ГОЛОБУЦЬКИЙ

Наближається «трампівський дедлайн» для відповіді Путіна: до 20 квітня всього тиждень. І відповіді, найпевніше, таки не буде. Бо Віткофф привіз все ті ж неприйнятні в принципі вимоги про «4 області повністю». Та й оприлюднені «додаткові газогонні пункти угоди про надра України» зумовлюють повну відсутність в України приводів погоджуватись на компроміси, пропоновані США: такий формат забере в нас дуже багато, але не дасть нічого. Всі ж вже розуміють, що навіть у фантастичному найкращому варіанті йтиметься тільки про паузу у війні. Представники країн Європи (і європейських армій) публічно озвучують очікування нападу Росії на Європу максимум за 4 роки, в 2029-му. А для цього Путін має лишати за собою повний контроль плацдарму на територіях України. Тобто, будь-який компроміс, будь-які умови для переговорів мають базуватись саме на цьому: що по факту війна не завершиться. Домовляються сторони тільки про більш чи менш короткий період з меншою інтенсивністю бойових дій (навряд чи хтось вірить в повне їх припинення – Кремль прямо заявив, що продовжить удари і після підписання перемир’я, просто інакше їх пояснюватиме). А «оформити якось тимчасове послаблення вогню в обмін на згоду з вимогами Путіна» звучить, м’яко кажучи, геть не так тріумфально, як «змусити сторони до перемир’я». В сенсі, вся тема вже стала, ймовірно, набагато менш цікавою Трампу. Тому Трамп, схоже, чекає на «ніщо» 20 квітня. І в очікуванні цього провалу вже продовжив на рік пакет санкцій проти РФ, запроваджений Байденом. А тоді просто емоційно заявить світу «ну, я намагався, я доклав таких зусиль – але їх не оцінили, тож я вмиваю руки, хай то розгрібає, хто схоче». На що з ентузіазмом дивиться Сі. В нього є глобальний інтерес: показати європейцям, що от Китай може впоратись з масштабними проблемами. Що Європа дарма так легковажить пропозицією сформувати єдиний з Китаєм фронт для протистояння «тарифній війні» Трампа. Китай – серйозний гравець і може замінити США в глобальних питаннях. Так що може бути і такий варіант: Сі дочекається 20 квітня, коли Трамп провалиться – китайський лідер, схоже, абсолютно впевнений в цьому провалі. Тоді Сі десь так 8 травня урочисто приїде «на білому верблюді» до Москви.Бажаний для КНР варіант, щоб 9 травня Путін справді сказав «все, ми домовились, війна закінчується». Трамп знаходитиметься в прострації – бо тижнів два думатиме, що ж робити, як реагувати. І в цей час Сі знов зробить пропозицію Європі щодо протидії «недружній позиції США». Звісно, якщо Сі не впорається з тиском на Путіна, то і для Європи він не матиме нових аргументів. Та продовжить лишатись сам на сам з торговою війною США. І знов про те, що перерва, якими б не були умови перемир’я, буде тимчасовою і короткою. Війна дійсно не закінчиться. Вона в будь-якому випадку триватиме – в інших формах. Але зважаючи на кількість наших проблем, певне затишшя нам все ж потрібне. І добре би, щоб нам вдалось домогтись цього на прийнятних умовах. І так само в наших інтересах, щоб ця угода йшла від Америки, якщо вже Трамп так вчепився в образ миротворця. Але тоді на Америці ж буде і відповідальність. Однак якщо Трамп дійсно провалиться і визнає свій провал, а угода про перемир’я прийде від Китаю, все виглядатиме трохи по-іншому, м’яко кажучи. Реакція Трампа прогнозовано буде негативною: очевидно, перекриється постачання зброї і розвідданих, та й всього спектру допомоги. Отже, нам буде значно тяжче готуватись до наступного нападу Росії.Тому нам варто брати приклад з Ізраїлю: дружити то з тими, то з іншими, аби лиш зберегти існування країни.

Не ворожий Китай, а дружня Японія почала масово розпродувати американські державні облігації, що призвело до обвалу на ринку. Експерти пишуть, що причиною запровадження Трампом 90-денної паузи на додаткові мита став власне цей обвал. І спочатку учасники ринку були впевнені, що облігації розпродує Китай (я вчора теж про це писав - бо Китай найбільш очевидний гравець). Але виявилось, що це була дружня до США Японія. Як наслідок, відсоткові ставки за цими облігаціями небезпечно піднялись. А чим вищі відсоткові ставки - тим дорожче обслуговування державного боргу США, тим складніше фінансувати соціальні витрати. Однак логічно, що Японія, як і кожна країна, дбає передусім про власні інтереси і економічну стабільність, а не про інтереси США. І дотримується власної стратегії економічного розвитку, а не не відомих нікому планів Трампа. В будь-якому випадку, після запровадження 90-денної паузи ринок облігацій став заспокоюватись, мільярдери відіграли назад $304 млрд з втрачених через тарифну війну статків, однак Трампу загрожує як мінімум вимога публічно виправдатись через дії, дуже підозріло для сенаторів схожі на маніпулювання ринками в інтересах мільярдерів.По суті це дійсно виглядає як "силова вербовка" союзників у торговій війні з Китаєм: митами країни змусили домагатись переговорів з Трампом. А той, цілком ймовірно, їм робить "пропозицію, від якої неможливо відмовитись": або у торговій війні США проти КНР ви з нами - і тоді митні тарифи будуть для вас 0-10%, або ви з Китаєм - і тоді для вас, як і для нього, митні тарифи будуть 50-200-400%. До речі, Росія, цілком ймовірно, в глобальному протистоянні - не військовому, але і торгівельне достатньо масштабне - традиційно перейде на бік англосаксів. І під це справді може виторгувати якісь преференції в питанні окупації України (не факт, що виторгує - але як мінімум спробує). Бо для початку Мінфін Росії відкрито оголосив, що хоче позбутися юанів у ФНБ. Нібито юань став «надто волатильною валютою з тенденцією до девальвації». Тож РФ шукає тепер, на яку нову валюту обміняти юані (можуть повернутись знов до долара після нормалізації відносин із США).

Маск назвав економічного радника Трампа Наварро (того, що вигадав "експерта Рона Вара" і переконав Трампа вдарити по імпорту підвищенням мит всім) "недоумком/ дебілом". "Наварро реально дебіл" - так Маск прокоментував відео 75-річного Наварро, в якому той називає Маска "всього лише збиральником автівок". Так само Маск схарактеризував Наварро "тупішим за торбу цеглин". ==Ну, Маск дійсно навряд є фахівцем з митних питань. Однак за всіх своїх неоднозначних дій він - один з найкрупніших бізнесменів планети, а не автор белетристики, що посилається на експертну думку персонажів. І, очевидно, все ще прагне лишатись поруч з Трампом, але не ставати біднішим, ніж прийшов до Трампа в команду. Тому і піднімає цю тему з Наварро і його ідеями. Тому ходив особисто до Трампа, щоб скасувати запровадження мит (але це не допомогло - Трамп і сам втратив $500 млн з $4,7 млрд статків, як пише Forbes, але однозначно вважає це прийнятною жертвою заради благополучного майбутнього Америки). Маск зараз зосередився на дискредитації Наварро як "фахівця з економіки" і його ідей. Бо очевидно, що ситуація з вигаданим "експертом" шокувала Маска, він почувається обдуреним з втратою близько $111 млрд. Очевидно, що Маск спочатку повірив в ідею з митами як важким, однак необхідним кроком для порятунку американської економіки. А тепер зрозумів, що це просто шахрайство від сумнівної особи - і пробує хоч якось вплинути на ситуацію. Щоб не втратити ще більше (бо втрата доходів від тих же автівок б'є по можливостях реалізовувати космічну програму - головний сенс життя Маска). Американським виборцям, схоже, доведеться визначатись, кого з команди Трампа вони не терплять більше: Маска з його DOGE, руйнацією систем управління і масовими скороченнями, чи Наварро з його руйнівною ідеєю торговельної війни з усім світом.Трамп, своєю чергою, озвучив через речницю Керолайн Левітт свою позицію: він вважає подібний обмін репліками ознакою "найбільшої в історії прозорості" діяльності своєї команди, "хлопці є хлопці", "обмін думками" проходить і в емоційному форматі... Коротше, Трамп не вважає проблемою протистояння всередині команди. І поки не вважає принциповим фінт Наварро з вигаданою "експертизою" щодо мит.

Чи то чергова ІПСО росіян, чи то просто звична нефаховість анонімних ТГ-каналів... Нетаньягу говорив з Трампом і згадав Україну в контексті проблеми виселення мешканців Ґази. Мережею негайно поширився хайп "Нетаньягу заявив, що Україна і Сирія серед потенційних місць переселення 1,5 млн мешканців Ґази за планом Трампа". Відкриваємо The Times of Israel або оригінал відео заяви. І чуємо, що Нетаньягу говорить про приклади країн, в яких тривають бойові дії. Що з України і з Сирії цивільні можуть вільно виїхати. І Ґазу Ізраїль не робив смертельною пасткою, не замикає там мешканців - але вони були там замкнені. "Мешканців Ґази "замикають" у Смузі Гази, і їм забороняють виїжджати, оскільки це зона конфлікту. Ми їх не замкнули. ...Люди повинні мати вибір" - лишатись чи виїхати зі "смертельної пастки". "Нетаньягу каже, що є позитивні переговори з іншими країнами, які хочуть прийняти жителів Гази. Він відмовляється називати їх імена", - The Times of Israel .Як ці слова перетворились на "план переселити до України палестинців" - хтозна.

Politico із посиланням на джерела: Трамп повідомив наближеним, що Маск за кілька тижнів піде з держслужби. Він задоволений Маском, але «рішення прийняте на тлі того, що технологічний магнат дедалі більше стає політичним тягарем».При тому вчора Трамп допустив повернення Маска до бізнесу після закінчення 130-денного (до 29 травня) терміну роботи на посаді голови DOGE. Але при цьому сказав, що утримуватиме Маска на роботі в уряді стільки, скільки зможе. Речниця Білого дому Левітт так само заперечила можливість звільнення Маска раніше за визначений термін. ==Так чи інакше, але токсичність Маска зростає, як зростає і визнання цієї токсичності серед політиків: демократи чимдалі активніше використовують це для перетягування республіканського електорату, республіканці поки здебільшого просто наважуються доволі обережно висловлювати невдоволення. Пем ван Хендел, голова партійного відділення Республіканської партії в окрузі Аутаґеймі/ Outagamie, Вісконсин: «Я думала, що [Маск] буде активом для цих перегонів [виборів судді до Верховного суду у Вісконсині; це там, де Маск виліз на сцену в "сирній" шапці, бо Вісконсин - "штат набілу"]. Люди люблять Трампа, але, можливо, вони не люблять усіх, кого він підтримує. Може, в мене очі зашорені». Мер-республіканець міста Вопен/ Waupun, той же Вісконсин, Рон Бішоп: «Я думав, що прихід Ілона може змусити цих людей піти та проголосувати. Я думаю, що [Маск] допоміг залучити виборців, оскільки він, можливо, привів більше виборців проти». В підсумку кандидат-республіканець програв, за загальною оцінкою - і через активну участь Маска в агітації.Один із конгресменів-республіканців: "Те лайно, яке він [Маск] викладає в інтернеті" про держвитрати та їх економію "є неправильним", але охоче підхоплюється як MAGA-базою, так і місцевими ЗМІ та злить виборців". Демократи вже запустили серію мітингів «Народ проти Маска» і телевізійну рекламу. В одному з роликів Маска називали "владним мільярдером", який намагається купити вибори. Вже очікується, що демократи використають мільярдера як уособлення всього негативу республіканців і на подальших виборах, включаючи губернаторські та законодавчі вибори в Нью-Джерсі та Вірджинії в листопаді.І якщо динаміка активності демократів у використанні Маска збережеться – Трампу доведеться все ж вивести мільярдера з адміністрації і з усіх політичних ініціатив. На невдоволення республіканців Трамп навряд зважатиме. А от на втрату електорату – так. Той випадок, коли наш звичний вже, на жаль, цинізм «все можна купити» недоречний. США з кількастолітнім досвідом публічної демократії – все ж не Україна.

❗️Владімір Путін під час спілкування з моряками-підводниками атомного підводного крейсера «Архангельск» мінімум тричі позначив зневагу і недовіру до Трампа, відсутність будь-яких намірів підтримувати ініціативу Трампа про припинення вогню і перемир'я.==✔️РФ не має наміру припускатися помилок, заснованих на довірі до так званих західних партнерів.Це буквально заява про недовіру Трампу - і однозначний намір не довіряти його ініціативам і надалі. Плюс, в цій репліці вшито твердження, що Путін не вважає Трампа "партнером".✔️ Трамп щиро хоче завершення українського конфлікту.Тут важливий акцент: що саме Трамп хоче завершення "конфлікту". Не "ми", навіть не "всі" - а саме Трамп. Отже, точно не Путін. І говорить він про це майже прямо. Це можна читати як вказівку, що бажання Трампа лишаються його бажаннями, Путін їх втілювати не має наміру. Отже, Путін відкинув, фактично, пропозиції Трампа, бо не вважає їх прийнятними.✔️Росія має стратегічну ініціативу по всій лінії фронту. Є підстави вважати, що ЗС РФ доб'ють українські війська — "Я зовсім недавно казав, що ми дотиснемо Україну, але є підстави вважати, що ми їх доб'ємо".Додаткове підтвердження, що Путін проти навіть припинення вогню. Він навіть прямо позначив завдання "знищення України і українців" - "ми їх доб'ємо". І це, знов ж таки, в жоден спосіб не сполучається з ініціативою Трампа про припинення вогню і перемир'я. Не важливо, чи Росія реально має сили на "добивання" ЗСУ чи України. Важливо, що тут ні слова про припинення війни і згоду на план Трампа. Зате всі слова прямо суперечать озвученим планам Трампа. ==Можливо, до Трампа донесуть зміст цієї заяви чи навіть цитати. Але в його оточенні навряд з'явиться хтось, хто прямо вкаже на явну зневагу від Путіна. Хіба би Трамп сам це побачив в цитатах. І якщо "друг Владімір" настільки далекий від ідеї припинення війни - Трампу справді доведеться оперативно міняти позицію і шукати інше рішення, як я й казав в четвер зранку на етері.

Історія з журналістом в секретному чаті Міноборони США обростає подробицями, скандал поки не думає вщухати. Додався аспект безпечності інструменту як такого: месенджер Сигнал, в якому все відбувалось, практично наскрізь відкритий для російських хакерів. Плюс саме в момент обговорення Віткофф зі своїм мобільним був в Москві – отже, плюс ще чинники для доступу російських спецслужб до чутливих матеріалів (на Лубянці «чули кожен помах брів Віткоффа», як написав Wall Street Journal). Речниця Білого дому вже заявила, нібито Віткофф до Москви полетів з геть іншим телефоном, але до якої міри це правда... Адже, по перше, жоден з членів команди Трампа поки не демонстрував схильності відмовлятись від найпростіших і найзручніших рішень. І, по-друге, жоден з членів цієї команди поки не демонстрував достатнього рівня компетентності і професійної дисципліни із дотриманням всіх належних посадових і безпекових інструкцій. Так, в наявності боса, котрий дві третини часу проводить на гольфовому полі і воліє не читати, а слухати, є своя специфіка. Залучення до роботи бодай в зручному і доступному форматі чату з якоїсь точки зору краще, ніж ігнорування босом посадової рутини взагалі. От тільки безпекові речі передбачають дійсно окремі специфічні апарати (зазвичай важчі і менш ручні), окремий секретний софт власної розробки, багатоступеневу перевірку права на доступ і ідентифікацію посадовця... Це очевидно для фахівця, для держслужбовця, що багато років перебуває на відповідних посадах – для таких це просто звичний протокол, нудний, але обов’язковий. Команда Трампа, судячи з 66 днів при владі, – це про лояльність, а не про фаховість. І ще пара подібних факапів, і Трамп все ж стане перед необхідністю заміняти вірних досвідченими і фаховими. Зрештою, керувати 340-мільйонною ядерною державою – надто відповідальна робота. І рано чи дуже рано непрофесіонали таки зроблять щось таке, що загрожуватиме вже особисто Трампу. Наприклад, зіллють його приватний графік. Це крім реакції виборців на постійні факапи команди і агресивний стиль їхнього втручання в роботу держави: вже зафіксовано тенденцію, що цілком «трампівські» штати на поточних виборах до місцевих органів управління переорієнтувались з республіканських кандидатів на демократів. Схоже, Трампу доведеться повертати до Білого дому фахівців. Тобто, домовлятись з бюрократичною машиною, з «діп стейт». Повертати фінансування і скасовувати скорочення. Щоб досвідчені чиновники підхопили розхитані процеси і зайнялись звичною роботою. Трамп в такому випадку, як і в першу каденцію, займеться звичним гольфом.

Підтоптана шльондра Повалій сьогодні забабахала прем'єру чергової "патріотичної і відповідної політичному моменту" пісні - треба ж розплачуватись з Кремлем за дозвіл мешкати і щось заробляти. Шедевр називається "На Руси". Три хвилини гівна з приспівом: "Рождены мы на Руси, чтобы жизнью наслаждаться, Только, Боже упаси, с русскими ругаться. Рождены мы на Руси, ну а тем, кто за границей, Пусть потом им хватит сил C русскими мириться".Ну і ще щось там про "бєлую бєрьозу", "ето на вєка всьо наше", "с маслом красную ікру", "лучший пірует в балєтє"... Зібрано всі "матрьошкові" штампи.Шльондра вже настільки стопталась на службі "баріну", що писок для кліпу малював ШІ (хоча таке враження, що й голос теж генерований). Картинка статична - отже, показуватись людям вже геть стрьомно. А сплатити нормальному ШІ для динамічної генерації жаба задушила (Кремль, видно, геть почав економити на бабульці).Хоча загалом складно визначити, що бридкіше: домальований розпливчастий ШІ-писок Повалій чи кондовий антураж. Повалій довела, що типову лапотну фофудью цілком можливо реалізувати і в квазіукраїнському антуражі. Віночок з цвинтарних пластикових ромашок на довбешку замість кокошніка, якийсь червоний гібрид касавароткі з вишиванкою, миска калини (але чому миска?), колоски і соняшники, чомусь штурвал за спиною (це ШІ так прядку відтворив? а режисеру відео фіолетово, що там наклепано, тому не напружувався з виправленням?), металевий посуд, як на зоні, і купа "баранок" всюди. Плюс циганщина з усіх щілин (ну, хоч без ведмедя з балалайкою обійшлось). Коротше, отаке типове "на Русі" (гусари, можна не мовчати). Придворні пропагандисти вже пафосно прокоментували оце: "Звісно, співачка знає, який тепер крик і виття піднімуться у Незалежній, які камені та прокляття від колишніх співвітчизників знову полетять у її бік. Але Повалій на це начхати. Вона – у Росії. Вона – із Росією. Вона – у безпеці. І цією піснею голосно сміється з тих, хто бажає нашій країні зла, хто хоче з нею посваритися, хто намагається образити.Ми бачимо, чим закінчуються ці спроби, якою драмою може обернутися небажання зважати на інтереси Росії, відмову поважати її людей, звичаї та пам'ять. А ще знаємо, що ніколи в історії Росію ніхто здолати її не зміг – не вийде й зараз. Саме про це співає Повалій. Співає всім ворогам, зрадникам та дурням на зло. І робить це в енергійній, танцювальній манері [пам'ятаєте з "Афоні" - "это энергичный танец", і цицьки в атаку )) - О.Г.]". Ті, хто старші від 45, впізнали манеру, правда? Так виглядали офіційні відгуки на опуси офіційних співаків/ художників/ музикантів/ *** в часи пізнього СССР. Але самим росіянам щось воно не зайшло - 3 тисячі переглядів за 12 годин (і то, підозрюю, більшість переглядів накрутили українці, які зайшли поплюватись в коментарях)... Не конкурентка стара ганчірка Шаману.

В переддень завтрашньої розмови Трампа з Путіним пішла хвиля доволі специфічних публікацій, які перегукуються із заявами Білого дому. 1. Публікація Semafor щодо розгляду Трампом можливості визнати Крим російським і звернутись із цим до ООН. З посиланням на анонімні джерела. І з позначенням, що «ймовірно» це викличе «величезний спротив» Європи і України. Але можливість і інструменти зазначено. Як одну з фішок на гральному столі з Путіним.2. Публікація щодо оптимальної для США стратегії «лишити Європу Росії, прибрати всю присутність Америки на континенті, натомість зосередитись на проблемах в Азії». Приводом використати ситуацію з румунським фашистом – забороною участі його у виборах як «відхід від демократії». Зате це дозволить «повернути довіру Росії» (нахіба вона Америці?) і налагодити діалог «з єдиною іншою ЯДЕРНОЮ НАДдержавою» (ясно, звідки оплачений матеріал, бо тільки в Кремлі досі вважають РФ «наддержавою»; але публікацію взяли в The National Interest).3. Заяви речниці Білого дому, що Трамп завтра з Путіним обговорюватимуть суверенні питання України без України. Плюс одразу дуже різкі ляпаси Європі ("Франція має бути вдячна США, що не говорить зараз німецькою", зокрема).==Погодьтесь, всі три вкиди як мінімум абсурдні, як максимум неприйнятні. Обговорення з агресором, як прибрати президента окупованої країни, - це формат анулювання можливості переговорів, а не гарантування миру. Бо виходить за всі правові рамки взаємин з суверенною державою. Так само, як і розробка варіантів передачі суверенних прав на величезну стратегічно важливу територію окупанту. А якщо зважити, що це – територія на кордоні іншого крупного гравця і війська агресора там напряму загрожують Європі, долю якої, виходить, теж буде вирішено третіми сторонами в такий спосіб... Ще раз: це абсурдні варіанти. Однак вони оприлюднюються вагомими джерелами практично одночасно і саме напередодні розмови Трампа з Путіним.Взагалі, як судити з цієї хвилі (суверенна приналежність Криму, знесення президента України, обговорення відступу США з Європи), то це більше схоже на планомірне позбавлення фундаменту будь-яких можливих угод, короткострокових чи тривалих. Бо щось з зазначеного неприйнятне для України (і вимоги Путіна про припинення постачань зброї та мобілізацію сюди входять, як і, скажімо, гіпотетичні економічні угоди щодо ресурсів окупованих теренів на користь Росії), щось для Європи. Плюс про гарантії не те що не йдеться, а одразу зазначається, що вони недосяжні. Плюс практично одночасні заяви Білого дому і Трампа:-Трамп готовий задіяти важелі тиску на Росію, якщо майбутня розмова з Путіним щодо України не виправдає очікувань- «...Нам треба було змусити Україну вчинити правильно. То була непроста ситуація. Ви отримали невелике уявлення в Овальному кабінеті. Але я думаю, що зараз вони роблять правильно, і ми намагаємося досягти мирної угоди. Ми хочемо домогтися припинення вогню, а потім мирної угоди» (Трамп).Ще раз: «треба було змусити Україну» (тобто, вже змусили), «готовий задіяти важелі тиску на Росію» («готовий» - це колись потім, якщо вважатиме за потрібне)... Схоже, Трамп розчарувався в можливості досягти швидкого результату тиском, а на розбір деталей і пошук реальних гарантій угоди він не має часу і натхнення. В такому випадку вкиди серії «США варто піти з Європи, хай самі розбираються» і «Трамп віддасть Путіну все, аби той на скількись припинив стріляти» (хоча Путін публічно позначив, що навіть за підписаного припинення вогню його армія продовжуватиме обстріли, просто «без доказів і з власної ініціативи», а не за наказами) – це дійсно промацування ситуації «а що буде, якщо от просто кинути все і зайнятись іншими проблемами». І провокування відмови Європи і України від покладання відповідальності на Трампа.

Трамп заявив, що протягом лічених тижнів оприлюднить купу документів про вбивство Кеннеді: "З того часу вони знайшли - і ми знайшли - ще 2000 документів про Кеннеді. І найбільше мені потрібен Кеннеді, і це буде оприлюднене. Справа просувається і просувається досить швидко. Я б сказав, тижні. Так, я кажу "тижні".==А далі в справу підуть документи про контакти з іншопланетянами.)) І знов це буде перемогою Трампа.)) Звичний телевізійний підхід, але він навряд спрацює. Зрештою, американські таблоїди щодня наповнені скандалами і сенсаціями, при тому актуальними. Давно мертвий вбивця давно мертвого Кеннеді навряд переб'є голу Кардаш'ян на пляжі з роботом від "Тесла". Це в плані сенсацій. А в плані цікавості: американців досі цікавлять більше споживчі ціни (яйця, так) і жорстке торгове протистояння з сусідньою Канадою (набіл, електрика, віскі...). Навряд Кеннеді чи прибульців буде достатньо, щоб відволікти увагу виборців. Ну і прибічників України таке навряд відволіче від примусу до капітуляції на користь навіть не Америки чи Трампа, а Путіна.