Юлія Гришина

Останнім часом отримую багато запитів від ЗМІ щодо того, як сьогодні реалізується підвищення заробітних плат освітянам. Тому вирішила коротко пояснити ситуацію у відео 🎥Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій провів моніторинг виплати надбавок за престижність за участі МОН, обласних державних адміністрацій та асоціацій органів місцевого самоврядування. Це дозволило отримати статистику щодо виплат освітянам за січень та лютий. Отримані дані показують: ситуація з підвищенням зарплат поки що суттєво відрізняється від громади до громади.Продовжую відстоювати позицію, що кожен освітянин має відчути реальне підвищення, незалежно від того, працює він у великому місті чи невеликій громаді.🔹Це стане можливим лише після впровадження нової системи оплати праці, що базуватиметься на зрозумілому посадовому окладі, а не на розрізнених доплатах. Саме таку модель ми очікуємо від МОН уже найближчим часом.У відео детально і з цифрами пояснюю, що зараз відбувається з підвищенням зарплат освітянам по країні — запрошую до перегляду👉 https://youtu.be/tT_jIyjgOKc

🎯 Сьогодні — важливий день. У ЛНУ ім. Івана Франка відбувся перший регіональний круглий стіл, присвячений імплементації Закону України «Про академічну доброчесність»Це перший із серії заходів, спрямованих на впровадження, інформування та практичну реалізацію нового закону.📅 Закон набрав чинності 1 лютого 2026 року, а більшість його норм вводяться в дію 31 липня 2026 року. Цей перехідний період передбачений для того, щоб усі учасники освітнього та наукового середовища підготували необхідну нормативну базу та внутрішні рішення для повноцінної імплементації закону. Фактично у нас є шість місяців, щоб підготуватися до його повноцінної роботи — і кожен має зробити свою частину цієї роботи.🌍 Україна стала першою країною у світі, яка закріпила вимоги академічної доброчесності окремим законом. І це справді важливе досягнення, яким може пишатися українська освітня та наукова спільнота. Адже академічна доброчесність — це не формальність і не лише набір правил. Це фундамент довіри до освіти і науки: довіри студентів до дипломів, роботодавців — до фахівців, міжнародної спільноти — до українських наукових результатів.Саме така довіра відкриває шлях до міжнародного визнання наших університетів, досліджень і науковців.🤝 Вдячна НАЗЯВО за лідерство — і під час розробки закону, і зараз, коли розпочинається найвідповідальніший етап — його впровадження.Разом рухаємося вперед — формуємо культуру академічної доброчесності та будуємо якісну освіту і науку, якій довіряє світ!🇺🇦

Підвищення зарплат освітянам має відбутися не лише на папері, а й у реальності‼️Нагадую, що в Державному бюджеті України на 2026 рік передбачено поетапне підвищення заробітної плати вчителів:📌 з 1 січня — на 30%,📌 з 1 вересня — ще на 20%.Для цього навіть в умовах повномасштабної війни державою було передбачено колосальний обсяг коштів, щоб забезпечити підвищення оплати праці освітян.Саме тому сьогодні на засіданні Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій було розглянуто результати моніторингу оплати праці педагогічних працівників за січень 2026 року. Комітет звернувся до територіальних громад, щоб зрозуміти, як фактично виглядає ситуація з виплатами педагогам після оголошеного підвищення.Обговорення показало, що далеко не в усіх громадах освітяни вже відчули ці зміни. Причини різні. Є громади, які дійсно мають обмежені фінансові можливості й змушені балансувати видатки. Водночас є випадки, коли на рахунках залишаються кошти освітньої субвенції, але надбавки при цьому зменшуються, що викликає справедливі питання щодо використання цих ресурсів.Тому на Комітеті було ухвалено рішення детально проаналізувати ситуацію по кожній громаді, щоб з’ясувати причини таких рішень і забезпечити фактичне виконання підвищення заробітних плат педагогам.Переконана, що гідна оплата праці освітян має бути безумовним пріоритетом держави. Парламент уже зробив для цього необхідні кроки, передбачивши значний ресурс у держбюджеті. Тепер ключове завдання — щоб це рішення було реалізоване на практиці і кожен освітянин відчув підвищення.Водночас нинішня ситуація ще раз підтверджує необхідність системних змін у підходах до оплати праці в освіті. Саме тому важливо якнайшвидше впровадити нову модель оплати праці педагогічних працівників, розробку якої анонсувало МОН. У такій моделі основою заробітної плати має стати посадовий оклад, який не залежатиме від рішень на місцях.Гідна й стабільна оплата праці освітян — це не лише питання справедливості. Це питання якості освіти та майбутнього України! 🇺🇦

Останнім часом отримую багато запитів від медіа щодо теми безпеки в школах — як саме працюватиме нова система і що саме змінює ухвалений законПро це говорили під час одного з ефірів телемарафону «Єдині новини» 🏫Школа — це місце, де щодня перебуває велика кількість дітей. І вона має бути безпечним простором і для учнів, і для освітян. Саме тому було ухвалено закон про посилення безпеки у закладах освіти. Він уже набрав чинності, а Урядом підготовлено майже всі необхідні підзаконні акти для його реалізації.В умовах повномасштабної війни країна зіткнулася з новими викликами, зокрема й щодо безпеки освітнього середовища. І ми маємо чітко розуміти: безпека наших дітей — безумовний пріоритет.Йдеться не лише про нові правила чи технічні рішення. Передусім — про формування нової культури безпеки в освітньому середовищі. Адже системи безпеки, які працювали раніше, вже не відповідають викликам сьогодення. Тому наше спільне завдання — разом впроваджувати рішення, які справді зроблять українські школи безпечними для дітей та освітян.Більше про це — у фрагменті ефіру ⬆️

Учора в прямому ефірі на Вечір.LIVE говорили про безпеку дітей у школах Переконана: завдання держави і влади на всіх рівнях — зробити школи безпечними для дітей та освітян. Саме для цього ми маємо формувати нову культуру безпечного середовища у школах, адже ті підходи, які діяли раніше, вже не відповідають сучасним викликам.Нагадаю, що 17 січня 2026 року набрав чинності Закон України №4609-IX, яким до Закону «Про повну загальну середню освіту» введено статтю 41-1 про організацію безпечного перебування учасників освітнього процесу.У межах ефіру обговорили, які механізми вже передбачені законом, з якими труднощами стикаються заклади освіти та що ще необхідно зробити, щоб школи справді відповідали сучасним вимогам безпеки.Важливо, що до формування нової культури безпеки мають долучатися всі — держава, громади, засновники закладів освіти, керівники шкіл, освітяни та батьки, адже безпечне освітнє середовище для наших дітей — це спільна відповідальність.Окремо в ефірі торкнулися питання, яке останнім часом активно обговорюють у медіа: чи справді у 2027 році університети можуть залишитися без вступників. Насправді навколо цієї теми багато спекуляцій і гучних заголовків, тому важливо розбиратися в суті змін, а не лише в інформаційному шумі.Детальніше про ці питання — у відео 🎥👇

Академічна доброчесність — це фундамент довіри до української освіти та науки. Без чітких стандартів, прозорих процедур і реального контролю жодна система присудження наукових ступенів не може бути справді авторитетноюСаме тому для мене робота в Атестаційній колегії МОН — це не формальність, а відповідальність за якість наукового середовища.26 лютого долучилася до чергового засідання колегії. За результатами розгляду питань:🔹 Затверджено рішення про присудження 194 наукових ступенів і присвоєння 504 вчених звань.🔹 Скасовано рішення щодо присвоєння окремих вчених звань через невідповідність вимогам законодавства.🔹 Визнано недійсним рішення спеціалізованої вченої ради та позбавлено наукового ступеня одну особу у зв’язку з установленим академічним плагіатом.🔹 Утворено нові спеціалізовані вчені ради з урахуванням результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ.🔹 До категорії А Переліку наукових фахових видань України переведено з категорії «Б» 2 наукові періодичні видання, що сприятиме інтеграції української науки у світовий науковий простір та Європейський дослідницький простір 🌍Система атестації — це один із реальних механізмів забезпечення принципів академічної доброчесності. Її завдання — не лише затвердити рішення, а й гарантувати, що наукові ступені та звання отримують ті, хто справді заслужив їх своєю щоденною працею. Такий контроль є необхідним для підтримки довіри до української науки — як всередині країни, так і на міжнародному рівні.Питання академічної доброчесності для мене не нове. Понад п’ять років спільно з експертним середовищем ми працювали над формуванням і вдосконаленням законодавчих підходів у цій сфері. Важливим результатом цієї роботи стало ухвалення Закону України «Про академічну доброчесність» № 4742-IX, який набрав чинності 1 лютого 2026 року та вводиться в дію 31 липня 2026 року.Це системний крок до того, щоб механізми реагування на плагіат та інші порушення були дієвими, а не декларативними.Щиро вітаю науковців, які отримали вчені звання та яким присуджено наукові ступені. Ваша професійність, наполегливість і доброчесна праця — це вагомий внесок у розвиток української науки навіть у надзвичайно складний для країни час 🇺🇦

Сьогодні під час «Години запитань до Уряду» порушила тему, яка стосується безпеки дітей у школах 🏫Закон України «Про безпеку в школах» набрав чинності 17 січня 2026 року. Я була залучена до його напрацювання, і для мене важливо, щоб школи стали справді безпечним середовищем для дітей та освітян.Дякую МВС та МОН за оперативну імплементацію закону та підготовку необхідних підзаконних актів. Утім, після нещодавнього інциденту в Дніпрі стало очевидно: система ще не запрацювала повною мірою. Подібні випадки — сигнал, що формальні норми мають перетворитися на чіткі правила та щоденну практику.Сьогодні безпека в школі — це не додатковий компонент, а базова умова освітнього процесу. В умовах війни ми маємо формувати нову культуру безпеки — системну, зрозумілу та однакову для всіх.Саме тому я звернулася до МОН щодо затвердження Типових правил доступу й перебування в школах. Цей документ має завершити формування цілісного механізму захисту.Відомо, що наказ пройшов майже всі погодження. Очікуємо його затвердження Урядом найближчими днями, згідно з інформацією, озвученою заступником міністра Денисом Курбатовим.Безпека дітей — безумовний пріоритет держави. Ми маємо гарантувати, щоб ухвалені закони реально забезпечували захист у кожному навчальному закладі 👏

Сьогодні відбулося засідання Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій. Зупинюся на двох питаннях, які безпосередньо впливають на якість і безпеку освіти🔹Перше — використання освітніх субвенцій у 2025 році.Загальна динаміка краща, ніж раніше. Кошти на зарплати педагогів, НУШ, шкільні автобуси та підтримку дітей з особливими освітніми потребами використовуються на високому рівні — подекуди майже 100% 👍Водночас проблемними залишаються укриття, харчоблоки та протипожежний захист, де значна частина коштів повертається до бюджету ⚠️Майже всі процедурні питання на рівні міністерства вже врегульовані, але важливо зберігати відповідальність і належну організацію роботи на місцях, тому звертаю увагу обласних адміністрацій та громад. Якщо держава виділяє кошти на безпеку дітей, вони мають працювати вчасно і в повному обсязі.🔹Друге — захист прав освітян.Комітет розглянув електронну петицію щодо недопущення звуження прав і гарантій педагогів. Питання можливого підвищення навантаження, строкових договорів чи скасування надбавок не реалізовані й не закладені в бюджеті-2026. Натомість передбачено додаткові 4,8 млрд грн на підвищення престижності праці педагогів 📈Ми продовжуємо наполягати на приведенні оплати праці у відповідність до законодавчих гарантій та контролювати роботу уряду в цьому напрямі.Дякую освітянам і профспілкам за активну позицію. Працюємо далі, щоб підвищення зарплат стосувалося всіх категорій педагогів, а їхні права залишалися захищеними.Детальніше — у відеокоментарі 👆

Під час робочої поїздки на Харківщину однією з важливих подій порядку денного став візит до Державного біотехнологічного університету — першого об’єднаного у 2019 році університету, який сформувався шляхом консолідації чотирьох закладів вищої освітиЯк голова Наглядової ради ДБТУ, приділяю особливу увагу його розвитку та підтримці в цей непростий час.Разом із заступником Міністра освіти і науки України Миколою Трофименко, заступницею начальника Харківської ОВА Вітою Ковальською та директоркою Департаменту освіти і науки Харківської ОВА Ольгою Безпаловою працювали безпосередньо в університеті.Ознайомилися з безпековими рішеннями та організацією навчання, які дозволяють закладу стабільно працювати навіть в умовах воєнних викликів. Відвідали інноваційні хаби та поспілкувалися з колективом про ключові питання розвитку вищої освіти й виклики прифронтового регіону.Попри складні обставини, університет продовжує навчати студентів, розвивати науку та міжнародні проєкти. Зокрема, бере участь у програмі Світового банку з модернізації наукового обладнання та розвитку університетської інфраструктури. Підтримка таких закладів з боку держави є принципово важливою — особливо там, де працювати й навчатися сьогодні найскладніше.Під час зустрічі вручила Грамоти Верховної Ради України представникам університетської спільноти 🤝Дякую колективу за професіоналізм, стійкість і щоденну працю задля розвитку освіти й науки навіть у найскладніших умовах. Працюємо далі — разом.

Продовжую ділитися результатами та враженнями з робочої поїздки до Харкова. Учора разом із заступником Міністра освіти і науки Миколою Трофименко відвідали Національний юридичний університет ім. Ярослава МудрогоДля мене цей університет — рідне місце. Саме тут у 2003 році я захистила кандидатську дисертацію. Повернутися сьогодні — в особливий для країни час — було дуже символічно 💙Попри всі виклики прифронтового регіону, університет працює повноцінно: більшість студентів навчається офлайн, облаштовано укриття на 5000 осіб, працюють 35 аудиторій, спортивна інфраструктура, басейн, сучасна бібліотека та картинна галерея 🎓В одному з гуртожитків створено навчальні простори, щоб студенти залишалися у безпечному середовищі, без зайвого пересування містом. З 2020 року освітній процес забезпечується у змішаному форматі — системно і без перерв.Також провели зустріч зі студентами університету. Інтелектуальна, вмотивована молодь, яка чітко розуміє свою професійну траєкторію і роль у відновленні країни, — саме заради них варто продовжувати працювати та зміцнювати освітню систему.Харків сьогодні — приклад витримки. А цей університет — доказ того, що навіть у прифронтовому місті можна зберігати академічну традицію, якість освіти та живу студентську атмосферу.Саме такі заклади формують професійні кадри та виховують покоління фахівців, які будуватимуть майбутнє України 📖