КОНТРРЕВОЛЮЦІЯ

‼️ Українська бюрократія пробила чергове дно.20-річний солдат. На війну пішов у 18. У районі Ізюмського на Харківщині втратив усі кінцівки. Високі ампутації. Ідейний, тримається. Медичний куратор нашої служби привезла його у ПриватБанк відновити картку — на неї мають надійти державні виплати. Телефон із картками був втрачений у бою.Менеджер у відділенні на проспекті Берестейському, 27-А дістає готову картку і каже:візьміть її в руки і потримайте біля обличчя для фото.У людини немає рук.Немає рук — немає картки.Тримати картку іншій людині «не можна».Єдина «альтернатива» від банку — оформити довіреність і видати картку на ім’я медичного куратора.Вдумайтеся.Людина, яка втратила на війні руки й ноги, не може отримати свої гроші, бо не має рук.Соромно було комусь? Шукали рішення? Проявили людяність?Ні. Процедури важливіші за людину, яка за них воювала.Поранений вирішив чекати на протез руки. Місяці. Можливо рік.Без грошей, які держава йому винна.Ми це так не залишимо.Держава, банки й бюрократія мають повернутися обличчям до війська. Бо інакше — це зрада, а не просто ідіотизм.‼️ Прошу про репост.Тільки публічний резонанс змусить цю систему ворухнутися.

Відома лівачка та літературна критикиня Тетяна Гонченко теж не лишилась осторонь скандалу з лекцією, яку заборонила проводити Могилянка 19-го квітня. Вона долучилася до кампанії ненависті до військових-націоналістів, яку в інтернеті розгорнули деякі випускники НаУКМА лівих та «ліберальних» поглядів, та загалом уся лівацька громада. Чоловік цієї жінки, Едуард Андрющенко (на четвертому фото), письменник, не пішов на війну, фактично ухиляється від служби в армії. В тилу він, вочевидь, вважає себе кориснішим. Отак і відбувається: уся лівацька спільнота або ухиляється від служби, ведучи в тилу антинаціоналістичну пропаганду, або прилаштувується в армії (як Остап Євразієць) так, що ні дня не провоювали за весь цей час. І це у той час, коли із загиблих воїнів-націоналістів вже склався величезний пантеон героїв. І цілі націоналістичні підрозділи воюють на найважчих напрямках, стримуючи москальську навалу.Варто вже було б усім цим «культурним діячам» повоювати в піхоті. До речі, Тетяна Гонченко відвідує прямо сьогодні Книжковий Арсенал. Думаю, тому, хто буде сьогодні там присутнім, варто було б її спитати щодо її ненависті до військових-націоналістів.