Smerdov Tax Talks

Чи потрібно складати окремі податкові накладні на операцію з ліквідації одразу кількох об’єктів основних засобів? 💬 Джерело ІПК ДПС від 09.12.2025 № 6547/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Товариство у процесі госпдіяльності здійснює ліквідацію ОЗ у зв’язку з їх фізичним або моральним зносом, непридатності до подальшого використання. 🔸 У межах однієї господарської операції може здійснюватися ліквідація кількох об’єктів ОЗ, що оформлюється відповідними первинними документами – актами списання.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:🔸 Чи необхідно складати окрему ПН на кожен ОЗ, чи допускається складання однієї ПН з типом причини «05 – Складена у зв’язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку», яка міститиме декілька рядків з ОЗ – за кожним об’єктом ОЗ, ліквідованих у межах однієї господарської операції?⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:🔸 ПН за операціями з ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника податку з типом причини «05» складається на дату списання таких ОЗ, що підтверджується відповідними первинними (бухгалтерськими) документами.🔸 У разі списання декількох об’єктів ОЗ протягом одного дня (якщо складено один / декілька актів списання), складається одна ПН, в якій списані протягом такого дня ОЗ відображаються окремими рядками. 🔸 Графа «Зведена податкова накладна» такої ПН не заповнюється.🔸 ПН може бути складена за кожним об’єктом ОЗ окремо, за умови, що списання таких ОЗ оформлюється різними первинними (бухгалтерськими) документами (якщо за кожним окремим об’єктом ОЗ складаються окремі акти на їх списання).У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢 Новий правовий режим Defence City вже запрацював і має перших резидентів. ☝️Нагадаємо: режим Defence City введено 05.10.2025 (набрав чинності ЗУ № 4755-IX від 21.08.2025 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу"), діятиме до 01.01.2036. Постанова КМУ № 1745 від 17.12.2025 із затвердженими порядком ведення реєстру резидентів режиму та контролю за їх діяльністю набрала чинності 30.12.2025. ❓То ж, які суб'єкти господарювання можуть отримати статус резидентів Дефенс Сіті?Це юридичні особи, які:🔹добровільно виявили бажання отримати статус;🔹є платниками податку на прибуток (не є резидентами Дія Сіті);🔹подали відповідну заяву до Міноборони; 🔹відповідають вимогам щодо частки кваліфікованого доходу за попередній календарний рік;🔹не допустили обставин для дискваліфікації, за наявності яких статус резидента не може бути набуто/втрачається.Кваліфікований дохід резидента Дефенс Сіті - це дохід від реалізації (постачання) оборонних товарів власного виробництва, виконання робіт та/або надання послуг з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації або утилізації оборонних товарів, а також інші доходи, отримані у грошовій формі як благодійна допомога і використані для виробництва та постачання оборонних товарів. Його частка від загального доходу має складати не менше 75% (а для суб'єктів літакобудування не менше 50%). ❓Які переваги надає статус резидента: ✅ звільнення від оподаткування податком на прибуток, але за умов, що: ❌ цей прибуток має бути реінвестовано у створення чи оновлення матеріально-технічної бази, модернізація основних засобів, впровадження новітніх технологій, придбання прав інтелектуальної власності для оборонних замовлень, дослідження та розробка нових зразків озброєння й техніки тощо. Використання на інші цілі вважається нецільовим. Частина нереінвестованого до 31 грудня наступного року прибутку - оподатковуватиметься. ❌ Заборонено нарахування та виплату дивідендів, крім держпідприємств. ❌ Об’єкт оподаткування за контрольованими операціями (ТЦУ), а також прибуток КІК не підпадають під звільнення. ✅ звільнення від сплати земельного податку, податку на нерухоме майно, екологічного податку (пп. 76.2-76.4); ✅спрощені процедури митного оформлення імпорту; ✅НБУ пом'якшено умови купівлі іноземної валюти для імпорту та здійснення транскордонних переказів із України за окремими операціями (набрали чинності з 31.12.2025); ✅ обмеження загального доступу до публічних відомостей про резидентів. У разі виникнення будь-яких питань по цьому напрямку, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢 Пом'якшення валютних обмежень від НБУ з 14.01.2026 (у т.ч. щодо можливості виплати дивідендів іноземному інвестору/нерезиденту). 13.01.2026 Правлінням НБУ затверджено постанови № 2 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18" та № 3 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67". Джерело:https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-prodovjuye-pomyakshennya-valyutnih-obmejen⚠️ Основне із впроваджених стимулюючих заходів - це можливість здійснення резидентом валютних операцій у межах так би мовити "позикового" ліміту - суми надходжень в іноземній валюті із-за кордону в Україну на користь резидента як позичальника за кредитом/позикою за вирахуванням повернення основної суми такого кредиту/позики - операції проводяться після 01.01.2026 (пп. 41-1 п. 14 Постанови № 18). 👉 Тобто, розмір “позикового” ліміту дорівнюватиме сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року.⚠️Напрямки використання такої валютної суми визначені в абз. 2 пп. 57 п. 14 Постанови № 18, а саме: ✅ погашення “старих” кредитів та позик (одержаних до 20 червня 2023 року) й виплата процентів за ними;✅ розрахунки за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;✅ повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, яка була сплачена до 23 лютого 2022 року;✅ фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений ліміт);✅ репатріація дивідендів (понад раніше встановлений ліміт у розмірі 1 млн євро в еквіваленті на місяць).За роз'ясненням НБУ, серед особливостей “позикового” ліміту слід виділити такі: ✔️у разі погашення основної суми залученого кредиту еквівалентно зменшуватиметься гранична сума в межах “позикового” ліміту;✔️після здійснення операцій у межах “позикового” ліміту переказ коштів з України для погашення основної суми залученого кредиту обмежується сумою боргу за кредитом, зменшеною на суму операцій, здійснених у межах ліміту;✔️валютні операції в межах “позикового” ліміту здійснюються в банку, на рахунки в якому бізнес отримав залучений кредит.Інші параметри таких кредитів мають відповідати загальним умовам для “нових” запозичень з-за кордону, встановленим постановою Правління НБУ №18 від 24 лютого 2022 року (зі змінами):- за кредитом має дотримуватися максимальна процентна ставка в розмірі 12% річних;- заборонено дострокове проведення платежів за кредитом;- позичальник-резидент матиме змогу сплачувати за такими кредитами проценти (зокрема за рахунок купленої валюти);- дозволяється погашення основної суми кредиту (в межах залишку граничної суми “позикового” ліміту) за рахунок власної іноземної валюти та з другого року - користування кредитом також за рахунок купленої іноземної валюти.‼️ Особливої уваги заслуговує оновлена можливість виплати дивідендів на користь нерезидентів понад встановлений ліміт! У разі наявності будь-яких питань, зокрема, щодо перевірки можливості виплати дивідендів, підготовки проектів документів, визначення податкових наслідків, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Запрошуємо вас завтра об 11.00 на перший у цьому році щотижневий вебінар. Будуть розглянуті, зокрема, наступні питання:- Урядовий проект Трудового кодексу України: як він визначає ознаки трудових відносин?- Верховний Суд щодо ознак фактичних трудових перевірок (за мотивами посту Д. О. Гетманцева в тг минулого тижня)- Підхід податкової служби до визначення резиденства та наслідків з КІК в нещодавній ІПК- УкрКо виплачує дивіденди на КІК: чи є УкрКо податковим агентом з ПДФО та ВЗ щодо контролюючої особи (наскрізні дивіденди) та чи виникають наслідки з ПДФО та ВЗ у контролюючої особи при фактичному отриманні дивідендів- Декілька ІПК щодо відступлення фізичною особою права вимоги на користь інших осіб, зокрема, нерезидентів- Внески в додатковий капітал платника податку на прибуток / платника єдиного податку, а також їх повернення - розглядаємо актуальну позицію ДПС- Маркетплейс приймає кошти за товар, який продає ФОП 2 групи єдиного податку, та утримує винагороду: чи є ризики негрошових розрахунків та в якій суми визнається дохід ФОП?- Будівництво житлової/нежитлової нерухомості через модель з кооперативом: які наслідки з ПДВ?- Резидент ДіяСіті на ПнВК надає безповоротну допомогу працівнику: які податкові наслідки з ПнВК? Нижче посилання для реєстрації:https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_13-s-chnya/registerПриєднуйтесь, буде цікаво 😉

Чи застосовується збільшуюче коригування фінрезультату на 30% від вартості товарів/послуг, придбаних у нерезидента, який має особливу організаційно-правову форму, але є платником податку на прибуток ❓💬 Джерело ІПК ДПС від 11.12.2025 № 6592/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Платник податків здійснює господарські операції (імпорт продукції та основних засобів) з пов’язаною особою, яка є податковим резидентом ФРН в розумінні Угоди між Україною і Німеччиною про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується Довідкою про статус податкового резидента, виданою податковою службою ФРН. 🔸 Нерезидент має ОПФ GmbH & Co. KGaA (акціонерне командитне партнерство), яка включена до Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 № 480. 🔸 Нерезидент є платником податку на прибуток у ФРН, що підтверджується довідкою податкової служби ФРН, і є виробником та постачальником продукції, що імпортується платником податків.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникає питання:🔸 Чи застосовуються збільшуюче коригування фінрезультату за пп. 140.5.4 ПКУ до господарських операцій із нерезидентом у тому числі за відсутності у платника податків підтвердження сум витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» згідно з ст. 39 ПКУ, але без подання звіту?⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Платник податків, який проводить операції із нерезидентом, ОПФ якого включена до Переліку № 480, звільняється від обов’язку збільшувати фінрезультат згідно з пп. 140.5.4 ПКУ за умови: 🔸 надання документа, який підтверджує сплату таким нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у ФРН у періоді здійснення операції, який виданий уповноваженим органом ФРН за формою, затвердженою згідно із законодавством ФРН, належним чином легалізованого, перекладеного відповідно до законодавства України; або 🔸за умови підтвердження платником витрат за операціями з нерезидентом з імпорту продукції та основних засобів за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» згідно з ст. 39 ПКУ.✅ Зазначені висновки узгоджені з позицією, викладеною в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом МФУ від 14.05.2021 № 266.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢Панство, запрошуємо вас 15 січня (четвер) об 11.00 по Києву на тематичний вебінар:Податкова реформа на Кіпрі-2026 - актуальне для українського бізнесу та його UBO Серед питань, які плануємо розглянути:• Ставка корпоративного податку збільшилась до 15%. Це стосується всіх компаній чи є виключення?•⁠ ⁠⁠Чи зберігаються з 2026 року на Кіпрі звільнення від оподаткування дивідендних доходів та операцій з продажу цінних паперів?•⁠ ⁠⁠Чи зберігаються режими NID (для відсоткових доходів) та IP Box (для роялті)•⁠ ⁠⁠Які зміни відбулись щодо виплат дивідендів, відсотків, роялті на користь компанії з Black Listed Jurisdictions и Low Tax Jurisdictions•⁠ ⁠⁠Витрати у збільшеному обсязі для R&D діяльності•⁠ ⁠⁠Запровадження прозорого оподаткування операцій з крипто-активами•⁠ ⁠⁠Чи є зміни при отриманні статусу резидента Кіпру?•⁠ ⁠⁠Взаємодія з Кіпром з точки зору України: що врахувати у 2026 році (коригування, ТЦУ, КІК), огляд нашої практики перевірок та оскарження щодо виплат на користь КіпрКо (з попередніми запитами від ДПС на такі КіпрКо), наскрізні дивіденди при виплатах з України (актуалізація роз’яснень та практика) Спікери: Віталій Смердов та Сергій ЛукашукПосилання для реєстрації:https://firstprotax.clickmeeting.com/podatkova-reforma-na-k-pr-2026-aktual-ne-dlya-ukra-ns-kogo-b-znesu-ta-iogo-akts-oner-v/registerПриєднуйтесь, буде дуже цікаво 😉

📢❗️Панство, ділимось кейсами з питань, які команда First Pro Tax супроводжувала протягом останнього кварталу 2025 року:- податковий аудит декількох компаній (також нами поступово наповнюється план податкових аудитів на 2026 рік);- супроводження податкових перевірок (в результаті донарахування були доволі помірними);- оскарження результатів податкових перевірок в досудовому та судовому порядку;- питання КІК та заповнення звітів з КІК;- заповнення звітів з ТЦУ;- структурування групи компаній, яка активно застосовувала ФОПів, на менш ризикові моделі роботи (як без ФОПів, так і з ФОПами, але з меншим залученням і з врахуванням майбутніх ПДВ-ризиків для ФОПів);- побудова оптимальної моделі продажу бізнесу, зокрема, через Кіпр із отриманням особою резиденства Кіпру;- структурування бізнесу через Естонію та реєстрація компаній в Естонії;- структурування бізнесу через ОАЕ;- консультування з юридичних та податкових питань в Литві, Польщі, Іспанії.- побудова моделі залучення інвестицій для будівництва комерційної нерухомості в Україні (повний ланцюг від залучення інвестицій, до подальшого використання нерухомості і виведення прибутку на інветорів);- консультування щодо будівництва нерухомості та продажу МОНів;- консультування щодо моделей заведення інвесторів, зокрема, на рівні іноземних компаній;- поточне консультування ІТ-компаній - ДіяСіті, виплати працівникам, визначення наслідків з ПДВ та ПнВК з окремих операцій тощо;- виплати опціонів на акції;- постановка на облік компанії-нерезидента та відкриття йому рахунку в українському банку (було складно, але завершено успішно);- супроводження продажу нерухомості з оптимальним оподаткуванням;- консультування щодо застосування інвестиційних фондів в Україні;- підготування пояснень на запити ДПС;- підготування запитів на ІПК;- безпосередній аутсорсинг кадрового / військового / зарплатного обліку;- консультування з охорони праці;У разі виникнення будь-яких питань, звертайтеся 24/7:📧 [email protected]📞 097-191-20-20

Чи нараховуються «компенсуючі» ПДВ зобов’язання, якщо оплата за товари/отримання таких товарів здійснюється не постачальнику/не від постачальника, а його правонаступнику/від правонаступника ❓💬 Джерело ІПК ДПС від 04.12.2025 р. № 6461/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Товариство за договором з постачальником – платником ПДВ, отримало товари/послуги/ сплатило попередню оплату за товари/послуги такому постачальнику. 🔸 На підставі відповідних податкових накладних, складених постачальником на дату першої події за операцією, Товариством було включено до податкового кредиту відповідні суми ПДВ.🔸Надалі постачальником було розпочато процедуру реорганізації шляхом приєднання. 🔸 Друга подія за операцією припадає на період після складання передавального акту. 🔸 Відповідно оплата за отримані товари/послуги буде здійснюватися правонаступнику, а отримання товарів/послуг, за які було сплачено попередню оплату, буде здійснюватися від правонаступника.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають слушні питання щодо:🔸 права Товариства на податковий кредит за описаними у зверненні операціями та необхідності нарахування «компенсуючих» ПДВ зобов’язань за п. 198.5 ПКУ за придбаними товарами/послугами;🔸 відображення в обліку операцій з придбання товарів, розрахунки за які здійснюються на користь правонаступника.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ За операцією з придбання у постачальника товарів платник податку включає до податкового кредиту (ПК) відповідного звітного періоду суми ПДВ на підставі відповідної ПН, складеної постачальником на дату першої події за операцією і зареєстрованої в ЄРПН (за умови дотримання інших правил, встановлених ПКУ для формування ПК).✅ Якщо оплата за такі товари / отримання таких товарів здійснюється не такому постачальнику / не від такого постачальника, а його правонаступнику / від правонаступника, тоді «компенсуючі» податкові зобов'язання (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ, за такими товарами/послугами покупцем не нараховуються, але за умови, що:🔸 ЮО – правонаступник у результаті реорганізації набула права на заборгованість за товарами/послугами / попередньою оплатою, поставленими / отриманими реорганізованою особою (постачальником));🔸 використання таких товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях (господарській діяльності) такого покупця.✅ Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінрезультату до оподаткування для покупця при розрахунках за договором постачання товарів/послуг, виконання якого розпочато з продавцем, а завершено з його правонаступником, за умови, що вони мають статус резидентів України.✅ Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та підтверджені належним чином оформленими первинними документами.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢 За 2025 рік платники податку на прибуток будуть звітувати за оновленою формою податкової декларації: зміни обумовлені набранням чинності ще 16.09.2025р. наказу МФУ від 25.07.2025 № 371 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Мінюсті 14.08.2025 за № 1205/44611 (далі - Наказ № 371). Листом № 23636/7/99-00-21-02-01-07 від 01.10.2025р. (розміщений на офіційній сторінці ДПСУ 02.10.2025р. https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi/2025-rik/79735.html) департамент методології ДПС з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю за його справлянням доводив своїм підрозділам основні зміни у звітності, внесені Наказом 371. Рекомендуємо звернути увагу на вказаний лист ДПС. Зміни покликані уніфікувати відображення з одночасною систематизацією операцій щодо надання благодійної допомоги платниками податку на прибуток, у т.ч. резидентами Дія Сіті. ⚠️ Стисло про основні зміни:✅ Додано Додаток БД до податкової декларації та відповідно рядки додатків РІ та ДІЯ до податкової декларації (в них відображаються операції щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям) доповнені літерами БД, додана відмітка у таблиці "Наявність додатків" щодо цього додатка;✅ Додаток РІ податкової декларації доповнено новим рядком 4.1.25 БД, у якому передбачено відображення різниці щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих <...> неприбутковим організаціям <...> в розмірі, що перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови, що з цієї суми (вартості) більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до такого Реєстру;✅ Сам Додаток БД до декларації містить 7 таблиць, дві з яких (4 та 5) заповнюють резиденти Дія Сіті - платники ПНВК. Саме у таблицях розкриваються показники виконання критеріїв для застосування коригувань та систематизовано операції (з їх детальним розкриттям) з благодійною допомогою. ☝️Коментар від First Pro Tax: ПКУ має кілька положень щодо безоплатного перерахування (передання) коштів, товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковим організаціям: пп. 140.5.9, пп.140.5.10, пп.140.5.14 та внесений 25.02.2025р. п. 72 до підрозділу 4 розділу ХХ. Саме остання норма визначає 8 %-ий ліміт на витрати за операціями з благодійною допомогою і щодо її застосування у платників податків виникали питання (адже вже діяло 4 %-ве обмеження). А тому внесення змін у звітність, за нашою оцінкою, було "питанням часу". У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Чи звільняються від ПДВ операції з постачання товарів оборонного призначення за держконтрактами або держзакупівлями, незалежно від того, за рахунок чиїх коштів здійснюється оплата?Джерело ІПК ДПС від 04.12.2025 р. № 6465/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Товариство постачає товари оборонного призначення, які передаються на користь ЗСУ, НГУ та інших військових формувань, створених відповідно до закону. 🔸 Фінансування таких операцій може здійснюватися у різних формах.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку на прибуток виникають питання:🔸 Чи звільняються від ПДВ за пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ операції зпостачання товарів оборонного призначення за державними контрактами або державними закупівлями, незалежно від того, за рахунок чиїх коштів здійснюється оплата?🔸 Чи звільняються від ПДВ за пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, на операції із постачання товарів оборонного призначення, якщо оплату за такі товари здійснює благодійна організація, а отримувачем є військова частина або інший орган, визначений постановою КМУ?🔸 Чи звільняються від ПДВ за пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо оплата за такі товари здійснюється за рахунок субвенції з державного або місцевого бюджету, спрямованої на закупівлю товарів оборонного призначення?🔸 Чи джерело фінансування (власні кошти отримувача, благодійні внески, бюджетна субвенція чи інші джерела) на звільнення від ПДВ постачальником товарів оборонного призначення, відповідно до за пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ?⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Операції з постачання Товарів звільняються від ПДВ за пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо:- зазначені у зверненні Товари належать до категорії товарів оборонного призначення, які класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у такому пп. (з урахуванням визначених у вказаному пп. ПКУ обмежень), та - Товариство є постачальником у розумінні норм Закону № 808 є виконавцем або співвиконавцем державного контракту (договору).✅ Якщо кінцевим отримувачем Товарів згідно з умовами відповідного договору або відповідно до сертифіката кінцевого споживача визначено суб’єктів, зазначених у пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, то операції з постачання Товарів на митній території України звільняються від ПДВ згідно з пп. 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.✅ При цьому вказані вище операції звільняються від ПДВ незалежно від того, за рахунок яких джерел відбувається оплата таких товарів.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]