Юлія Гришина

Час посилювати партнерство між Україною й Угорщиною — і разом будувати спільне європейське майбутнє! 🇺🇦🇭🇺🇪🇺Саме про це говорила сьогодні з трибуни Верховної Ради.Ми чуємо сигнали від нового угорського керівництва щодо необхідності врегулювання питань, пов'язаних з угорською національною меншиною в Україні. Хочу підкреслити, що Україна вже зробила системні та принципові кроки в цьому напрямі.У грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про національні меншини (спільноти) України». Перший системний закон у цій сфері за роки незалежності. У 2023 році до нього внесли зміни, що розширили права меншин у сфері освіти, медіа та публічного життя. 317 голосів. Конституційна більшість ✊Ми розглядаємо ці питання не як предмет суперечки, а як частину нашого спільного руху до європейських стандартів 🇪🇺Угорщина 🇭🇺 — наш безпосередній сусід, країна, з якою нас пов'язують не лише спільна історія та спільний кордон, а й тисячі родин по обидва його боки. Але водночас це єдина країна Євросоюзу, парламентську делегацію якої Верховна Рада України з моменту повномасштабного вторгнення Росії не приймала у цій залі. Як співголова депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною, з трибуни публічно запросила парламентську делегацію Угорщини відвідати з візитом ВРУ та розпочати новий парламентський діалог.9 травня — у День Європи — новий парламент Угорщини розпочне роботу. Нехай це стане початком нового розділу і в наших відносинах 🕊️🎥 Повний виступ — у відео ⬇️https://youtu.be/e-ld-tQ29Ro

Освіта — це фундамент національної стійкості! 🇺🇦Сьогодні на ІІ Міжнародному форумі згуртованості за участі премʼєр–міністерки України Юлії Свириденко зустрілися Уряд, Парламент, керівники регіонів та територіальних громад, представники ключових міжнародних інституцій, щоб обговорити, як єдність усіх гілок влади стає основою стійкості України. Рада долучитися до цього діалогу й виступити в межах панелі «Парламентська дискусія: законодавчий фундамент української стійкості та згуртованості — від національної політики до європейського майбутнього».Гідна зарплата освітян — не залишковий принцип, а базова умова забезпечення якості освіти. Безпечний простір, де дитина може вчитися навіть під час тривоги, — це спокій батьків, які боронять країну або працюють на її економіку. Молодь, яка бачить своє майбутнє в Україні й залишається, а не їде назавжди. Усе це напряму визначає, чи буде країна стійкою та стабільною завтра.Парламент й Уряд свідомо поставили освіту другим пріоритетом після підтримки війська під час ухвалення Державного бюджету на 2026 рік. Це стратегічний вибір. Бо армія боронить країну сьогодні, а система освіти визначає, якою країна буде завтра 💪Але жодне рішення на рівні Парламенту та Уряду не спрацює без синергії з регіонами та громадами. Саме тому питання нашої згуртованості й спільних дій у реалізації рішень має визначальну роль. Форум якраз про це: влада на всіх рівнях має говорити однією мовою і рухатися в одному напрямі 🤝Дякую Міністерству розвитку громад та територій і Олексію Кулебі за організацію форуму й запрошення. І за те, що освіта отримала місце в цьому діалозі. Розмова про стійкість без неї — неповна.

Нещодавно я вже порушувала тему кібербулінгу в освітньому середовищі та писала допис про те, що в українському сегменті інтернету дедалі частіше з’являються образливі відео, фото та «меми» із залученням учнів, вчителів і батьківТак от, сьогодні хочу пояснити: те, що хтось називає «приколом», насправді є кібербулінгом — і це має конкретні правові наслідки.❗️ Важливо розуміти: будь-які принизливі пости, відео чи коментарі — це правопорушення. І навіть анонімність у мережі не звільняє від відповідальності.Національна поліція України офіційно повідомляє, що за такі дії передбачено:⚠️ Адміністративну або навіть кримінальну відповідальність;⚠️ Якщо дитина не досягла відповідного віку — відповідальність несуть батьки.Що робити у випадку кібербулінгу?▫️ Зафіксувати докази (скріншоти, посилання);▫️ Подати скаргу в соцмережі;▫️ Звернутися до дорослих або до поліції (102 / 112).Окремо звертаюся до батьків: важливо говорити з дітьми про «цифровий слід», повагу та безпеку в мережі. Адже повага до тих, хто поруч, до вчителів, до однолітків та до людини загалом – це запорука здорового успішного суспільства.Цифрова гігієна — це іспит на людяність, який ми маємо скласти разом із нашими дітьми.

‼️🌐 Telegram, TikTok і троє завербованих школярів за один тижденьОстанніми днями СБУ оприлюднила три справи, від яких холоне серце. 17-річний хлопець із Кременчука, завербований через «легкі заробітки» в месенджері, власноруч зібрав вибухові пристрої. Двоє школярів на Кіровоградщині та Одещині — завербовані через той самий Telegram і TikTok. Один із них отримав завдання виготовити бомбу, принести до школи й розстріляти тих, хто вижив. Це не кіно. Це Україна, 2026 рік 😔Я вже говорила про цю статистику, але вона не перестає вражати: близько 22% осіб, яких завербували російські спецслужби, — це неповнолітні. Ворог побудував систему вербування прямо в застосунках, якими наші діти користуються щодня. І ця система працює цілодобово ❗️Питання цифрової безпеки дітей — у соцмережах, месенджерах, онлайн-просторі загалом — давно потребує не точкових реакцій на окремі трагедії, а глибокої системної законодавчої відповіді. Саме над цим я зараз працюю. Звернулася із запитом до Дослідницької служби ВРУ — і сьогодні публікую їхнє оглядове досьє разом із власним аналізом: що відбувається, де прогалини в законодавстві і як реагує світ 🌍Виклики серйозні. Якісний закон потребує фахової підготовки, а не поспіху. Але зволікати не можна — ціна бездіяльності вже вимірюється конкретними справами і конкретними дітьми 💔Формую міждисциплінарну експертну групу — юристи, педагоги, фахівці з кібербезпеки, громадський сектор. Це питання потребує спільних зусиль — і я закликаю всіх небайдужих долучатися до цієї роботи 🤝Повний матеріал читайте на Oboz.ua 👇https://www.obozrevatel.com/ukr/novosti-obschestvo/telegram-tiktok-i-troe-zaverbovanih-shkolyariv-za-odin-tizhden-yak-v-ukraini-hochut-zahistiti-ditej-v-merezhi.htm

📚 «Домашку» мають робити діти. Не батьки, не ГДЗ і не ChatGPTЗвучить жорстко, але саме це — одна з ідей, закладених у новому законі про академічну доброчесність. Бо всі ці «зручні помічники» часто стають тихою підміною навчання і забирають у дитини головне — навичку думати самостійно 🧠Норми академічної доброчесності тепер поширюються на всю систему освіти. Її суб'єктами закон визначає не лише наукові установи та заклади вищої освіти, а й школи, коледжі та училища — і всіх, хто в них працює та навчається. Культура доброчесності має супроводжувати всю освітню траєкторію дитини, тому формуватися вона має з перших кроків у навчанні. 🎓📱 У світі, де «зробити за тебе» — це кілька кліків, цінність чесного навчання тільки зростає.З представниками Львівщини, Тернопільщини та Івано-Франківщини за організації Державної служби якості освіти України сьогодні продовжили серію круглих столів щодо імплементації цього закону. Робимо це для того, щоб до моменту введення в дію більшості його норм, що, нагадаю, відбудеться 31 липня, заклади освіти мали чітке розуміння, як працювати з новими правилами.Дякую всім, хто долучається 🤝 Самостійність і відповідальність за навчання — це те, що ми можемо виховати в дітях тільки разом.

У прифронтовій Шостці освітній процес повністю адаптований до умов війни — навчання відбувається лише під землею або в онлайн-форматі. Це вимушене, але єдине правильне рішення, щоб зберегти життя і здоров’я дітейЯк розповів в інтервʼю міський голова Шостки Микола Нога, у громаді вже збудовано дві підземні школи, ще дві — у проєкті. В інших навчальних закладах діти навчаються виключно в укриттях, які пристосовані для освітнього процесу.У випадку технічних труднощів громада оперативно переходить на дистанційне навчання. Але принцип незмінний: жодного ризику для дітей.Місяць тому, під час робочої поїздки на Сумщину, мала нагоду особисто переконатися, що повітряні тривоги в регіоні тривають по 20 годин на добу. У таких умовах діти фактично не можуть навчатися у звичайних школах — навіть за наявності укриттів підніматися в класи небезпечно. Саме тому підземні школи сьогодні дають можливість забезпечити нормальне навчання попри війну.Як народна депутатка, яка опікується питаннями освіти та безпеки в школах, переконана — держава має системно підтримувати такі громади. Будівництво безпечних освітніх просторів, модернізація укриттів і розвиток змішаного навчання — це не тимчасові рішення, а новий стандарт освіти в умовах війни.Безпечна школа — це базова умова для майбутнього наших дітей.#ПрифронтовіТериторії

❗️Необхідність оновлення Трудового кодексу об'єктивно назріла — ринок праці давно змінився, а чинне законодавство радянської доби вже не відповідає сучасним реаліямЯк докторка юридичних наук, авторка докторської дисертації на тему статусу профспілок і нині представниця Федерації профспілок України у Верховній Раді, можу сказати: в новому кодексі мають бути враховані реалії сьогодення та захищені права суб'єктів трудових правовідносин. Він повинен відповідати Конституції України та євроінтеграційним зобов'язанням.Особлива увага в кодексі має бути приділена захисту прав найманих працівників, від імені яких сьогодні говорять профспілки — а це мільйони людей. Тому моя позиція: важливо продовжувати та розширювати соціальний діалог та обговорення за участю профспілок.У збалансованому Трудовому кодексі мають бути захищені інтереси і працівників, і роботодавців, але ключовою має залишатися соціальна справедливість.Збереження ролі профспілок, гарантії права на страйк, недопущення легалізації локаутів — принципові питання, які мають залишатися предметом конструктивного діалогу, а не односторонніх рішень 🤝Проєкт Трудового кодексу на сьогодні погоджений комітетами ВРУ та очікує на розгляд у залі Парламенту. Розраховую на якісне продовження дискусії — у тісній співпраці з Федерацією профспілок України.Детальніше — в інтерв'ю для УНН 👇https://unn.ua/news/bez-vrakhuvannia-pozytsii-profspilok-novyi-trudovyi-kodeks-ne-bude-yakisnym-nardep-hryshyna

⚠️ Зброї — не місце в школах.Школи — це місця масового перебування дітей. У нинішніх умовах безпечне середовище в закладах освіти є необхідністю — без винятків і компромісів.Сьогодні вранці в одному з навчальних закладів Ужгородського району сталася небезпечна ситуація: учень здійснив постріл і поранив однокласника, принісши до школи пістолет. За попередніми даними, зброя була травматичною, і, на щастя, вдалося уникнути серйозних наслідків.⚠️ Ця ситуація ще раз підтверджує: питання безпеки в школах не можна ігнорувати! В Україні вже діє відповідне законодавство, яке регулює ці норми. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 року № 70 затверджено перелік небезпечних предметів і речовин, з якими заборонено перебувати на території та в приміщеннях закладів загальної середньої освіти. І зброя зазначена першою в переліку заборонених предметів.📌 Закликаю засновників, керівників закладів освіти, педагогів і батьків ознайомитися з чинними нормами та забезпечити їх дотримання в освітньому процесі. Це спільна відповідальність усіх учасників.Сьогодні, коли в обігу перебуває значна кількість зброї та потенційно небезпечних предметів, ми не маємо права недооцінювати ризики.🛑 Безпечне середовище в школах — це базова умова навчального процесу. Школи мають бути безпечними для всіх учасників освітнього процесу, і наше спільне завдання — забезпечити це.

«Лист до Європи»: стартує третій щорічний конкурс есе для молодіЩо б ви сказали Європі, якби мали можливість звернутися до неї напряму? Представництво ЄС запрошує українських учнів та студентів поділитися своїм баченням майбутнього європейської України та спільних цінностей. Це не просто творче завдання, а можливість бути почутими на найвищому дипломатичному рівні.📍Хто може взяти участь?Українські студенти та учні віком від 16 до 22 років (школи, коледжі, університети).📍Вимоги до есе:🔹Мова: українська.🔹Обсяг: 800–1000 слів.🔹Стиль: щирість, оригінальність та власний погляд. 📍Важливо: роботи, написані за допомогою ШІ або з ознаками плагіату, будуть дискваліфіковані. Авторів найкращих робіт запросять на урочисте святкування Дня Європи у Києві. Там відбудеться офіційна церемонія нагородження та зустріч із дипломатами Представництва ЄС і високими гостями.📍Як податися?Надсилайте роботу на пошту: [email protected]Тема листа: Europe Day Essay Competition 2026.Титульна сторінка: обов’язково вкажіть ПІБ, дату народження, місто/село, навчальний заклад, назву Євроклубу (якщо є), телефон та email.Дедлайн: 30 квітня 2026 року.

🤝 Взяла участь у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України Володимира Зеленського — майданчика прямого діалогу між громадами та органами влади, де є можливість почути голос кожного регіонуПід час дискусії обговорили ключові питання розвитку громад: економіку, податки, безпеку, інфраструктуру та відбудову.🎓 Особливу увагу приділили освіті. Громади порушували питання реформи старшої школи та викликів, пов’язаних із її впровадженням.Окремо обговорили підвищення заробітних плат освітянам. У своєму виступі зауважила, що за ініціативи Президента, за підтримки Уряду і Парламенту, освіта при формуванні державного бюджету визначена пріоритетом №2 після сектору безпеки й оборони. На цей підхід закликала орієнтуватися і громади.Разом, підтримуючи одне одного, ми зможемо і зобов’язані підтримати наших освітян.💡 Цікава ініціатива прозвучала від студентки Ужгородського національного університету — створення Конгресу молоді при Президентові, щоб українська молодь могла долучатися до формування державної політики. Ініціативу Президент підтримав.🙏 Дякую Президенту України за створення такої ініціативи, як Конгрес місцевих та регіональних влад, який дає можливість представникам різних гілок влади чути один одного.