За дорученням Верховної Ради я мав честь очолювати тимчасову слідчу комісію з ціноутворення в енергетиці та комунальному секторі. 📣 Запевняю вас, що професійна робота і аналітичні матеріали, які були відображені у звіті на 350 сторінок, є унікальним документом. Прочитавши його і вникнувши в деталі, багато хто з українців зрозуміє всі вади та проблеми енергетичних і комунальних ринків в Україні.Зрозуміє, як монополізація і викривлене ціноутворення впливають на платіжки, а також на вимивання грошей з енергетики і з наших з вами кишень. У цьому контексті я не можу не подякувати депутатам, які підняли сьогодні ці питання. Це і пан Євтушок, і пан Бакумов, і пан Бондар. Дійсно, ці питання потрібно постійно досліджувати.⚠️ І я, як голова ТСК, не можу зрозуміти, чому звіт тимчасової слідчої комісії з ціноутворення, який підтримали 12 із 14 членів комісії, не був заслуханий у залі.Чому не продовжується ця робота, щоб ми могли детально вивчити тотальну монополізацію, зловживання і викривлення в енергетичному секторі, і допомогти нашим громадянам зробити так, щоб енергетика і комунальна сфера стали прозорими.Я дуже прошу «Слугу народу» і лідера фракції пана Арахамію відреагувати на моє звернення, яке я направив три місяці тому, щодо продовження роботи тимчасової слідчої комісії і вивчення цих важливих матеріалів.
Дивіться, якщо на ринку електроенергії Енергоатом має близько 65%, а на так званому ринку газу Нафтогаз контролює приблизно 80% усього газу, плюс мережі, практично всі розподільчі компанії, облгази, плюс сховища — то який це ринок? На кого розраховані всі ці розмови про «ринкові умови»?Мене дратує не тільки те, що наші за гроші, гранти і фінансування повторюють ці тези. Мене дивує інше: чому європейці також це підтримують? Чому вони не займають принципову позицію?Нещодавно ж голова Європейської комісії фактично визнала, що були помилки в енергетичній політиці. Німеччина визнала, що рішення часів Ангели Меркель щодо закриття атомних станцій було помилковим. Італія також визнавала свої прорахунки.Але при цьому європейські інституції не готові прямо і системно визнати ці помилки, тому продовжують просувати ці ж самі «ринкові моделі», хоча вони вже зайшли в глухий кут.В Україні ситуація ще гірша. У нас накопичені величезні борги в енергетиці: навколо Нафтогазу, енергоринку та «зеленої» генерації. Це вже сотні мільярдів гривень, але всі роблять вигляд, що нічого не відбувається.І в результаті ціна, яку сьогодні платять бізнес і споживачі — це не є ринкова ціна. Це маніпулятивна ціна, яку фактично нав’язують, прикриваючись гаслами про ринок.
Якщо один гравець контролює більшу частину ринку, то це вже не ринок, а монополія. І такий ринок потрібно регулювати вручну або напівручними механізмами.Я розумію, що молодь часто захоплюється лібертаріанськими ідеями, красивими гаслами про вільний ринок. Але це теорія, яка дуже часто не має нічого спільного з реальністю. Тому я завжди кажу: навіть якщо ви закінчили Києво-Могилянську академію, варто хоча б рік попрацювати в реальному секторі економіки.Подивитися, як працює ЖЕК, керуюча компанія, теплокомуненерго, як функціонує бізнес або державний апарат на рівні міста чи району. Без цього будь-які красиві теорії розбиваються об практику.Якщо один суб’єкт контролює близько 65% ринку, як, наприклад, Енергоатом, то це означає, що ринок вже монополізований. У такій ситуації не працюють класичні ринкові механізми, і ціноутворення потребує державного регулювання.Але при цьому всім розповідають про «вільний ринок». Насправді ж це часто використовується як прикриття для заробітку на різниці цін. І багато хто на цьому ринку давно навчився добре заробляти — через сонячні станції, вітрові проєкти, накопичувачі енергії та інші інструменти.Тому вся ця історія про «ринкові ціни» часто є лише красивою оболонкою, яка не відповідає реальній структурі енергоринку.
Якась абсурдна ситуація. В країні є немов би правляча сила, так звана «монокоаліція».Повноважний представник Євросоюзу заявляє, що країні не можуть допомогти грошима через те, що не прийняті якісь 11 законопроектів.Я свідомо не коментую ці «потужні» законопроєкти, в мене своя оцінка їх прийнятності та адекватності.👉 Але ж я абсолютно не розумію, що заважає «монокоаліції» потужно прийняти ці потужні законопроекти?!Тим більше, що це саме їх уряд вніс їх у відповідний перелік першочергових та необхідних.Чому їм не допомагають «військовополонені» з ОПЗЖ?! З інших «дружніх» груп?!Якщо вони все ж таки вважають ці законопроекти достойними та потрібними, чому не чують тих, хто пояснює, що це не так, і чому не враховують їх пропозиції та зауваження?!⚠️ Не буває влади без відповідальності!Мені здається, цей ключовий принцип забули пояснити в свій час в Трускавці.Забувають це пояснити і на всіляких нескінченних круглих столах та конференціях під час масштабного іноземного туризму багатьох колег. Або ж воно просто не «заходить» їм в голови.
Кабмін оголосив про великий пакет законопроєктів, які будуть вносити зміни на виконання вимог МВФ. Що ви думаєте з цього приводу і як виживати бізнесу в сьогоднішніх умовах?Це непросте питання. Чи будемо голосувати? Я не думаю, що наша політична сила буде це підтримувати. І, відверто кажучи, моя особиста позиція і позиція нашої команди тут збігаються.Ми дуже не любимо, коли влада спекулює гаслом: «Треба голосувати, бо нам без цього грошей не дадуть». Нас же не запрошували, коли вони готували цей меморандум.І я хочу одразу сказати: якщо ви думаєте, що це лише вимога МВФ чи Європейського Союзу, то це не так, це маніпуляція. Меморандум — це спільна угода, яку готують обидві сторони. Дуже часто урядовці включають туди ті речі, які їм самим потрібні, щоб потім не брати на себе відповідальність і казати: «Це не ми, це МВФ, це Європа вимагає». Мовляв, це вони хочуть підвищення тарифів, ринкових цін на газ, електроенергію і так далі. А ми ніби ні до чого, але мусимо це робити, бо потрібні гроші.Тому я майже впевнений, що ми це не підтримаємо, бо логіки в діях уряду, на жаль, дуже мало. Але водночас я розумію, що уряд сам себе загнав у пастку — політичну, економічну, юридичну. Вони набрали на себе таких зобов’язань, і не тільки на себе, а на всіх нас, що тепер змушені це виконувати.
👉 Пам’ятаєте цей мем: «буде хаос, буде війна, буде долар по 45»? Як ви вважаєте, долар по 45 буде? Чи його все ж стримують, щоб цей мем не справдився?На той момент це була така нервова реакція молодої людини, певний акторський номер. Він тільки прийшов і, очевидно, ще не розумів, що чекає його і всю країну. Тому говорили тоді не про той період, який ми маємо зараз.Треба розуміти: держава, економіка, інституції - це не настільки проста система, щоб прийшли дилетанти і одразу все зруйнували. Це інерційний процес. Навіть перший уряд, який там «на самокатах катався» пів року, не зміг одразу розвалити систему. Вона значно складніша і більш інерційна.Але ця історія показала інше і не тільки в Україні - це загальносвітова тенденція. Людям стало нудно жити, і вони почали обирати «для експерименту». Типу: «а давайте спробуємо цього», «а давайте подивимось, що буде».Ну, поекспериментували.⚠️ У нас хороші спортсмени й боксери. Але чому одразу прагнути в президенти? Чому не дати людині попрацювати на нижчому рівні керівником ЖЕКу чи РДА? Подивитися рік-два як вона справляється, а якщо нормально тоді рухати далі. Нормальна система має працювати через досвід.
❓ Прогнозують, що пальне може зрости на 16%, а може і на 20. Що ви скажете?Покажіть мені хоч когось у світі, хто знає, як воно зросте. Чесно скажу, ці всі експерти інколи виглядають смішно зі своїми прогнозами. От Нацбанк — це окрема розмова.Але давайте подивимося на банківський сектор. Скільки він показав прибутку? 135 мільярдів, якщо не помиляюся. І це на чисто спекулятивних операціях, бо реальний сектор економіки вони фактично не кредитують. Розповідають байки, роблять прогнози.Так, ці надприбутки зараз оподатковуються, і 60% банківської системи — це державні банки, відповідно держава на цьому заробляє. Я не проти, але завжди є питання: хто за це платить?Бо в результаті платить людина. Це той самий додатковий податок, який нам нав’язують під гаслами «ринкових тарифів». Але яких ринкових? Ринку як такого немає. Є умовна «стеля», є маніпуляції з цінами на газ, електроенергію, а потім кажуть: «Ми ж на ЗСУ збираємо». Добре, але ці гроші люди платять напряму — у своїх платіжках, у тарифах, у вартості товарів і послуг.
Президент Зеленський завів цих депутатів у 2019 році під своїм прапором і своїми гаслами. І саме він персонально має нести відповідальність за цю так звану монокоаліцію.Те, що ми бачимо далі - це робота слабкого, непрофесійного і часто маніпулятивного органу під назвою Офіс президента. Подивіться, скільки скандалів було навколо нього за ці роки. Замість того, щоб підвищувати авторитет президента за рахунок професійної роботи, вони пішли по класичному шляху - знижувати авторитет парламенту.Це зручно: зробити Верховну Раду об’єктом масового роздратування і недовіри. Так робили і до них, але результат той самий, і парламент опустили, і власний авторитет не підняли. Скандал за скандалом, непродумані рішення, порушення процедур, постійний піар.Я особисто від цього втомився. Хотілося б бачити іншу модель: ефективну, послідовну, стратегічну роботу. Причому не лише законотворчу.Ініціатива нових стратегічних рішень має йти від уряду, так працює весь світ, але парламент має виконувати свою ключову контрольну функцію. Контроль за державними фінансами, за ресурсами, за ефективністю управління.Сьогодні парламент цю функцію фактично втратив.
Обговорювали з урядом реальний аналіз ситуації з застарілим житловим фондом країни.Мій висновок незмінний - «реформа» в глухому куті, реальну ситуацію та її причини ніхто аналізувати не хоче - бояться визнати свої помилки.А без визнання помилок їх виправити неможливо - замкнуте коло.«Будь-який Закон має обслуговувати якусь модель. Це аксіома. Якщо немає моделі або ж вона помилкова, можна писати десятки законів - вони працювати не будуть. Яскравий приклад — соціальне житло. 20 років існує закон, але його не будують, бо ніхто не розуміє, де брати гроші і як ця система має працювати.Я очолював міністерство, яке займалося експлуатацією житла, а не будівництвом. Безумовно, будувати потрібно, але перед тим, як будувати, треба зрозуміти модель. Треба порахувати гроші і платоспроможність населення. Хто буде платити?Я не проти іпотеки. Але хто буде брати ці кредити? Я не бачу великої черги. Так само я не розумію, за рахунок чого буде будуватися соціальне житло. Дозволю собі ризиковану тезу: соціальний житловий фонд буде формуватися не через будівництво, а через трансформацію приватного житла. Там, де власник не зможе утримувати житло, воно фактично стане соціальним. Його ніхто не виселятиме, але статус зміниться.Житловий фонд амортизується. Що б ми не робили, ми збудуємо 10–20% нового, а 80% буде старіти. У ці будинки не заходять гроші, і вони поступово приходять у занедбаний стан. Головне щоб вони не перетворилися на руїни.Перша помилка. 10 років тому з процесу модернізації житла виключили органи місцевого самоврядування. Раніше будинки були у власності міста. Влада відповідала за їх утримання, документацію, технічний стан. Потрібно було поступово, за 10–20 років, передавати ці будинки ефективному власнику. Натомість сказали: «Ви вільні, нічого не треба передавати, люди самі всім управляють». Це величезна помилка.Я не критикую ОСББ. Це нормальна проміжна форма, але вона не здатна інституційно витягнути модернізацію старого житлового фонду.Друга велика помилка, людям нав’язали ідею, що держава не повинна брати на себе зобов’язання, а люди самі зроблять капітальні ремонти. Це ілюзія. Люди цього не витягнуть. Сьогодні вже є розуміння: без серйозної державної підтримки ця проблема не вирішиться.Причому підтримка має бути на всіх рівнях — державному, місцевому, інвестиційному. Це має стати національним пріоритетом. В Цивільному кодексі вже з’являється поняття кондомініуму - це правильно. Кондомініум - модель, яка визначає власність і відповідальність співвласників.Також хтось має контролювати стан житла, не допускати його руйнування, змушувати власників накопичувати кошти і приймати рішення. Якщо на дорогах є поліція, то і в житловій сфері має бути контроль. Далі потрібна державна програма модернізації та реєстр житлового фонду. Ми маємо знати, в якому стані кожен будинок.»За якість трансляції - відповідальності не несу.Мабуть показати мій виступ було не цікаво.(
Сьогодні чотири роки як українську енергосистему було синхронізовано з європейською.Деякі діячі намагаються використати цю дату для «героїзації» окремих трагічних персонажів української енергетики, яким приписуються ця подія.Це абсолютна маніпуляція, вкрай типова для невігласів та авантюристів, які окупували за останні роки українську енергетику та її інституції.Справжні наміри «реформаторів» яскраво задекларовані в офіційному тексті від «Укренерго» 16.02.2022:«Операції для тимчасового від’єднання «острова Бурштинської ТЕС» від енергосистеми ENTSO-E та приєднання його до ОЕС України розпочнуться вранці 23 лютого. Після їх завершення будуть виконуватися операції по тимчасовому від’єднанню ОЕС України від енергосистем Росії та Білорусі. Повернення енергосистеми України на паралельну роботу із зазначеними енергосистемами заплановане на 27 лютого. Робота блоку регулювання «Україна-Молдова» в ізольованому режимі запланована 24-26 лютого.»«Реформатори» Кудрицький, Герус, Тарасюк до останнього моменту займалися тим самим, чим займалися з 2019 року - імпортом російсько-білоруської електроенергії в Україну для своїх замовників, власників феросплавних заводів та махінаціями на створеному їми недолугому «енергоринку» за рахунок всіляких маніпуляцій та спекуляцій.Тобто ні про яке відділення від російської системи взагалі мови не йшлося - саме для цього навіть були організовані прямі переговори з Міністерством енергетики Білорусі.Просто памʼятайте про це, коли ви слухаєте чергову нісенітницю від «хероїв».Це класичний випадок, коли досягли результату «не завдяки а всупереч»!Якщо вже говорити відверто - реальну повну синхронізацію з ENTSO-E вдалося досягнути завдяки дуже серйозному політичному втручанню президента Зеленського, голови НКРЕКП Ущаповського та тодішнього опального міністра енергетики (навіть боюся називати його прізвище).Дуже потужна підтримка була з боку європейського енергокомісару Кадрі Сімпсон та найвищого політичного керівництва ЄС.Безумовно - всі без виключення посадовці мають відповідати за свої помилки і проступки, в тому числі й міністри звісно і я їм точно не адвокат.Але категорично не сприймаю істеричне бажання авантюристів приписувати собі чужі заслуги.
TGLIST.COM.UA
