Smerdov Tax Talks

Запрошуємо завтра об 11.00 на наш щотижневий оглядовий вебінар, присвячений актуальним податковим та юридичним питанням.Плануємо розглянути наступні питання:• Огляд законопроєкту щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (15111-д)• Продовження розгляду рішень Верховного суду з міжнародного оподаткування - щодо бенефіціарного власника доходів• Переоцінка незавершеного виробництва: чи призводить до коригувань з податку на прибуток?• Щодо відмітки в декларації про незастосування коригувань з податку на прибуток: чи потрібно її зазначати у кожній декларації?• ФОП  на єдиному податку отримує компенсацію комунальних платежів віл орендаря: стала позиція контролюючого органу.• Чи має право ФОП платник єдиного податку здавати в оренду нерухомість, яка належить йому на праві спільної сумісної власності.• Чи застосовуються коригування фінансового результату до оподаткування при зменшенні корисності капітальних інвестицій.• Рішення про незастосування коригувань: чи достатньо відобразити з декларації лише один раз. Посилання для реєстрації:https://firstprotax.clickmeeting.com/golovne-pro-podatki-za-godinu_14-kv-tnya/register

📢 Постачання наземного роботизованого комплексу (НРК): звільнення від ПДВ операції з постачання товару оборонного призначення.💬 Джерело: ІПК ДПС від 20.03.2026 № 1669/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Товариство є виробником наземного роботизованого комплексу (НРК), назва та технічні характеристики якого наведені у зверненні.🔸 НРК класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704 60 00 00.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникає питання:🔸 чи звільняється від оподаткування ПДВ операція з постачання НРК, який класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8704 60 00 00 та буде використовуватися для забезпечення потреб безпеки і оборони?⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Підпункт 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачає звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених згідно з п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 808, які класифікуються за відповідними групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД.✅ Таке звільнення діє тимчасово:🔸на період проведення антитерористичної операції; та/або 🔸здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації; та/або 🔸запровадження воєнного стану.✅ Зокрема, за абз. «д» пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ таке звільнення поширюється на товари, що класифікуються за позиціями 8702 – 8705 згідно з УКТ ЗЕД, але лише для:🔸 автомобілів спеціального призначення;🔸 радіолокаційних станцій та причепів до них;🔸 мобільних ремонтних майстерень, які використовуються в оборонних цілях;🔸 пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані знімною бронею.✅ Для цілей застосування абз. «д» пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ перелік транспортних засобів, що належать до категорії автомобілів спеціального призначення, у ПКУ прямо не визначений.✅ Отже, якщо НРК:🔸 є транспортним засобом (автомобілем) спеціального призначення; та🔸 належить до категорії товарів оборонного призначення згідно з п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону № 808; та🔸 класифікується за товарними позиціями 8702 – 8705 згідно з УКТ ЗЕД; та🔸 постачається у межах державного контракту (договору); та🔸 а Товариство має статус виконавця або співвиконавця державного контракту, а покупець - статус державного замовника,✅ то така операція з постачання на митній території України такого НРК підлягає звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.✅ У разі здійснення таких звільнених від оподаткування ПДВ операцій, зокрема відповідно до пп. 4 п. 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення п. 198.5 та ст. 199 ПКУ щодо них не застосовуються.☝️Отже, контролюючі органи в першу чергу аналізують:- коректність класифікації за УКТ ЗЕД (8702–8705);- чи є товар саме “спеціального призначення” в розумінні Закону № 2344-III ;- наявність державного контракту та статус сторін (виконавець / держзамовник);- відповідність товару визначенню оборонного призначення за Законом № 808.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Чи зберігається право на податковий кредит і реєстраційну суму ПДВ при перетворенні юридичної особи?💬 ДжерелоІПК ДПС від 06.04.2026 № 1982/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК📌 Ситуація із звернення🔸 Товариство планує після реєстрації платником ПДВ провести реорганізацію шляхом перетворення, тобто змінити організаційно-правову форму.🔸Після завершення перетворення новоутворена ЮО стане правонаступником Товариства, до якого перейдуть усе майно, усі права та обов’язки Товариства.🔸 Після перетворення правонаступником буде новоутворена ЮО, при цьому код ЄДРПОУ та індивідуальний податковий номер платника ПДВ не зміниться.🤔 Питання платника податків:🔸 Чи має право платник ПДВ, утворений шляхом перетворення та який є правонаступником Товариства, включити до ПК суми ПДВ за ПН / РК, зареєстрованими в ЄРПН, у тому числі тими, реєстрацію яких було відновлено після зупинення, якщо такі суми не були раніше включені до ПК, у межах 365 к. д. з урахуванням перебігу строку на період зупинення реєстрації?🔸 Чи має право платник ПДВ, утворений шляхом перетворення та який є правонаступником Товариства, використовувати реєстраційну суму, наявну у реорганізованого платника ПДВ?📝 Відповідь ДПС:✅ Щодо права на податковий кредит після перетворення🔸 У разі перетворення ЮО – платника ПДВ за умови дотримання порядку перереєстрації платника ПДВ дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.🔸 При такому перетворенні не змінюється й індивідуальний податковий номер платника ПДВ.🔸 Сама по собі зміна назви ЮО, пов’язана зі зміною її організаційно-правової форми, не є підставою вважати ПН / РК складеними з порушенням вимог ПКУ.🔸 Відповідно, така зміна не є підставою для невизнання ПК, сформованого за такими ПН / РК.🔸 ДПС при цьому спирається на правила перереєстрації платника ПДВ, за якими при перетворенні зберігається дата ПДВ-реєстрації, а також на норми щодо формування податкового кредиту на підставі зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.🔸 Право на податковий кредит за зареєстрованими ПН / РК зберігається протягом 365 к.д. з дати їх складення, а у випадку зупинення реєстрації застосовуються правила, встановлені ПКУ для таких документів.🔸 Особа втрачає право на ПК з моменту анулювання її реєстрації платником ПДВ. ✅ Щодо використання реєстраційної суми у СЕА ПДВ🔸 У разі перетворення ЮО – платника ПДВ, якщо дотримано вимоги щодо перереєстрації, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.🔸 У цій ІПК ДПС вказує, що за таких умов електронний рахунок платника ПДВ не змінюється.🔸 Так само не змінюються й показники такого платника у СЕА ПДВ, у тому числі реєстраційна сума, що обчислюється автоматично за формулою, визначеною ПКУ і Порядком № 569.🔸 Електронний рахунок закривається лише у разі анулювання реєстрації платника ПДВ, а при належній перереєстрації у зв’язку з перетворенням такого анулювання не відбувається.✅ Щодо умов, за яких діє така позиція🔸 ДПС прямо пов’язує обидва висновки з дотриманням вимог порядку перереєстрації платника ПДВ, визначених п. 183.15 ПКУ та розділом IV Положення № 1130.🔸 Для перереєстрації платник ПДВ подає до ДПС, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 р.д., що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

📢 Відбулися зміни у критеріях визначення учасників "Клубу білого бізнесу", Мінфін затвердив зміни наказом № 168 від 24.03.2026р. та уточнив їх наказом № 177 від 30.03.2026р.Нагадаємо, "Клуб білого бізнесу" – це неофіційна назва переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, створений з метою стимулювання та підтримки легального розвитку підприємницької діяльності в Україні. Створений на час дії воєнного стану в Україні по 31 грудня року, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано.✅ Стисло про основні зміни критеріїв для формування його учасників:1) Уточнено критерії щодо податку на прибуток: показник рівня сплати має дорівнювати/перевищувати середній показник по галузі за останні чотири квартали серед юридичних осіб на загальній системі при декларуванні об'єкту оподаткування більше 0 гривень.2) Уточнено визначення періоду врахування показників сплати по ПДВ: залежно від місяця формування переліку учасників. 3) Посилено вимоги рівня оплати праці: показник середньомісячної нарахованої/виплаченої заробітної плати має бути не менше середньої у відповідної галузі і відповідному регіоні, помноженої на коефіцієнт 1,1; він не може бути нижчим за мінімальну зарплату; середньомісячна кількість працівників має бути не менше ніж 5 осіб; врегульовано випадки, коли у певній галузі відсутні інші платники. 4) Змінено вимогу щодо застосованих до учасника штрафних санкцій: у попередній редакції наказу факти порушень щодо подання звітності мали бути відсутні, тепер допускається наявність застосованого та сплаченого штрафу протягом останніх трьох місяців у розмірі не вище однієї мінімальної заробітної плати (крім оскаржуваних рішень). 5) Додана вимога (у попередній редакції наказу була відсутня) щодо наявності у ЄДР інформації про кінцевого бенефіціарного власника і відсутності відмітку про можливу недостовірність такої інформації/структури власності або наявна інформація про зазначення у структурі власності обґрунтованої причини відсутності кінцевого бенефіціара. ✅ У разі виявлення факту невідповідності учасника, його виключення з переліку відбувається протягом 3 робочих днів (раніше у день виявлення). Отже, як бачимо, контролюючі органи працюють у напрямку подальшого врегулювання участі у Клубі.У разі виникнення у вас питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Порушення процедури розгляду заперечень як підстава для скасування ППР📎Джерело: постанова КАС ВС від 08.01.2026р. по справі № 160/8485/23 https://reyestr.court.gov.ua/Review/133174547📢Суть спору:▫️Підприємством подано податкову декларацію з ПДВ та заявлено про бюджетне відшкодування ПДВ за операціями з імпорту товарів;▫️Податковим органом було відмовлено у відшкодуванні, оскільки платником податків не було надано первинних документів в ході перевірки.👮‍♂️Позиція ДПС:🔺 Платник не надав первинних документи під час перевірки, відповідно до п. 44.6 ПКУ такі документи вважаються відсутніми🔺 Отже, податковий кредит та бюджетне відшкодування сформовані безпідставно👥Позиція платника:🔹Товариством на запити контролюючого органу надані всі первинні та інші документи в межах заявленої до відшкодування суми ПДВ🔹Запити контролюючого органу були надані з порушенням вимог ПКУ, а саме: направлені пізніше ніж за 5 робочих днів до завершення перевірки, виходили за межі періоду перевірки та стосувалися конфіденційної інформації🔹Також податковий орган порушив право платника податків на участь у розгляді заперечень, оскільки не повідомив про дату і час розгляду👩‍⚖️Позиція Суду:✅ Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п.44.6 ст. 44 ПКУ до їх відсутності✅ Водночас платник має право додати документи після перевірки до прийняття рішення✅ Відповідно до п. 86.7 ст.86 ПКУ платник податків має право на надання заперечень на висновки акта перевірки та додаткових первинних й інших документів на їх спростування на розгляд відповідної комісії контролюючого органу, а також право бути присутнім при розгляді своїх заперечень.✅ В свою чергу контролюючий орган зобов’язаний розглянути заперечення, врахувати надані документи та повідомити платника про час і місце проведення розгляду 👉 Верховний Суд зазначив, що ППР, прийняті без належного розгляду заперечень платника та без забезпечення його права на участь у такому розгляді, є протиправними та підлягають скасуванню. У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Знищення ТМЦ внаслідок бойових дій: чи нараховуються «компенсуючі» ПДВ зобов’язання за п. 198.5 ПКУ та які документи це підтверджують.💬 Джерело: ІПК ДПС від 26.02.2026 № 1114/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 Внаслідок збройної агресії рф та бойових дій були знищені (згоріли) товарно-матеріальні цінності (ТМЦ), що належали ТОВ та зберігалися в орендованому складському приміщенні.🔸 Такі ТМЦ були придбані з ПДВ та використовувалися у господарській діяльності ТОВ.🔸 Суми ПДВ за такими ТМЦ були віднесені до податкового кредиту.🔸 Факт знищення ТМЦ підтверджується відповідними документами, зокрема актами інвентаризації, документами від орендодавця, довідками та / або повідомленнями компетентних органів.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:🔸 чи необхідно нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ за п. 198.5 ПКУ у разі знищення ТМЦ;🔸 чи можна застосувати положення п. 189.9 ПКУ у разі знищення ТМЦ, що відбулося не за рішенням ТОВ, а внаслідок форс-мажору;🔸 чи вважається знищення ТМЦ використанням їх у негосподарській діяльності для цілей оподаткування ПДВ;🔸 які саме документи є достатніми для підтвердження факту знищення ТМЦ та відсутності обов’язку нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Норми абз. 1, 2 та 5 п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ стосуються придбаних з ПДВ товарів (у тому числі ТМЦ), які не класифікуються як основні засоби, та які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного / надзвичайного стану.✅ Якщо такі товари придбавалися платником для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили, то згідно з п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ вони не вважаються використаними в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю.✅ У такій ситуації обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, а також складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами п. 198.5 ПКУ у платника не виникає.✅ Підтвердження знищення (втрати) товарів, які не класифікуються як основні виробничі або невиробничі засоби, внаслідок дії обставин непереборної сили повинно здійснюватися на підставі відповідних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини, отриманого відповідно до Закону № 671.✅ Норми абз. 2 п. 189.9 ПКУ та положення УПК № 673 застосовуються у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів, зокрема у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили.✅ Для підтвердження правомірності застосування абз. 2 п. 189.9 ПКУ та відсутності підстав для нарахування ПДВ зобов’язань у зв’язку із знищенням або руйнуванням основних виробничих або невиробничих засобів застосовується перелік документів, визначений в УПК № 673, залежно від обставин, які призвели до такого знищення або руйнування.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

📢 ПДВ при отриманні послуг від нерезидента: чи можливо застосувати право на бюджетне відшкодування📎Джерело: постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 28.01.2026 року по справі №380/16037/21https://reyestr.court.gov.ua/Review/133707422 📃Суть спору :▫️ Підприємство отримувало послуги від нерезидентів, місце постачання яких в межах митної території України.▫️ За такими операціями платник податків самостійно нараховував ПДВ та включав їх до складу податкового кредиту.▫️ Дані суми ПДВ були задекларовані до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за операціями з отримання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України.▫️ При перевірці податковий орган зменшив суму відшкодування, вважаючи такі дії Підприємства безпідставними.👮‍♂️Позиція ДПС:🔹 Сума ПДВ за операції з отриманих послуг від нерезидента не є фактично сплаченою.🔹 Відповідно платник податків не міг сформувати від’ємне значення для бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки не виконувалась одна з обов’язкових умов передбачена п. 200.4, ст. 200 ПКУ.👤Позиція платника податків:🔸 ПДВ був правомірно нарахований та включений до податкового кредиту, а отже такі суми можуть бути враховані при визначенні бюджетного відшкодування.⚖️ Висновки Верховного Суду:✅ За операціями з отримання послуг від нерезидентів, місце постачання яких знаходиться на митній території України, платник податку зобов’язаний самостійно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну, яка є підставою для формування податкового кредиту.✅ Суми ПДВ за такими операціями одночасно включаються до складу податкових зобов’язань та податкового кредиту платника податку у відповідному звітному періоді.✅ Однією з обов`язкових умов, з якими пов`язується право платника податків на отримання бюджетного відшкодування, є факт сплати таких сум до Державного бюджету або постачальникам.✅ За господарськими операціями з надання послуг нерезидентами Підприємству з місцем постачання останніх на митну територію України фактичної сплати податку на додану вартість не відбулось.✅ За таких обставин суми ПДВ, сформовані за операціями з отримання послуг від нерезидентів, не можуть бути враховані у складі від’ємного значення та заявлені до бюджетного відшкодування.📌Суд підтвердив висновки контролюючого органу про завищення платником суми бюджетного відшкодування та правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]

Зарахування зустрічних вимог у ЗЕД: чи є підстави для нарахування пені за порушення строків розрахунків🔗 Джерело: постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.03.2026 по справі № 580/2178/23.🔗 https://reyestr.court.gov.ua/Review/135178040📝Обставини справи:✅ Нерезидент мав заборгованість перед позивачем - Товариством за поставлений товар за контрактом у валюті (фунти стерлінгів).✅ У позивача існували грошові зобов’язання перед іншими нерезидентами – Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3.✅ Право вимоги цих нерезидентів до позивача було відступлено на користь Нерезидента за договорами про відступлення права вимоги.✅ Після цього між Нерезидентом та позивачем виникли зустрічні однорідні грошові вимоги у фунтах стерлінгів.✅ Зобов’язання Нерезидента перед Товариством за експортним контрактом було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.✅ ДПС нарахувало Товариству пеню за порушення граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД за експортним контрактом, оскільки частина валютної виручки (фунти стерлінгів) від Нерезидента у встановлений строк на рахунок позивача не надійшла.🏢 Позиція ДПС:✅ Погашення вимог шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог фактично не відбулося.✅ Позивач не надав до перевірки всіх документів, необхідних для підтвердження правомірності заліку, зокрема специфікацій до зовнішньоекономічних договорів та документів, які підтверджують виникнення і припинення відповідних зобов’язань.✅ В матеріалах справи немає належних доказів припинення заборгованості позивача перед Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3.✅ У тристоронніх договорах про відступлення права вимоги сторони не узгодили дату або конкретний юридичний факт, з яким пов’язується припинення зобов’язань позивача, а лише передали право вимоги за плату.✅ Подання позивачем доказів виключно на стадії судового розгляду не може підтверджувати правомірність його поведінки, якщо ці документи не були подані під час перевірки або адміністративного оскарження.⚖️Висновок Верховного Суду:✅ Законодавство допускає припинення зобов’язань за ЗЕД не лише шляхом фактичного надходження валюти на рахунок резидента, а й шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це не заборонено законом і підтверджено належними доказами.✅ Припинення зобов’язання за ЗЕД шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у межах установленого строку виключає відповідальність за ненадходження валютної виручки.✅ Немає визначального значення, з яких саме підстав виникли зустрічні вимоги.✅ Участь у заліку більше ніж двох осіб не змінює його сутності як способу припинення зобов’язання.✅ У справі всі вимоги були:🔸зустрічними, бо після переходу права вимоги Нерезидент одночасно був і боржником, і кредитором щодо позивача;🔸однорідними, бо всі вони зводилися до грошових зобов’язань в одній і тій самій валюті – фунтах стерлінгів;🔸такими, строк виконання яких настав.✅ Хоча частина документів була подана вже під час судового розгляду, це не позбавляє їх доказового значення у цій справі.✅ Якщо платник податків відмовляється надати документи, ДПС має скласти акт у порядку п. 85.6 ПКУ.✅ Однак, у цій справі контролюючий орган:🔸 не надав доказів належного витребування документів;🔸 не довів складання акта про ненадання документів у передбаченому законом порядку.✅ У зв’язку з цим відсутні підстави для застосування до позивача наслідків за п. 44.6 ПКУ.✅ Податковий орган не довів наявності підстав для нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.✅ ППР було повністю скасовано. Детальний розбір судового рішення за посиланням: https://www.1tax.com.ua/news/zarahuvannya-zustrichnyh-vymog-u-zed-chy-ye-pidstavy-dlya-narahuvannya-peni-za-porushennya-strokiv-rozrahunkiv/

Всім, для кого актуальні питання КІК.Є вірогідність, що ДПС змінила позицію щодо заповнення рядків 31-33. Раніше податківці казали, що у разі застосування звільнення від оподаткування КІК, жодна відповідальність за незаповнення рядків 31-33 відсутня. І таких листів було багато.Між тим, в одній з останніх ІПК вони зазначають, що у такому випадку звільнення від притягнення до відповідальності за п. 120.7 ПКУ не застосовується. При цьому жодних змін в ПКУ не було. Як і не було видано УПК з цього питання. Тому жодних правових підстав для такої кардинальної зміни позиції не було. Тому наразі, за нашою оцінкою, потрібно трохи почекати і подивитись, чи є я позиція сталою і чи свідчить вона про загальну зміну підходу (тим паче, що лист підписаний керівником методології ПДФО та ЄСВ, а не департаменту ТЦУ).Крім того, у питанні відповідальності ДПС у цьому листі посилається на наступний пункт п. 120.7 ПКУ:Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній -тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.Але, як і раніше, постає питання. Якщо ДПС вважає, що у разі незаповнення рядків 31-33 звіту з КІК потрібно застосовувати цей штраф, то не дуже зрозуміло як взагалі визначити базу для його застовування, адже штраф застосовується за "за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми", але у рядках 31-33 суми та контрольовані іноземні компанії не зазначаються (гіпотетично мова може йти тільки про нерезидентів - пов'язаних особ, але вони в рядку 32 зазначаються саме як пов'язані особи, а не як контрольовані іноземні компанії).Також окремо звертаємо увагу, що якщо ви отримали раніше для себе позитивну ІПК (саме таку, як ДПС видавала раніше), в якій зазначено про неможливість притягнення до штрафу за п. 120.7 ПКУ у такому випадку, зміна позиції ДПС на вас жодним чином не вплине, адже ви діяли у відповідності до ІПК і штраф щодо вас застосовуватись не може

📢 Списання дебіторської заборгованості за непоставлений товар / ненадану послугу, що виникла внаслідок форс-мажорних обставин.💬 Джерело: ІПК ДПС від 02.03.2026 № 1173/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК📝 Контролюючий орган розглядає наступну ситуацію:🔸 У Товариства виникла дебіторська заборгованість за непоставлений товар або ненадану послугу постачальниками.🔸 Така заборгованість, за твердженням платника, утворилась внаслідок форс-мажорних обставин після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області.🤷‍♂️ Відповідно, у платника податку виникають питання щодо:🔸 чи має право Товариство списати і включити у витрати дебіторську заборгованість за непоставлений товар або ненадану послугу, яка виникла внаслідок форс-мажорних обставин, після початку повномасштабної війни та окупації Херсонської області;🔸 якщо має право, то в якому обсязі така заборгованість може бути врахована;🔸 які підтверджуючі документи потрібні для такого списання.⚠️ Відповідь ДПС по цим питанням наступна:✅ Заборгованість підпадає під визначення безнадійної, якщо її стягнення стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.✅ Така форс-мажорна обставина підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили.✅ Форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб’єкта господарювання щодо кожного окремого договору, зобов’язання або контракту, виконання яких стало неможливим внаслідок наявності таких обставин.✅ Фінансовий результат до оподаткування зменшується за пп. 139.2.2 ПКУ на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у пп. 14.1.11 ПКУ.✅ При цьому фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.✅ Якщо резерв сумнівних боргів щодо такої заборгованості не створювався, фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.У разі наявності будь-яких питань, звертайтеся:📞 097-191-20-20📧 [email protected]