ОЛЕНА ШУЛЯК

Основоположний документ, в рамках якого ЄС допомагає рухатися нашій країні в напрямку якісного відновлення – Ukraine Facility. Тому одним з ключових напрямів парламентської роботи на сьогодні є реалізація цієї дорожньої карти реформ на 2024–2027 роки, що передбачає 50 млрд євро підтримки від ЄС. Обговорити інфраструктурні індикатори документа, а саме законодавчі зміни, що стосуються транспорту, мала нагоду під час IV Business & Legal Infrastructure Forum. Захід об'єднав провідних експертів різних галузей, предсатвників критичної інфраструктури, бізнесу громадянського суспільства.Інфраструктура – велика складова плану. Наприклад, в рамках законодавчих змін, що містяться в катерогії транспорт, Україна неохідно реалізувати:➡️ Комплексне планування розвитку транспортної галузі;➡️ Розвиток експортно-логістичного потенціалу України;➡️ Лібералізацію у сфері залізничного транспорту;➡️ Покращення судноплавства та портових послуг;➡️ Інвестиції в транспортну інфраструктуру.Втім, коли ми говоримо про інфраструткуру, йдеться не лише про транспорт і логістику, а й про житлову політику. Адже саме житлова інфраструктура найбільше постраждала від війни. На сьогодні ми маємо страшні цифри: понад 65 млн м² зруйнованого чи пошкодженого житла, понад 5 млн ВПО, понад 600 тис. родин у чергах на житло.Минулого тижня ми в Раді зробили важливий крок і ухвалили в першому читанні законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики», що покликаний оновити застарілий Житловий кодекс 1983 року. Це старт нової житлової політики: доступне та соціальне житло та європейські підходи. А сьогодні наш Комітет створив робочу групу, яка нині наповнюється, щоб підготувати документ до другого читання.

⚡️Парламент підтримав у першому читанні законопроект №13437 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо просторового планування територій (земель)»Рішення щодо цього законопроекту було прийняте під час Конгресових слухань Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України за участі 1700 учасників: народних депутатів, міністрів, представників громад, ОВА, обласних рад, експертів та інших.Три основні моменти документа:✅ Продовжує перехідний період для затвердження комплексних планів просторового розвитку (ППР) до 2028 року для НЕ прифронтових громад;✅ Для прифронтових громад цей період становить завершення воєнного стану + три роки;✅ Встановлює, що наявність ППР є перевагою при розгляді питань щодо фінансування відновлення громади та розвитку інфраструктури за рахунок бюджетних коштів або коштом міжнародної фінансової допомоги.До слова, цей законопроєкт дозволяє громадам використовувати детальні плани, не зупиняючи інвестпроєкти та підготовку до відбудови.Нагадую: Плани просторового розвитку означають не лише створення якісної містобудівної документації та стратегічний погляд на майбутнє громади. Водночас це фактичний знак “стоп” різним видам рейдерства, появі незаконних довгобудів, самобудів та різних схем у сфері містобудування. До того ж, якісна містобудівна документація, зрештою, означатиме збільшення надходжень до місцевих бюджетів. А це - вагома перевага для ОМС.

Труба, яка хоче всіх перемогти.Історичний центр міста. Площа Ринок, 37. Пам’ятка архітектури національного значення. Частина світової спадщини ЮНЕСКО. Двір Ґросварієвської кам’яниці, де століттями мешканці споглядали на дзвіницю Вірменського собору та силуети середньовічного Львова. Так було за німців, австрійців, поляків, в радянську добу. Усі приходили і йшли.А кам’яниця залишалася.Аж поки не прийшла ВОНА.Вентиляційна труба.Як сталева змія, що повилася історичним фасадом, нависла над головами мешканців і затягнула в петлю закон, пам’ять і здоровий глузд.Спершу зруйнували флігель XVII століття. Потім поставили безлику коробку, аби розширити приватизовані площі. А далі встановили вентиляційну шахту діаметром 70 см, яка повзла попід вікнами мешканців, принижуючи їх так само, як і ціле місто. Без дозволів. Без погоджень. Без проєктів. Від цієї труби до кабінету міського голови якихось 60 метрів.Але, здається, це та відстань, яку не здолати ні закону, ні совісті.Я звернулась до Мінкульту, Львівської ОВА, міської ради, поліції.Всі дружно відповіли: незаконно.І всі так само дружно нічого не зробили.Пів року минуло. Труба стоїть.Стоїть, наче пам’ятник байдужості.Труба, яка може перемогти ЮНЕСКО.Труба, яка плює на закони України.Труба, яка помножила на нуль здоровий глузд.Але справа не в трубі. Справа в тому, що хтось вирішив, що в самому серці Львова можна нівелювати історію, закони і права громади. А відповідальні органи тихо відвертають погляд, знизуючи плечима, кажуть: «Ну подумаєш… якась труба…»Це не історія про двір.Це історія про країну, яка щодня воює за своє майбутнє, але вперто не здатна захистити навіть своє минуле.Бо якщо можна тут, то можна скрізь.Бо якщо у Львові може перемогти труба, хто завтра переможе у твоєму місті?

Квартирне питання: як зламати старі схеми, але не довіру людей?Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №12377 "Про основні засади житлової політики" — і навколо нього одразу виникло чимало дискусій та суперечок. Це природно, адже зміни масштабні, важливі й зачіпають інтереси багатьох українців.Але будьмо чесними: маніпуляції, які зараз ширяться, дуже далекі від реальності.Хтось кричить про «відбирання житла у військових», хтось залякує молоді сім’ї та ВПО. А я скажу просто й прямо: єдине, що цей законопроєкт забирає, — це старі корупційні схеми, тіньові черги та радянський хаос, який десятиліттями заважав людям отримати житло.✅ Що буде насправді?🔹 Жодного скорочення гарантій для військових. Усі права захисників чітко прописані в спеціальному законі, й жодна реформа їх не скасовує.🔹 Замість «міфічних» квартирних черг — онлайн-система, прозорість і порядок.🔹 Два формати соціального житла для тих, кому справді важко: соціальна оренда та оренда з правом викупу.🔹 Більше можливостей для молоді, багатодітних родин і переселенців — через доступні кредити та нові житлові програми.Вперше за 40 років Україна готова зламати стару систему й дати шанс на справедливе житло сотням тисяч людей. Але правда завжди криється в деталях.Що реально змінює поки законопроєкт №12377 для українців — читайте докладніше у моєму інтерв’ю для порталу Telegraf.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про множинне громадянство.В умовах глобального світу та війни за свободу Україна обирає шлях відкритості до своїх людей незалежно від того, де вони живуть. Мільйони українців за кордоном зможуть залишатися частиною країни не на словах, а юридично. Бо громадянство — це не про прописку, це про зв’язок.Що змінює цей Закон:✅ українці зможуть отримувати інші громадянства не втрачати українського, а іноземці набувати українське, не розстаючись зі своїм;✅ іноземці, які воювали в лавах ЗСУ, їхні діти та подружжя отримають спрощений доступ до громадянства України;✅ вводиться «позитивний список» держав, а Кабмін визначатиме, з якими країнами можливе множинне громадянство.І про міфи, які активно поширювали:🚫 це не «роздача паспортів» направо й наліво;🚫 це не можливість для чиновників мати подвійне громадянство, для них діє чітка заборона;🚫 громадяни держав-агресорів не зможуть скористатися цими нормами.Для когось паспорт просто документ. Для нас — це символ приналежності до вільної країни. Ми не ділимо українців на «тут» і «там». Бо бути громадянином України означає залишатися з нею серцем, діями й вибором, навіть якщо ти далеко.

🇺🇦 Війна змінила все і водночас нагадала нам, що в основі перемоги завжди стоїть людина.Людина, для якої свобода важливіша за диктат, гідність сильніша за страх, а рівність не гарна декларація, а фундамент суспільства.Якщо росія воює за «силу системи», то ми воюємо за силу людини. Це те, що модно називають «людським капіталом», а насправді це означає, що кожне життя має цінність.Нещодавно Westminster Foundation for Democracy презентував дослідження «Гендерний вплив повномасштабного вторгнення росії на пріоритети українських депутатів». Це зріз поглядів тих, хто сьогодні ухвалює закони в умовах війни й водночас думає, якою має стати Україна після перемоги.Ось як виглядають ці пріоритети очима депутатів.🛡 Безпека, оборона, суверенітет і міжнародні союзи стали основою державної політики під час війни. Політичні пріоритети змістилися в бік захисту територіальної цілісності, підтримки військових і зміцнення міжнародних союзів для забезпечення зброї та боєприпасів. Водночас ми не відкидаємо реформи в освіті, децентралізації чи довкіллі. Це залишається в нашій відповідальності.🛠 Реконструкція і відбудова не можуть бути поверненням до довоєнного статусу. Це шанс перезапустити країну, змінити правила гри, зробити їх прозорими й справедливими. Йдеться про оновлення держави, яке ми повинні починати вже зараз, не чекаючи перемоги.👥 Інклюзивність, залучення громад і прозорість стали умовою довіри. Громади й громадянське суспільство мають не просто спостерігати за процесами відбудови, а бути її рушіями. Сьогодні багато хто з них ефективніші за державу в допомозі людям. Формальні механізми їх участі поки що слабкі, і саме над цим ми маємо працювати.👩‍🎤 Гендерна рівність більше не є питанням для кращих часів. Це спільна цінність, навіть якщо її тлумачать по-різному. Часто її зводять до участі жінок у війську, але це набагато ширше. Особисто мені важливо з-поміж іншого, не просто зберегти, а й посилити досягнення 2019 року. Зокрема, представництво жінок на керівних посадах на національному та місцевому рівнях.🎗 Підтримка ветеранів залишається одним з головних завдань. Питання реінтеграції потребує системного підходу, який бачить не лише чоловіків, а й жінок. Патріархальні гендерні ролі, як, наприклад, неоплачувана праця з догляду, ризикують посилитися після війни. І цього не можна допустити.🧠 Психічне здоров’я та соціальна згуртованість критично важливі для країни, яка пережила травму війни. Ми бачимо високі ризики післявоєнної напруженості, домашнього насильства, кримінальних конфліктів. Саме тому нам потрібні дієві програми підтримки психічного здоров'я, реабілітації ветеранів, допомоги родинам і громадам.🏳️‍🌈 Права ЛГБТ+ залишаються частиною нашого порядку денного. Ця тема поки звучить недостатньо голосно, але дискримінація не зникне, якщо її ігнорувати. Інтеграція прав ЛГБТ+ у ветеранську політику, рівність у службі, захист від дискримінації мають стати частиною нашої роботи вже зараз.Цей зріз парламентських думок показує головне: Україна після війни не має права повертатися до старих правил. Безпечна, рівна, інклюзивна, справедлива країна. Такою її бачать і народні депутати, і громадяни. І саме такою ми маємо її відновити.

Уявіть світ, у якому римський Колізей давно перетворився на торговий центр, а єгипетські піраміди розібрали б на котеджі. Важко уявити? На жаль, саме так зараз виглядає культурна політика окупантів на ТОТ.Зараз під загрозою знищення чергова пам'ятка - римський форт II–III століття у Балаклаві. Тут колись існувало одне з небагатьох у Європі святилищ Юпітера Доліхена. Сьогодні ж частина цього унікального комплексу вже знищена ковшами екскаваторів заради зведення котеджів та ТЦ.І, на жаль, це далеко не перший випадок культурного варварства окупантів:🚫Античний Херсонес частково перетворили на новобуд «під старовину»;🚫Ханський палац у Бахчисараї понівечили так званою «реставрацією»;🚫Викрали музейні колекції з Мелітополя й Херсона;🚫Маріупольський музей Архипа Куїнджі знищили разом із картинами великих майстрів.Це лише верхівка айсберга культурного тероризму, який здійснює окупаційна влада. Звісно, все це підпадає під порушення міжнародного права, але коли це хвилювало окупантів?Культура - це друга лінія оборони нації. Вона тримає нашу тяглість і доводить, що ми були, є і будемо. Саме тому ворог так завзято нищить нашу культурну спадщину, аби стерти українську історичну легітимність і нав'язати нам свою фальшиву ідентичність.Агресор веде не лише війну за території а й за минуле. Колись московські царі самопроголосили себе «третім Римом» узурпувавши візантійську спадщину без жодного права на неї. Сьогодні в Криму нищать римський форт, бо він нагадує, що ця земля має тисячолітню історію без жодної причетності росії. Крадіжка історії - це теж зброя. Вона не вбиває фізично, але влучає у памʼять, а отже у саму націю.

Головні тези виступу Президента України Володимира Зеленського на відкритті Ukraine Recovery Conference 2025👉«путін хоче, щоб люди тікали з України, страждали, щоб саме життя було знищено всюди, не тільки біля передової».👉«Я прошу вас підтримати коаліцію з відбудови і допомогти визначити конкретні механізми фінансування. Ми повинні чітко погодитися, що заморожені російські активи мають бути спрямовані на українську відбудову. Не лише прибутки від цих активів, а й самі активи мають бути використані, і набагато активніше, ніж використовуються зараз, щоб допомагати захищати життя».👉«Ми також потребуємо чіткої системи відбудови: спецфонду відбудови та фінансування на різних рівнях — як для національного бюджету України, так і для місцевих громад».👉«Так само, як працюють ці коаліції, нам зараз треба розбудувати коаліцію для відбудови».👉«Систематичний підхід потрібен - коаліція з чітким лідерством країни та компаній, які можуть очолити та привести за собою інших».👉«Нам потрібен підхід у стилі Плану Маршалла, і ми повинні розробити його разом».👉«Відбудова України - це не лише про нашу країну; це також про ваші країни, ваші компанії, ваші технології, ваші робочі місця».👉«У цьому спільному проєкті відбудови ми будемо приймати лише справжніх партнерів тих, хто не допомагає росії продовжувати цю війну. Лише друзі запрошуються бути частиною відновлення української економіки та технологій».

Генеральна репетиція великої відбудови!📍 Бородянка, Мощун, Тростянець, Ягідне, Посад-Покровське, Циркуни.Шість українських громад, зруйнованих на початку великої війни. І шість територій, які держава обрала для важливого експерименту — першого тест-драйву великої відбудови.💡 Ідея абсолютно вірна. Не кидатись одразу в масштаб, а спробувати. Подивитися, як це працює. Знайти слабкі місця, перш ніж будувати нову країну сотнями проєктів і мільярдами інвестицій.Цей пілот мав дати відповіді:❓ як відновлювати швидко, але якісно?❓ як зшити логістику, управління, громаду, проєктантів і підрядників в єдину систему?❓ як не потонути в погодженнях, бюрократії, нестачі кадрів і постійних фразах на кшталт "вибачте, не передбачено бюджетом"?💸 У серпні 2023 року на проєкт виділили 3,35 млрд грн.У серпні 2024 — ще 2,7 млрд.У березні 2025 — 5,2 млрд.Сумарно: понад 11 млрд гривень.🚧 Але далі замість відповідей почали з’являтись тривожні дзвіночки.Циркуни на Харківщині довелось вивести з проєкту у листопаді минулого року.Причина — критичний рівень замінування. Недостатня увага до цього фактору ще на етапі планування зруйнувала весь проєкт.📉 Узагальнення і дослідження результатів експериментального проєкту наразі немає.У вересні 2024 року аналітики Transparency International повідомили: за рік реалізації проєкту вдалося відновити лише один об’єкт із понад 300 запланованих — менше ніж 0,5 % загального обсягу.А в березні 2025 року стало відомо, що в селі Посад-Покровське Херсонської області, попри включення до проєкту, жоден будинок не був повністю відновлений.❗️ Виходить, що сьогодні, у критично важкий для країни час, ми не маємо відповіді на головне: що спрацювало, а що ні.Які рішення були ефективними, а які стали марнотратством.І це вже не просто помилка. Це реальний ризик, бо наступного разу масштаб буде не шість громад, а шістдесят.🏗 А відновлення — це не про бетон і фасади. Це про стратегічні рішення.Саме тому в парламенті зараз і розглядається законопроєкт "Про основні засади відновлення". Він пропонує фільтр, через який має проходити кожна громада перед запуском відбудови: не лише ступінь руйнування, а й рівень замінування, безпека, близькість до кордону, економічна доцільність, наявність ресурсів, демографія.⚠️ Бо якщо ми не знатимемо, як не повторювати помилок, — ми просто закопаємо 11 мільярдів у землю. І навіть не запам’ятаємо, де.

Коли Президент України Володимир Зеленський озвучив ідею «держави в смартфоні», багато хто ставився до неї з відвертим скепсисом. Здавалося: де ми, а де цифрова революція? Український Google, звісно, ми ще не створили. Але зробили щось важливіше: показали, що українська держава може бути прозорою, швидкою й ефективною – і все це у звичайному смартфоні кожного громадянина.Новий звіт «Радар реформ: відстеження цифрової трансформації в Україні в 2019-2024 роках», створений командами Вокс Україна та Global Government Technology Centre in Kyiv (GGTC Kyiv), чітко демонструє досягнення цифрових реформ за останні п'ять років:🔹 6,9 млрд грн зекономлено завдяки електронним держзакупівлям.🔹 Загальний економічний і антикорупційний ефект цифровізації вже перевищив 66 млрд грн.🔹 Вперше доступ до високошвидкісного інтернету отримали понад 3000 українських сіл.🔹 40% українців уже мають базові цифрові навички, які дозволяють активно користуватися перевагами нових технологій.🔹 Індекс цифрової трансформації регіонів нині містить 8 субіндексів і 76 показників — удвічі більше, ніж показники європейського DESI Особливий напрямок, важливий для мене як народної депутатки, — це цифровізація будівництва, житлової політики та відбудови. Сьогодні завдяки Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) автоматизовано 13 послуг у «Дії», понад зареєстрованих користувачів працюють із цифровими дозволами, реєстрами та техінвентаризацією, а громади отримали відкриті дашборди для контролю кожного об’єкта — від старту до завершення.А програма єВідновлення дала людям можливість подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло в кілька кліків — без черг, кабінетів і зайвих довідок. Прозоро, автоматизовано. І це лише частина великої цифрової екосистеми, яка дає громадам та державі інструменти прозорого планування та контролю відновлення.Проте результати дослідження свідчать і про очевидні прогалини:🔸 немає єдиного рамкового закону про відновлення;🔸 різна термінологія створює плутанину в реалізації проєктів.Чому це важливо? Цифровізація прибирає чиновницьку посередницьку «піну» й закриває корупційні шпарини — від ліцензій у будівництві до е-дозволів для бізнесу. А прозоре нормативне поле для відбудови гарантує, що кожна гривня донорських і бюджетних коштів піде не в чиюсь кишеню, а в конкретну школу, лікарню чи оселю. Коли держава рухається одночасно двома треками — цифровим і відбудовним — отримуємо синергію: дані з GovTech Reform Index лягають у планування реконструкції, а дашборд відбудови підказує, яку послугу чи реєстр автоматизувати наступним.Моє завдання в парламенті — дати цим інструментам законодавчий «турборежим». Пакет правок до житлового та будівельного законодавства, рамковий закон про відбудову, обов’язкова інтеграція показників GovTech Reform Index у щорічні урядові звіти — все це вже в роботі. Висновок простий: держава в смартфоні — це не гламурна «фіча», а інфраструктура довіри. Чим швидше ми її вибудуємо, тим швидше Україна матиме не лише найшвидший Wi-Fi у Європі, а й найякісніші дороги, школи, домівки та робочі місця. І я впевнена: вже скоро Google сам захоче відкрити у нас свій R&D-центр.