Статистика telegram channel - @ScncHUB

​Ми впевнені, що більшість жителів нашої України, які коли-небудь цікавилися дуже популярною у ЗМІ темою катастроф, пов’язаних із радіоактивними матеріалами☢️, обов’язково хоча б раз задавали собі питання: «Через скільки років можна буде знову жити у Чорнобилі?» Поява Google, а тепер і «ШІ», здавалося б, мали дозволити нарешті отримати відповідь на це питання одним кліком. Однак й зараз кожен може лише дуже швидко переконатися, що однозначної відповіді на нього… немає! Ба більше, як варіанти відповіді можна отримати, як порівняно короткі терміни у 50 або 100 років, так і кілька десятків тисяч років або навіть… мільйон! Час розібратися, звідки беруться настільки різні «цифри», а також… до чого тут шкільна математика та її розділ, що лякає багатьох українців – функції? Отже, коли радіоактивна речовина розпадається…Зачекайте! Чи всі наші читачі знають, що таке «радіоактивна речовина» та чому вона обов'язково має розпадатися? Взагалі-то, наша сьогоднішня розповідь більшою мірою присвячена демонстрації зв'язку математики🧮📈📊 з реальним об'єктивним світом🏗🚚🛳🛫, який ми сприймаємо через відчуття🔭🔬🩺. Однак нам здається правильним про всяк випадок сказати буквально кілька слів ще й про фізику теми, що зараз обговорюється.Як пам'ятають наші найвідданіші читачі, деякий час тому у серії наших «фізичних» історій ми розповідали, для чого людям довелося поставити собі питання, як саме влаштовані ті чи інші речовини, а також про основні відкриття, зроблені технічними фахівцями на цьому шляху.У них ми пояснили, що будь-яка проста речовина складається з абсолютно однакових частинок. Найменші такі частинки, які все ще зберігають властивості цілої речовини, отримали назву атомів. Атоми є однаковими всередині кожної окремої речовини, але дуже сильно відрізняються у різних речовин. Серед іншого атоми складаються з позитивно зарядженого центру — ядра та негативно заряджених частинок, що знаходяться навколо нього. Однією з головних відмінностей атомів різноманітних речовин одна від одної є кількість заряджених частинок, з яких зібрані їхні ядра (вони називаються протонами) та тих, що знаходяться навколо (їх називають електронами).Отже, більшість простих речовин складається з атомів, структуру яких зруйнувати дуже важко — це вимагає величезних витрат енергії. «Міцність» атомів таких речовин зумовлена тим, що вони складаються зі збалансованої, сприятливої для стабільності атома кількості частинок, які його утворюють. Однак існують і нестабільні речовини, атоми яких постійно намагаються позбутися своїх «зайвих» частинок – розпадаються, розкидаючи їх навкруги☄️. Такий викид частинок назвали випромінюванням або у побуті – «радіацією», а речовини – «радіоактивними»💥. Отже, що ж трапляється, коли радіоактивна речовина розпадається, та до чого тут математичні функції?Швидше дочитуйте цю розповідь у Телеграфі, щоб дізнатися відповідь на це дуже цікаве та корисне питання!P.S. Оскільки ви маєте повну версію кожного посту у Телеграфі, вам непотрібно зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас робити це, щоб поставити «вподобайку» та репостнути цю ж нашу розповідь ще й там.Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах істотно підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

​«Якщо я не маю можливості написати листа, я можу його продиктувати! Це неймовірно! Уяви, скільки можливостей це дає!», — захоплено каже великий Франц Кафка своїй нареченій Феліції Бауер у новому біографічному фільмі про нього. Ми не знаємо, наскільки правдивий цей діалог, але факт роботи Феліції у фірмі-виробнику парлографів «Carl Lindström Company» є добре відомим. Якщо ви вперше чуєте слово «парлограф» та не знайшли про нього статті у Вікіпедії навіть англійською, не турбуйтеся, адже саме сьогодні ми розповімо, як люди вперше вирішили головну проблему звуків – неможливість їхнього зберігання!Для цього нам потрібно здійснити подорож у часи, коли звичні у наші дні голосові повідомлення тільки-но ставали чимось більшим, ніж ідеєю з науково-фантастичної книжки. Пристебніться!🚀Хоча саме здатність мислити раціонально, що дозволила успішно прогнозувати наслідки своїх дій, зробила людство панівним видом на планеті, це не заважає нам із найдавніших часів «прагнути дивного» й водночас розвивати ірраціональні сторони свого життя. Наприклад, створювати мистецтво та тягнутися до нього. Про це свідчить знайдена на археологічному об'єкті Дів'є Бабе (у Словенії) флейта зі стегнової кістки ведмедя🐻, яка має вік 43 тисячі років!Однак разом із першими винайденими мелодіями люди зіткнулися з проблемою їх збереження. Якщо для поширення ножа🔪 більш зручної форми достатньо було просто вручити іншому майстру👨🏻‍🎨🧙🏻‍♂️ його зразок, то як правильно передавати звук?Тому не дивно, що відразу після винаходу писемності для фіксації знань, виражених словами та числами, музиканти одразу ж спробували записувати звуки повністю аналогічним чином — літерами. Так, ще у Стародавній Греції🏛 народилася буквена нотація, яка дійшла до нас у вигляді щонайменше 60 «артефактів» таких записів, включаючи написи на знаменитому прообразі паперу — папірусі📜.У середні віки🏰 на зміну буквам прийшли спеціальні символи — невми. На відміну від пізніших звичних нам нот, невма не задавала точної тривалості та висоти звуку, існуючи лише для того, щоб нагадати виконавцю мотив, який він до цього особисто чув. Тому аж до 19 століття запис та відтворення звуку було справою виключно професіоналів🎼.Все змінилося з настанням нового часу — епохи науково-технічних революцій та стрімкого прогресу🏗🏭🏥!☑️ Хто побудував перший працездатний пристрій для запису звуку та які він мав обмеження?☑️ Хто першим зрозумів, як не тільки записувати, а ще й відтворювати звук?Чому автор далеко не завжди в змозі впровадити у життя свій винахід у світі капіталізму?☑️ Яке відношення до звукозапису має «батько» телефона?Читайте про все це та багато іншого у черговій розповіді про те, як людство досліджувало звук у нашому Телеграфі!P.S. Оскільки ви маєте повну версію кожного нашого посту в Телеграфі, вам непотрібно зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й там. Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите жителів нашої України розумнішими!

​Чи зможе наш читач прямо зараз, не звертаючись за допомогою до чату GPT (або, якщо він «олд» - до Гуглу), назвати хоча б один приклад того, де у реальному повсякденному житті можна зустріти шкільну синусоїду〰️? Готові битися об заклад, далеко не кожен з легкістю впорається з цим завданням! Можливо, хтось із вас смутно пригадає, що вона якось пов'язана з темою «змінний струм». При цьому ми твердо впевнені: мало хто знає, що всі ми постійно не зустрічаємо її практично на кожному кроці, тільки завдяки майстерності інженерів-проектувальників, конструкторів та архітекторів! Якщо це повідомлення вас здивувало, обов'язково прочитайте нашу нову розповідь.Чи любите ви роздивлятися величні споруди давніх цивілізацій🛕⛩🕌? Чи звертали увагу, що вони далеко не завжди відрізнялися циклопічними розмірами, але абсолютно всі обов'язково були масивними – тобто, дуже кремезними на вигляд💪🏻?Наприклад, інженери однієї з перших високорозвинених держав світу – Стародавнього Єгипту, вперше застосували як опорні колони для своїх споруд кам'яні блоки ще за 2600 років до нашої ери! Саме тоді великий архітектор, астроном та навіть Бог медицини Імхотеп встановив всередині піраміди Джосера відразу 40 колон, висотою аж у 10 метрів!Творці іншої розвиненої культури – мінойської, приблизно у 1700 роках до н.е. робили колони для свого Кносського палацу на острові Крит зі стовбурів кипарисових дерев. При цьому вони використовували тільки їх основи, обрізаючи🪚 стовбур🌳 так, що отримані з нього колони виглядали досить короткими.Цікаво, що єгиптяни та перси в основному ставили колони, щоб підтримувати стелю всередині своїх будівель, у той час, як греки та римляни - для опори даху зовні, зробивши їх однією з найхарактерніших особливостей класичного стилю🏛. Проте, незалежно від розташування, всі ці колони без винятку були короткими та приземкуватими⬇️. Для чого потрібно було позбавляти архітектуру легкості та ажурності, витрачати так багато матеріалу та яке відношення до всього цього все-таки має синусоїда?!Мерщій дочитуйте цю розповідь у Телеграфі, щоб дізнатися відповідь на це дуже цікаве та корисне питання!P.S. Оскільки ви маєте повну версію кожного посту у Телеграфі, вам непотрібно зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас робити це, щоб поставити «вподобайку» та репостнути цю ж нашу розповідь ще й там.Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите жителів нашої України розумнішими!