Smerdov Tax Talks

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на щотижневий вебінар, на якому розглянемо головні податкові та юридичні новини за тиждень.Плануємо розглянути, зокрема, наступні питання:Декілька перехідних питань з КІКОтримано послуги від нерезидента з місцем постачання на митній території України, але нерезидент простив заборгованість: як це впливає на ПДВ?ТОВ здійснює страхування відповідальності керівника: які наслідки з ПДФО, ВЗ, ЄСВ?ТОВ у 2025 році імпортувало товари з ОАЕ (організаційно-правова форма FZE) в сумі більше 10 млн. грн., а загальний обсяг доходів ТОВ більше 150 млн. грн.: чи є можливості звільнитись від ТЦУ та 30% коригування?ТОВ реалізує товари, придбані у нерезидента, та здійснює роботи з їх гарантійний ремонт/заміну з подальшою компенсацією витрат (пальне, оплата праці, амортизація тощо) нерезидентом: чи оподатковується така компенсація ПДВ?Товар переданий нерезиденту в порту, але за умовами договору право власності до нерезидента ще не перейшло. Далі товар був знищений обстрілом. Які наслідки з ПДВ для постачальника?Резидент ДіяСіті передає гіг-контрактеру обладнання в користування: чи перелянула свої висновки в ДПС щодо цієї операції? Розглянемо нещодавню ІПКРезидент ДіяСіті придбаває воду, каву, чай, молоко, печиво, хлібці, фрукти, овочі, горіхи для працівників та відвідувачів: які наслідки з податку на прибуток, ПДВ, ПДФО?ТОВ отримала від фізичної особи фінансову допомогу, розмір якої зафіксовано в перерахунку у валюті: чи є податкові наслідки у разі зміни курсу?Декілька листів щодо капіталізації заборгованості в статутний капітал, зокрема, від нерезидентів Посилання для реєстрації:https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_10-bereznya/register

📢 25 лютого 2026р. КМУ ухвалив постанову № 268, якою затверджено Порядок обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.Джерело: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/69a/17f/827/69a17f8272e2e025152983.pdfПорядок встановлює механізм обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) за відповідний календарний квартал, для визначення розміру внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».Порядок не застосовується:- роботодавцями з кількістю працівників менше 8 осіб;- роботодавцями, які виконали квоту з працевлаштування осіб з інвалідністю.Однак, труднощі виникають у зв’язку з тим, що на практиці доведеться застосовувати одразу два нормативи, це:1) Інструкцію зі статистики кількості працівників;2) новий Порядок № 268.Так як Порядок № 268 по іншому регламентує розрахунок середньої кількості працівників.У разі наявності питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Товариство передає товар в обмін на погашення заборгованості: чи оподатковується це ПДВ та чи коригується фінансовий результат?💬 Джерело ІПК ДПС від 09.02.2026 № 735/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 ТОВ мало заборгованість перед постачальником-нерезидентом за отримані товари.🔸 Постачальник-нерезидент відступив право вимоги у ТОВ такої заборгованості іншому суб’єкту господарювання – резиденту – неплатнику ПДВ (далі – третя особа). 🔸 ТОВ уклало з такою третьою особою мирову угоду, в межах якої ТОВ на суму заборгованості передало третій особі інші наявні у ТОВ товари (не ті, що були отримані ТОВ від нерезидента). 🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо: 🔸 необхідності нарахування ПДВ зобов’язань та складання податкової накладної при передачі товарів третій особі; 🔸 впливу даної операції на податок на прибуток, якщо ТОВ не застосовує податкові різниці в декларації з податку на прибуток.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Операція з передачі ТОВ третій особі товарів в обмін на погашення заборгованості, що виникла внаслідок відступлення постачальником-нерезидентом такій третій особі права вимоги до ТОВ, є операцією з постачання товарів, яка оподатковується ПДВ на загальних підставах. ✅ За такою операцією ТОВ повинно: 🔸нарахувати ПДВ зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 188.1 ПКУ; та 🔸скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну. ✅ Платник податку на прибуток, який не застосовує коригуючі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 , пп. 140.5.16 ПКУ):👉 відображає операції з погашення заборгованості перед нерезидентом за поставлений товар (у т.ч. за договором про відступлення права вимоги шляхом передачі іншого товару резиденту України): 🔸 згідно з правилами бухобліку при визначенні фінрезультату до оподаткування; та 🔸 на підставі належним чином оформлених первинних документів; та 🔸 без застосування коригуючих різниць.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

🌱 Гранти на створення або розвиток тепличного господарства Постановою КМУ від 21.06.2022 р. № 738 затверджено Порядок надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства. 🔗 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/738-2022-%D0%BF#n347Гранти надаються в межах бюджетної програми «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» та є безповоротною державною допомогою.📌Вимоги для отримання гранту: 1️⃣Отримувачами можуть бути:🔹ЮО (крім комунальних та державного сектору), кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України;🔹ФОП — громадяни України;❕За умови, якщо вони:- зареєстровані в Державному аграрному реєстрі;- провадять діяльність у сфері вирощування с/г культур на землях, на які право власності та/або користування землею підтверджено документально (зі строком дії ≥ 7 р. на дату подання заяви) .2️⃣ Гранти надаються для будівництва лише однієї модульної теплиці площею від 0,4 до 2,4 га включно відповідно до типового проєкту.2️⃣ На 1 га модульної теплиці необхідно залучити: ▫️ ≥ 4 постійних працівників/нових членів господарств; та ▫️ ≥ 10 сезонних працівників/нових членів господарств (зайнятість ≥ 8 міс. на рік).Зарплата ≥ мінімальної з/п, зі сплатою ЄСВ.3️⃣ Умова співфінансування повинна бути у такому співвідношенні:🔹Базова модель:▫️< 50% вартості проекту будівництва теплиці — за рахунок гранту; та▫️≥ 50% — за власні/кредитні кошти заявника.🔹Пільгова модель:▫️< 80% — грант; та▫️ ≥ 20% — власні/кредитні кошти:👉для суб’єктів:- з реєстрацією на територіях можливих/активних бойових дій; або- у кого ≥80% земель на ТОТ.💰Максимальний розмір гранту:0,4 - 0,6 га — 2 млн. грн.;0,8 - 1,2 га — 3,5 млн. грн.;1,6 - 2,4 га — 7 млн. грн..✔️ Будівництво здійснюється за типовим проектом, затвердженим Мінекономіки.✔️ Отримувач може подати заяву лише на одну модульну теплицю.📃Заява подається через Дію або у відділенні уповноваженого банку.📎До заяви обов’язково додається:🔻проект будівництва модульної теплиці з кошторисом;🔻проект зрошення із зазначеним джерелом водозабору (у разі відсутності такого розділу в проекті);🔻документи щодо земельних ділянок.Рішення про надання гранту приймається Мінекономіки протягом 10 робочих днів.⏳Ключові строки🔸7 роб. днів — для укладення договору про надання гранту та відкриття рахунку в банку.🔸30 календарних днів з дати укладення договору — для внесення отримувачем власної частки співфінансування на рахунок.🔸До 12 міс. — строк реалізації проекту.❗️Невикористані кошти повертаються до бюджету. ❕Всього заплановано будівництво 1000 теплиць , після вичерпання бюджетних коштів прийом заяв буде припинено.Бажаєте отримати грант на свою справу або маєте питання, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢 Мінекономіки відновлює надання безповоротної державної допомоги у формі грантів, яка реалізується в межах бюджетної програми «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу».Державна підтримка надається відповідно до Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та Порядку надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738.✅ 2 лютого 2026 року розпочинається прийом заяв на отримання гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та для створення або розвитку тепличного господарства.✅ Заява формується засобами Порталу Дія: https://diia.gov.ua/✅ Грант на сад надається для висадки та облаштування нового саду, ягіднику, винограднику площею від 1 до 25 гектарів.✅Розмір гранту, який надається одному отримувачу, не перевищує 10000000 гривень та cтановить не більше 400000 гривень на 1 гектар.✅Грант на теплицю надається на будівництво модульної теплиці площею не менше 0,4 гектара та не більше 2,4 гектара, з урахуванням максимального розміру гранту: 0,4 - 0,6 гектара – 2 млн. гривень; 0,8 - 1,2 гектара – 3,5 млн. гривень;1,6 - 2,4 гектара - 7 млн. гривень.✅Суб’єкти господарювання, які претендують на отримання гранту, мають бути зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі “Державний аграрний реєстр”, реалізацію проекту отримувач повинен здійснювати на землях, право власності та/або користування на які підтверджено належними правовстановлюючими документами на строк не менше семи років на дату подання заяви.Джерело:me.gov.ua/Documents/Detail/a6283527-29fc-417b-89ce-c62e9e2f458b?lang=uk-UA&title=OgoloshenniaProPriiomZaiavNaOtrimanniaGrantu

Чи має митниця право коригувати митну вартість лише на підставі даних своїх баз та МД інших імпортерів❓🖊Джерело: постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №560/14166/24📎 https://reyestr.court.gov.ua/Review/130816017📢Ситуація: ▫️Підприємство задекларувало митну вартість імпортованого товару за першим (основним) методом  - за ціною договору. Також для митного оформлення Підприємством було надано всі необхідні документи (контракт, інвойси, платіжні документи, транспортні та інші супровідні документи).▫️В свою чергу митниця висловила сумніви щодо правильності визначення митної вартості та запросила додаткові документи. ▫️Після цього митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості, застосувавши другорядний метод на підставі інформації з баз даних ЄАІС та митних декларацій інших імпортерів. ▫️У результаті підприємству було оформлено картку відмови у митному оформленні за заявленою митною вартістю.👮‍♂️Позиція Митних органів: 🔻Рівень задекларованої митної вартості є нижчим за наявну в базах митниці інформацію щодо аналогічних товарів. У зв’язку з цим митна вартість підлягає коригуванню із застосуванням другорядного методу.🔻Подані документи містили розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, та не підтверджували всіх складових митної вартості.🙋 Позиція Підприємства:🔸 Підприємством було подано повний пакет первинних документів, які підтверджують фактичну ціну товару та складові митної вартості.🔸 Розбіжності у документах є формальними та не впливають на числові значення митної вартості.🔸 Митницею не доведено неможливість застосування першого методу визначення митної вартості.⚖️Висновки суду:✅ Основним методом визначення митної вартості є ціна договору (перший метод).✅ Перехід до другорядних методів можливий лише за умови доведеної неможливості застосування першого методу.✅ Рішення про коригування не може базуватися виключно на митних деклараціях інших імпортерів без аналізу ідентичності товарів, умов поставки, обсягів та комерційних факторів.✅ Дані інформаційних баз митниці (ЄАІС, АСАУР) мають лише допоміжний характер і не можуть бути єдиною підставою для коригування митної вартості.✅ Митниця не має права вимагати документи поза вичерпним переліком згідно ст. 53 МКУ.✅ Формальні розбіжності або неточності в документах не є підставою для невизнання митної вартості, якщо вони не впливають на її числові значення.📌 Отже, апеляційний суд підтвердив, що митниця не має права коригувати митну вартість товарів виключно на підставі даних власних інформаційних баз або митних декларацій інших імпортерів без належного обґрунтування неможливості застосування першого методу.📌 Якщо декларантом подано повний пакет первинних документів, які підтверджують фактичну ціну товару, митний орган зобов’язаний прийняти митну вартість за ціною договору.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

💬 Джерело ІПК ДПС від 22.01.2026 № 479/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Дочірнє підприємство (ДП) є членом міжнародної групи компаній.🔸 Власником 100% акцій підприємства є компанія – резидент Німеччини.🔸 ДП має намір розподілити свої нерозподілені прибутки у вигляді дивідендів на користь нерезидента – учасника.🔸 Вказана компанія – нерезидент не є бенефіціарним власником дивідендів, оскільки 100% акцій цієї компанії володіє інша компанія – резидент Німеччини.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання:🔸 Чи може дочірнє підприємство застосовувати понижену ставку податку на доходи нерезидентів у розмірі 10% відповідно до ст. 10 договору про уникнення подвійного оподаткування з ФРН (Угода), якщо:- безпосередній отримувач дивідендів не є бенефіціарним власником; - бенефіціарний власник і отримувач дивідендів є резидентами Німеччини.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:🔸 Якщо компанія-нерезидент, яка є безпосереднім отримувачем доходу у вигляді дивідендів не є фактичним бенефіціарним отримувачем такого доходу, то під час виплати такого доходу дозволяється застосування договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний отримувач такого доходу (зокрема, ФРН) в частині:- звільнення від оподаткування; або - застосування пониженої ставки податку. 🔸 Зазначені пільги діють за умови надання документів, визначених абз. 4 – 6 п. 103.2 ПКУ:а) від отримувача доходу заяви у довільній формі:- про відсутність у нього статусу бенефіціарного отримувача доходу;- про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені нижче у пп. «б»;б) від бенефіціарного отримувача доходу:- заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного отримувача доходу;- документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів);- довідки про статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ПКУ.🔸 Ставка 5%, зазначена у п.п. «а» п. 2 ст. 10 Угоди, застосовується при виплаті особою, яка у розумінні Угоди є «компанією» і резидентом України, доходів, що є «дивідендами» (відповідно до визначення п. 3 ст. 10 Угоди), на користь особи, яка у контексті Угоди є:- резидентом Німеччини; та- «компанією» (іншою, ніж товариство); та- «фактичним (бенефіціарним) власником» отриманих дивідендів; та- власником (безпосередньо володіє) принаймні 20% капіталу української компанії, яка сплачує дивіденди. 🔸 У всіх інших випадках застосовується ставка 10% за п.п. «b» п. 2 ст. 10 Угоди, зокрема, коли не виконується умова п.п. «а» п. 2 ст. 10 Угоди щодо безпосереднього (прямого) володіння.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Чи є обґрунтованим висновок ДПС про заниження платником ПДВ зобовʼязань без доказування причинно-наслідкового звʼязку між діями та наслідками ❓Якими критеріями повинна керуватись ДПС під час камеральної перевірки, щоб визначити наявність умислу в діях платника ❓🔗 Розглянемо постанову Верховного Суду від 22.01.2026 по справі № 640/4080/22.https://reyestr.court.gov.ua/Review/133507804📝Обставини справи:🔸 Під час камеральної перевірки встановлено, що позивач:- у декларації з ПДВ за серпень 2021 р. відобразив суму ПДВ у рядку 16.2 (збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків);- подав уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень 2021 р., яким збільшено показник р. 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду) на зазначену суму.🔸 В акті перевірки ДПС зазначила:- позивач передчасно збільшив суму від`ємного значення, що включається до складу ПК поточного звітного періоду, у декларації з ПДВ за серпень 2021 р.;- висновки здійснені з урахуванням наявної в ДПС інформації щодо умисного характеру дій платника, спрямованих на порушення податкового законодавства.🔸 ДПС прийняла ППР, яким:- зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу ПК наступного звітного періоду за серпень 2021 р.;- збільшено суму ПДВ зобовʼязань та нараховано штрафи. 🔸 Платник податків оскаржив вказані ППР у судовому порядку. ⚖️ Висновки суду:✅ Під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган наділений повноваженнями перевіряти правильність арифметичного та методологічного заповнення податкової звітності, однак реалізація таких повноважень передбачає обов`язок:1) чітко встановити:- у чому саме полягає допущене платником порушення;- які конкретні норми податкового законодавства порушено;2) навести розрахунки, що дозволяють перевірити правильність визначення відповідних сум податкових зобов`язань чи від`ємного значення.✅ Контролюючий орган, посилаючись на порушення порядку відображення від`ємного значення ПДВ, фактично обмежився констатацією передчасності формування відповідного показника без наведення чіткої та зрозумілої логіки, яка б дозволяла встановити причинно-наслідковий зв`язок між:- поданням уточнюючого розрахунку до декларації за липень 2021 р.; та- конкретними наслідками для податкової декларації за серпень 2021 р. у вигляді заниження податкових зобов`язань і завищення від`ємного значення саме у визначених сумах.✅ З акта камеральної перевірки не вбачається, яким чином контролюючим органом було співвіднесено: - дати подання податкової декларації; - уточнюючого розрахунку;- порядок їх врахування у відповідних рядках декларації з ПДВ, з урахуванням приписів ст. 50 ПКУ та розділу V Порядку № 21. ✅ Відсутність такого аналізу позбавляє можливості перевірити правильність висновків контролюючого органу не лише судом, а й самим платником податків.✅ Формулювання висновків акта перевірки щодо умисного характеру дій платника податків здійснено:- без наведення фактичних даних, які б свідчили про наявність відповідного суб`єктивного елементу;- без аналізу поведінки платника, його дій після виявлення можливих помилок;- без урахування того, що сам факт подання уточнюючого розрахунку є реалізацією права, прямо передбаченого ст. 50 ПКУ, і не може сам по собі свідчити про протиправну чи умисну поведінку.✅ ППР не відповідають вимогам обґрунтованості та мотивованості, оскільки:- не містять достатнього викладення фактичних обставин;- не розкривають механізму застосування норм податкового законодавства до встановлених даних;- не дозволяють перевірити правомірність втручання контролюючого органу у майнові права платника податків.У разі виникнення будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Що робити у разі неможливості виконати податковий обов'язок, зокрема, зареєструвати ПН або подати декларацію, внаслідок відсутності електроенергії? Відповідь на це питання надав Мінфін (https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_informuie_pro_poriadok_pidtverdzhennia_nemozhlivosti_vikonannia_podatkovikh_oboviazkiv_u_vipadku_vidkliuchennia_elektroenergii-5573) - судячи з усього, на запит від профільного Комітету ВР, який, мабуть, вже всі бачили.Мінфін посилається на загальний порядок підтвердження неможливості виконання податкового обов'язку, визначений Порядком № 225.Зі свого боку зазначимо, що ми колись подавали заяви відповідно до цього Порядку (в ситуації, коли майно, сервери та інші активи були фізично знищені, і саме це зумовлювало неможливість виконання податкового обов'язку), і навіть в умовах документального підтвердження та очевидності фактів, ДПС часто надавала рішення про відмову, і їх потім ще доводилось оскаржувати. Тож, в умовах коли український бізнес потребує 100% підтримки з боку держави, такі відписки з боку Мінфіну лише з посиланням на вже існуючі правила без деталізації (зокрема, які документи можуть свідчити про неможливість виконання обов'язку саме в умовах відсутності електроенергії) і без внутрішньої роботи з підпорядкованою йому ДПС вважаємо недостатніми.

Щодо житлової політики 🏠📢13 січня 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроект № 12377 «Про основні засади житлової політики»Джерело: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/55543📌 Основна ціль законопроекту – це перехід від застарілої радянської моделі житлової політики до сучасних європейських підходів, орієнтованих на потреби людини, прозорі правила та довгостроковий розвиток житлового сектору.Законопроект передбачає :🔹 створення інституту соціальної (доступної) оренди з компенсацією орендної плати до 100% залежно від доходів, майна та соціального статусу;🔹 формування фондів житла для оренди за доступною платою без можливості приватизації чи відчуження;🔹 запровадження системи операторів соціального житла та операторів доступного житла;🔹 залучення інвестицій та публічно-приватного партнерства у житловій сфері;🔹 автоматизація та цифровізація процесів : створення електронних черг на житло, відкритий доступ до інформації про програми та доступні пропозиції;🔹 скасування радянського Житлового кодексу та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».Ключові переваги законопроекту:▫️ Забезпечує реалізацію конституційного права на житло для громадян;▫️ Створює зрозуміле та передбачуване середовище для інвесторів і розвитку житлового сектору🖊 Законопроект набере чинності після підписання Президентом та офіційного оприлюднення (наразі статус: направлено на підпис Президента України).У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]