ОЛЕНА ШУЛЯК

Уявіть, що шмат землі тікає з імперії, а через сто років стає багатим, вільним і розвиненим. А імперія залишається там, де була: бідна, зла й вічно готова до війни.Враховуючи, що в останні дні про далеку Аляску згадали всі, варто нагадати: це символічне місце, якому свого часу просто пощастило не стати черговою провінцією імперії без майбутнього.📜 У 1867 році Російська імперія продала Аляску США за 7,2 млн доларів, менше ніж по 5 центів за гектар. Для Петербурга це була далека й «непотрібна» земля, для Вашингтона — інвестиція у майбутнє.💰 Через сто років нафта, газ і демократія зробили з цього колишнього «нічийного краю» один з найбагатших регіонів Північної Америки. Лише за останні десятиліття доходи від енергоресурсів дозволили штату Аляска:👉 щорічно виплачувати кожному мешканцю близько $1 600 дивідендів (за 25 років — понад $40 000 на людину)👉 підняти середню зарплату до $63–68 тис. на рік👉 забезпечити медіанний дохід домогосподарств на рівні $89 тис. на рік🏗 Аляска вклала нафтодолари у розвиток, освіту, медицину, інфраструктуру, енергетику. Її ресурси стали фундаментом процвітання, а не інструментом війни.☠️ росія ж, отримавши наддоходи від тієї ж дорогої нафти, використала їх інакше:напала на Грузію та Україну;фінансувала тероризм і війни за кордоном;зруйнувала відносини з десятками країн;перетворила енергоресурси на зброю шантажу.🌍 Всього через вузьку Берингову протоку — два береги, два світи, дві історії. З одного — світло міст, школи, університети, нові технології та свобода. З іншого — темрява, цензура, бідність, окопи та вічна ідеологія ненависті.І якби у далекому 1867 році не було того продажу, то сьогодні в Алясці святкували б «дєнь побєди», співали б під гармошку про «можем павтаріть» і поминали «павших героєв СВО». І так, вони навіть зараз рефлексують і періодично згадують цей край як «ісконно рускіє землі».Аляска — нагадування: хто вчасно вирвався з імперських лап, отримав розвиток і свободу. Хто залишився — отримав війну і бідність.📚 І нічого не змінилось навіть за століття. Як писав їх Салтиков-Щедрін, сучасник тієї угоди: «Если я усну и проснусь через сто лет и меня спросят, что сейчас происходит в россии, я отвечу: пьют и воруют». І ще ведуть війни.

Мій дім — моя фортеця.Ці слова для мільйонів українців — не гарна метафора, а визначення межі, за якою починається особисте життя. Дім — це місце, де ти маєш право на спокій, безпеку і впевненість, що твої права захищені не лише дверним замком, а й законом.Сьогодні відбулося друге засідання робочої групи з доопрацювання законопроєкту «Про основні засади житлової політики». #житловаПолітика Нагадаю: засідання публічні — трансляції доступні на YouTube-каналі Комітету держвлади. Запрошую долучатися, адже ми працюємо відкрито та прозоро.Ключові дискусії стосувались:1️⃣ Примусового виселення — головна дискусія точилася навколо формулювання: «лише за рішенням суду» чи «та/або за рішенням суду». Прихильники першого варіанту наголошували на безумовності судового рішення як гарантії від свавілля (з посиланням на ст. 47 Конституції). Прихильники другого — на необхідності враховувати випадки, коли договір може бути розірваний адміністративно у межах закону. Лунали позиції Мінрегіону, народних депутатів, адвокатів, міжнародних організацій. #правоНаДім2️⃣ Принципів прозорості — підтримана правка моєї колеги Галини Третякової, спрямована на посилення відкритості та доступності інформації у сфері житлової політики.3️⃣ Орендних відносин — обговорили необхідність чітко врегулювати права та обов’язки сторін у договорах оренди, визначити прозорі механізми розірвання угод, а також гарантії для наймачів у випадку продажу об’єкта чи зміни власника. Також обговорювали соціальне житло та компенсації, підтримку маломобільних груп, відключення від комунальних послуг та технічні редакційні уточнення.🎯 Мета залишається незмінною: щоб «мій дім — моя фортеця» в Україні було не лише приказкою, а реальною нормою, яку неможливо обійти.

Оренда з правом викупу — альтернатива, про яку мало хто знаєДля більшості українців шлях до власної квартири виглядає як лотерея з трьома квитками: купити одразу, взяти в іпотеку або десятиліттями «стояти» у квартирній черзі, яка більше нагадує імітацію соціальної політики, ніж реальний інструмент. Це радше історія з розряду «без надії таки сподіваюсь».Звісно, фактично не маючи коштів на початковий внесок, а щомісячний платіж по іпотеці робить клієнтами орендних квартир величезну кількість українців.Ці підходи є спадком державної політики, що майже не змінювалась десятиліттями. До слова, ми ще живемо за радянським Житловим кодексом 1983 року — старим монстром, який ніяк не піде в утиль історії. Але у світі існують інші механізми.📜 Нещодавно Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики». Один із його ключових стовпів — запровадження оренди з правом викупу як повноцінного інструменту житлової політики. #СвояОселяЩо пропонується:🔹 договори оренди з правом викупу можуть укладатися щодо соціального житла з державного або комунального фонду;🔹 укласти такий договір можуть особи, які проживають у цьому житлі не менше 10 років;🔹 викуп за зниженою ціною забороняється, він має здійснюватися за вартістю, не нижчою від вартості нового соціального житла, необхідного для його заміни;🔹 кошти від оренди з правом викупу зараховуються до револьверного фонду;🔹 видатки з цього фонду можуть спрямовуватись лише на нове будівництво соціального житла та його утримання.Чи стане цей механізм реальним виходом для тих, хто застряг між орендою і недосяжною іпотекою, залежить уже від того, як швидко і якісно його запустять на практиці. Але сам факт, що він з’явився в законі, є кроком у бік оновлення житлової політики.

Бізнес в Україні, як і вся країна, переживає важкий період. Від початку війни підприємства по всій території зазнали серйозних руйнувань. І це не лише про прифронтові громади, де обстріли — щоденна реальність. Руйнування торкнулися й умовно тилових регіонів.Великий і малий бізнес, виробництво і торгові центри, склади. Здається, немає такої галузі, де б не було прильотів.Тільки в столиці, і лише за приблизними оцінками, у 2025 році зруйновано 45 000 кв. м офісів, а з початку повномасштабної війни — 170 000–180 000 кв. м, або близько 8% ринку, підрахували у CBRE Ukraine.Не так давно окупанти знищили Вінницький завод GreenCool, який виготовляв холодильні шафи та морозильні камери, працюючи з міжнародними гігантами Pepsi, Heineken, Carlsberg, Nestlé. І таких сумних прикладів — сотні, тисячі.Зрозуміло, що пріоритетом держави залишаються витрати на оборону, відновлення критичної інфраструктури та фінансування житлових програм. Але хіба це повинно означати, що бізнес в Україні залишиться без підтримки? Абсолютно ні!У такі часи важливо підтримувати не тільки армію, а й економіку, яка є її невід'ємною частиною в загальному спротиві. Ми не маємо можливості заливати постраждалий бізнес "вертольотними грошима" — це більше з розряду фінансової фантастики. Однак є реальні інструменти підтримки, які можна застосувати вже зараз.Податкові пільги: Звільнення від податків, зменшення чи перенесення термінів сплати — як для окремих підприємств, так і для певних територій, зон економічного відновлення. До слова, цей підхід не новий. Ще в часи, коли міста користувалися магдебурзьким правом, їм надавали податкові пільги після стихійних лих чи нападів. Це був спосіб відновити економічне життя і підтримати місто після катастрофи.Не варто забувати і про роль громад та ОВА у відновленні. Наприклад, у Київській області програма "5-7-9" отримала додаткову фінансову компенсацію за відсотками, що дозволяє підприємствам отримувати кредити на вигідних умовах навіть під час війни.Як голова Комітету держвлади, я вже направила листи до найбільших бізнес-асоціацій, конфедерацій та об'єднань України з метою зібрати пропозиції щодо підтримки підприємств, що постраждали від війни. Наступний крок - створення робочої групи при комітеті, яка напрацює пропозиції щодо законодавчої підтримки бізнесу. Ба бальше, наша ціль - зробити цю допомогу системною та ефективною.Переконана, що без розвитку бізнесу та без підтримки малих і середніх підприємств неможливо побудувати стабільну та процвітаючу країну після війни. Відновлення бізнесу — це відновлення країни.

Службове житло: коли хороша ідея стає схемою.Службове житло — це безперечно потрібний державний механізм підтримки.Держава дає людині дах над головою, щоб вона могла працювати там, де без неї ніяк: у селі, у маленькій громаді, для вузькоспеціалізованих працівників.Все виглядає добре на папері, але в реальності ця система все більше нагадує лотерею:комусь дістається реальна допомога, комусь — можливість зробити ще один «актив».Наприклад, сільські громади роками не можуть знайти лікарів. Причина банальна: немає де жити спеціалістам, і мало хто хоче їхати в село. Стимулом може стати надання житла.Нещодавно Уряд запустив абсолютно правильну програму службового житла для медиків. Логіка проста: приїхав працювати в село, отримав житло й можеш нормально жити та лікувати людей.Але є одне «але».Службове житло давно перетворилося із соціального інструменту на ресурс для схем.📉 Як це працює:Отримав квартиру ➡️ вивів її зі статусу службової ➡️ приватизував ➡️ здав або продав.Такі випадки фіксують і серед держслужбовців, і серед суддів, і серед тих, хто ніколи не жив у наданому помешканні. Фактично службове житло стає бонусом для тих, хто давно має власні квартири й уміє правильно «оформити папери».❌ Результат: громади залишаються без житла для лікарів, учителів, військових. І все знову по колу: вакансії порожні, а люди без допомоги.Яскравий і свіжий приклад — це нещодавнє розслідування журналістів BIHUS.Info про чергову схему з роздачею службового житла в академії МВС. І це точно лише один із тисяч подібних, більш чи менш масштабних випадків, коли службове житло виводять у приватне.💡 Виправити ситуацію має законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики».Він уже пройшов перше читання й зараз готується до другого, над поправками працюють робочі групи в Комітеті та Міністерстві.Законопроєкт:🔸 захистить службове житло від безконтрольної приватизації;🔸 створить єдиний облік державного та комунального житла;🔸 збереже квартири для тих, хто справді працює в громаді, а не для схем.Поки що старі квартири зникають, а нові доводиться купувати з бюджету.Якщо не змінити систему, службове житло й далі залишатиметься лотереєю, у якій виграють зовсім не ті, для кого вона створена.

Відкритість і публічність у законотворчості — умова довіри. Коли процес видно й чути всім, складніше підсунути маніпуляцію на кшталт «вони там непрозоро щось напридумали».У такому форматі пройшло перше засідання робочої групи з доопрацювання законопроєкту №12377 «Про основні засади житлової політики». Трансляція була доступна наживо на YouTube Комітету держвлади. Документ є частиною пакета Ukraine Facility, тож має не лише реформувати застарілу житлову політику, а й відкрити шлях до сотень мільйонів євро від міжнародних партнерів.Перед засіданням вдалося «зчистити» значну частину поправочного спаму, який блокував рух документа. Але певна кількість формальних правок залишилася, і замість змісту доводилося обговорювати і ці дрібниці зокрема. Загалом сьогодні опрацювали перші 200 правок.Основні положення законопроєкту:🔹 прозорий облік усього житлового фонду країни;🔹 створення та розвиток системи соціального й орендного житла;🔹 інструменти для забезпечення житлом ВПО та інших вразливих категорій;🔹 узгодження житлової політики з комплексними планами відновлення громад;🔹 впровадження сучасних цифрових сервісів та реєстрів у сфері житла.Гарячі теми, що потребують узгодження:🪖 Забезпечення житлом військових і силовиків. Жодних обмежень не буде. Діалог із силовими відомствами конструктивний, їхні представники брали участь у засіданні. Маніпуляції про те, що законопроєкт обмежує права, спростовано.📜 Термінологія. «Придбання» чи «набуття» права власності. Визначення того, що вважати «житлом».🏠 Доступне житло. Узгодження термінології та чітке визначення, що саме під цим розуміти.🏢 Соціальне житло. Без приватизації. Замість абстрактного «безоплатно» — конкретно «за кошти державного або місцевого бюджету».Вдячна всім, хто взяв участь у роботі. Попереду ще не одна зустріч робочої групи. Найближча вже наступного тижня. Стежте за анонсами, якщо ця тема для вас важлива.

За гулом ракет, дронів і вибухів ми не завжди чуємо інший звук:звук будівельних кранів і техніки. Він може дратувати сторонніх,але для тих, хто присвятив своє життя будівництву — це звук відновлення і життя.🏗 Напередодні Дня будівельника Конфедерація будівельників України зібрала нас разом із лідерами галузі. Для мене це завжди не просто професійна зустріч, а момент усвідомлення. У лютому 2022-го саме цим людям я телефонувала в перші тижні вторгнення.Вони давали бетонні блоки, техніку, допомагали укріплювати міста й дороги.А сьогодні — будують укриття, відновлюють школи, лікарні, житло. Привітала наших будівельників. І наголосила: галузь більше не має права залишатися в «довоєнному» режимі. Україна обрала європейський шлях: зелений і цифровий перехід, стратегічне планування розвитку та відновлення, а також оновлення житлової політики. І цей вибір ми закріплюємо законами і рішеннями, які змінюють правила гри. Зокрема, наголосила на:✅ законопроекті №9549, нещодавно підписаному Президентом України Володимиром Зеленським, що переносить обов'язковість комплексних планів просторового розвитку на 2028 рік, що дає громадам час на якісну підготовку документів і унеможливлює хаотичне «приймання для галочки». Водночас продовжуємо роботу над законопроектом №13437 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо просторового планування територій (земель)» в контексті виключення прифронтових громад для розробки ППР і встановлення для них іншого терміну: завершення воєнного стану + три роки;✅ законопроекті №12377 про оновлення житлової політики, який є маркером Ukraine Facility і який ми готуємо до другого читання робочою групою при нашому Комітеті (запрошую слідкувати за процесом через трансляції на сторінці комітету в YouTube, перше засідання вже цієї п'ятниці о 10:00);✅ законопроектах про застарілий житловий фонд та про впровадження BIM-технологій на рівні держполітики, над якими активізуємо роботу в Комітеті.Окрім законодавчих ініціатив нагадала і про необхідність компенсацій військовим і ВПО на рівні громад, які беруть участь в програмі єОселя. На сьогодні за ініціативи ОВА в 10 регіонах вже здійснюють компенсацію частини платежів за цією програмою. Наразі це більше ніж третина українських областей — як тилових, так і прифронтових, а загальна сума компенсацій на сьогодні складає майже 60 млн грн. Однак в деяких тилових громадах з цим поки не поспішають, попри те, що можливості компенсації за першим внеском або відсотковій ставці у місцевих бюджетах є.💚 Я щиро вірю, що наша будівельна галузь стане гордістю країни.Бо будівельник — це не про «хтось, хто забудовує». Це про людину, яка закладає фундамент нового життя країни.🙏 Дякую всім, хто творить це майбутнє щодня.Будувати Україну — почесно.Будувати Україну — означає перемагати

Будівельники — це люди, які перетворюють мрію на реальність.Там, де ще вчора були руїни, завтра виростає дім, школа чи лікарня. А значить повертається життя.Напередодні Дня будівельника відбулася зустріч професійної будівельної спільноти, організована КНУБА та Будівельна Палата України.🎓 В університеті панує особлива атмосфера: абітурієнти подають документи, коридори наповнені молоддю, яка прагне стати частиною змін у країні.Цього року КНУБА отримав майже 8 000 заяв — переконливий доказ того, що будівельна галузь має майбутнє. Бо освіта, підготовка кваліфікованих кадрів і розвиток людського капіталу ключові умови для відновлення країни.Окремі виклики, які обговорювали на зустрічі:🔸 забезпечення громад професійними кадрами, здатними розробляти просторові плани та реалізовувати відновлення;🔸 цифровізація й сучасне містобудівне планування як основа швидкої й ефективної відбудови;🔸 нові можливості для будівництва соціального та доступного житла, реновації застарілих будинків і розвитку місцевих програм на кшталт «єОселі».🇺🇦 Будівельна галузь сьогодні — це поєднання досвіду, молодої енергії та спільної роботи над тим, якою буде Україна завтра

⚡️ ⚡️ ⚡️Президент підписав законопроект №9549 щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури з правкою, яка переносить обов'язкове впровадження планів просторового розвитку до 1 січня 2028 року!Простими словами: дедлайн по підготовці громадами Планів просторового розвитку на офіційному рівні — 1.01.2028.Та це не означає, що ми зупинимо роботу над законопроектом законопроектом №13437 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо просторового планування територій (земель)» в контексті виключення прифронтових громад для розробки ППР і встановлення для них іншого терміну: завершення воєнного стану + три роки. Нагадаю, таке рішення щодо прифронтових громад, які зараз не мають нагоди готувати ППР через виклики війни прийняли під час Конгресових слухань Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України за участі 1700 учасників: народних депутатів, міністрів, представників громад, ОВА, обласних рад, експертів та інших.Ба більше — тепер маємо нагоду без поспіху опрацювати ті тисячі правок до №13437.Не втомлююся повторювати, що саме зараз, по свіжих слідах воєнних викликів та збитків у громад є можливість ідентифіковувати всі проблеми, збирати інформацію та готуватися до розробки якісних ППР. Тим паче, у не прифронтових громадах для цього є всі інструменти. Спроможність громади, перш за все, розпочинається з якісного планування. Повноцінно жити, відновлюватися з містобудівною документацією, яка розроблялася ще в 1968 чи в 1976 році, неможливо. Як і неможливо жити без якісної стратегії, адже це реальна перешкода для можливостей, які б могли використовувати як місцеві мешканці, так і бізнес.Своєю чергою, наш @Комітет готовий підставляти плече, допомагати кожній громаді планувати своє спроможнє європейське майбутнє. Принагідно дякую всім громадам, які проявляють ініціативу і вже готують ППР. Це вірний шлях до розвитку та спроможності!

Сьогодні у Верховній Раді зареєстровано оновлений законопроєкт №13597 (оновлена версія законопроєкту №5488) про боротьбу з проявами дискримінації. Він посилює відповідальність за публічні заклики до насильства та поширення матеріалів, що пропагують жорстокість і нетерпимість, а також захищає людей від дискримінації за будь-якою ознакою. Документ підтримують правозахисні організації, що підкреслює його важливість для захисту прав людини в Україні.Хочу особливо зазначити:📌 законопроєкт не про когось одного, він про всіх нас;📌 співавторами є 32 народні депутати;📌 проект закону готувався спільно з МВС України, який підтримує прийняття відповідних законодавчих змін.Наші вороги зводять свою «імперію» на «скрєпах» і ненависті.Вони прагнуть контролювати думки й ламати тих, хто відрізняється.Ми ж обираємо інший шлях — шлях поваги, прав людини та гідності.Бо перемога — це не лише фронт і зброя. Це ще й цінності, які відділяють нас від них.Переконана, що цей законопроєкт — довгоочікуваний крок до країни, де гідність людини важливіша за будь-які упередження. Ми будуємо державу, яка не просто каже «ми йдемо в Європу», а живе за європейськими принципами.