beyond reanity

я ненавиджу своїх подругточніше, я не хочу їх ненавидіти...а тому тримаю на відстанівід своїх хоббі))це міг би бути клікбейт, але, на жаль, ні 😅 "на жаль", певно, для подруг, бо я в цій егоїстичній парадигмі живу 33 рочки, тому мені все ок) все моє життя в мене є якісь захоплення, які не просто частини на рівні з іншими сферами, а ніби джерела моєї безкінечної енергії, сховища любові та безумовного щастя, які я оберігаю в режимі "війни"колись я ходила на танці в myway. і я не просто ходила, я ходила на 4 класи підряд, 4 рази на тиждень, я їхала на заняття о 7мій вечора з стб і о 10тій після танців поверталася на канал працювати далітанці були моєю бульбашкою, в яку я ходила за ресурсом для решти справ, щось таке сакральне, особисте, "тільки моє", і коли хтось з моїх знайомих чи подруг хотів піти зі мною - всередині підіймалася хвиля обурення, а в руки брався уявний меч, яким я махала щоб не дай бог ніхто не наблизився до моєї недоторканої скарбниціі я казала ніпотім на довгих 8 років був танцювальний автомат Pump it up - в нас було комʼюніті, змагання, пікніки, подорожі, мої перші стосунки; ми з друзями купили цей автомат і зняли гараж, в якому тренувалися, спілкувалися та майже жили, тікаючи в свій затишний світ з універів, робот, родині коли хтось з моїх знайомих чи подруг хотів піти зі мною - всередині підіймалася хвиля обурення, а в руки брався уявний меч, яким я махала щоб не дай бог ніхто не наблизився до моєї недоторканої скарбниціі я казала нітепер в мене є серфінг. логіку ви зрозуміли))коли в гості приїжджають подруги, зазвичай вони хочуть піти спробувати, бо всі ж читають пости де я співаю дифірамби океану)) і мені ок, бо вони спробують і поїдуть, а разово доторкнутися до моєї релігії не виглядає для психіки критичнимале якщо б хтось з них переїхав в порто і захотів тренуватися зі мною - я б сказала ні, і скоріш за все навіть без "вибач", бо мені ані трохи не соромно за захист моїх кордонів, навіть якщо вони трохи крінжовіз хорошого - всі мої близькі про це знають ще на березі - в усіх сенсах)) не знаю чи було їм колись прикро через мою позицію, але це щось накшталт "дано" моєї особистості, і правила гри або приймаються, або нам не по дорозіз важливого - це працює в обидва боки, тобто якщо мені хтось скаже "аня, це мій світ, і я не хочу впускати в нього людей з інших сфер свого життя", я скажу "прийнято" і ніколи не ображусяз цікавого - люди, які ВЖЕ в комʼюніті, яке стало моєю релігією, це абсолютно ок, в мене нема до них ні ненависті, ні конкуренції, і зазвичай ми стаємо класними друзями, що обʼєднані однією дофамінною залежністюале люди які приходять ПІСЛЯ мене - це окремий біль)) бо мені потрібно досить багато часу, щоб прийняти їх, перестати сприймати як суперників і ще більше щоб допустити в своє серцеі все одно рідко коли ті хто "після" отримують стільки ж моєї внутрішньої валідації, як ті хто "до", ніби розставлений з самого початку сеттинг неможливо перескласти повністюдобре що вам пощастило бути не моїми друзями, а читачами, бо ділитися класними історіями я люблю, тут ніяких ревнощів 😁 а от якщо хотілося на серфінг, то тепер ви знаєте, що це ахуєнно, але не до мене))#reanity_особисте

📍Кабо Верде, Салв мене є подруга, з якою кожного року ми досліджуємо якісь непопулярні напрямки, і вже побували в Перу, на Азорах, в Непалі та Індіїі цього року нас занесло в Кабо Верде на острів Салякщо ви нічого не чули про таку країну - це ок, півроку тому ми також не чули)) але переліт з Порто був прямий (мені 😁), а враховуючи воркейшн, сильно скакати галопом все одно б не вийшло, тому обрали теплий океан + білий пісочокіншими словами, розвалилися тюленями на ліжачках, що максимально для нас нетипово))Сал - найтуристичніший острів африканського архіпелагу, всього їх 10, 9 з яких населені але туризм це чи не єдина кормушка економіки, тому туристичне узбережжя Санта Марія виглядає супер фенсі і з купою закладів з лобстерами в меню, але за межами цього раю простягається 15 на 15 квадратичних кілометрів бідності (площа Сала на 20 квадратних км більше Львову))90% часу ми були в нашому резорті або блукали набережною в пошуках смачної піна колади, але один день острівного туру по «визначним місцям» відкрив очі на дуже сумну картину:🪾 поклади солі, які раніше приносили країні прибуток, втратили свою цінність, і тепер соляні поля це туристична атракція якогось італійського власника, де за €6 можна полежати в воді типу як в мертвому морі🪾 на острові майже нічого не росте, це суха пустеля, посеред якої розташувалися фавели - смердючі металеві одноповерхові коробки, в яких живуть місцеві🪾 середня зарплата десь біля €200/міс, тому з приїжджих намагаються здерти все, що тільки можна - продукти в супермаркетах коштують вдвічі дорожче за португальські, а в маленькому магазинчику за пляшку води і молоко ми віддали €4.5з цікавого -🌱 вперше в житті побачили міраж, реально виглядає ніби вода, але якщо підʼїхати ближче то це просто рівнина🌱 за 3 євро з людини зайшли на мілковину, де місцеві розбавленою в пакеті кровʼю з водою приманюють лимонних бейбі акул. а якщо помахати шматком мʼяса, то вони ще й стрибають 🥲🌱 спробували неймовірно смачне вулканічне вино Cha de Fogo, яке привозять з сусіднього острова Фого з діючим вулканом і де виноградники ростуть прямо у лавовій породі, тому вино має дещо димний присмак (типу smoked wine)🌱 вперше скуштували лобстерів на грилі - вони як великі смачні креветки, а також варених молюсків percebes (морські жолуді), які виглядають як мої нічні кошмари, загугліть)) перші хвилин 15 я навіть не могла змусити себе їх торкнутися, тому чистила подруга 😁 але після третього келиху Cha de Fogo набралася сміливості і долучилася до цієї мерзенноі справи)) на смак щось середнє між устрицями та крабом, але мʼяса так небагато, що це як лузати потворні сємкі))🌱 а ще ми випадково стали свідками історичної події - збірна Кабо Верде вперше брала участь у ЧС, а тому зараз там всі ходять в спортивних футболках, бʼють цілодобово в барабани, дивляться футбол на вулиці і дуже сильно радіють забитим голам) 🌱 також я не змогла пройти повз серфінг в теплому океані, а тому на годинку орендувала софт борд. через 5 хвилин без гідрокостюму натерла дошкою внутрішню частину стегон, мокра футболка на вітрі була неприємно холодна, камʼянисте дно це якесь бдсм для ніг, а короткі хвилі біля самого берега катали максимум на три метри. сумую за Порто))🌱 ну і вишенька на торті це коли під кінець нашої подорожі пяненькі ми раптово усвідомили, що ніколи не купалися голяка і поперлися о 2 годині ночі в океан 😅 це могла б бути весела історія в скарбничку нашої дружби, але подруга наступила на морського їжака, і до 4тої ранку ми намагалися витягнути з її стоп обламані голки 🫠я змогла дістати тільки 2, тому наступного ранку ми поїхали в місцевий шпиталь, де за 40 євро дві дівчини спробували ліквідувати рештудістали майже всі, а маленькі тонкі та ламкі повинні тепер вийти самі (перші три дні треба парити ноги) чи з часом розсосуться, бо це карбонат кальція 🫪ось так чілл відпочинок, який не повиннн був стати супер особливим спогадом, в результаті набув тисячу емоцій)) тому раджу острів як зону перепочинку та заземлення, але купайтеся заради бога в капцях))#reanity_travel

взагалі я щиро обожнюю обʼємні фентезі з магічними світами, але ось тільки що порахувала, що за майже 2 з гаком роки існування каналу прочитала всього лише декілька епічних саг - емпірей, акотар, розбите серце та скованих (2 рази))...що в перекладі на кножковоблогерске означає приблизно "ніхєра" 😁звичайно були класні історії типу божественних супротивників та чудовиськ істини, але все ж таки це не те що буде зберігатися в розбитому на уламки скла серці на все життя тому перед відпусткою в пошуках нового вічного кохання я рандомно не читаючи анотацій - все як завжди - купила собі на якабу "Змію й крила ночі" ні на що сильно не сподіваючись, бо не бачила в інших каналах щоб хтось прям пісявся окропомспойлер: цим хтось буду я! 😍книга мене витащила за шкірки з нечитуна і дуже засмутила тим, що це лише дилогія(( але другу частину я тільки почала, тому наступний тиждень планую провести в кайфахотже, що в нас дано:Орея - людина, прийомна дочка короля вампірівєдиний для неї шанс здобути силу і перестати бути ходячою здобиччю це взяти участь у легендарному турнірі Кеджарі, переможець якого отримає будь який дар від богині Ніаксії але не одна Орея ладна на все, щоб змінити своє життя :)_________що вам точно треба знати - це enemies to lovers, бо інше анічка не читає))зазвичай в новий фантастичний світ я вʼїжджаю довго і зі скрипом, але тут якось дуже класно і упорядковано розказали правила і позакривали всі сюжетні дірки, тому я як залетіла з першої сторінки в історію, так і вилетіла з неї ракетою на одному подиху через тижденьпо відчуттям це нагадує певно емпірей, коли є слабеньке дівча з залізною волею, і супер класний сильний краш, якого вона цією волею в результаті в себе закохуєі мені сподобався вампірський сеттинг, бо окрім сутінок, які я тільки дивилася, вампірські світи пройшли повз мене (монстри на канікулах не рахуються))), а тому це відчувалось як щось новеАЛЕ!читала я собі читала із задоволенням все те, що дуже люблю, і от за 10% до кінця книги починає відбуватися те, що на голову не налазитья очікувала канонічний фінал і навіть не переживала коли стало "все погано", але авторка виправила "все погано" на "все добре", і це "все добре" відчувається ще гірше, ніж було "все погано" 😳 і в тебе тупо розвалюється відношення до всіх героїв, а як його до купи зібрати взагалі не яснопри чому ні тобі, ні головній героїні - ви обидві однаково в цьому відвертому гівніі ось в другу книгу я заходжу з щирим нерозумінням як мені відновити ставлення до персонажів, бо не всі речі можна виправитиале якщо не виправити - це не буде вічне кохання 😳😳😳 а якщо це не вічне кохання, то нахіба я це взагалі читаю 😁короче, дуже цікаво і захоплююче, приблизно як фінал оніксової бурі)) тому пішла я рятувати свої почуття, а ви записуйте собі міні серію в TBR ❤️Змія й крила ночі - 1000/10видавництво Vivat

якщо ви пропустили цю дивовижну історію, то я вам дуже заздрю і бігом біжіть дивитися!!!Неортодоксальна (Unorthodox) - американсько-німецький мінісеріал на чотири епізоди від Нетфлікс, що вийшов 26 березня 2020 рокусюжет заснований на автобіографії Дебри Фельдман, ортодоксальної єврейки, яка відмовилася від свого хасидського корінняа ще це перший серіал нетфлікса, де переважно говорять на ідиші, і це звучить дуже гарно, тому обовʼязково дивіться із субтитрами, бо там ситуативно важлива суміш ідиша, німецької та англійськоїотже, що в нас дано:Есті, 19-річна єврейка з ультраортодоксальної громади в Брукліні, тікає від нещасливого шлюбу до Берліна, де живе її мати, щоб почати нове життядізнавшись про її вагітність, за нею на пошуки вирушає чоловік разом із двоюрідним братом, щоб повернути дружину додому_____як людина, яка паралельно з фільмами зазвичай ще щось робить, заявляю, що цей серіал я дивилася дуже уважно і захоплено, бо не хотілося пропустити ні секундочкипо-перше, Шира Хаас у головній ролі - це просто якийсь космос: я всі чотири серії не могла відірватися від її зовнішності, пластики, достовірності гри та неймовірного таланту, показаного в останній серії (тут я просто сиділа зарьована)по-друге, я дуже мало знаю про євреїв і ще менше - про ортодоксальних, тому вперше настільки детально побачила їхнє життя, побут, звичаї, упередження, і це настільки цікаво, ніби потрапляєш в інший вигаданий світ -дуже обмежений, жорсткий і мізогінний насправді, але водночас такий... цілісний? впевнений? непохитний?але чи дійсно непохитний?дуже круто показано контраст життя спільноти в нью йорку і молоді в берліні, дуже ніжно зображено світ очима дівчини, яка до 19 років не бачила нічого, окрім стін із правил і забороні дуже просто розказано про таку складну культуру, в якій змогла вирости така неймовірна жінка. а вона неймовірна! серіал просто топ, для впевненості додам, що IMDB 8.0, а Rotten Tomatoes - 96% позитивних рецензійтому бігом дивитися і дякувати анічці за рекомендацію!#reanity_дивимось

#РЕКАП 8: що ви пропустили?кожні 10 прочитаних книг я буду робити списочок з оцінками та лінками на пости, щоб ви знали, які історії тут були - так легше орієнтуватися та знаходити конкретні відгуки 💫для зручності навігації, рекапи будуть залишатися в закріплених1. Залізне полумʼя (Р. Яррос) 2. Оніксова буря (Р. Яррос) - 10/103. Cхованка (П. Дуглас) - 6/104. Врозтіч (І.Виговська) - 7.5/105. Одного разу розбите серце (С. Ґарбер) - 1000/106. Балада про недовго й нещасливо (С. Ґарбер) - 1000/107. Прокляття справжнього кохання С. Ґарбер) - 10/108. Левіафан (Шіро Куроі) - 6/109. Виживуть пʼятеро (Г. Джексон) - 8/1010. Інакша (Л. Кухарець) - 5/10фільми та серіали: 🫧 Гра в кальмара: виклик (Netflix, реаліті шоу)🫧 Антарктида (документальний фільм Птушкіна)🫧 Нюрнберг (фільм, США)🫧 Макстон Холл (другий сезон, Amazon Prime, Німеччина) 🫧 Red, White and Royal Blue (фільм, США)🫧 Емілі в Парижі (5 сезон, Netflix)🫧 Франкенштейн (фільм Гільєрмо дель Торро, Netflix)🫧 Люди яких ми зустрічаємо у відпустці (фільм, екранізація Емілі Генрі, Netflix)🫧 Матеріалісти (фільм, США)🫧 Vis a vis (перший сезон, Іспанія, Netflix)🫧 Життя комах (мультик, Дісней/Піксар)🫧 Буремний перевал (фільм, США)🫧 На гребені хвилі (фільм про серферів, США)🫧 Бріджертони (4тий сезон, Netflix)🫧 Останнє кохання на Землі (фільм, США)🫧 Стрибунці (мультик, Дісней/Піксар)🫧 Марія-Антуанетта (фільм Софії Копполи, США)🫧 BTS: the return (документалка про гурт BTS, Netflix)🫧 Хлопець на вимогу (міні-серіал, Netflix, Южна Корея)🫧 Скоро трапиться щось страшне (відгук року)))🫧 Навіть якщо це кохання зникне зі світу сьогодні ввечері (міні-серіал, Netflix, Южна Корея)🫧 Могила світлячків (фільм, студія Гіблі)🫧 Кримінальне чтиво (Тарантіно)🫧 5 сантиметрів за секунду (фільм, Макото Сінкай, Японія)🫧 Карти, гроші, два стволи (Гай Річі)🫧 Леді-Птаха (фільм, США)🫧 Гордість та упередження (фільм, США)🫧 Погані дівчиська (фільм, США)🫧 Поза кампусом (1 сезон, Amazon Prime)🫧 Black to black (художній фільм про Емі Уайнхаус, Netflix)🫧 Ейфорія (3 сезон, HBO)🫧 Майкл (художній фільм про Майкла Джексона)🫧 Майкл Джексон: вердикт (документалка про суд над Джексоном, Netflix)🫧 Рейчел одружується (фільм з Хетуей, США)🫧 Матерінський інстинкт (документалка, Netflix)#reanity_особисте - історії з життя#reanity_surfing- про серфінг#reanity_дивимось - огляди на кіно та серіали#reanity_wallpapers - підбірки шпалер#reanity_travel - про подорожі#reanity_promo - реклама

роздуми про коучингнічого проти не маю, сама в ньому була з точковими запитами і в той момент мені це досить непогано допомогло розширити горизонти свого сприйняття ситуації але ось сьогодні наткнулася на пост знайомої, яка дуже активно просуває коучинг і свої послуги, і там було щось типу «…рік тому я їздила цією дорогою з роботи кожен день, приходила додому, вкладала дитину, наливала вино і вмикала серіал. як добре що я змінила своє життя» і ваше зміню 😁 далі йшло пояснення типу «такий вечір хоч і звучить кіношно, але насправді є спробою абстрагуватися від реальності, намаганням втекти від правди власного життя»і тут я власне згадую, що вчора ввечері пила вінішко і дивилася серіал і о боже невже мені терміново треба боротися з ескапізмом, бо моє життя катиться під три чорти і я просто тікаю від…стоп а чому винішко та серіал не можуть бути просто способом відпочити, розслабитися і отримати дофамін? чому позавчорашня йога, яка також допомогла розслабитися, і завтрашній серфінг, який принесе мені дофамін це ок, а серіал з вином - ні?чому якщо ти щось не встигаєш це одразу в тебе проблеми з тайм-менеджментом, а не просто кладовище неприорітетних задач які в цілому можна і не виконувати?чому якщо ти карʼєрист, то одразу вигораєш, не маєш особистого життя, працюєш на вихідних і айті взагалі зло?а якщо чілиш і серфиш, то робиш це обовʼязково з клеймом людини, яка нічого не досягне?або якщо зʼїла за раз три круасани, то це точно рхп?ну і у будь якому випадку, всім до психолога та коуча, терміново)) а ще нагадаю, що можливо у вас рдуг, тоді до списку ще додається психіатр 🙋‍♀️я правда вірю в силу допомоги спеціалістів і сама неодноразово була в терапії та на різних сесіях, але блін зараз з кожного дупла в око впадають пости на кшталт задумайся чи все з тобою окі саме ці пости змушують сумніватися в своїй нормальності та цілісності, бо інші 99% часу я себе почуваю людиною яка живе життя своєї мрії)) але їбаний соціум вічно намагається щось виправити або заробити гроші навіть коли серіал та винішко це просто серіал та винішко 🫠ps зустріла тільки що подругу в аеропорту, з якою не бачилися купу місяців, купила нам об 11 ранку португальське розе - мені вже треба бігти до нарколога, чи ще норм?))#reanity_особисте

ВИ НЕ ПОВІРИТЕ Я ПРИЙШЛА З ВІДГУКОМ НА КНИГУ!...негативним 🥲ще й на книгу, яку мені дала прочитати українська авторка, бо хотіла почути мою думку 🫠 і іноді мою чесну думку краще не питатина книгу, яка є другою частиною дилогії, в якій перша книга мені дуже навіть зайшла 😭і на книгу, яку я не кинула читати, бо маю дебільну звичку дочитувати розпочате 🤦‍♀️отже, що в нас дано:продовження першої частини "Звичайна", в якій головна героїня Лета заглиблюється в загадку інакших та відправляється у небезпечну місію, щоб дізнатися правду про своє походження_____я не буду переказувати, що мені сподобалося в першій книзі, але головним поінтом було те, що ніхто не страждає і стосунки здорові і якось все ненапряжно без гойдалок, що аж приємноале в другій частині, де героїня стає сильною, войовничою, де вона вчиться боротися, де на кожному кроці небезпека та смерть, складні місії та конкуренція, сорі, мені хочеться рівень вайолет сорренгейлмені хочеться, щоб зі складнощів не виходили за півсторінкимені хочеться, щоб головні герої хоч іноді виясняли відносини і накалювали свою пристрастьмені хочеться, щоб всі персонажі розмовляли по-різному і я могла їх ідентифікувати за характерами. і розмовляли реченням довшими за пʼять слів))і щоб жарти були смішні ну хоч трошкиа ще дуже хочеться, щоб було поменше знаків оклику, бо коли я бачу "Диво, що шлея ґвинтівки не порвалася у річці! Диво що я взагалі вижила! Я мерзла [...] Зігрітися кортілося нестерпно!" ...і так на кожній другій сторінці, то уявляю як мама читає цей текст дитині і пунктуація розставлена, щоб мама точно знала де треба емоціонувати)) в мене сьогодні супер поганий настрій і не виходить якось чемно підбирати слова - я б дійсно воліла, щоб цей відгук був позитивним, але бляха я мучила 220 сторінок більше місяця і не можу це тримати в собі))але не дивлячись на все вищеперераховане, проблема тут, насправді, тільки одна - позначка 18+ яка ставить цю дилогію на поличку з акотаром та емпіреємякщо прибрати пласкі і не дуже цікаві короткі сцени сексу і три з половиною рази слово "член", поставити 10+ і на поличку в підліткову секцію - було б просто суперклянусь, я б своїй дитині таку книгу придбала, і завдяки таким історіям вона б стовідсотково полюбила читанняале анічка в 33 роки таке вивозити вже не може, їй потрібні хліб та видовища, а не рівна як палка стрілялка драматургіяпри чому терміновобо якщо я ще раз впаду в нечитун, то відчуття, що викину книги із життя назавжди 😭

всім фанатам Енн Хетуей* сюди! *пишу Хетуей, а не Гетевей, бо почувши Гетевей сама б не зрозуміла про кого мова))Рейчел одружується (Rachel Getting Married)- американська драма 2008 року, 114 хвилин, є на нетфліксідисклеймер: за головну роль дівчини на імʼя Кім (так так, Кім, не Рейчел)) Хетуей була номінована на оскар, але отримала його Кейт Уінслет за фільм "Читець" (до речі, хороше кіно)отже, що в нас дано:Кім - наркоманка, що проходить реабілітацію в рехабі. на кілька днів її відпускають із центру, щоб вона могла відвідати весілля своєї сестри Рейчелздавалося, возз’єднання родини мало б принести радість, але все відбувається інакше: приховані образи, звинувачення та жахлива травматична подія з минулого знову і знову прориваються назовні, перетворюючи кожен крок на поле конфлікту_______оскільки фільм мені підсунула рекомендалка, я подумала, що він новий і дуже здивувалася як Хетуей вдається виглядати так неперевершено молодо у 43 роки)) а їй там всього 26! і вона просто фантастично неймовірно гарна 😍але саме кіно досить важке, бо по-перше, показані складні стосунки в сімʼї, і показані доволі жорстоко - не фізично, а психологічно. ну і коли в найнепідходящий момент - весілля - дістаються всі скелети з шафи, це очевидно не призводить ні до чого хорошого та конструктивногоа по друге - драматичність підсилює те, що фільм знятий ніби по канонам догми 95 на новий лад - дуже багато ручної камери і монтаж а-ля документального матеріалу - джамп кати (склейки всередині одного кадру), переброси камери на 180 градусів (ніби репортаж), наїзди, розфокуси і тдтобто через класну акторську гру та зйомку ніби хтось стоїть поряд і все це знімає на ручну камеру фільм вийшов як оголений нерв, який дуже сильно болитьну і як завжди в хорошій драматургії, тут немає поганих та хороших, а є просто люди, які живуть зі своїми помилками і демонами, намагаючись стати кращою версією себепросто іноді безуспішноале історія класна! і дуже не мейнстрімна, тому любителям авторського кіно зайде, особливо враховуючи, що знімав її режисер "Мовчання ягнят" Джонатан Деммі 🙂#reanity_дивимось

а тепер обіцяний відгук на Michael Jackson. The verdictотже, що в нас дано:документальна трьохсерійка (кожен епізод по 55 хвилин) від Нетфліксу, присвячена суду над Майклом Джексоном у 2005 році з приводу сексуального розбещення дітейскладається з інтервʼю, архівів та реконструкційя писала вчора, що будучи в якійсь фантастичній бульбашці пропустила взагалі цю історію і тому, коли дивилася, мені в новинку було все і я НЕ ЗНАЛА вирок. ну і через це мені було капець цікавов інтернетах багато хто пише, що цей міні-серіал не відкрив нічого нового для обізнаної аудиторії, хіба що якісь деталі повспливали в інтервʼюоскільки запис суду був заборонений, тобто всередині не знаходилося жодної камери чи диктофону, всі факти це слова людей, які побували на засіданнях - свідки, присяжні, адвокати, журналісти тощотриггером всього судового процесу стали реальні кадри з документального фільму Living with Michael Jackson (2003), де Джексон, тримаючи за руку 12тилітнього Гевіна Арвізо, якому допоміг побороти рак, каже що вони сплять в одному ліжку і що це нормальноі коли інтервʼюєр перепитує, тобто спати з хлопчиком в одному ліжку це ок, Джексон каже що ок, бо люди під словом ліжко завжди мають на увазі сексуальний підтекст, але вони просто читають казки, валяються під ковдрою і пʼють молоко з печивомякщо чесно, це інтервʼю (показували його частково) дуже стрьомне, бо сидить вже трошки кріповий після всіх пластик Майкл, розмовляє дуже тонким голосом і в нього на плечі лежить підліток - це не виглядає нормале повертаючись до вчорашнього відгуку де класно зобразили відсутність дитинства і що співак потім сублімував все своє оточення в неверленд (його величезне ранчо з атракціонами та тваринами) і дружбу з дітьми (одним з яких був, до речі, Маколей Калкін), я можу уявити що вони дійсно як два підлітки дурачилися і грали у тонни іграшок на ранчоце не робить нормою ночівлю дорослого чоловіка з дітьми в одному ліжку, але і педофіла з нього також не робить - це моя думкау документалці дууууже офігенно зробили гойдалки обвинувачення-виправдання, бо кожного разу після чергового свідка мені здавалося ну все, це хана, цю карту бити нічим, зараз винесуть вирок і піде в тюрму на все життяале потім майстерний адвокат Майкла так круто відбивав аргументи і питаннями ловив свідків на брехні, що я кожен раз в захваті затамовувала подихі реально до останнього не знала, що скаже суддядалі приховую під спойлер, бо раптом є хтось хто не знає чим все скінчилося, не буду псувати інтригу)з одного боку виправдання і "не винен" повинно викликати полегшення і радість, але мені страшно уявити у що перетворилися наступні роки зірки, яка жила за підтримки люблячих фанатівопитування під час суду показало, що десь 70% людей вважали Майкла виннимі те що, його відпустили, не думаю що змінило думку всіх цих мільйонів. суд йшов 4.5 місяці і за цей час було видно як Джексон просто перетворюється на виснажений ходячий труп після цієї історії він зник з публічного простору, покинув неверленд, мав багато боргів не зважаючи на всі свої статки, і з останніх сил планував камбек у 2009 роціале його особистий лікар дав йому дуже сильний обезбол щоб боротися з безсонням, і у віці 50 років у співака зупинилося серцеофіційно його смерть визнана вбивством по необачності, за що лікар відсидів... 2 рокикороче, дуже сумна історія про декаданс великої людини-феномена, якийсь жахливий шлях від короля поп музики до клейма брудного серійного педофіла - доля, якій точно не позаздришдо речі, в художньому фільмі Майкл, про який я писала в попередньому пості, взагалі нічого нема про особисте життя, і продюсери казали, що якщо перший фільм зайде, то вони можливо знімуть про другу частину від Уемблі до смертіі от мені цікаво що вони покажутьі які взагалі як довго ще після смерті людини буде обговорюватися її білизнаще й за участю племінника 😕#reanity_дивимось

в мене тут марафон джексона вийшов, бо з подачі тата увімкнула на нетфліксі нову документалку і......зрозуміла, що нічого про зірку не знаю)) бо навіть те, що майкла судили за розбещення неповнолітніх стало для мене новиною 🫠 аня < загальноосвітня обізнаність 🤝але оскільки документалка про останні роки життя зірки, а фільм - про початок та становлення, почну з ньогоотже, що в нас дано:"Майкл" - байопік 2026 року, спродюсований Гремом Кінга, який до цього продюсував Богемну рапсодіюісторія розповідає про дитинство Майкла у складі Jackson 5, відносини з батьком, перші виступи, перші альбоми та турне і завершується виступом Джексона в Лондоні на Уемблі 1988 рокубюджет фільму склав рекордні 200 млн доларів, що зробило його найдорожчою картиною про музиканта в історії на роль Майкла після 2х років (!) кастингу затвердили його племінника Джаафара Джексона, для якого це стало кінодебютом за перший уікенд фільм зібрав в прокаті 217 млн - що стало не тільки рекордом серед історій про музикантів (до цього рекорд був у рапсодії - 124 млн), а й серед байопіків вціломущо кажуть критики:✨ рейтинг Rotten Tomatoes - 39% на базі 284 рецензій✨ Variety - "на диво вдала біографічна картина середнього рівня"✨ RogerEbert. com - "Майкл" це не фільм, це знятий на камеру плейліст в пошуках сюжету ✨ Empire - "косплей-посвята, позбавлена художньої концепції"✨ The Guardian - "Джаафар відтворює сценічний стиль танцю й співу Майкла з вражаючим інтуїтивним чуттям, і фільм, звісно, захоплює самими лише блискучими композиціями… Але це прикро поверхнева, інертна стрічка, своєрідна розвага з круїзного лайнера, яка так і не наважується показати, що Майкл був жертвою насильства з боку жорстокого батька, який позбавив його дитинства"✨ Анічка з каналу beyond reanity - ГОСПОДИ ЯКИЙ ЦЕЙ ДЖААФАР НЕЙМОВІРНО КАЗКОВО ГАРНИЙ ТА ТАЛАНОВИТИЙ Я МОЖУ ДИВИТИСЯ НА НЬОГО ВІЧНО!!!!!!!в принципі, на цьому відгук можна закінчувати 😂 але правда, я так залипала на актора, на його харизму, посмішку, пластику і навіть уявити собі не можу яка це відповідальність грати дуже особливу світову зірку, ще й будучи її родичем. це або тебе полюбить вся планета, або закенселить назавждияк на мене, Джаафар зробив свою роботу на 1000% і це найголовніше в байопіку, бо який би не був сюжет, монтаж, декорації та масштаби - якщо ти не віриш головному герою, то все інше до сракисам фільм дійсно вийшов досить банальний та поверхневий, не авторський з точки зору візуального нарративу і не глибокий з точки зору обʼємності особистості:ось хлопчик, він талановитий, ось тато, він мудак, ось група з 5ти хлопчиків, ось перші концерти, ось фанатіє натовп, ось грим поступово змінює зовнішність Джаафара і все більше робить схожим на Майкла + в них реально є спільні риси, тому ти прям віриш в те, що бачать очієдине що мені прям сподобалося так це те, що Майкла зобразили а) відверто позбавленим дитинства б) дорослим, який так і не виріс, бо коли нарешті отримав свободу, він став сам організовувати собі все від лєго до твістера з мавпою і жирафа надворіця інформація вам знадобиться у завтрашньому відгуку про документалку на нетфліксі 🙂о, а ще дуже зайшла пісня Human Nature, яку почула у фільмі, бо всякі біллі джінс та триллер мені якось ніяк 🥹а тепер традиційно давайте єдинорожка кому фільм сподобався (я знаю, що багато хто його подивився!) та гарбуз кому ні 🫶#reanity_дивимось