Статистика telegram channel - @allgolobutsky

Орбан знав, по кому б'є, коли експропріював 6 березня золото і готівку на орієнтовно 200 мільйонів доларів з інкасаторських авто "Ощадбанку"? --Борислав Береза понад два тижні збирав інформацію і сьогодні оприлюднив те, що йому пояснив досвідчений банкір. Це схема - достатньо нескладна, варто визнати, - задля якої "Ощадбанк" єдиний з українських банків сам ганяв інкасаторські автівки до Відня, а не отримував золото і готівку на угорсько-українському кордоні від австрійської сторони, як всі інші. Бо, як пояснив Березі фахівець, за такої схеми насправді ніяка австрійська готівка і золото український кордон в тих автівках не перетинали. Їх лишали в банку котрої третьої країни, а в Україну в'їздили порожні інкасаторські автівки з документами на певну суму готівки і певну вагу золота. Тут їх завантажували вказаною кількістю нелегальних цінностей з корупційних оборудок - і цілком легально відвозили до "Ощадбанку". Тобто, в Європі лишались умовно чисті австрійські гроші і золото, в Україні фіксувались теж умовно чисті гроші і золото як оті самі, отримані від австрійського банку. Але по факту це дві різних купи готівки і золота, оформлені на одні документи. Виглядає, що курувалась ця схема легалізації капіталів саме НБУ, а не "Ощадом", - як аргумент Береза наводить реакцію посадовців: абсолютно індиферентну - голови правління "Ощадбанку", натомість голова НБУ метушиться як вшкварений. Чому саме отака чутлива до викриття і контролю третіми країнами схема, а не невловима крипта? Бо в крипті, як розповів Береза, вони розчарувались після падіння курсу і зникнення криптобіржі, на чому було втрачено шалені суми, чи не три чверті від набутого. До процедури легалізації "коштів, які можна помацати" залучено, за припущеннями Берези, осіб з дуже негарним бекграундом. Але головне, що зауважує Береза: про схему, якою легалізували мільярди за понад 15 ходок, очевидно знають в Москві. І, відповідно, про неї знав Орбан. Але заплющував очі на "псевдотранзит золота і готівки" - доки працювала "Дружба" і забезпечувала йому дешеву нафту і підтримку виборців. Тобто, Орбан 6 березня бив прицільно по схемі української влади, а не влаштував раптовий демарш з першим-ліпшим українським активом. Поки, як зазначає Береза, це теоретичні, хоч і логічні, і підтверджені конкретними подіями, викладки незалежних фахівців. Їх НАБУ та САП варто перевірити - і або відкинути неймовірно бридку і на мирний, не те що воєнний стан гіпотезу, або... Бо якщо це підтвердиться, то "Міндічгейт" відпочиває. https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=35604564255809572&id=100000483476379#

"Барін прієхали!": Для підвищення статусу заходів в Україні продовжують запрошувати росіян. Тільки тепер не всіх, а "хороших". От, на бізнес-форум (постер - це реклама задля продажу квитків - ви ж не думали, що це безкоштовний захід?) в Києві і Одесі 6-7 квітня на додачу до українських засновників компаній підтягнули і Чічваркіна, колись довірену особу Путіна, який агітував за Путіна і Мєдвєдєва. Так, багато хто в коментарях знов почне мені закидати, що Чічваркін частину заробленого знов витратить на медицину для українців, що він чи не завжди так робить. Як на мене, це не аргумент. Він хоче залишатись хорошим для всіх. Як зауважила щодо подібних аргументів одна з коментаторок анонсу, "росіянин, який за гроші виступає в Україні, заробляє на українцях і частину цих зароблених коштів витрачає на те, щоб врятувати трохи українців, яких намагаються вбити інші росіяни, оце герой!" (Анастасія Ангелова). Йшов п'ятий рік Великої війни, успішного (бо ми ще живі і більшість на своїй землі) протистояння найбільшій армії континенту. Але українці продовжували демонструвати вперту меншовартісність і другорядність щодо культури, мови, досягнень, бізнесменів Росії...

"Говорить Київ: політика" і я як в.о.Богдана Буткевича говорю з Богданом Буткевичем про війни в світі: Іран, Венесуела, наша війна, перспективи Куби... Нові чутки "Нетаньягу розміняє Україну на Іран в Путіна" - нонсенс. Люди з історичною місією - їх часто терпіти не може народ, вони не добрі люди, але до такого їх підвела історія. Шанси, які складаються раз на покоління чи й на кілька. Від таких шансів не відмовляються - ні Нетаньягу, ні Зеленський... Принцип "деескалації через ескалацію". Але занадто жорстко - теж недобре. Нафта по $150 не потрібна нікому в світі. Якщо не буде знищено іранський режим під корінь, єдиною метою його існування стане створення ядерної зброї. Задача технофашистів, які стоять за Трампом - взагалі підірвати ситуацію в світі. Після розтрощення "тихої гавані" на Близькому сході Трамп планує зробити з Куби новий Дубай поряд, під боком, без мусульманських обмежень на одяг, дівчат, сигари і випивку, - як і було до комуністів. Ставка Трампа: або Америка контролюватиме понад 40% світової нафти - або Трамп і Америка програють все. Безпека близькосхідних монархій виявилась міфом - вони не хочуть захищати себе. "Тиху гавань" втратили і росіяни, які готові були терпіти війну, поки мали змогу перечекати в Дубаї. Саме через Дубай прокручувались "сірі" і "чорні" гроші в крипту. Через "Дубайск" Росія імпортувала заборонене для неї санкціями. Кам'яна пустеля в Ірані потрібна Ізраїлю, Трампу потрібна розблокована і безпечна Ормузька протока і сотня кілометрів вздовж. Розвилка Путіна: продовжувати війну чи закінчувати? І так, і так погано. Цього року війна не закінчиться. Республіканська партія - виборці переважно за підтримку України. Трампу і команді невигідно йти проти більшості. ЗСУ зараз зірвали підготовку наступу Росії "щойно підсохне земля". Нафтовий заробіток Росії з Ірану негайно буде вкинутий в топку війни. Економіка Росії рухне наступного дня після підписання миру. Тому Путін вибере війну. Путін готується до встановлення "Великої стіни" від світу довкола Росії. Чи буде замах на Орбана перед виборами у виконанні українця? https://youtu.be/BeN0I9R7TWk

Сьогодні помер Герой України з 8 січня 2019-го Михайло Денисенко – відомий також як патріарх РПЦвУ (кодова назва «УПЦ КП») Філарет, «почесний патріарх ПЦУ» з 2018-го і «агент КГБ Антонов». Він два місяці як відзначив 97 років – прожив достатньо. Денисенко – представник цікавого феномену «люди, народжені в Україні, які працювали в Україні проти України на Кремль, а потім стали лідерами бодай частини українців». І це доволі поширений феномен, варто визнати. Щось в українцях формує потяг саме до таких лідерів. Дивний вибір, скажімо так. Але вже як є - історичних прикладів маємо достатньо. Той же Денисенко: прекрасна для донецького сільського хлопця кар’єра в церковній ієрархії за часів СССР. Відповідно, він просто зобов’язаний був мати звання в КГБ – такі речі не пускались в Союзі на самоплин і не лишались без наджорсткого контролю від системи. Тобто, все точно не обійшлось вербуванням і наданням псевдо «Антонов». Він ціле життя був вбудований в московську ієрархію, московські кар’єрні змагання і інтриги. В 90-му році, як хто забув, балотувався на голову РПЦ – тобто, розраховував сісти на крісло, де зараз сидить Кірілл Ґундяєв. Не вдалось – то ретельно облаштував під себе крісло в Києві, подбав про закріплення права самостійного управління (це не автономія і не автокефалія – просто обсяг власних повноважень поза постійним узгодженням з Москвою). А загалом став, здається, першим народженим в Україні очільником Київського патріархату за понад 200 років московської окупації. З іншого боку, був проти томосу про автокефалію української церкви - вважав, що той "несправжній - то греки всього лиш загребли до рук величезну українську паству", а РПЦвУ ліквідувати неможливо, доки він є Патріархом там. Проте Філарет все ж погодився на обрання Патріархом ПЦУ Епіфанія... Але організував собор, який відмовився від томосу. І попри все це десятиліттями лишався духовним лідером мільйонів українців. Їхнім щирим вибором.Однак випадок, повторюсь, не унікальний. Зараз ми маємо президента, який до свого президентства відверто, публічно висміював все українське, навіть прямо знущався і демонстрував зневагу і до держави Україна, і до українців, і до всього українського. А зараз саме ця людина – символ українського спротиву для десятків мільйонів і говорить українською мовою. Ось така в нас Україна. Неоднозначна і змінновекторна. Добре, що хоч Медведчук – ще один український діяч, який відкрито працював на Москву і зневажав українське, будуючи кар'єру і заробітки в Україні - як був гівном в радянські часи, так залишається гівном до цих пір.

«Оскар» за найкращу документалку отримав фільм про російську пропаганду і мілітаризацію шкіл “Містер Ніхто проти Путіна” американського режисера Девіда Боренштейна та педагога з уральського міста Карабаш Павла Таланкіна. Як зазначив наш найпродуктивніший сценарист та письменник Андрій Кокотюха, фільм російський, бо матеріал та ідея - російські, зйомка - російська повністю, тільки постпродакшен західний. Та й на сцену вийшов саме росіянин Павєл Таланкін. ==Однак бачу, що багато хто з малоросів в Україні радіє "як Захід підтримує хороших русскіх і їхню діяльність". Нібито "це добре для України". Це вже після камінауту Латиніної і решти. І я вже цьому не дивуюсь. Але що характерно, це вже другий "Оскар" в росіян за час Великої війни. Ліволіберальний дискурс тримається. Всі наші зусилля з роз'яснення і переконання, всі 12 років війни, всі агресивні напади Росії на сусідів-ексколонії і всі погрози напасти - ніщо з цього не здолало багатодесятилітній наратив на Заході "Росія - це не імперія, сусідні держави - не постколоніальні суверенітети". В сенсі, британці, французи, іспанці, інші згідно цього наративу - "жорстокі білі колонізатори", вони цілими націями мусять нести і несуть відповідальність за колоніальну політику їхніх держав в якому завгодно столітті. А от Росія суто через подвійне перейменування в 20 ст з імперії на "СССР", тоді на "РФ", вже не сприймається Заходом як такий самий колонізатор, який так само цілим суспільством мусить нести відповідальність за свій вибір. Ймовірно, позначився і інший момент, крім перейменування: "типовий колонізатор" в сприйнятті і Заходу, і звільнених колоній - це білий, який загарбує менш розвинені народи, "несе свої цивілізаційні цінності злиденним дикунам". Тоді як з Росією ситуація дзеркальна: вкрай жорстокі дикуни захоплювали більш розвинені, цивілізовані, культурні народи (Польщу, Фінляндію, Україну тощо) власне тому, що тим бракувало жорстокості й агресії. І з того, що Росія не несла цивілізації колонізованим народам, чомусь сформувалось сприйняття, що в політиці Росії винен цар, Сталін, тепер Путін, а не російський народ. Тобто, росіяни тут несуб'єктні взагалі - їхня відповідальність губиться, їхні повсякчасні прагнення загарбання ігноруються. Вони не винні в загарбанні. Це ми всі - українці, литовці, естонці, фіни, поляки, грузини (і чеченці, і чукчі, і, прости Господи, буряти) - трохи не добровільно і з радістю приєднались до "Святої Русі". Отак і виходить, що на нас весь цей постколоніальний дискурс - з агресивною навіть підтримкою Палестини, Африки тощо - взагалі не поширюється. Бо всі ці теоретики постколоніального світ - індійці, африканці - взагалі не вважали і не вважають, що білі можуть колонізувати білих. Це не колоніалізм, це просто політика. А в підсумку все це природно приводить до того, що цілковито брехливий "високодуховний культурний вплив Величної Росії" ще з 19 століття зберігається і ні на гран не підважений. Досі старанно підтримується через університети і еліту весь цей штучний і безпідставний культ Достоєвського, Островського і Толстого, Набокова, успішно адоптованих і гордих тим "великоросів" Чєхова і Ґрібоєдова - всіх цих «трубадурів імперії», як влучно їх назвала Єва Томпсон. І все це все ще тяжіє над Заходом, особливо над американцями. І вони жорстоких дикунів, колонізаторів і агресивних нападників досі, попри століття жахливих фактів, сприймають як "дружніх культурних сусідів Європи". І вважають пристойним і належним підтримувати і в отаких речах як "Оскар" та інше подібне. Бо ж типу "високодуховний культурний гегемон світу".

"КОЛИ НЕ ВИВОЗЯТЬ ЛЮДИ – ВИВОЗЯТЬ ДРОНИ"Підрозділ Триглав це рота наземних безпілотних комплексів на базі 110-ї ОМБр, що працює на Запоріжському напрямі.Наші борти невтомно тягнуть на собі БК, вивозять поранених побратимів, доставляють все необхідне на позиції переднього краю, куди не можливо дістатись без втрат.Щоб ця система працювала без зупинок, нам потрібен стабільний зв’язок у русі — на ньому тримається координація, управління та виконання задач.Саме тому відкриваємо збір на щомісячну оплату послуг STARLINK для наших екіпажів.Зараз наша критична потреба — 50 850 грн щомісяця. Це не “додаткова опція”, а базова необхідність: без зв’язку борти не можуть повноцінно працювати, а значить — ми не зможемо виїжджати туди, де нас чекають наші люди.Допоможіть нам допомогти їм.Закриємо цю потребу разом.🎯 Ціль збору: 50 850 ₴ на оплату терміналів STARLINK🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/2ewByihRvH💳Номер картки банки4874 1000 2478 7965🔗Поповнити конверт через Приват24https://www.privat24.ua/send/irhb2💳Номер картки конверта5168752157068118🔸 PayPal:[email protected]Ваш донат сьогодні — це врятовані життя вже завтра. Це тихий звук мотора наземного дрона, який для хлопця в окопі стає найважливішим сигналом: ти не один. Про тебе пам’ятають, до тебе прорвуться, тебе обов’язково вивезуть.

Вночі над Краснодарським краєм пролетів яскравий болід - і слідом за ним потягнулись дрони ЦСО "А" СБУ в гості до нафтоперекачувальної станції «Тихорецк» в Тіхорєцку Краснодарщини. Було уражено нафтоперекачувальну інфраструктуру так, що гасили, крім 26 одиниць техніки, аж з пожежного потягу. Не те, щоб це дуже помогло...)) На відео видно кілька джерел займання — імовірно, горять резервуари з паливом, і горять до ранку мінімум. Рідкісний випадок, коли влучання (а не тотальне "збиття" і "падіння уламків") підтвердила російська влада. Тіхорєцкій нафтовий вузол є одним із найбільших перевалочних пунктів нафти на півдні Росії. Там розташовані велика нафтобаза та термінал, які відіграють важливу роль у логістиці російського палива та нафтопродуктів.«На початку березня СБУ спільно із Силами оборони успішно відпрацювала по нафтовій інфраструктурі порту Новоросійськ. Сьогоднішнє ж ураження Тихорецького нафтового хабу, який є єдиною гілкою постачання нафтопродуктів до Новоросійська, стало відчутним ударом по нафтовій логістиці ворога. У комплексі це послаблює як військові можливості росії, так і її економічну спроможність вести війну», — повідомило поінформоване джерело в СБУ.==Але з болідом і ураженням вийшло гарно, скажіть? "Збіг? Не думаю!" (с) ))

В житті завжди є місце містичним збігам – і чомусь в питаннях тендерів концентрація цієї містики різко збільшується. От наприклад коли визначали переможця половини тендерів на ремонт і реконструкцію Центру ендокринної хірургії (це там де зокрема і щитоподібною залозою займаються) на Кловській, цілком випадково збіглось, що тендери на 1,1 млрд з загальних близько 2-х млрд минулого літа виграв «Консалтинг-Буд» симпатичної львів’янки Любомири Кожушко. І цілковито містичним є збіг, що пані Кожушко раніше працювала у структурі Апарату Верховної Ради України, зокрема в управлінні адміністративними будівлями. Ну збіг же ж – перемога на ярд і попередня робота, правда ж? Нічим іншим це точно бути не може. Як збігом прикрих обставин є те, що ТОВ «Консалтинг-Буд» також згадується у матеріалах кримінального провадження щодо об’єктів Держспецзв’язку https://reyestr.court.gov.ua/Review/134369757 . За версією слідства, через мережу пов’язаних компаній могла реалізовуватись схема із закупівлями безпілотників для Сил оборони за завищеними цінами. І те, що в журналістському розслідуванні щодо ремонту і реконструкції Центру ендокринної хірургії теж йдеться про закупівлю за завищеними цінами, - теж однозначно збіг. Бо лінолеум по 2600 грн/м2 замість 854 грн, комп’ютери без специфікації по 144 432 грн/шт замість 106 тис за якісний ігровий, вікна без специфікацій по 10 740 грн/м2 замість 9860 грн за найдорожче шестикамерне німецьке в нестандартному сильно модному кольорі «магнетит сяючий» (це як, цікаво?) – це одне, а БпЛА – геть інше. А занижена в тендері зарплатня будівельників компанії у 18 570 грн замість середньої по галузі пропозиції 37 500 – взагалі з іншої опери https://censor.net/biz/news/3562327/tsentr-endokrynologiyi-vytratyt-2-milyardy-na-remont . Хоча от збіг із «оплатою фактично невиконаних робіт та не встановленого обладнання» від «Консалтинг-Буд» у справі намахування Держспецзв’язку і в історії з реконструкцією Центру ендокринної хірургії – це вже якась недобра містика. За інформацією з об’єкта будівництва, фактично виконано приблизно 20% будівельних робіт – а за актами виконаних робіт закрито понад 50%. У грудні 2025 року підрядник подав акти виконаних робіт, які були підписані технічним наглядом та інженером-консультантом. Однак, за даними джерел, частина цих робіт фактично не була виконана, а обладнання не було поставлене. Орієнтовна сума таких робіт може становити близько 200 млн грн https://nashigroshi.org/2025/07/09/tsentr-endokrynolohii-zavdiaky-vybirkoviy-loial-nosti-natiahnuv-na-tendery-1-1-mlrd-firmu-zi-spravy-nabu/ . Упс... Але все ж якось не варто думати недобре на пані Любомиру з хорошими зв’язками по колишній держслужбі – то напевно зі столичною медициною в нас пороблено. В сенсі, хоч орденоносицю Гінзбург все ж випхали в жовтні 2025 як не за петицією київських лікарів, то бодай на пенсію з директорів Департаменту охорони здоров'я КМДА після вісьмох років ну дуже продуктивної роботи, але корупційні історії часів її правління в столичній охороні здоров’я вилазять і досі. Нагадаю, контракти з «Консалтинг-Буд» підписувались в червні 2025, пані Гінзбург ще не була щасливою пенсіонеркою, а цілком собі директоркою. От тільки фінансування реконструкції здійснюється в рамках програми Ukraine Facility – тобто, частково за кошти Європейського Союзу, які виділяються Україні на відновлення. І там навряд чи зрозуміють містику зі збігами в державних тендерах, взаєминами держслужбовців з колишніми держслужбовцями апарату ВР, традиціями крадіжок на будівництвах... Це означає, що потенційні порушення можуть мати міжнародний вимір, оскільки йдеться не лише про український бюджет.

Інтерв'ю Олени Кравець Маші Єфросиніній, яке мало бути ну дуже трагічним - "про рік, який її зламав, хворобу, безробіття та стосунки із чоловіком" - не справило на більшість глядачів розрахованого враження. Не склалось щось в українців з емпатією на тлі спостереження за здобутками "Кварталу 95" за 7 років при владі. Хоча дивляться активно: за 2 дні - 325 тисяч переглядів. Однак не вірять в трагедію людини, напряму причетної до владної команди. Тим більше, залученої до незрозумілої (дуже м'яко кажучи) історії з фінансуванням на понад 27 мільйонів телешоу “Тихий вечір з Оленою Кравець”. Шоу ніхто не пам'ятає фактично, в 2023 гроші списали, в 2024 тему закрили. Хоча Кравець навіть не назвала це роботою на "інформаційному фронті" (правда? проти кого?). Що цікаво, окремою лінією йде буквальне обвинувачення українців, примус їх до відчуття провини за купу трагедій Кравець: мовляв, після скандалу (корупційного явно - але це, звісно, не озвучила) їй почали відмовляти у роботі, вона опинилася просто «на дні». Плюс страшенно потерпала і потерпає від жахливої хвороби, загострення якої викликає "тиск. Будь-який: тиск ...психологічний, тиск зовнішній. Певний вид тиску, який я, умовно кажучи, проковтую, а потім розумію: "Навіщо?". Це про кропив'янку, коли що. Які ми все ж жорстокі, безсовісні і нетерпимі до святих людей, які все життя тільки й прагнули нести нам (і північному сусіду - йому більше, бо в нього грошей більше) радість за скромну копійку. А, і якщо хтось сподівався в двогодинному(!) інтерв'ю почути крім обвинувачень всіх і всього ще й якесь каяття - за "Квартал 95" і реальні криваві наслідки його багаторічної діяльності, за язик, за команду, за окремих особистостей (так, Міндіч, але не тільки він, про нього просто НАБУ найголосніше сказало), за приниження України, українців і українськості... Ви не за адресою. Там залізобетонна впевненість в своїй правоті і цінності кожної дії. Тому теоретично можете витратити 2 години свого життя на перегляд і спробувати пошукати в собі відчуття провини за тяжку долю і згублене здоров'я цієї чудової жінки і патріотки.

Хоча чергова зустріч переговорних груп, яка мала відбуватися цими днями, перенесена через події на Близькому Сході, ми маємо конкретні результати попередньої зустрічі у Женеві у вигляді двох масштабних обмінів полоненими. Вчора в Україну повернулися 200 наших захисників, а сьогодні ще 302 українці вперше за тривалий час ступили на рідну землю. І попри скептичне ставлення багатьох до цього тристороннього діалогу та відсутність реальних успіхів у питанні припинення вогню, ми бачимо справжній успіх в очах рідних, які дочекалися своїх братів, синів та дочок, а жах полону та тортур для них нарешті залишився позаду.Варто нагадати, що ще на початку війни Координаційним штабом під керівництвом Кирила Буданова було організовано перші обміни полоненими, хоча за загальноприйнятими світовими правилами такі процеси відбуваються лише після завершення бойових дій. Проте Буданов у позитивному сенсі порушив цю застарілу військову традицію, перетворивши повернення людей на свою особисту гуманітарну місію. Завдяки такому підходу наші воїни, що потрапили в полон, повертаються додому під час активної фази війни. І це є колосальним позитивом як для самих захисників, так і для їхніх родин.Як зазначають політичні оглядачі, після того, як Буданов очолив Офіс Президента та став активним учасником переговорного процесу, динаміка лише зросла. І ми маємо вже три великі обміни з початку року. По суті Координаційному штабу на чолі з Будановим вдалося зламати класичні практики та довести, що Україна вміє працювати на результат і мислити стратегічно навіть у найскладніших умовах.Ми бачимо результат, якого добивається наша команда. Адже так було після перемовин в Абу-Дабі, те ж саме маємо після Женеви. Якщо кожен раунд міжнародних зустрічей буде супроводжуватися визволенням українців з російського пекла, це і буде наочним і важливим підсумком будь-яких перемовин.