд на те, як роботи impact так, щоб він справді був важливим та вагомим.
Автор пише про ефективний альтруїзм — підхід, що спонукає людей робити добро не емоційно чи спонтанно, а усвідомлено, раціонально розмірковуючи про вплив своїх дій. Тобто, довіряти фондам, але одночасно й перевіряти їхню діяльність: підтримувати не ті ініціативи, які «гучніше про себе заявляють», а ті, які доводять ефективність своїх дій.
Це те, що українці роблять вже третій рік поспіль — донатити 100,200 тощо грн на перевірені збори та бачити, куди ці кошти йдуть та рятують життя, ніж передавати один великий платіж на один збір соціального фонду й не знати, чи використані кошти за призначенням.
«Справжня сила не лише в бажанні допомогти, а й у здатності робити це ефективно»
Мене вразили історії людей в книзі, які обирають кар’єри не для особистого збагачення, а з метою використати зароблене для підтримки найбільш ефективних соціальних ініціатив.
#відгукнапрочитане
184
25-01-12 16:54
Себастьян Юнгер "Плем’я"
★★★★★
Через призму військових подій у різних частинах півкулі автор змальовує потребу людини в спільноті. Він говорить про те, як почуття належності до «племені» змінює нас із середини та допомагає долати найважчі життєві виклики. Юнгер цікаво пояснює, що будь-яка трагедія (війна, стихійне лихо, складні соціальні зміни) змушують людей згуртовуватися. Саме це об’єднання, взаємодопомога та відчуття власної потрібності допомагають людині долати стрес, знижують рівень депресії і дарують відчуття потрібності.
Разом зі зміною середовища, наприклад по завершенню війни та поверненню солдатів додому, відбувається і розпад «племені», яке сформувалося під час служби. Коли зникає тісний зв’язок, виникає відчуття самотності, психологічні труднощі та, на жаль, депресія.
Автор досліджує вплив цих змін на психологічне здоров’яв’я людей, а також розглядає ідеї, як солдати долають ці складнощі на заході:
➝ Пошук або створення своєї спільноти (волонтерської, соціальної тощо)
➝ Допомога близьким чи незнайомцям
➝ Проводити більше часу з людьми
➝ Звертатися по допомогу до спеціалістів
Ця книга вчергове нагадує, наскільки людині потрібна інша людина й що, навіть, у найскладніші часи ми сильніші разом.
#відгукнапрочитане
★★★★★
Через призму військових подій у різних частинах півкулі автор змальовує потребу людини в спільноті. Він говорить про те, як почуття належності до «племені» змінює нас із середини та допомагає долати найважчі життєві виклики. Юнгер цікаво пояснює, що будь-яка трагедія (війна, стихійне лихо, складні соціальні зміни) змушують людей згуртовуватися. Саме це об’єднання, взаємодопомога та відчуття власної потрібності допомагають людині долати стрес, знижують рівень депресії і дарують відчуття потрібності.
Разом зі зміною середовища, наприклад по завершенню війни та поверненню солдатів додому, відбувається і розпад «племені», яке сформувалося під час служби. Коли зникає тісний зв’язок, виникає відчуття самотності, психологічні труднощі та, на жаль, депресія.
Автор досліджує вплив цих змін на психологічне здоров’яв’я людей, а також розглядає ідеї, як солдати долають ці складнощі на заході:
➝ Пошук або створення своєї спільноти (волонтерської, соціальної тощо)
➝ Допомога близьким чи незнайомцям
➝ Проводити більше часу з людьми
➝ Звертатися по допомогу до спеціалістів
Ця книга вчергове нагадує, наскільки людині потрібна інша людина й що, навіть, у найскладніші часи ми сильніші разом.
#відгукнапрочитане
191
24-12-30 15:55
Esther Rutter "All Before Me"
★★★★★
Читання цієї книги — ніби сидиш біля каміна із чашкою чаю, слухаючи рефлексії подруги про її життя. Авторка ділиться спогадами про власне дитинство, боротьбу з психічним розладом і шляхом до зцілення через природу, читання, творчість і листування Вордсвортів.
Естер Раттер, виросла в Саффолку (Англія), пережила складне дитинство через розлучення батьків і банкрутство батькового бізнесу. Попри це, вона успішно вступила до Оксфорду, а після закінчення університету викладала англійську в Японії, де зіткнулася з гострим психічним розладом. Повернувшись додому, Естер знайшла себе в роботі у Вордсвортському фонді, де й розпочалося її одужання.
Через життя і творчість Вордсвортів Естер поступово знайшла відповіді на свої внутрішні питання: про те, де її дім, як «зазирнути в життя речей» через власні роздуми, і чому досвід звичайних людей такий важливий.
У книзі не відчувається поблажливості до себе чи надмірної меланхолії, Естер однаково чесно і яскраво описує моменти захоплення, спокою та любові.
#відгукнапрочитане
★★★★★
Читання цієї книги — ніби сидиш біля каміна із чашкою чаю, слухаючи рефлексії подруги про її життя. Авторка ділиться спогадами про власне дитинство, боротьбу з психічним розладом і шляхом до зцілення через природу, читання, творчість і листування Вордсвортів.
Естер Раттер, виросла в Саффолку (Англія), пережила складне дитинство через розлучення батьків і банкрутство батькового бізнесу. Попри це, вона успішно вступила до Оксфорду, а після закінчення університету викладала англійську в Японії, де зіткнулася з гострим психічним розладом. Повернувшись додому, Естер знайшла себе в роботі у Вордсвортському фонді, де й розпочалося її одужання.
Через життя і творчість Вордсвортів Естер поступово знайшла відповіді на свої внутрішні питання: про те, де її дім, як «зазирнути в життя речей» через власні роздуми, і чому досвід звичайних людей такий важливий.
У книзі не відчувається поблажливості до себе чи надмірної меланхолії, Естер однаково чесно і яскраво описує моменти захоплення, спокою та любові.
#відгукнапрочитане
200
24-12-23 08:19
Джулі Сміт "Стратегія спокійного життя в буремні часи"
★★☆☆☆
Ця книга — класний вступ до основ клінічної психології, особливо для тих, хто тільки починає розбиратися в цій темі. Авторка гарно структурувала матеріал, надаючи поради так, що їх легко зрозуміє будь-хто. Та й загалом матеріал читається як легка і дружня розмова з терапевтом, а не як щось сухе й занадто наукове. Крім того, авторка доступно пояснює, коли краще звернутися до психолога і як працювати з різними емоційними станами.
Але особисто мені, після 8 років читання різних психологічних книжок, ця книга здалася надто базовою. Власне, тому й така оцінка. Хоча поради практичні, вони не завжди заходять глибше, щоб реально змінити щось у житті. Оскільки для цього вже потрібні дії та безпосередня робота з психологом.
#відгукнапрочитане
★★☆☆☆
Ця книга — класний вступ до основ клінічної психології, особливо для тих, хто тільки починає розбиратися в цій темі. Авторка гарно структурувала матеріал, надаючи поради так, що їх легко зрозуміє будь-хто. Та й загалом матеріал читається як легка і дружня розмова з терапевтом, а не як щось сухе й занадто наукове. Крім того, авторка доступно пояснює, коли краще звернутися до психолога і як працювати з різними емоційними станами.
Але особисто мені, після 8 років читання різних психологічних книжок, ця книга здалася надто базовою. Власне, тому й така оцінка. Хоча поради практичні, вони не завжди заходять глибше, щоб реально змінити щось у житті. Оскільки для цього вже потрібні дії та безпосередня робота з психологом.
#відгукнапрочитане
242
24-11-16 11:03
Мін Джін Лі "Пачінко"
★★★★★
Повертаюсь до читання із цієї сімейної саги, у якій розповідається історія чотирьох поколіннях корейської родини, що охоплює майже 100 років.
Історія починається на початку 20-го століття в маленькому рибальському селі біля Пусана, де ми знайомимося з повсякденним корейським життям того часу, який приносить анексія Кореї Японією в 1910 році. Корейці стають другосортними громадянами у власній країні, і в цьому середовищі виростає головна героїня — Сунджа. Юність і чистота Сунджи сильно контрастують із бідністю й жорстокими умовами. Та попри все, вона залишається сильною. Коли Сунджа вагітніє від одруженого чоловіка, вона не хоче жити в ганьбі, а замість цього виходить заміж за пастора й переїжджає до Японії. Там її родина житиме кілька поколінь як дзайнічі — люди, які оселилися в Японії, але залишилися чужими в її суспільстві.
Саме цей термін, дзайнічі, став стимулом для авторки Мін Джін Лі написати роман та провести багаторічне дослідження, як корейці будували своє життя та зберігали ідентичність у японському суспільстві, часто стикаючись із дискримінацією та ізоляцією. А ще з відчуженням, расизмом і впливом патріархальних норм.
Сюжет зачіпає багато важливих тем: родинні зв'язки, класову нерівність, тиск патріархату й складність жіночої долі
Після прочитання книги я ще подивилася екранізацію — два сезони серіалу від Apple TV. Це сильна й емоційна історія, яка змушує співпереживати головній героїні та її дітям, онукам. На фоні світових подій, культурних змін і життєвих викликів персонажі виглядають такими живими, а сама історія — важливою та значущою.
Пачінко - одна з прекрасних і водночас сумних книг, які залишаються у спогадах надовго.
#відгукнапрочитане
★★★★★
Повертаюсь до читання із цієї сімейної саги, у якій розповідається історія чотирьох поколіннях корейської родини, що охоплює майже 100 років.
Історія починається на початку 20-го століття в маленькому рибальському селі біля Пусана, де ми знайомимося з повсякденним корейським життям того часу, який приносить анексія Кореї Японією в 1910 році. Корейці стають другосортними громадянами у власній країні, і в цьому середовищі виростає головна героїня — Сунджа. Юність і чистота Сунджи сильно контрастують із бідністю й жорстокими умовами. Та попри все, вона залишається сильною. Коли Сунджа вагітніє від одруженого чоловіка, вона не хоче жити в ганьбі, а замість цього виходить заміж за пастора й переїжджає до Японії. Там її родина житиме кілька поколінь як дзайнічі — люди, які оселилися в Японії, але залишилися чужими в її суспільстві.
Саме цей термін, дзайнічі, став стимулом для авторки Мін Джін Лі написати роман та провести багаторічне дослідження, як корейці будували своє життя та зберігали ідентичність у японському суспільстві, часто стикаючись із дискримінацією та ізоляцією. А ще з відчуженням, расизмом і впливом патріархальних норм.
Сюжет зачіпає багато важливих тем: родинні зв'язки, класову нерівність, тиск патріархату й складність жіночої долі
Після прочитання книги я ще подивилася екранізацію — два сезони серіалу від Apple TV. Це сильна й емоційна історія, яка змушує співпереживати головній героїні та її дітям, онукам. На фоні світових подій, культурних змін і життєвих викликів персонажі виглядають такими живими, а сама історія — важливою та значущою.
Пачінко - одна з прекрасних і водночас сумних книг, які залишаються у спогадах надовго.
#відгукнапрочитане
235
24-11-11 07:56