US Politics

З перемалюванням округів у Трампа справи поганенькіПам'ятаєте всю цю драму з Техасом і джеррімандерінгом, на якій наполягав Трамп щоб забезпечити додаткові місця для Республіканців в Палаті на мідтермах наступного року? У відповідь Демократи почали свій джеррімандерінг, зокрема в Каліфорнії.Так от, суд в Техасі відктаив цей процес. Мотивував це тим, що округи були перемальовані згідно з расовим принципом (не може бути!). А це незаконно.На додачу до того Сенат Індіани відмовився зібратись на позачергову сесію на запит губернатора (про що того попросив Трамп) щоб перемалювати округи в штаті на користь GOP. Це при тому, що Республіканці контролюють більшість в парламенті штату. Причини політичні - після успіхів демократів в Вірджинії та Нью-Джерсі і зважаючи на загальні рейтинги, республіканці штату не хочуть дратувати виборців хотілками президента.Загалом, в десятку штатів, в яких обидві партії зараз докладають зусиль до перемалювання округів, фінальні результати можуть бути дуже не переконливими. Власне врешті мова йтиме про 5-7 місць в Палаті (всього), на які ці перемалювання вплинуть.І це характерно для сучасної політичної дійсності. Америка і так уже поділена на округи за партійним принципом максимально. Природньо (люди самі схильні селитись поруч зі своїми політичними соратниками) і штучно (через екзотичні межі округів). Аналіз даних додав точності цьому процесу.І тому останні 3 виборці кампанії в Палату ми не бачимо (і ймовірно не побачимо) великих "хвиль" в сторону однієї чи іншої партії. А більшість будь-якої партії в Палаті, ймовірно, так і залишатиметься мінімальною в майбутні роки.

Берні готує революцію.Чим, влансе, займається, всю свою політичну кар'єру. Але зважаючи на вік, йому лишилось не так багато часу капіталізувати свій політичний талант в якусь життєздатну коаліцю в Палаті і Сенаті, де він всі ці роки був самотнім воїном самопрголошеної соціал-демократії.За останній рік Сандерс і його рух здобули велику перемогу у вигляді Мамдані в Нью-Йорку і трохи меншу у вигляді новобраного (новообраної...) мера Сіетла Кеті Вілсон. Що, бзеумовно, зрезонувало в медіа по всій країні.Також провів антиолігархічний тур по всій країні збираючи вражаючу аудтиторію і в синіх, і в червоних штатах. Що характерно - цей тур він провів разом з АОС, яка наразі виглядає спадкоємицею старого.Але хочу занотувати ще декілька імен, щоб було за ким слідкувати. Це кандидати на праймеріз до Сенату, яких щойно офіційно підтримав Берні:1. Лейтинант-губернатор Міннесоти Пеггі Фланеген.2. Фермер (устричний!) з Мена Грем Плетнер.3. Абдул Ель-Сайєд (колишній посадовець з питань охорони здоров'я) з Мічигану.___________З моїх публікацій можна поудамти, що ліві уже тріумфували в партії і альтернатив їм немає. Це, звісно ж, не так. Днями напишу на що роблять акцент центристи і хто там намагається відігравати лідируючі ролі (поза контекстом президенстьких праймеріз).

Урядовий шатдаун фактично завершено Він тривав 41 день і був обґрунтований питанням доступної вартості охорони здоровʼя. Зокрема демократи таким чином намагались давити на республіканців щодо субсидій по Обамакер (не буду робити вигляд, що я розумію деталі цієї суперечки). Шатдаун — це завжди ризик. Ним невдоволені всі. І питання лиш в тому на кого повісять більше собак. Після успішних виборів група з 10 демократів здались і вирішили, що час настав закінчувати цю аферу. Проте ліва частина партії лишилась не задоволена, бо саме вони робили аргумент щодо вартості медичних послуг, яка зросте, якщо республіканці не підуть на поступки по питанню субсидій. І не задоволені ліві не стільки колегами-колаборантами, скільки лідером меншості в сенаті Чаком Шумером. Мовляв не має контролю над фракцією і не може провадити опозицію в цьому опорі республіканцям.Крісло під Шумером хитається давно. І зараз ліві, ймовірно, відчули запах крові — скинути Шумера і замінити його своєю людиною може бути саме тією перемогою лівих, яка потрібна їм на шляху до контролю за партією.Тож АОС явно міркує над своєю кампанією в 2026 році, щоб зайняти місце Чака в Сенаті. Звісно, якщо доля не змусить її до більш амбітних кроків.

МАГА починає жити окремим життям. А класичні консерватори вимирають (і туди їм і дорога).Про ідеологічні розбіжності в Демократичній партії ми ще наговоримось. Натомість в республіканському середовищі все не менш динамічно.В той час як партійний мейнстрім гуртується навколо Білого дому і Трампа особисто, підлаштовуючись під його погляди і методи (передаю привіт Марко Рубіо) праворуч кристалізується сегмент МАГА без Трампа. І там цілий зоопарк колоритних (і досить огидних) персонажів. Такер Карлсон і Стів Беннон. Марджорі Тейлор-Грін і Лора Лумер. Ну і всілякі інші фуентеси. Ці персонажі до певної мірі паратизують на президентстві Трампа, проте не цураються бігти поперед батька в пекло (як Беннон, який просуває третій термін для президента) або ж і критикувати Білий дім (як ізоляціоністи-противники Ізраїлю).І якщо Трамп як представник партійного мейнстріму виглядає як потужна політична сила, що успішно експлуатує державний апарат для досягнення своїх цілей, а шизи праворуч через мережу нетрадиційних медіа мають вплив на деякі групи республіканського електорату, то є одна група республіканської політики, яка виглядає зовсім нікчемно. Старі консерватори.Протягом дня довелось почитати чи послухати двох з них. І це настільки душно, що аж кричати хочеться. Зокрема, едіторіал борд Wall Street Journal поповнив такий собі Метью Контінетті - автор численних книг та колонок про те якими прекрасними були 80-ті. Після того як я послухав його незрівнянний в своїй неадекватній ідеологічній зверхності аналіз поточних політичних подій я натрапив на новину про вихід чергової книги "Чому я такий нудний" від Майка Пенса. В якості промоції цієї книги колишній віце-президент апелює до ідей та поглядів котрогось з колишніх президентів, що покинув посаду і помер декілька десятків років тому.Ви можете зауважити мою неприховану антипатію до носіїв старого американського консерватизму і я мушу пояснити природу цієї антипатії. Справа не в критиці їхніх ідей, які не чужими були і мені самому. Справа в тому, що ці самі старі консерватори рейганівського розливу не намагаються ніяким чином апелювати до сучасного виборця, сьогоднішнього громадянина з його проблемами, уявленнями про світ та перспективами. Вони лише повчають всіх своїх слухачів, що при Рейгані республіканці вірили у вільну торгівлю, дерегуляцію і військову міць Америки. І це правильно просто тому що правильно.А якщо вільна торгівля, дерегуляція чи військова міць в останні 20 років позбавили вас можливості працювати на роботі оплачуваній достатньо для оренди житла, то ви просто не правильно вірите в ікону Рейгана на стіні слави американської свободи, нерозумний ви комуніст-ізоляціоніст-популіст.І хоч би як всім нам не муляв очі американський популізм останніх 10 років, у нього є якісь причини. І патеон 80х ці причини ніяк не вирішує.Характерно, що обережні надії ці "старі консерватори" покладають на потенційну кандидатуру добре відомого нам Тед Круза. Що ж, достойна фігура, щоб повести цей корабель в гавань забути ідей.

ВенесуелаВся активність, яку Білий дім створює навколо Венесуели видається водночас логічною в контексті духу адміністрації Трампа і абсолютно абсурдною.З однієї сторони - війна за наркотиками і якась підсвідома недовіра до всього на південь від кордону з Мексикою.З іншої сторони майже хрестоматійний regime change з хорошими перспективами forever war, яких так намагається уникнути нова ітерація Республіканців.За цим химерним міксом політики стоїть не менш химерне порозуміння двох людей в адміністрації: Стівена Міллера і Марко Рубіо.Міллер - заступник голови адміністрації і, ймовірно, найвпливовіша особа в Білому домі. Він - архітектор всієї антиміграційної політики Трампа і загалом ключова особа в другій адміністрації. Він заробив собі довіру Трампа тим, що ні на секунду не послабив своєї лояльності до президента, зокрема після 6 січня 2021, коли так багато людей відвернулись від нього.Міллер - це втілення MAGA політики.Про Рубіо ми говорили чимало. І він, здавалось би, мав бути опозицією до такої особи як Міллер.Проте Марко, який, здається в догоду своєму кар'єризму, бажанню вижити в світі Трампа і надій на 2028, пригнічує всі свої переконання та політичні інстинкти, просто роблячи будь-яку роботу, яку доручає Трамп, схоже таки знайшов царину, в якій може реалізувати свої глибинні прагнення.Як відомо він - син кубинських мігрантів. Відповідно з молоком матері він засвоїв неприйняття латиноамериканських соціалістів. І питання повалення режиму Мадуро для нього завжди було пріоритетним.Тож оця дивна формула підготовки до активних дій проти Венесуели, яка пояснюється прирівнянням наркотрафіку до тероризму і і виявляється у стягненні регулярних військ до берегів Венесуели і потоплення випадкових човнів (начебто з наркокур'єрами на борту) - наслідок злиття дуже різних інтересів ще більш не подібних один до одного діячів.Дуже цікаво куди приведе цей мікс.

Маріо Драґі — політика скептицизм інтеграція смертьЄвропейська бюрократія не має рівних в питаннях написання білих книг, звітів, планів та іншої бюрократичної літератури. І не дивно — тому, що це єдиний спосіб для неї увійти в політичний простір який інакше був би для неї зачинений.Для посилення і нагнітання ефекту європейська бюрократія комбінує різні інструменти для досягнення конкретної цілі: хапає ідеї фікс діючих політиків, наприклад Макрон з його баченням стратегічної автономії чи дає трибуну для колишніх політиків, з завданням донести політичні ідеї технократичними засобами. Серед цієї другої групи опинився і Маріо Драґі, колишній голова Європейського центрального банку та колишній премʼєр-міністр Італії.Саме він отримав надскладне завдання стати політичним рупором Європейського Союзу, щоб донести до країн-членів — час змінювати Союз, інакше він перетвориться на музейний експонат з минулого. Але це не революційна ідея — Союз вже перезасновували неодноразово. Що ховається за його методичною і проповідницькою роботою. І чому він ключова політична фігура майбутнього ЄС.Читайте в нашому матеріалі🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

На торгівельному фронті без змін🇪🇺🇺🇸 Спільна заява США та ЄС щодо торгівлі та інвестицій Майже місяць назад Трамп та фон дер Ляєн досягли усної Угоди, яку скріпили рукостисканням, щодо уникнення можливої торгової війни. Як ми вже писали ця Угода найкраща з того, що міг отримати ЄС і найголовніше — Союз відтермінував потенційну війну з найбільшим своїм партнером. І ось нарешті сторони дійшли згоди щодо основних технічних питань і опублікували текст спільної заяви.Передбачуваність для наших компаній та споживачів.Стабільність у найбільшому торговельному партнерстві у світі. І безпека для європейських робочих місць та економічного зростання в довгостроковій перспективі. Ця торговельна угода між ЄС та США приносить користь нашим громадянам та компаніям і зміцнює трансатлантичні відносини. Сьогоднішня спільна заява ЄС та США забезпечує найкращі можливі умови для компаній та споживачів ЄС:➡️ ЄС є єдиним партнером у світі, який має всеосяжний митний ліміт➡️ ексклюзивна гарантія митного ліміту для фармацевтичного та напівпровідникового секторів➡️ всеосяжний 15% митний ліміт для переважної більшості товарів, включаючи автомобілі та фармацевтичні препарати➡️ нульові мита на такі товари, як літаки, пробка та генеричні фармацевтичні препарати➡️ спільне зобов'язання щодо подальшого зниження мит➡️ конкурентна позиція експортерів ЄС, забезпечена завдяки постійному доступу до ринку США, який становить 20% нашого експорту➡️ захист мільйонів робочих місць в ЄС➡️ зміцнення трансатлантичних відносин у всіх сферах — коротке резюме від президента ЄврокомісіїОднак, чи все так просто? І чому нова торгова система Трампа це не новий status quo?Читайте в нашому матеріалі🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

Торгова угода між США та ЄС. Початок кінцяНу, тоді вони платять мита в розмірі 35% – сказав Трамп у вівторок в інтерв'ю CNBC, коли його запитали, які заходи він вживатиме, якщо ЄС не виконає свої зобов'язання за торговельною угодою між ЄС і США.Вони знизили свої мита. Тож вони заплатили 600 мільярдів доларів. І через це я знизив їхні мита з 30% до 15% ... І кілька країн запитали: «Чому ЄС платить менше, ніж ми?» А я відповів: «Тому що вони дали мені 600 мільярдів доларів ... І це подарунок, а не, знаєте, позика, до речі ... Вони дали нам 600 мільярдів доларів, які ми можемо інвестувати в що завгодно ... Я можу робити з ними все, що завгодно. А мета була в тому, що вони, знаєте, стільки років нас обкрадали, що настав час їм заплатити, і вони мусять заплатити. Ми не могли собі дозволити дефіцит – додав Трамп9 днів минуло з моменту оголошення про досягнуті домовленості як Трамп вже повернувся до своєї звичної риторики. На цьому можна було б завершити огляд ще-не-угоди між ЄС та США, однак, ми все ж таки спробуємо заглянути всередину, зібрати до купи частини того, що відомо про домовленості.Примарна Угода про тимчасову відстрочку розриву відносин.Читайте в нашому матеріалі🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

🇺🇸 США введуть мита на товари з ЄС в розмірі 30% з 1-го серпня цього року (не беручи до уваги інші секторальні мита)Дональд Трамп в своїй соцмережі Truth Social опублікував лист в якому пояснив таке рішення довготривалим та постійним торговим дефіцитом з ЄС. Причиною якого президент США називає багаторічну політику ЄС в галузі мит, нетарифних заходів та торговельних бар'єрів. Більш того Трамп називає такий дефіцит «серйозною загрозою для економіки і, фактично, для національної безпеки!».Також Трамп просить зрозуміти що ці мита менші ніж необхідні щоб вирівняти торговий дефіцит і у разі європейської відповіді будуть підвищені на розмір мит які введе ЄС у відповідь.Закінчує свій лист готовністю переглянути умови цього листа якщо ЄС відкриє свій закритий ринок для американських товарів, можливо.Інша опція уникнення мит – будувати підприємства всередині США.Ці тарифи можуть бути змінені в бік збільшення або зменшення залежно від наших відносин з вашою країною. Ви ніколи не будете розчаровані Сполученими Штатами Америки. В своїй швидкій відповіді президент Єврокомісії наголосила, що ЄС готовий продовжувати перемовини щоб укласти угоду до 1-го серпня, а також, що буде вживати «всіх необхідних заходів для захисту інтересів ЄС, включаючи вжиття пропорційних контрзаходів, якщо це буде необхідно».І звісно фон дер Ляєн ще раз нагадала, що такі мита порушать трансатлантичну торгівлю, що негативно позначиться на економіках по обидва боки Атлантики. А також про те, що мало які світові економіки зрівняються з ЄС за рівнем відкритості та дотримання принципів справедливої торгівлі.Тим часом ми продовжуємо поглиблювати наші глобальні партнерства, твердо дотримуючись принципів міжнародної торгівлі, що базується на правилах. – завершує своє звернення пані Урсула нагадуванням про свою альтернативну стратегію, яка вже реалізується. Про що ми писали раніше.Крім того, вчора POLITICO повідомив, що Єврокомісія вилучила цифровий податок зі списку пропонованих податків для отримання доходів наступного бюджету ЄС (2028-2035), що було оцінено як поступка Трампу, оскільки цей податок був би направлений в першу чергу проти таких американських компаній як Meta, Alphabet, Amazon. Однак, офіційно цей документ буде оприлюднено лише в середу і більш того він ще буде довго обговорюватися та редагуватися – час відігратися є.Нагадаємо, що мова йде про дефіцит торгівлі товарами та послугами, який в 2023 році склав майже 50 млрд. євро (3% від обсягу всієї торгівлі).🇪🇺 Підписатися на 12 зірок

​​🇪🇺🇺🇸 Торгова трансатлантична війнаМитна війна між ЄС та США досягає свого апогею. Найближчими днями буде підписана угода між сторонами. Однак, зважаючи на непередбачуваність керівництва США впевненості в тому, що це остаточне вирішення митного питання немає.З глобальної перспективи ЄС розуміючи, що США переходить до транзакційного співробітництва – домовленості мають оплачуватися, шукає альтернативні варіанти заохочення американських партнерів до рівних правил торгівлі. Головний інструмент – максимальне розширення коаліції країн які підтримують вільну торгівлю.Привабливість американського ринку важко переважити, зважаючи на його розміри. Тому така робота потребує пошуку всіх можливих партнерів, особливо великих. Китай, який постійно наголошує на підтримці міжнародних правил та порядку не поспішає обирати сторону. Гучні слова про співпрацю з ЄС не підкріплюються конкретними діями. Разом з тим і ЄС не бачачи поступок з китайської сторони не вичікує і вводить контрзаходи проти Китаю.Очікуючи на фінальні рішення адміністрації Трампа щодо мит ми підготували вам огляд того як розвивалися останні події. Чи зможе ЄС створити нову Світову організацію торгівлі? Чи буде місце в ньому для США та Китаю?🇪🇺 Підписатися на 12 зірок