DD shit and other

Останній раз коли повертався в Україну віз свого партнера подивитись на український мілтек. Але пост не про це.За два дні в машині ми багато спілкувались. А він француз, який вже 20 років живе в Люксембурзі. Але в нього бізнес в однієї з азійських постсовкових країн і в нього там продукція, яку він донатить в Україну, та пунк номер два - відбиватись від посередників, які намагаються це завозити в оркостан.Але я не про це. Ми багато розмовляли про то як ми провели юнацтво, бо нам обом по 50 років, та в гас дуже багато спільного з наших 22 до 50.Та обговорювали проникнення французької культури в болотну імперію.Було багато цікавого. Наприклад Мсье же не манж па сис жур в нашому прононсі вони не розуміють :)Франузьке кіно, яке ми дивились в дитинстві, та пізніше було не дуже популярно во Франції. А з моїх улюблених фоанцкзьских фільмів Грегорі Мулен, Оскар, Мікмак, Операція корн де біф та классику Закон є закон він не бачив взагалі, хоча знається на фоанцузьскому кіно.Да, культовий ресторан в постсовке Максим вже як декілька десятків років не культовий, але він дійсно був популярний у нешироких емігрантів після жовтневого заколота, тому його памятають.А ще, як людина, яка знається на Парижі, він вважає, що ціни в ресторанах Парижа нижче ніж в ресторанах Люксембурга, хоча мій досвід каже протилежне, тому що в мене зустрічи навколо Єлісейських, та пляс Вандам, там ціни дійсно огого.А ще було цікаво почути при їх сприйняття совка, роспаду та трансформацію сприйняття України. Та як багатовічне проникнення оркської культури у Францію грало, та грає проти нас. Залишу цю подорож як одну з найцікавійшихза останні 10 років.А ще качнув ангійську, яку почав втрачати після того як перестав проводити в Штатах 10-15 тижнів на рік, та перейшов на українську в бізнесі, та побуті.

Сьогодні чомусь багато новин про економіку болот. Там все погано. А сьогодні прийшла хороша новина з Курської області, де (сюрприз-сюрприз) регулярні війська розграбували кілька сіл до нуля. Хто б міг подумати, що вони грабуватимуть не лише українські населені пункти, а й свої? Коротше, там все не просто погано, а геть кепсько."Все-пропальщики" будуть писати, що у нас ще гірше (що не правда) та допомагатимуть противнику нести паніку.Але щоразу, коли відбувається таке загострення, я звертаюся до однієї нашої групи, яка тихенько моніторить соціальну напругу на болотах, і запитую в них "ну як там?" А там стає все краще й краще, тобто все гірше й гірше.Соціальна напруга зростає, і це добре. У 2022 році я підтримав думку, що революція в оркостані неможлива, але можливий бунт. Бунт у моєму розумінні — це насильство, спрямоване однією частиною населення проти іншої. І воно може набувати різних форм і мати різні сторони. Каталізатором цього всього стає зубожіння, яке на тлі безвиході накопичує негативні емоції, які рано чи пізно треба буде кудись виплеснути. І ми бачимо наростання таких протиріч між різними сегментами, що проявляються в конфліктах (національних, побутових, класових: хтось не любить ромів, хтось буржуїв, хтось євреїв, хтось чиновників, хтось свошників, хтось квадробоберів чи хіпстерів, чеченців, узбеків тощо, окремий клас — робітники, які працюють на ВПК за великі гроші). А каналізувати це все назовні, звалюючи на всесвітню змову, американців, нас — стає все важче. Конфлікти, підживлені бідністю, все частіше призводять до насильства, а насильство стає нормою життя. Насильство натовпу - це єдине, що може там зруйнувати державу. Нагадаю, що будь яка зміна влади нам не вирішить стратегічних питань. Виходить так, що все частіше складається ситуація, коли саме існування держави на болотах залежить від апарату насильства: силових структур. Тому всі скандали й скорочення бюджетів обходять Нацгвардію, МВС, ФСБ, прокуратури, суди і систему виконання покарань. Роль цих структур суттєво зросте в 2025 році.Цим же пояснюється і відсутність мобілізації, посилення пропаганди, дедалі жорсткіша й показова реакція на невдоволення, культивування атмосфери страху й доносів, цензура і контроль над комунікаціями. Адже якщо займеться одночасно всюди, загасити буде неможливо. Досвід є — "радянський союз" проіснував у такому режимі дуже довго. Тому вони намагаються законсервувати ситуацію якнайсильніше, але насправді, я сподіваюся, вони лише відтягують великий вибух.Тому я дуже уважно стежу за всіма навіть найменшими, але важливими подіями в цій площині. І особливо мене тішать атаки на спиртзаводи, повне закриття статистики по інфляції та зростання ставки. І нехай корисні ідіоти й надалі кажуть, що на болотах все добре.

Ну і четверта — підглядати за рішеннями. Тут у корпорацій найслабша позиція, адже, як ми пам'ятаємо, готових рішень немає, є рішення в процесі ітерацій, тож вирвати рішення з середини процесу — означає програти гонку. Хоча на глобальних консервативних ринках це може й спрацювати.Два зауваження окремо:Перше — наша війна триває довго. А це означає, що у 2022 році всі намагалися знайти рішення, які за 90 днів будуть херачити на фронті масово. За 2023 рік усі перейшли з режиму спринту в режим марафону, і R&D стали більш дорогими і тривалими. Проблеми для вирішення стали складнішими і мають більш серйозний вплив навіть на етапі обмеженого виробництва та впровадження. Якщо так продовжиться, то українці зможуть задати нові правила гри, і догонялки з Іраном за співвідношенням ціна/ефективність стануть більш результативними. Використання передової електроніки у зброї допоможе хоча б наблизитися до паритету з Китаєм.Друге — на жаль, наші не займаються захистом або хоча б оформленням IP. Це й зрозуміло: ми багато чого підглядаємо, у нас багато чого тягнуть, всі поспішають швидше відправити на фронт, не до цього. Тим більше, що захист IP коштує чимало, але наші рішення легко можуть бути використані корпораціями. Про гандонів ми не говоримо, але там бюрократія, крадіжка та тупість грають на нашому боці. Тим більше, якщо рішення не захищене і його можуть використовувати всі, то інтерес корпорацій до нього падає. На жаль, такі недоліки призводять до втрат. Тож гранти на міжнародні патенти, можливо, тема значно цікавіша та важливіша, ніж гранти на розробку. Отже, отримання патентів на наші ключові розробки поставило б нас у більш вигідне становище на ринку.

Так, знову на спідометрі 9 тисяч км за 4 тижні, і є що розповісти.Спілкуючись з людьми з НАТО та з МО кількох країн, я вже два роки пояснюю їм, що їм є чого навчитися в України. Але цього разу вони сприйняли мої розповіді під іншим кутом, і за останній місяць це почало перетворюватися на ініціативи на приватному рівні, де контрагентами з українського боку стали приватні компанії, волонтерські організації та навіть окремі волонтери й інженерні групи.Що ж сталося: Пам'ятаєте, я закликав на хакатон, організований Міністерством оборони Бельгії та Військово-морським флотом Бельгії? Добре, що організовував його мій давній знайомий, якого я знаю майже 15 років і який кілька десятиліть тому переїхав до Бельгії.Так ось, зареєструвалося кілька людей з України, але приїхали до Зебрюгге на базу ВМФ Бельгії лише двоє людей, які утворили команду, що й виграла цей хакатон. Завдання було сформульоване як "Захист торгових суден і танкерів від атак надводних і підводних безпілотних дронів у Червоному морі". Було багато вводних і обмежень, але загалом завдання було поставлене таким чином. Наша група придумала рішення, обговорила з понад 20 групами інженерів-волонтерів в Україні різні технічні аспекти і за 4 години склала рішення задачі комбінацією не найсучасніших технологій, які розроблені у нас волонтерами і використовуються з 2022 та початку 2023 року у підрозділах. Єдине що — у нас не було завдання захисту суден від таких дронів, оскільки неширокі вантажні судна і танкери обстрілюють ракетами й торпедами, а не лоу-тек рішеннями, якими оперують мавпи у Червоному морі. Більше того, за ніч, на моє прохання, мої друзі розгорнули кілька простих нейромереж в Каліфорнії та Лондоні і протестували їх на практиці, а зранку на полігоні прожарили кілька листів броні 5 мм термітом + прикріпили до дрона магніт з силою у 200 кг, посадили його на машину на швидкості 50 км/год і втримали його на машині, яка активно маневрувала. До кінця дня у нас було рішення, яке, після обговорення з бойовими офіцерами, було спрощене на порядок. Як результат хакатону, МО Бельгії отримало не просто ідею, на яку вони розраховували, а готове протестоване рішення у дві ітерації, яке в Європі не вдалося б отримати менш ніж за 12-18 місяців.Коли ми це отримали, то ми показали, що досвід активних розробок для фронту і активна взаємодія різних інженерних груп, солдатів та офіцерів, які безпосередньо беруть участь на фронті, і можливості мати обладнані потужності для прототипування та випробування, зокрема в бойових умовах, дають змогу дуже ефективно створювати оборонні та наступальні рішення. Як сказав один з офіцерів НАТО: "Тепер зрозуміло, як Іран з гiвна і палиць може створювати цілі нові класи ефективних і недорогих рішень".І тепер як мінімум три міністерства оборони почали дивитися на цю всю історію трохи по-іншому, а я отримав кілька запитів на інтро.

ℹ️ Білоруські ЗМІ повідомляють, що операція України в Курській області призвела до колапсу залізничного сполучення в західних і центральних регіонах Росії: РЖД не приймає поїзди з Білорусі на московському та брянському напрямках.ℹ️ Як я вже наголошував кілька днів тому, а також у зв'язку з усім вищесказаним про логістику, захоплення Суджі стало значним ударом по Російській залізниці та російським збройним силам. Тепер білоруські ЗМІ повідомляють, що РЖД припинила залізничний рух у Московському залізничному окрузі.Прикріплю карту Московського залізничного району, грубо обвівши її червоним кольором. Тут залізничні лінії, які, за повідомленнями білоруських ЗМІ, більше не приймають залізничний рух.ℹ️ На адресу Білоруської залізниці надіслано телеграму про необхідність припинення з 12.08.2024 року відправлення вантажних поїздів з УСІХ станцій Білоруської залізниці на станції Орловсько-Курського відділення Московської залізниці.Ця телеграма не обмежена терміном дії, але має позначку "до скасування". На станціях Смоленської області фіксується велика кількість "покинутих" поїздів. Ця обставина також впливає на ритмічність відправлення вантажних поїздів з Білоруської залізниці в напрямку Московської залізниці і призводить до порушення графіка руху.ℹ️ 13.08.2024 року телефонні дзвінки з проханням не відправляти поїзди в напрямку Смоленської області (через роз'їзд Красне) надходили безпосередньо з апарату управління рухом Московської залізниці до керівництва Білоруської залізниці. Необхідність термінового перекидання військ і евакуації біженців призвела до того, що для вантажних поїздів не залишилося локомотивів. Цивільні отримувачі більше не можуть розраховувати на вчасну доставку вантажів.

Під час цієї поїздки до Європи було дуже багато цікавого. Багато одразу писати не буду, прийде час. Але напишу те, що запам'яталося. У Берні я зустрічався з юристами, які активно працюють з ФІНМА, допомагаючи ескалувати порушення санкцій. Там це не люблять, тому доводиться тиснути. І ось вони з ентузіазмом розповіли, який ефект мало те, що ми «завалили» Дукаскопі банк. За інсайдерською інформацією, вони хотіли взяти під свій контроль всі операції з Мордором, коли інші відмовлятимуться. У них Оркстан мав велику частку і в доходах, і в активах, і в клієнтах + експертизу. І їхня позиція тоді була: нам на все насрати, будемо ігнорувати всі нападки й претензії. І група наших активістів взялася за них, буквально через місяць активної атаки у них почалися проблеми з усіма регуляторами та партнерами, і вони дуже швидко здалися, усвідомивши масштаб катастрофи. Це була велика удача, і над проєктом працювало близько 20 людей тільки з тих, кого я знав особисто. А у 2023 році я познайомився з іншою командою волонтерів, яка активно працювала проти них незалежно і зі свого боку, про яку ми не здогадувалися.Так ось, незалежно від санкцій і дій ФІНМА, коли це все відбулося просто на очах швейцарської банківської спільноти, швейцарські банки почали потроху затягувати удавки. Тоді було багато істерик про "листи щастя" клієнтам з неширокими паспортами. Аж до середини 2023 року це мало свій ефект. А до того часу банківська система вже непогано очистилася завдяки санкціям, регуляціям і самосанкціям. А Дукаскопі досі потроху вигрібає наслідки.Так ось ці хлопці сказали, що якщо зняти фільм за цим кейсом, то вийде чудовий фінансовий детектив-екшн.Тож кожен, хто впізнав себе в цьому пості — молодець. Хто не впізнав — теж молодець 🙂

В Россию пришел «юаневый голод»: нехватка китайской валюты у банков достигла нового рекордаРоссийская банковская система переживает нарастающий дефицит юаней на фоне массовых отказов китайских банков проводить платежи из-за угрозы американских санкций.Во вторник, 6 августа, на межбанковском рынке ставки по кредитам в юанях «овернайт» взлетели до 20% годовых — столько были готовы заплатить кредитные организации, чтобы взять краткосрочный заем в китайской валюте.Стоимость юаневой ликвидности для банков стала почти рекордной: выше ставки «прыгали» лишь однажды — 12 июня, в день, когда Московская биржа попала под американские санкции, отмечает экономист по России Bloomberg Economics Александр Исаков. В самом Китае банки кредитуют друг друга на один день по ставке чуть ниже 2%. Таким образом, разница между стоимостью юаневых займов в России и Китае стала практически десятикратной. Этот спред является неплохим «индикатором состояния российско-китайских банковских отношений», указывает Исаков: когда связи налажены, разница в ставках держится низкой и стабильной, а ее рост или резкие колебания указывают на то, что желающих снабжать российский рынок юанями становится меньше.Подписаться / Читать дальше

Несколько мыслей о пирамиде смерти, которую темпами ударной стройки возводят в России. Только что Михаил Мишустин сообщил депутатам, что средняя заработная плата в России достигла 73 тысяч рублей. Одновременно несколько аналитических центров обновили данные по расходам на войну. Если цифры, озвученные RE: RUSSIA верны (а пока никто не пытался их опровергнуть), и в рамках выплаченных за год трех триллионов рублей компенсаций военнослужащим и членам их семей за каждого убитого действительно выплачивается 14 миллионов рублей, то вырисовывается интересная арифметика войны. Если за каждого убитого выплачивают 140 тысяч евро (я сразу перевожу в твердую валюту, чтоб срезать ноли), а средняя зарплата по России приблизительно 730 евро в месяц, то за каждого убитого семья получает приблизительно 16-летнюю среднюю заработную плату. Если принять во внимание, что значительная часть армейского контингента сейчас - это люди, получающие не среднюю, а минимальную заработную плату, которая в текущем году составляет около 192 евро, то компенсация в случае их гибели для членов их семей составляет до 60 лет их потенциального дохода. В России эти люди столько не работают, так что компенсация покрывает доходность сразу двух-трех поколений русских мужчин, которые наконец-то стали привлекательными для своих женщин в экономическом смысле. Таким образом, выплата возмещает сразу неполученные доходы и от неродившихся детей. Возникает непреодолимое желание кого-нибудь убить с помощью войны. Мы столкнулись с беспрецедентным развращением народа соблазном смерти. "Наш бизнес - смерть" - это не девиз "Вагнера", а принцип существования русского народа, который, пользуясь случаем (войной), ажиотажно меняет сегодня жизнь на смерть по очень выгодному курсу. Под напором таких диспропорций в стоимости жизни и смерти рушатся любые традиционные семейные устои, ради сохранения которых все якобы и затевалось. Выгоднее разве что на органы мужиков пустить, как старое авто на запчасти.