Національний заповідник "Хортиця" official

Близькість м. Запоріжжя до лінії фронту зобов’язує кожного містянина бути пильним і обережним, зокрема через небезпеку натрапити на протипіхотні міни, які військові РФ використовують для дистанційного мінування. На деяких прифронтових територіях вже знаходять модернізовані російські протипіхотні міни – т.зв. «пряники», виготовлені з пластику за допомогою 3D-технології і обгорнуті у камуфляжну стрічку. Їх, як правило, скидають з дронів на м’яку поверхню, в траву, щоб пластик не розбився і вони були менш помітними.Шановні гості Національного заповідника «Хортиця»! Хочемо ще раз нагадати, що для вільного відвідування відкрита лише північно-східна частина Хортиці («Козацьке коло», Пагорб Єдності, ІКК «Запорозька Січ»). Рекомендуємо здійснювати прогулянки лише прокладеними стежками і доріжками – на них добре видно сторонні предмети, якщо такі з’являться. ЯК ДІЯТИ, КОЛИ ВИ ЗНАЙШЛИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИЙ ПРЕДМЕТ:Ні в якому разі не наближайтесь до вибухівки. Голосно повідомте про небезпеку, якщо є хтось поряд. Обережно, своїми слідами, відійдіть на безпечну відстань. Відійшовши, позначте небезпечну територію помітним знаком – тим, що є під рукою (стрічка, хустина тощо). Негайно повідомте про знахідку ДСНС телефоном 101, або поліцію — 102. Дзвоніть відійшовши на певну відстань - не можна користуватись телефоном у безпосередній близькості з мінами, боєприпасами чи іншими небезпечними предметами.

3 березня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день дикої природи, встановлений з метою нагадування людству про крихкість біологічного різноманіття нашого спільного дому – планети Земля. Ця дата була обрана Генеральною Асамблеєю ООН не випадково: саме 3 березня 1973 року було прийнято Конвенцію СІТЕС, яка стала першим глобальним щитом для рідкісних видів флори та фауни, що опинилися під загрозою через міжнародну торгівлю. У 2026 році Всесвітній день дикої природи проходить під егідою цифрових інновацій та технологій, які дозволяють людству ефективніше моніторити вразливі екосистеми та захищати кожну живу істоту. Посеред рукотворних залізобетонних лабіринтів індустріального Запоріжжя існує справжній портал у світ дикої природи – острів Хортиця. Він є унікальною екосистемою не тільки для міста, а й для усієї природи України. Це дивовижне місце, де на порівняно невеликій території сконцентрувалися майже всі ландшафтні зони півдня країни: від ковилових степів та скелястих берегів до тисячолітніх плавневих лісів. Хортиця стала прихистком для більш як тисячі видів рослин, що становить 72% (!) всієї флори Запорізької області. Серед них чимало ендеміків – живих організмів, які не зустрічаються більше ніде у світі. Прогулюючись островом, ви стаєте свідком симфонії життя природи: над головою може повільно кружляти величний «червонокнижний» орлан-білохвіст, один із найбільших хижих птахів Європи, а в гущавині лісу легко зустріти плямистих оленів, козуль або лисиць. Сьогодні, коли кожен клаптик української землі захищається надлюдськими зусиллями наших захисників і захисниць, збереження таких природних оаз набуває нового, майже сакрального змісту. Дика природа Хортиці – це не лише наукова цінність чи суха статистика біологічних видів, а потужний ресурс для нашої ментальної реабілітації. Ми отримали цей безцінний скарб у спадок від минулих епох, і наше завдання – заберегти його для майбутніх поколінь українців.

Що ви знаєте про Крим? 🙂До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Національний заповідник «Хортиця» запрошує дітей та підлітків долучитися до пізнавальної вікторини.Це можливість не лише перевірити знання та кмітливість, а й дізнатися більше про Крим, події 2014 року та людей, для яких 26 лютого стало днем прояву мужності у вірності Україні.На учасників чекають 20 запитань, присвячених історії Криму та сучасним подіям. Серед знавців історії, які нададуть правильні відповіді щонайменше на 15 із 20 запитань, буде розіграно особливі екскурсії ✨🏰 «Вежі Запорозької Січі»Рідкісна можливість побачити Січ із незвичного ракурсу, піднятися на вежі та потрапити туди, куди зазвичай вхід зачинено. Нові відкриття, яскраві враження та теплий чай або кава зі смаколиками просто на січовій башті.🛶 «Човни, що будували козаки»Мандрівка півднем острова Хортиця з відвідуванням знакових місць і подорож до Музею судноплавства. Унікальна нагода зазирнути до реставраційного ангару, дізнатися про процеси відновлення старовинних кораблів та побувати всередині справжнього козацького човна. І, звісно, випити чаю або кави.🏛 «Залаштунки Музею»Подорож у простір, прихований від очей відвідувачів. Можливість побачити, як і над чим працюють співробітники Національного заповідника «Хортиця», дізнатися про щоденне життя музею, його маловідомі сторінки історії та цікаві факти. І, обов'язково, на вас очікує затишна пауза з чаєм або кавою біля знаменитого Чорного каменя.Історія відкривається тим, хто нею цікавиться.Бажаємо успіху учасникам! 🙂Вікторина чекає на вас тут:https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdMVQToa10nl3_EhbEVqOiSsAkl2CtQT8A92O0Y9VKLVaZhWQ/viewform?usp=publish-editor

Сьогодні у Національному заповіднику «Хортиця» презентували обігову пам’ятну монету номіналом 10 гривень – «Ми сильні. Ми разом. Запорізька область».Разом із монетою, присвяченою Запорізькій області, до обігу введено ще дві пам’ятні монети цього випуску, що репрезентує три прифронтові регіони України: «Ми сильні. Ми разом. Харківська область» і «Ми сильні. Ми разом. Херсонська область». Вони продовжують тематичну серію, присвячену регіонам України, та підкреслюють їхню невід’ємність у цілісному державному просторі.Монети презентував Голова Національного банку України Андрій Пишний. У своєму виступі він наголосив на ідеї серії – утвердженні єдності України, її неподільності та важливості кожного регіону. За його словами, обігова пам’ятна монета є особливим форматом символу, що входить у повсякденний обіг і водночас несе виразний смисловий акцент.Як зазначила Голова Запорізької обласної ради Олена Жук, це не просто монета, а повага до регіону, який продовжує жити, працювати й тримати свій фронт. Не менш символічною стала і її презентація на острові Хортиця – визначному місці в історії України.Дизайн монет вирізняється лаконічністю та візуальною стриманістю. На реверсі зображено стилізовану мапу України з чітко окресленими адміністративними межами. Запорізьку, Харківську, Херсонську області виокремлено контрастним тлом, що акцентує увагу на регіоні в межах єдиного державного простору.У презентації взяли участь представники Обласної військової адміністрації, Запорізької обласної ради, Запорізької міської ради, Департаменту культури, туризму, національностей та релігій ЗОВА, Департаменту культури і туризму ЗМР, представники закладів культури Запоріжжя та Запорізької області, співробітники Національного заповідника «Хортиця» та представники ЗМІ.Участь у заході Юнацького руху «Байда» стала вагомим елементом події, підкресливши роль молодого покоління у збереженні суспільних цінностей та розвитку держави.Обігова пам’ятна монета – особливий формат символу, який не обмежується колекційним простором, а входить у повсякденний досвід, стаючи частиною щоденних дій, звичних і простих моментів життя та постійно нагадуючи: Ми сильні. Ми разом!

21 лютого відзначають Всесвітній день екскурсовода – професійне свято людей, чия праця поєднує щире захоплення історією й культурою, знання та комунікацію. Ця дата покликана привернути увагу до важливої просвітницької місії тих, хто допомагає побачити за фактами сенси, за датами та подіями – людські долі, а за минулим – наше майбутнє.Екскурсовод – це не лише носій знань, а й майстер живого слова й натхнення. Завдяки їхній праці музейний простір оживає, а історія стає ближчою, зрозумілішою та відчутнішою. Саме вони створюють той особливий зв’язок між людьми та культурною спадщиною, який формує історичну свідомість.У Національному заповіднику «Хортиця» сьогодні екскурсії створюють і проводять 7 співробітників – фахівці, які навіть у складних умовах щодня демонструють професіоналізм, витримку та відданість своїй справі. Ми щиро цінуємо вашу працю й дякуємо за натхнення та атмосферу живого спілкування з історією, яку ви створюєте для відвідувачів.Вітаємо зі святом і бажаємо зацікавлених слухачів, вдячних відвідувачів і невичерпної любові до своєї справи.

16 лютого на острові Хортиця провели захід до Дня єднання – свята, яке народилося у драматичний момент нашої історії, але втілило найважливіші засади національного досвіду.День єднання з’явився у лютому 2022 року – у відповідь на загрозу повномасштабної війни. Він став не лише реакцією на обставини, а й виразом давньої традиції українського суспільства: у моменти небезпеки консолідація стає нашим ключовим ресурсом виживання.Разом із Юнацьким рухом «Байда» та Запорізьким ліцеєм «Захисник» під час тематичної екскурсії Хортицею говорили про те, як формується нація, яку роль у цьому відіграють символи, і чому єдність є не тільки цінністю, а й історичною необхідністю.На Кургані Єдності учасники заходу стали в коло.Коло – один із найдавніших соціальних символів: воно позначає спільність, підтримку і взаємозв’язок. У сучасному контексті цей образ набуває особливої ваги: єдність постає не як абстрактна ідея, а як основа стійкості й витривалості суспільства.День єднання – це нагадування, що у здатності підтримувати одне одного, у відповідальності за майбутнє народу, у готовності діяти разом формується те, що в історії завжди визначало сильну націю.

13 лютого 2026 року в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця» відбулася презентація книги  «Творці історії» доктора історичних наук Олексія Сокирка та української художниці Ольги Глумчер.Видання презентували автор Олексій Сокирко та директорка видавництва «Темпора» Юлія Олійник.Провів захід доктор історичних наук Борис Черкас.У події взяли участь науковці та фахівці заповідника, а також представники громадських організацій ветеранів російсько-української війни «РАЗОМ.ЮА» та «PATRIOTS 1556».Книга «Творці історії» — це збірка портретів 65 видатних особистостей, які, на думку авторів, відіграли помітну роль у розвитку української історії та формуванні уявлень про Україну.Короткі біографічні есе розкривають характер та долі героїв, їхній внесок у розвиток українського суспільства від середньовіччя до модерності. Автори книги показують, як цінності, ідеї та інституції, створені цими людьми, вплинули на формування української ідентичності.Книга демонструє ціннісну тяглість української історії, тим самим розбиваючи, нав’язані ще радянською історичною наукою твердження, про її переривчатість, фрагментарність."Творці історії" підкреслюють, що наша історія —  це історія переможних людей. Наше минуле — не архів старовини, а джерело нашої сили. Завершуючи захід Борис Черкас наголосив на особливому значенні острова Хортиця, як символічного місця, пов’язаного з формуванням нашої ідентичності переможців.

Міжнародний день жінок і дівчат у науці, який щорічно відзначають 11 лютого відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН, акцентує увагу на ролі жінок у розвитку науки та важливості забезпечення рівних можливостей у сфері досліджень і освіти.За сучасними статистичними даними, частка жінок у науковій сфері в Україні становить близько 46%, що перевищує середній світовий показник. Український науковий простір традиційно характеризується високою залученістю жінок до наукової та дослідницької діяльності у технічних, медичних, соціальних, природничих та гуманітарних науках. Наразі Україна посідає 12-те місце за кількістю жінок-вчених серед 41 країни Європи.Українська історична наука має значний доробок жінок-дослідниць, зокрема у вивченні тем, які тривалий час залишалися об’єктом ідеологічних викривлень.Однією з них є історія козацтва – складний і багатовимірний феномен, який у різні періоди був об’єктом міфологізації, політичних інтерпретацій та ідеологічних нашарувань. Її дослідження потребує не лише роботи з великими масивами джерел, а й критичного ставлення до імперських та совєтьских наративів.Вагомий внесок у дослідження історії козацтва зробила Наталія Полонська-Василенко – докторка історичних наук, археологиня та архівістка, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії. Авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запорожжя та Південної України. Її фундаментальні праці стали важливою складовою української історіографії та суттєво розширили уявлення про історичну роль Запорожжя.Однією з провідних дослідниць історії українського козацтва стала Олена Апанович – українська історикиня та архівістка. Її наукові зацікавлення були зосереджені на історії Запорозької Січі, військовій організації запорозького козацтва та військово-політичній ролі Запорожжя у XVII-XVIII століттях. У своїх працях дослідниця приділяла особливу увагу участі запорозького козацтва у воєнних конфліктах, структурі козацького війська та військовому чиннику в міжнародних відносинах того часу.Вагоме місце у дослідженні ранньомодерної історії України належить докторці історичних наук, професорці Наталії Яковенко. Сфера її наукових робіт охоплює соціальну історію, історію еліт, політичну культуру та проблеми ідентичностей українського суспільства XVI-XVII століть. Її праці, присвячені українській шляхті та соціальним трансформаціям ранньомодерної доби, дозволяють глибше осмислити витоки козацької старшини та процеси формування нових соціальних груп у середині XVII століття.Значний науковий доробок у галузі історії козацтва належить професорці, докторці історичних наук Ірині Кривошеї. Її дослідницька діяльність зосереджена на історії, генеалогії та особливостях повсякденного життя козацької старшини. Численні публікації дослідниці, присвячені аналізу тестаментів, козацьких реєстрів і службових структур козацького товариства, суттєво поглиблюють розуміння соціальних зв’язків та моделей власності козацької еліти, формуючи більш комплексне уявлення про козацьке середовище.Жінки-науковиці, які працювали й працюють із проблематикою історії козацтва, не лише розширили джерельну базу та методологію досліджень, а й суттєво вплинули на сучасне осмислення козацької історії.Сьогодні традиції наукового дослідження історії козацтва продовжують жінки-науковиці і Національного заповідника «Хортиця». У наукових підрозділах установи над проблемами історії козацтва працюють 16 дослідниць, чия діяльність охоплює широкий спектр напрямів – науково-дослідну, фондову та експозиційну роботу. Вивчення історії козацтва, її наукове осмислення та фахова репрезентація залишаються важливою складовою сучасних досліджень української історії та української ідентичності.Висловлюємо вдячність і шану науковицям за професійну відданість, щоденну працю та внесок у розвиток української науки.

У Запоріжжі відбувся відкритий експертно-громадський діалог «Українська ідентичність сьогодні: між національним і локальним викликом», організований Центром професійного розвитку педагогічних працівників м. Запоріжжя в межах освітнього проєкту «Регіональний історичний код: козацька спадщина Запоріжжя».Одним зі спікерів заходу став завідувач науково-просвітницького відділу Національного заповідника «Хортиця» — Сергій Дударенко.У своєму виступі він зосередився на тому, що козацька спадщина – це не лише історичний матеріал, а й інструмент формування національних цінностей та громадянської позиції. Під час обговорення йшлося про значення регіональної історії у формуванні національної свідомості, про поєднання загальноукраїнського історичного наративу з локальним досвідом, а також про роль культурної спадщини Запорізького краю як важливого ресурсу для сучасної освіти.Окрему увагу було приділено відповідальній ролі вчителя у формуванні світогляду молоді, а також викликам, із якими стикається освітня сфера в умовах війни.Зустріч стала майданчиком для фахового обміну досвідом, думками та спільного пошуку рішень.

24 січня 2026 року в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» відбулася лекція доктора історичних наук, а сьогодні - діючого офіцера Збройних сил України Бориса Черкаса «Українська державність XIV - XV ст.»До широкомасштабного вторгнення Борис Черкас, працюючи в Інституті історії України НАН України, досліджував середньовічну історію, зокрема Великого князівства Литовського та Золотої Орди, вивчав геополітичне становище України у XIV—XVII століттях.XIV—XV століття важливий, але маловідомий для широкого загалу історичний період. Тоді не було єдиної української держави, але державність існувала як ідея та потенціал, відбувалися процеси закладення фундаменту майбутньої державності, формувалася нова суспільно-політична сила – козацтво.Його дослідження доводять безперервну тяглість і спадкоємність державницької традиції і державницьких прагнень українців, мілітарної ментальності від часів князівської Русі до виникнення Запорозької Січі, яка в майбутньому стала основою Гетьманщини. Виникнення козацтва було закономірним і логічним виявом тогочасних процесів відновлення державності на споконвічних землях нашого народу. Дякуємо пану Борису за змістовну і цікаву лекцію!І готуємося до ще однієї важливої події: презентації книги "Творці історії" разом з автором — доктором історичних наук Олексієм Сокирко та директором видавництва «Темпора» Юлією Олійник. Про дату та формат події буде повідомлено додатково.