Порятунок українського бізнесу – питання виживання держави! Пропонуємо комплексні рішенняЗеленський разом з Гетманцевим та іншими «великими фіскалами» продовжують методично знищувати український бізнес. Поки з екранів розповідають про «підтримку підприємців», реальність зовсім інша: підвищені податки, відсутність світла і переплата за електроенергію в 3–4 рази через генератори. Бізнес виживає, а не працює.І це проблема не лише кав’ярень чи СТО. Це б’є по кожному українцю. Ціни ростуть, робочих місць стає менше, надходження до бюджету скорочуються. У підсумку держава отримує не просто мінус, а економічну та соціальну катастрофу.Саме тому команда «Розумної Політики» підготувала пакет законопроєктів, які комплексно підтримують бізнес в умовах війни та блекаутів.1️⃣ Мораторій на підвищення податків під час війни і щонайменше рік після її завершення (законопроєкт №15012). Саме це обіцяв президент на початку повномасштабного вторгнення, а потім раптом «забув». Проєкт також повертає податкові ставки до того рівня, який був до підвищення у 2024 році, запроваджує принцип презумпції невинуватості платника податків і автоматичне розблокування податкових накладних, якщо протягом 30 днів не доведено порушення.2️⃣ Повернення пільг для прифронтового бізнесу (законопроєкт № 13501). Проєкт передбачає прозорі критерії визначення таких регіонів, звільнення від земельного податку, пільгові кредити та інші інструменти, які вже довели свою ефективність у 2022 році.3️⃣ Механізм компенсації бізнесу на відбудову після російських обстрілів (законопроєкт №15011). Підприємствам енергетичної та оборонної інфраструктури, а також бізнесу в прифронтових регіонах дозволяється до 50% податків, які вони мали сплатити, використати на відновлення зруйнованих об’єктів – без додаткового навантаження на бюджет.4️⃣ Тимчасове скасування податків для ФОПів на перші два квартали 2026 року (законопроєкт №15010). Нульова ставка для третьої групи, а для інших груп — зменшення ставок удвічі, що аналогічно звільненню від оподаткування на цей же термін. Інакше малий бізнес просто зникне. Лише за 11 місяців минулого року закрилося 250 тисяч ФОПів. Це вирок економічній політиці влади. Окремо нагадаю: у Парламенті місяцями лежать наші законопроєкти №14188, №10024 та №10025 — про компенсацію витрат на генератори й зарядні станції та пільгове ввезення цього обладнання. Вони досі не розглянуті.Наші ініціативи – це реанімаційні заходи, без яких український бізнес не виживе, а держава втратить економіку, робочі місця і ресурси!
Поки влада роздає обіцянки, пенсіонери продовжують рахувати копійки! Влада заговорила про підвищення пенсій. Не тому, що раптом перейнялася тим, як виживають літні люди. А тому, що почала готуватися до виборів. Водночас показово те, що в бюджеті на цей рік мінімальну пенсію підвищили на 234 гривні. Менше, ніж 8 гривень на день – гроші, за які не купиш навіть буханку хліба. Це приниження і відверта неповага до пенсіонерів! А тепер з міністерських кабінетів розповідають, що пенсія не буде меншою за 6 тисяч гривень. Ми це підтримуємо. Але є просте запитання: чому ті самі люди минулого року називали “популізмом”, коли команда «Розумної Політики» пропонувала збільшити мінімальну пенсію вдвічі – з 2361 грн до 4722 грн? Це можна було зробити ще в минулому році! У своєму законопроєкті №13214 ми чітко показали, де взяти гроші: через зміни до бюджету за рахунок телемарафону, «Вовиної тисячі», фінансування партій, утримання Офісу президента. На відміну від влади, яка сьогодні говорить про “шість тисяч”, але не пояснює, за рахунок чого це буде реалізовано.Якщо влада дійсно хоче допомогти людям – нехай забере мільярди, якими фінансує своє комфортне життя і нарешті почне боротися з корупцією, а не грається в передвиборчий піар на пенсіях!
Некомпетентність у владі обходиться українцям занадто дорого! Через колосальні зовнішні зобов’язання кожен українець сьогодні винен близько 8200 доларів. Цей борг накопичувався роками, а після повномасштабного вторгнення виріс удвічі. Так, війна – серйозний фактор. Але точно не єдиний. Вона стала зручною ширмою, за якою розквітли схеми і корупція. Також бʼє всі рекорди нецільове використання коштів. Наприклад, майже мільярд гривень щороку – на фінансування політичних партій. За час війни одна лише «Слуга народу» отримала 1,9 млрд грн з бюджету. Їхнє «досягнення», за словами колишньої очільниці партії Шуляк, це відкриття 134 партійних офісів. Саме це – внесок провладної партії у воюючу державу. Ще 6 млрд грн цього року закладено на телемарафон і так звані «стратегічні комунікації». На додачу – маса інших рішень, які лише погіршують економічну ситуацію в країні.Ми з командою «Розумної Політики» ще на початку повномасштабної війни наполягали: уряд мав терміново працювати над реструктуризацією боргу. Тоді наші переговорні позиції були набагато сильнішими, ніж зараз. Цього не зробили. Час згаяли.Сьогодні шансів домовитися – орієнтовно до 20% від тих можливостей, які були у 2022-му. І з кожним роком їх стає ще менше. Або переговори ведуть некомпетентні люди, або це робиться свідомо. У будь-якому з цих варіантів платити доведеться нам, а потім — нашим дітям і онукам!
Платіжки за повітря: українців змушують платити за світло, тепло і воду, яких немає! Вимагаємо мораторій на сплату тарифів! На початку повномасштабного вторгнення українцям обіцяли: тарифи залишаться незмінними. Але, схоже, влада досі вважає, що в людей коротка пам’ять. Електроенергія за роки війни подорожчала майже втричі. Паралельно нас готують до нових підвищень і радять «звикати»: копати ями замість туалетів, «ричати як леви» й терпіти. А крім того людей змушують платити за послуги, яких вони не отримують. У квартирах холодно. Вода у кращому випадку — ледь тепла. Світло зникає частіше, ніж є. Але в платіжках – усе «по нормі». Нарахування йдуть так, ніби тепло подається стабільно, вода гаряча, а система працює без збоїв. Фактично людям виставляють рахунки за повітря. Особливо боляче це б’є по прифронтових регіонах і містах, які постійно під обстрілами. По пенсіонерах, переселенцях, багатодітних родинах, малозабезпечених. Ми пропонуємо справедливе рішення: мораторій на нарахування комунальних платежів щонайменше на три місяці для прифронтових територій, тих, які найбільше страждають від російських обстрілів і для категорій громадян, яким сьогодні найважче. Законопроєкт «Розумної Політики» № 14222 був зареєстрований ще в листопаді. Це не популізм – це проста логіка. Коли родині замість 4 тисяч прийде платіжка на непідйомних 8 тис грн, вона не заплатить половину. Вона заплатить нуль. Саме тому заборгованість за комуналку за час повномасштабної війни вже зросла вдвічі. Влада заганяє людей у безвихідь, борги й думки про виїзд з країни!
Влада ігнорує потреби ветеранів! Чи потрібні державі ті, хто її захистив? Коли війна закінчиться, тисячі захисників повернуться до мирного життя. Чи робить держава сьогодні все, щоб вони повернулися додому з гідністю, а не в порожнечу? На жаль, ні. Складається враження, що навпаки: влада прагне їх повернення максимально відтермінувати. Щоб не чути незручних запитань: про корупцію, узурпацію, неефективне використання коштів, відповідальність і справедливість. Державної стратегії підтримки ветеранів сьогодні фактично не існує. Є окремі приклади – допомога пораненим, реабілітація, психологічна підтримка, адаптація до цивільного життя. Але це не системна політика держави. Це винятки. Те, що тримається на волонтерах, меценатах чи ініціативі місцевої влади.На центральному рівні прийнято лише рамковий закон про ветеранський бізнес. Але й він без реальних механізмів, без пільг, без чіткої моделі, як це має працювати на практиці. Ми пропонували конкретні рішення. Залучення ветеранів у компанії, зокрема у будівельну сферу. Інтеграцію людей з інвалідністю на ті напрямки й посади, де вони можуть і хочуть працювати. Але влада це ігнорує, бо «запропонувала опозиція». І поки тривають ці політичні ігри, ми ризикуємо отримати величезну проблему — і для ветеранів, і для будь-якої влади в майбутньому. Бо рано чи пізно ті, хто захистив державу, прийдуть і спитають: чому після війни вони виявилися їй не потрібні? Історія вже це проходила – після Афганістану. Повторювати цю помилку не просто безвідповідально. Це злочин.
Запізнілі рішення уряду коштують бізнесу життя! До українського уряду, як завжди, доходить як до жирафа. Лише зараз, коли економіка почала летіти у прірву, вони спромоглися запровадити підтримку малого і середнього бізнесу в питанні енергонезалежності.Будь-яка допомога підприємцям сьогодні важлива. Але є ключова проблема — ця ініціатива критично запізніла.Про необхідність підтримки бізнесу в умовах блекаутів команда «Розумної Політики» говорила ще восени, коли почалися масовані обстріли критичної інфраструктури. У листопаді ми зареєстрували законопроєкт №14188 про компенсацію громадянам і бізнесу витрат на придбання генераторів і зарядних станцій. А наші законопроєкти про пільгове ввезення цього обладнання (№10024, №10025), які могли суттєво знизити їхню вартість, без розгляду лежать у Верховній Раді ще з осені 2023 року! Якби ці рішення були ухвалені вчасно, набагато більше бізнесів дожили б до сьогодні. Але замість системних кроків влада була зайнята роздачею «Вовиної тисячі» та «національного кешбеку». Їм було простіше перекладати відповідальність і розповідати, що «українці мали самі підготуватися до блекаутів».Сьогодні робота на генераторах – це вже не тимчасове рішення, а єдиний варіант, щоб бізнес продовжував функціонувати. І це серйозний фінансовий удар. Вартість електроенергії з урахуванням пального та обслуговування майже в чотири рази вища, ніж з мережі.У підсумку підприємці змушені підвищувати ціни для людей, працювати в мінус або просто закриватися.Тому питання не в тому, чи потрібні ці 7–15 тисяч гривень допомоги. Питання в іншому: скільки бізнесів ще залишиться, щоб цією допомогою скористатися. Бо запізнілі рішення обходяться надто дорого!
Якщо добити бізнес на прифронтових територіях — програє і держава, і армія! Сьогодні українські підприємці працюють у надзвичайно складних умовах. А бізнесу на прифронтових територіях – важче в рази. Підприємства Запорізької, Харківської, Сумської, Полтавської, Донецької, Чернігівської, Херсонської областей не просто заробляють кошти для себе. Вони забезпечують робочі місця, платять податки, з яких фінансуються Збройні Сили України, зарплати вчителів і медиків, соціальні виплати. І все це — під обстрілами. Після прильотів вони відновлюють приміщення, обладнання, інфраструктуру за власні обігові кошти – без компенсацій і реальної допомоги з боку держави. Ще у серпні, після спілкування з підприємцями Чернігівщини, ми з командою «Розумної Політики» зареєстрували законопроєкт №13501. Його мета – повернути прифронтовому бізнесу ті податкові пільги, які діяли на початку повномасштабного вторгнення. Зараз ми готуємо законопроєкт, який зменшить фінансовий тягар підприємств, які відновлюються після обстрілів. Об’єктивно, сьогодні держава не має додаткового ресурсу, щоб напряму компенсувати всі втрати. Але вона може і повинна діяти розумно. Один із механізмів — дозволити підприємствам не сплачувати частину податку на прибуток, а спрямовувати його на компенсацію витрат на відновлення. Бізнесу це дасть можливість вижити, працювати далі, інвестувати в себе, зберегти наявні і створити нові робочі місця. А державі – у наступному циклі отримати більше податків. Якщо ж забрати в підприємств останні ресурси, вони або закриються, або підуть у тінь. Це означає мінус робочі місця, мінус надходження до бюджету і слабші можливості фінансувати армію, медицину, освіту та підтримку людей. Такий підхід потребує політичної волі. Але саме це і є системна, доросла економічна політика, а не популізм. Саме таких рішень сьогодні потребує бізнес на прифронтових територіях!
Приїхали до хлопців на Гуляйпільському напрямку — одному з найскладніших на Запорізькому фронті.Тут немає «тихих днів». Постійна бойова робота, високе навантаження і мінімум часу на відновлення. Саме на таких напрямках особливо гостро відчувається, наскільки важливими є не лише накази й ресурси, а й справедливі рішення держави щодо тих, хто воює.Говорили з військовими не тільки про ситуацію на фронті, а й про те, що турбує їх не менше: підвищення зарплат, виплати при підписанні першого контракту, терміни служби, демобілізацію, ротації, підтримку після поранень, соціальні гарантії. Це саме ті питання, які ми разом із командою «Розумної Політики» закладаємо в наші законопроєкти і які продовжуємо відстоювати в Парламенті.Принциповий момент: усі наші законодавчі ініціативи, що стосуються військових, з’являються виключно після прямого спілкування з ними. Не з кабінетів і не з аналітичних довідок — а з таких поїздок і таких розмов.Саме тут починаєш по-справжньому розуміти, в яких умовах люди тримають оборону: як вони живуть, з чим стикаються щодня і що для них є критично важливим. І це зовсім інше відчуття, ніж ухвалювати рішення, сидячи далеко від фронту.Передали EcoFlow, генератори та Starlink — базові речі для зв’язку, координації і роботи в цих умовах.Армія не може триматися виключно на витривалості людей. Вона має триматися на зрозумілих правилах, відповідальності держави і відчутті справедливості.
Запоріжжя. Одне з прифронтових українських міст, яке щодня чує вибухи. А тепер ще змушене виживати в умовах блекаутів. У такій ситуації особливо важливо, щоб працювали підприємства, які забезпечують наших енергетиків усім необхідним для відновлення інфраструктури. Був на одному з українських виробництв, яке без зайвого піару виконує важливу для країни роботу.Коли енергосистема постійно зазнає ударів, а мережі працюють на межі можливостей, саме така продукція забезпечує відновлення та стабільну роботу критичної інфраструктури — від лікарень до промислових об’єктів.Підприємство виготовляє кабельно-провідникову продукцію для енергетики, транспорту й промисловості. Водночас воно змогло зберегти виробничі компетенції, робочі місця та виконувати замовлення, необхідні для енергосистеми країни.Власне виробництво в цій сфері — це вже не лише економіка, а й елемент національної безпеки. Воно зменшує залежність від імпорту, пришвидшує відновлення мереж і знижує ризики критичних збоїв.Завдання держави — не створювати для них бар’єрів, а забезпечити зрозумілі правила роботи, доступ до внутрішніх замовлень і прогнозовану політику.Без цього країна залишатиметься вразливою там, де має бути максимально сильною.
У Києві відбувся ювілейний турнір «Кубок Білої Пантери» – подія, яка давно стала чимось більшим, ніж просто спортивні змагання. Це про позитивні емоції, рух і можливості, які так важливо зберігати для дітей навіть у найважчі часи.Змагання організовує наша колега з команди «Розумної Політики», чемпіонка Ольга Саладуха. Цього року «Кубок Білої Пантери» відбувся вже вп’яте. І я впевнений – таких ювілеїв буде ще багато. Перші змагання пройшли у 2022-му, напередодні повномасштабного вторгнення. І з того часу турнір щороку збирає учасників попри війну, повітряні тривоги й блекаути. Для дітей це справжнє свято спорту: живі емоції, підтримка тренерів, батьків і друзів, віра у власні сили. Навіть під час війни вони повинні мати всі можливості тренуватися, розвиватися і мріяти, щоб згодом гідно представляти нашу державу на світових аренах і показувати, що таке українська сила і характер. Саме такі турніри допомагають дітям робити кроки у великий спорт.З минулого року в межах «Кубка Білої Пантери» проходять і змагання серед поранених ветеранів. Вони показують справжню стійкість, силу духу, бажання не здаватися і досягати успіхів.Дякую всім, хто робить цей турнір можливим! Нехай «Кубок Білої Пантери» і надалі дарує дітям радість, можливості для розвитку і віру в себе. Бажаю всім учасникам більше сил, енергії й наснаги рухатися вперед, попри все!
TGLIST.COM.UA
