Статистика telegram channel - @advocat_tarasenko_daria

🤔Суд зобов'язав ТЦК та СП внести в реєстр інформацію про непридатність та виключення з військового обліку. ТЦК та СП рішення суду ігнорує❌. А виконавча служба... зупиняє провадження до завершеня воєнного стану. ⏸️Здається, абсурд. Але ситуація - вельми розповсюджена. Причина - наявність норми в абз. 16 п.10.2 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України "Про виконавче провадження" (ця норма дозволяє зупити виконавче провадження, в яких боржником є орган військового управління, складова ЗСУ тощо). 🙋Що робити?👉Оскаржувати постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадженя. 💪Виграла таку справу - постанова скасована, ДВС надалі має примушувати ТЦК та СП виконати рішення суду. Суд констатував, що зупинення провадження є порушенням конституційного права на судовий захист. 💡Моя особиста думка - норми Прикінцевих та перехідних положень Закону Україні "Про виконавче провадження" суперечать Конституції України.✍️З цього приводу я готую звернення до депутатів, щоб ця проблема була вирішена в цілому, а не покладала на позивачів потребу точково самостіно вирішувати свою проблему, додатково втрачати час і перезавантажувати цим судову систему. 🔎Справа 560/14395/25

📃Важливі новації для людей, визнаних недієздатними, та їх опікунів: що планується змінити?📢Перш ніж почати цей допис, хочемо нагадати. Недієздатні – це не ті❌, хто потребує постійного стороннього догляду. А опікуни – це не ті❌, хто здійснює постійний сторонній догляд. Недієздатною є особа, яке не розуміє значення своїх дій та/або не може ними керувати. 👩‍⚖️Недієздатним визнає суд та призначає такій особі опікуна. 🗓️Верховна Рада 4 вересня 2025 року ухвалила в першому читанні два законопроєкти — № 13354 (зміни до Цивільного кодексу) та № 13355 (зміни до Цивільного процесуального кодексу), які значно розширюють права осіб, яких суд визнав недієздатними. Законодавці орієнтувалися на міжнародні стандарти, зокрема Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, і передбачили нові механізми захисту та поновлення прав. Ці законопроекти наразі готуються на доопрацювання до другого читання. Нижче — ключові пропозиції змін у порівнянні з чинними нормами:1️⃣Строк перегляду рішень про недієздатність🔵• Було: дворічний фіксований строк, після якого рішення переглядалося обов’язково.🟡• Пропонується: автоматичного строку більше немає. Перегляд можливий за ініціативою: самої особи, її родичів або органу опіки та піклування.2️⃣Контроль над опікуном🔵• Було: опікун призначався судом, а контроль і перегляд його діяльності були формальними.🟡• Пропонується: підопічний може просити зміну опікуна, якщо його права порушуються.• Нова норма Цивільного кодексу встановлюватиме, що суд може зобов’язати органи опіки здійснювати контроль над опікуном, при цьому порядок його здійснення визначається чіткими правилами, які затверджує Кабінет Міністрів України у вигляді нормативно-правового акту. 3️⃣Коло осіб, які можуть ініціювати процес поновлення цивільної дієздатностіПоновлення дієздатності — це новий розгляд справи, якщо підстави, через які людину раніше визнали недієздатною, відпали (наприклад, покращився психічний стан або завершилось лікування).🔵• Було: ініціаторами виступали лише опікун або орган опіки та піклування.🟡• Пропонується: ініціаторами можуть бути сама особа, члени сім’ї, адвокат, опікун або орган опіки та піклування.• Процедура: подається окрема заява → суд призначає експертизу → ухвалює рішення про поновлення дієздатності.• Наслідок: людина повертає повну цивільну дієздатність.4️⃣ Нова підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинамиПерегляд судового рішень за нововиявленими обставинами - це перегляд вже ухваленого рішення, якщо з’явилися нові факти, які могли змінити висновок суду.🟡Пропонується нова підстава для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами: - скасовано судове рішення, враховане у висновку експерта, на якому ґрунтувалось рішення, що підлягає перегляду.Законодавець встановить спеціальний строк у 30 днів, який застосовується у даному випадку у разі скасування судового рішення, врахованого у висновку експерта.Тобто, якщо рішення суду, на яке спирався експертний висновок, скасовано, учасники справи матимуть 30 днів з моменту набрання чинності нового закону, щоб подати заяву про перегляд рішення. У цей період суд розглядатиме заяви без застосування загальних обмежень строків.Відстежувати рух законопроектів можна за посиланнями:📌Законопроект 13354 https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56559📌Законопроект 13355 https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56558✍️Матеріал підготувала наш адвокат Валентина Литвин

🙋Якщо після подачі документів на відстрочку пройшло 14 днів, а в "Резерв+" не з'явилась інформація про відстрочку, це означає, що в наданні відстрочки відмовлено? ❌Ні, не означає.Таке може бути у таких випадках: 👉- в наданні відстрочки відмовлено👉- заява про надання відстрочки досі не розглянута (причиною може бути порушення заявником процедури подачі або порушення комісією строків розгляду)👉- прийнято рішення про надання відстрочки, але інформація в реєстр про це не внесена. 🤔На останньому пункті хочу зупинитись. Постанова КМУ вимагає, щоб після надання відстрочки така інформація невідкладно була внесена до реєстру. Тобто не може бути ситуації, коли відстрочка надана, а в реєстрі інформація про відстрочку не відображається. На практиці ж ми бачимо такі ситуації - комісія ухвалює рішення про наданні відстрочки, а ТЦК та СП відмовляється вносити нформацію в реєстр, доки війькоовзобов'язаний, наприклад. не пройде ВЛК чи не усуне підставу для "розшуку" - така вдмова завжди є протиправною!❌❌❌🙋Що робити, якщо пройшли граничні строки розгляду заяви, а в реєстрі досі немає інформації про відстрочку?Однозначно - з'ясовувати результати розгляду заяви.Це можна зробити такими способами: 👉- особиста явка до ТЦК та СП (тут є вирогідність, що одночасно з врученням відмови в наданні відстрочки відбудеться мобілізація)👉- письмове звернення до ТЦК та СП поштою (по Закону строк на розгляд - 30 днів)👉- звернення до ТЦК та СП через адвоката (по Закону строк на розгляд - 5 робочих днів).Тут варто нагадати, що передбачені Законом строки на розгляд таких звернень на практиці часто порушуються.

ЗАКОНОПРОЕКТ 13634-1✍️Сьогодні у Верховній Раді зареєстрований законопроект 13634-1.Він є альтернативним до законопроекту 13634, про який ми вже так багато говорили (наприклад, тут https://www.facebook.com/share/p/1AyYFYmPv2/)Для здобувачів освіти законопроект 13634-1 пропонує абсолютно ті ж зміни, що і 13634.Законопроекти відрізняється лише умовами до науковців та педагогів. 👉Законопроект 13634 пропонує вимагати науковий ступінь для права на відстрочку у наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти, наукових працівників наукових установ і організацій, науково-педагогічних працівників фахової передвищої освіти.👉Натомість новий законопроект 13634-1 пропонує вимагати науковий ступінь лише у наукових працівників закладів вищої освіти, наукових установ і організацій. Тобто пропонується, щоб для науково-педагогічних і педагогічних працівників наявність наукового ступеня не було обов'язковою умовою для права на відстрочку. Ще раз повторюсь: для здобувачів освіти - нічого нового ❌❌❌, про що б ми ще не говорили. 📌З текстом нового законопроекту можна ознайомитись за посиланням https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/57198

ВИЇЗД ЗА КОРДОН ЧОЛОВІКІВ ДО 24 РОКІВ: ЗАКОНОПРОЕКТ 13685🤔Я наївно вважала, що цей законопроект буде направлений на усунення 3,5-річної "прогалини" щодо відсутності в Законі прямої заборони на вихзд чоловіків за кордон. Про це писала тут https://www.facebook.com/share/p/19irG44mb7/Але ні, в законопроекті мова не про це."Прогалина" так і залишається🤷Але законопроектом пропонується доповнити Закон ""Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" також нормою: ✍️"На період дії в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану також може бути тимчасово обмежено відповідно до закону право на виїзд з України для призовників, військовозобов’язаних тарезервістів. Зазначене тимчасове обмеження права на виїзд з України не може встановлюватися стосовно призовників та військовозобов’язаних, які не підлягаютьпризову на військову службу під час мобілізації употочному та наступному роках у зв’язку з недосягненням ними віку призову на військову службу під час мобілізації".❓Що це означає на практиці? 👉Якщо Закон буде прийнято в такій редакції, можливість виїзду за кордон отримають: ✅- хлопці в статусі "призовник", яким 25 років виповниться не в цьому році і не в наступному, а пізніше.✅- хлопці в статусі "військовозобов'язаний", які пройшли БЗВП чи БВС і яким 25 років виповниться не в цьому році і не в наступному, а пізніше✅❓- хлопців в статусі "військовозобов'язаний" до 25 років через обмежену придатність, яким 25 років виповниться не в цьому році і не в наступному, а пізніше - виключно за умови, що Президент таки підпише той законопроект, який з осені 2024 року очікує на його підписання (особисто я вже не вірю, що колись підпише 😢). Щодо можливості перетину кордону за іншими підставами - законопроект не пропонує змін ❌❌❌

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ ПЕРЕТИНІ КОРДОНУ: КМУ ПІДГОТУВАВ ЗАКОНОПРОЕКТ✍️Кабмін підготував законопроект щодо правопорушень, пов’язаних з перетинанням державного кордону України.На сьогодні є лише інформація від КМУ, законопроект на реєстрацію ще не поданий. Щойно буде текст законопроекту, я традиційно надам коментарі.🤔Станом на сьогодні можу коротко прокоментувати ідею законопроекту. Він передбачає, крім іншого:👉- встановлення кримінальної відповідальність за незаконне перетинання державного кордону в умовах дії воєнного або надзвичайного стану поза пунктами пропуску через державний кордон; 👉- встановлення кримінальної відповідальності за порушення призовником, військовозобовʼязаним встановленого строку перебування за межами України👉- встановлення обов'язку дотримання військовозобовʼязаними, призовниками, резервістами строку перебування за межами України.❗Нагадаю, що на сьогодні Правила перетину кордону вимагають, щоб той, хто виїхав за кордон як супроводжуючий (наприклад, супровід матері або дружини з інвалідністю, дитини з інвалідністю) повернувся в Україну не пізніше ніж той, кого він супроводжував. Також є вимога щодо строків поверненя волонтерів, спортсменів, моряків тощо.Однак, відповідальність за порушення цієї вимоги на сьогодні законодавством не передбачена ❌Хочу наголосити, що наразі йде про подання до Верховної Ради законопроекта.

В продовження попереднього допису: 1️⃣Приклад 1.За квартал середньооблікова кількість працівників – 7.Закон не зобов’язує працевлаштовувати особу з інвалідністю, необхідності сплачувати внесок не буде.2️⃣Приклад 2.За квартал середньооблікова кількість працівників – 20, тобто мало бути працевлаштовано 1 особу з інвалідністю. Не було працевлаштовано жодної. Середньомісячна зарплата – 12000,00 грн. Розмір внеску рахуємо так: 12000*0,4*3*(1-0)= 14400 грн Відтак, розмір внеску за цей квартал складе 14400,00 грн.3️⃣Приклад 3.За квартал середньооблікова кількість працівників – 54, тобто мало бути працевлаштовано осіб з інвалідністю 4% від цієї кількості – це 2,16, а після математичного округлення – 2 особи з інвалідністю.Була працевлаштована 1 особа з інвалідністю. Середньомісячна зарплата – 12000,00 грн. Розмір внеску рахуємо так: 12000*0,4*3*(2-0)= 28800 грн Відтак, розмір внеску за цей квартал складе 28800,00 грн.4️⃣Приклад 4.За квартал середньооблікова кількість працівників – 121, тобто мало бути працевлаштовано осіб з інвалідністю 4% від цієї кількості – це 4,84, а після математичного округлення – 5 осіб з інвалідністю.Була працевлаштовано 4 особи з інвалідністю. Але 1 з них – особа з інвалідністю І групи – і її зараховуємо за 2 штатних працівників, і виходить розрахункова кількість – 5 осіб з інвалідністю. Норматив виконано, необхідності сплачувати внесок немає.❗❗❗Зверніть увагу! Оскільки тепер це буде не санкція, а внесок, вважаємо, що можливості уникнути наслідків нестворення робочого місця через відсутність кандидатів на цю посаду (як часто практикувалось раніше) вже не буде. Тому роботодавцям вже сьогодні варто думати про те, як з 2026 року виконати норматив або ж бути готовим до сплати внесків.📢Закликаємо бізнес свідомо обирати створення робочих місць для осіб з інвалідністю!

В паперовому ВОД "визнаний непридатним та виключений", а в "Резерв+" на обліку - такі ситуації є розповсюдженими. Причини можуть бути різні:1️⃣ Той ТЦК та СП, який виключав з обліку, не вніс дані про це в реєстр. Згідно даних електронного реєстру ця людина ніби ніколи не виключалась з обліку. 2️⃣ ТЦК та СП, який виключав з обліку, не створив запис в реєстрі про цю людину. Тобто донедавна згідно даних електронного реєстру людина ніби взагалі ніколи не була на обліку. І як людину, яка не перебуває на обліку, її поставили на облік автоматично згідно Постанови КМУ (привіт Щастинському ТЦК). Бувають ще інші варіанти, але вони зустрічаються край рідко. Наприклад, на моїй практиці ТЦК та СП випадково вніс в реєстр інформацію про перебування чоловіка у них на обліку (так слідувало з їх відповіді на адвокатський запит) і виправили помилку після звернення адвоката. ❓Що робити в цій ситуації? 👉 Звернутись із письмовими заявами до ТЦК та СП - і до того, який виключав (якщо він функціонує), і до того, в якому зараз на обліку згідно даних реєстру. ✍️ До заяви прикласти копію паперового військово-облікового документу і, якщо є, висновку ВЛК. На практиці я та мої колеги мали успішні випадки вирішення проблеми у випадку 1️⃣ без звернення до суду, у випадку 2️⃣ - без суду поки що ні. Нагадаю, що Постанову КМУ, яка спричинила масові проблеми постановки на облік раніше виключених, я оскаржила до суду, в серпні відбудеться перше судове засідання по цій справі.

Водночас, практика щодо виплати ОГД в період дії воєнного стану сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли), перебуваючи в полоні, свідчить про різній підхід уповноважених органів до визначення суми таких виплат. Зокрема, в разі смерті від поранення (контузії, травми, каліцтва) – 15 мільйонів гривень, а в разі смерті військовослужбовців, хоча і під час перебування в полоні, але в результаті захворювання – ОГД призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. При цьому військовослужбовці, які перебувають в полоні, вважаються такими, які продовжують проходити військову службу, а, відтак, і виконувати обов’язки військової служби. Відповідно всі вони мають право на однаковий рівень захисту, незалежно від причини загибелі (смерті). ❗Прийняті зміни дозволяють встановити правову визначеність щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 15 мільйонів гривень військовослужбовцям, які загинули (померли) в полоні незалежно від причини загибелі (смерті).Цей пункт Закону застосовуватиметься з 24 лютого 2022 року - тобто має зворотню силу!!!Матеріал підготувала наш адвокат Світлана Корніцька.

📢 Законопроєкт №13335: Бронювання навіть для тих, хто в розшуку?У Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону, який може суттєво змінити правила трудових відносин і мобілізаційного обліку в умовах воєнного стану. Йдеться про підприємства, визнані критично важливими для економіки та оборонно-промислового комплексу.Якщо коротко - такий законопроект дозволить бронювати навіть тих, хто не перебуває на обліку чи знаходиться "в розшуку". Нагадаю, що на сьогодні таких чоловіків і забронювати неможливо, і поставити на облік чи "зняти розшук" перед бронюванням без ризику мобілізації - неможливо.Давайте детальніше. 🔍 Що саме пропонується?✅ Бронюванню можуть підлягати працівники, у яких:❗ «відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ»;❗ «особа не перебуває на військовому обліку»;❗ «не уточнила персональні дані»;❗ «перебуває в розшуку (крім випадків, передбачених статтями 336 і 337 ККУ)».Так, бронюванню підлягатимуть військовозобов’язані працівники… у яких відсутній або оформлений неналежним чином військово-обліковий документ, та/або він не перебуває на військовому обліку, та/або він не уточнив персональні дані, та/або перебуває в розшуку (крім випадків порушення статті 336 та статті 337 КК України).»Строк проведення бронювання — не більше 45 календарних днів з моменту укладення трудового договору. Можливо лише один раз на рік.📌 Роботодавці з критично важливих підприємств можуть укладати трудовий договір із працівниками без військово-облікових документів чи обліку у ТЦК — на період випробування📅 Строк випробування — до 45 днів для всіх категорій. Якщо протягом випробування працівник не врегулював питання військового обліку, роботодавець може його звільнити. Це виняток із загальної заборони на звільнення у воєнний час.«…допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця, якщо військовозобов'язаний працівник… не привів свої військово-облікові документи у відповідність…»Це лише законопроект, проте Головний комітет підтримав законопроект та радив внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.Головне науково-експертне управління надало свої зауваження до законопроекту.Далі - доопрацювання та розгляд у другому читанні.Матеріал підготував наш адвокат Роман Кичко