Тарас Чорновіл 🇺🇦

Сьогодні в Раді скандал. Ставили питання про виклик в Раду Сирського. До нього питання не про плани наступу чи інші секретні дані. А головне на сьогоднішній день: чому саперів, повітряні сили разом із ППО, інженерні підрозділи, зв'язківців і навіть артилерію переводять в піхоту... І це в той час, коли десь стоять 14 (уже тепер 13) бригад, сформованих із нуля за ідіотською забаганкою якогось Zе. Уже й він сам нарешті в'їхав (аж не віриться, що дійшло!), що такі бригади абсолютно небоєздатні, й наказав скасувати своє диверсійно-саботажне рішення. Тож, військові на поповнення мають бути. Але влада знищує висококвалфіковані підрозділи й служби в ЗСУ, які готують тривалий час і без яких програш у війні невідворотній.То за виклик Сирського набралося всього 80 голосів. А реальний управитель фракції слуг Мотовиловець (Арахамія там більше по грошах) уже не криючись кричав на всю свою зелену горлянку, щоб ніхто не смів голосувати.Коли ми внаслідок такої політики дуже скоро не зможемо піднімати літаки, коли не буде кому збивати ворожі ракети й шахеди, коли армія залишиться осліпленою й без зв'язку, а ворог зможе просуватися значно більшими темпами, ви не забудете (надіюся, й військові також), кому треба буде неодмінно "подякувати" за цю катастрофу.

⬆️⬆️⬆️40:03 «…Чи не тягне оце інтерв'ю найвеличнішого з матючанням на якесь покарання, штраф, або ще деяке покарання, як хуліганство? Це його бикування було на всю Україну і весь світ. Яке ганьбище!!!»43:45 [Питання, де автор вбачає значну загрозу від заяв генерала Кривоноса про «нікчемність НАТО» та, що «30 років ніхто нічого не робив»]50:20 «Клацаючи канали, натрапив на Шоу Холостяк. Стараюсь такі шоу не дивитись, а тут глянув, бо головним героєм там був Олександр Терен, військовий, який втратив обидві ноги, боронячи Україну, як на мене, це лайно-шоу на чолі з ведучим Георгієм Решетником вирішило підняти собі рейтинг».54:00 «А Ви вмієте готувати кутю? Чи носили в дитинстві, за традицією, вечерю хрещеним батькам і чи була у Вас на столі кутя цієї зими - багата, щедра, бідна?»56:50 «Ви кажете, що з Зеленським нам не світить план Маршалла. Але ж, якщо ми оберемо толкову владу, чи можливо все таки, що Захід частину цих коштів з заморожених активів надасть Україні для відбудови та на зброю. Тому що свої кошти США, уже не дадуть, це зрозуміло. Та й Європа навряд чи буде давати великі кошти своїх платників податків. Тому наша єдина надія - це отримати хоч щось з цих активів, бо тоді далі буде важко. А якщо ще ці активи повернуть московії, то це буде найгірше рішення, бо тоді вони зможуть закрити свої проблеми в економіці та підготуватися швидше до нової війни, а ми залишимося ні з чим. То ж, чи є надія, що при адекватній владі в нас Україна зможе сподіватися на повоєнну підтримку серйозну та якісь гарантії безпеки?»1:05:18 «Чого чекати і який подальший розвиток отримає те явище, що українці масово носять гроші в тцк і мсеки, таким чином інвестуючи в ці формування, я пробую моделювати ситуацію, але нічого хорошого не випливає і перемоги так точно. А судячи з руху грошей, ця інвестиція зараз найнеобхідніше для людей. Так, це виграш часу тут і зараз, але чого чекати людям далі за таку недалекоглядність? Чи не наближаємося ми до панамського сценарію і політичного псевдовійськового страшного хаосу?»1:10:50 «Поясніть, будь ласка, негатив Порошенка щодо Телеграм. Він скрізь каже, що не треба дивитись, читати Телеграм-канали, хоча в нього ж є там сторінка, і у вас, і у Бутусова, і в багато кого. То як? Не заходити туди?»1:15:15 «Чи може Береза працювати на опу? Його глядачі здебільшого розумні люди і його мета не переконати їх в непогрішимості зелі, бо це для них неможливо, а відтягнути їх голоси від Порошенка на користь Залужного, а от коли той не піде на вибори, розгублені слухачі Берези проголосують, на кого той вкаже - Безсмертного тощо».1:17:45 «Нещодавно натрапив на Youtube - канал Леоніда Черновецького! На диво, розповідає досить цікаві і недурні речі. Чи довелося Вам особисто бути знайомим із цим персонажем? Як оцінюєте його політичну діяльність і період перебування на посаді Київського міського голови?»=====Щиро дякую вам за перегляди й запитання. Запрошую підписуватися на канал, хто ще цього не зробив. Дякую за поширення, вподобайки, дзвіночки-нагадування, коментарі та інші дії, які сприяють поширенню контенту на ютюбі.

От мучать мене сумніви... Наш Zейло ночами не спав, усе писав та проголошував видатні епохальні документи, за які хоч зразу до Нобелівської премії присуджуй (чи все ж, справедливіше буде до довічного?): Формула миру, План перемоги, План стійкості, ще щось там. А ще ж Саміти миру організовував і там резолюції ухвалював.... І от я риюся в офіційних документах та повідомленнях: де рапорти про виконання? Де звіти й зустрічні плани: "План миру за чотири роки!" "Нашій стійкості задамо найстійкіший стояк у світі!"... А нічогісінького...То що, знову??? Як з мільярдом дерев, університетом майбутнього, економічними паспортами для юних українців (ще хтось згадає, що таке було?), супутничком, мільйоном дронів, трильйоном доларів ВВП??? Усе туди ж? Тобто, коту під хвіст. А грошики ж скрізь посписувалися. І спершу ще хтось (гарантовано, не я!) чогось очікував.Ну, Vаvа, хай уже з тими деревами. Ти хоч по своєму стояку відзвітуй... Ах, ні, то ж не його спеціальність. Це Порошенко виконував і звітував, а це тільки на обіцянки підписувалося. А що? Ефективненько - українчики кип'яточком пісяють, особливо від матюків...

Речниця Пентагону Сабріна Сінгх уже офіційно оголосила, що США не встигають поставити всю допомогу для України до 20 січня. Озброєння надходять із складів за певним графіком та у відповідні терміни пересилаються до Європи. І до інавгурації Дональда Трампа фізично не вкладаються. У чомусь це буде первинний тест на готовність нового президента хоч якось допомагати Україні. Бо нині дуже багато діаметрально протилежних заяв. Більшість із них голослівні й відверто примітивні, але є й аргументовані, проте вкрай відмінні прогнози. І ніхто, насправді, можливо, й сам Трамп, ще не знає, що буде після 20 січня. Але деякі перші дії й заяви вже 21 числа скажуть багато про що. Завершення відвантаження й доставки всього раніше передбаченого буде хорошим, але не безумовним знаком. Бо нового виділення великих обсягів уже, найімовірніше, не буде. Але якісь можливості таки збережуться. А от відмова відправляти вже раніше заплановане й профінансоване буде знаком більш, ніж однозначним.І ще з США. Майк Джонсон з другого разу переобраний спікером Палати Представників. Це той політик, на якому майбутні українські історики розкриватимуть просту істину: "як через власну дурість втрачати друзів і примножувати ворогів".І зовсім нове. Трамп веде дуже активні консультаціїна тему "що робити з Україною?" Звісно ж, без участі нашого непорозуміння. Щоб уявити коло залучених до консультацій, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаев сповістив, що Дональд Трамп під час телефонної розмови радився і з ним про майбутнє України. Нижче про це перешлю допис Олега Шарпа. Там він закінчує тезою: аби тільки Маск мізки не пудрив. А ви ж пригадуєте, коли Маск перестав бути другом і став противником України? І як один ларьочник наказав своїй дворовій собаці - одному відомому послу покусати Маска за якусь дрібну нетактовність... Так отож... І я зараз навіть не можу сказати, що проти того, що про нас домовляються без наших "стрьомних мальчіков", бо з ними результат для України буде безумовно, тільки гіршим...⬇️⬇️⬇️

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Чому світ не вчиться на гіркому досвіді нашого популізму. Наше місце на пів шляху до катастрофи". Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=4t9P2MAcagw===На чужих помилках вчаться мудрі. Ми не захотіли вивчати чужих уроків, а нині з гіркотою бачимо, як світ не бажає вивчати наш гіркий досвід та страшні трагедії, до яких привів Україну безвідповідальний вибір популізму. На жаль, на цю голку простих, а найчастіше, при цьому, ще й московських рішень, підсідають чимало європейців. Але поки ця загроза для нашого континенту ще далека від фатальності. І вже маємо добрий досвід Романії, де зробили правильні висновки, звідки прийшло зло в Україну й Грузію, та стали не з наслідками боротися, а рубати безпосередньо кремлівські щупальця. Чого не зуміли вчасно зробити ми та грузини. Наприкінці коротко згадую, чому навіть формально проросійські влади та політики в деяких європейських країнах – це ще не крайня загроза.А далі про три градації ймовірності катастрофи. Відверто популістські та лівацькі виступи в Південній Кореї привели до імпічменту прозахідного президента-демократа. Ліваки-популісти святкують перемогу, розказують, як їм свої «бариги заважали залагодити конфлікт з братьямі з півночі». Враховуючи сусідство з божевільним маніяком Кімом, перспективи виглядають доволі похмурими. Але я б тут не драматизував. Там усе ще є межа, яку й ліваки не готові перейти – вони ж уже не вперше здобувають реванш. А на додачу американські війська й угода про стратегічне партнерство та безумовна підтримка, ну й дуже сильний вплив корпорацій, яким отаке буйство стихії заважає спокійно працювати. От не буде в Кореї катастрофи. Просто, після деякої стагнації маятник знову хитнеться вправо.Інша крайність – Сакартвело. Там уже реальна біда: протестувальники виснажуються, опозиція невпевнена, а влада вміло забетоновує диктатуру. Схоже, що з цілком зрозумілих та об’єктивних обставин, але все ж Сакартвело пройшла свій період ще відносно безкарної безвідповідальності на минулих виборах. На нинішніх уже пройдена точка неповернення. Не хочеться в це вірити, але схоже, що для ще одного народу завершується історія. Грузини пройшли, можливо, свої останні вибори на доволі тривалу перспективу. Тепер це вже той самий совєтський союз чи околиці рашистської імперії. У них нині відбувається те, що колективний зеле-путін готував для українців у лютому 2022 року. Українці не піддалися. У нас не вийшло, а в Сакартвело дуже схоже на точку неповернення.І Україна. В нас безвідповідальний вибір 2019-го привів до страшних наслідків. Але це ще не кінець історії. Те, що в Грузії відбувається нині, в нас може відбутися наступного року. Оті самі останні вибори в короткій новітній історії. Так, це реальність. Але в нас ще є можливість обрати свій шлях. Але є «мудрий нарід», який відмовляється вчитися й на своїх, і на чужих помилках. Але в нас іще є вибір і перспектива. І свою точку неповернення українці ще не проминули. Не змарнувати б шанс…

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "5 років, відколи Зе призначив без вини винуватими військових, патріотів, волонтерів. Не забудем!" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=Ylf_SuPPXxQ===Сьогоднішній запис не про подію цього дня. Те, про що хочу нагадати, сталося рівно 5 років тому 12 грудня 2019 року. Саме тоді внаслідок майже неймовірної послідовності подій та дикого сталінського злочину Зе і його поплічників міністра Авакова, генпрокурора Рябошапки й замначполіції Коваля були арештовані українські патріоти, військові, волонтери Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко, Яна Дугар. А вже за пару годин та злочинна владна група на спеціальному брифінгу оголосила трьох невинуватих патріотів терористами й убивцями Павла Шеремета. Фактично, Зе скоїв страшний злочин проти правосуддя – наперед призначив людей на роль злочинців і разом зі співучасниками скоїв небувалий тиск на слідство й суд.Я тут тільки опосередковано згадую деякі з фальсифікацій тієї справи – а там фальшивим було абсолютно все. Ще біля тижня перед тим у слідства була одна-єдина версія: вбивство проти Шеремета скоєне рашистськими спецслужбами на замовлення путіна в помсту за опозиційну проти нього діяльність Шеремета. Насправді, з часом появилися підтвердження, що злочин замовив лукашенко, а виконали його кагебісти. Усе було фальшивим у звинуваченні на замовлення Зе, бо цю колосальну кримінальну справу проти групи захисників України сфальшували всього за дві доби після зустрічі 9 грудня Зеленського з путіним у Парижі. Хтось скаже, що такий взаємозв’язок неможливий? Ну, то я пропоную свою модель подій і навіть припускаю (за власним досвідом спілкування), як путін міг піднарядити Зе на цю диявольську авантюру. А воно й раде старатися. Нехай запропонують мені іншу реальну версію.Трьом чудовим людям група владних мерзотників зруйнувала життя і здоров’я, а наскрізь сфальшоване провадження проти них досі не закрите. Ніхто, особливо замовник злочину Зеленський, не попросили пробачення… І ми про це не маємо права забути. Бо за кожен злочин має прийти кара. А це було злодіяння найвищої влади проти самих основ правосуддя й справедливості. А заодно й проти України!

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Як одягати штани через голову. Або заради кого Зе старається віднадити союзників і принизити Трампа?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=EIx-L1RsxaQ===Мені все частіше доводиться повторювати одну фразу: "Ну не може бути так тупо, таких дурнів навіть у нас не буває, тому списати все на ідіотизм не вдасться – мусив бути злий умисел". Наш горе-Зе повернувся з Парижа без позитивних здобутків. Це видно не лише з його неадекватної поведінки й провокаційних заяв, але й з реакції оточення Трампа. Там у минулі тижні стримувалися від негативних висловлювань та насмішок супроти отого «найвеличнішого лідора сучасності». А зараз понеслося. Та й Трамп почав висловлюватися з усе більшим скепсисом. Але ж головне, зі США зовсім, мов обпльований повернувся сам його архізавгоспівство. Вочевидь, там його взагалі не сприйняли, як офіційну особу й навіть про збереження власної шкури не вдалося домовитися – просто не було з ким говорити.А далі вже можна дискутувати: чи самого Зе понесло, чи його поводир спровокував і під’юдив, але до й так поганих наслідків пів годинної розмови цей Зе долив стільки пекельної смоли, наробив таких заяв, що оте «аж настільки дурними не бувають» ледь не бринить у вухах. Бо Зе умисно використав візит впливового німецького політика Фрідріха Мерца, як і інші обставини саме для однієї мети – максимально образити й принизити Дональда Трампа. Ну, воно немудре, мабуть і не зрозуміло, як нарвалося. Але ті, хто це готували, все чудово розуміли. І я бачу єдину мету, окрім хіба віддати вже добряче остогидлого протермінованого президента на заклання амбіційному та мстивому Трампу, вивести США із питань про врегулювання в Україні. Ще деякий час продовжити війну, віддати пообіцяні території на сході, ще до останку домародерити. А далі залишитися сам на сам із рашистськими «партньорами». Саме те, що він так захоплено реалізував у лютому-квітні 2022 року, доки не втрутилися Британія та США. Вони старалися це відновити раніше, схоже, що не втратили надії повторити. У будь-якому випадку, москва у виграші. Вони ж зараз уже ведуть консультації з командою Трампа й стараються себе максимально протиставляти оцьому непорозумінню. У них тепер два виграшних варіантів, а в нас, схоже, жодного. Схоже, що дехто їм дуже вміло підіграв.Пропонований вам сюжет якраз про ці брудні наміри й авантюри. І головний висновок з нього: «Боже, дай терпіння нашим союзникам цю дурість стерпіти й не махнути остаточно рукою на Україну…»

Сьогодні вже вибачайте, вечірній сюжет дуже пізній, скорше нічний, бо після опівночі. Але попередньо думав узагалі не записувати, однак сумління загризло. Тож, запрошую: "П'ять років першої зради в Парижі. І як брехня вбиває навіть після смерті…" https://www.youtube.com/watch?v=jX699CqTA2c===Нині не про щось сьогоднішнє, ні, згадаємо про річницю. П’яту річницю великої зради 9 грудня 2019 року на засіданні Нормандської Четвірки в Парижі. Як багато нинішніх страшних трагедій були започатковані й стали невідворотними саме там і тоді. Ні, звісно, щось стало остаточним через пару тижнів, коли наш вирок помчав звітувати й отримувати інструкції від безпосереднього куратора патрушева в Омані. А дещо спрямувало нашу історію на криваву стежку, коли заради цієї нагоди заглянути в свинячі зіньки кремлівському диктатору він наказав Кучмі підписати оту так звану «Формулу Штайнмайєра» (насправді, лаврова). А вже в Парижі задоволено й сам під цим фатальним пунктом поставив свій підпис. А ще заради цієї миті свого найвищого щастя він відмовився від шляху до НАТО й саботував ювілейний саміт в Лондоні. Хоча, мабуть, наймудріше буде визнати, що страшна невідворотність звершилася ще в день, коли моя країна втратила розум і обрала для себе війну, злидні та безправ’я…Сьогоднішній сюжет має мету трошки відновити ті фатальні обставини, пов’язані із зрадою, яка сталася саме 9 грудня 2019 року. І друге. Це те, що брехня вбиває. Убиває своєю зневагою і після смерті. Того дня в Парижі була започаткована дорога до трагедії, яка забрала сотні тисяч життів. І навіть їх гідно пошанувати та визнати ця влада неспроможна або й не бажає. Ще трошки нагадую про те ганебне крутійство навколо елементарного свого обов’язку – відзвітувати перед народом України, скількох життів йому коштувала твоя політика, оті криваві «шашличкі на майскіє», мародерство на озброєннях, розкрадені кошти на фортифікації і дрони. Якщо вже не пояснити та попросити прощення, то хоч назвати… І тут ні каплі гідності й скорботи, тільки фіглярство та блазнювання… Гірко.

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "«Моніка завжди погоджується на все...» 9.XII.2019 – 7.XII.2024. Чи припустимо втрачати суб’єктність?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=NEFk7hONqkQ===До старої приповідки: «ніколи так не брешуть, як після рибалки та перед виборами» можна добавити ще один пункт «після вояжів Зе та Єрмака». Згадую отих журнашлюшок, які бикували проти Порошенка з футболочками «Я тобі не дорогенька», саме вони й уже новіша зміна вилизувачів після цих двох вояжів створили якусь паралельну реальність із двома «найвидатнішими лідорами сучасності». А ще «найпотужнішими, найпереможнішими, найстоякішими…». От правда ж про другу найдревнішу, але тільки з додатком, що про зе-журналістику й блогосферу. А що ж було насправді? Для Єрмака й Зелінскі явно нічого доброго. Для України – хто зна. Єрмак мені зараз не цікавий, схоже, що його плани порятунку своєї шкуру й персональної легітимізації провалюються. Як буде час і ніщо серйозніше не переважить, то може завтра про це зроблю запис.А поки про Зе в Парижі. Мене лякає символіка. Ні, не та з жовтою краваткою Трампа. Навряд, чи це спеціально, він любить такі кольори. Але певний символ у цьому є – Зеленський і зовнішньо, і внутрішньо цілковито позбавлений хоч чогось українського – типовий совок та за виглядом і повадками ніби візитер з бурхливих 90-их у гопницькому прикиді. А Трамп ніби символ того, хто тепер без цього стрьомного мальчіка буде займатися українськими справами. Але я про інше. 9 грудня 2019 року в Парижі Зе відкрив дорогу до великої війни і зради, підписавши на Нормандській четвірці так звану «формулу лаврова-Штайнмайєра», а потім на отій близькості «очі в очі» з путлєром явно погоджувався на все. Практично рівно за 5 років 7 грудня 2024 року в тому самому Парижі той самий Зе із собачою відданістю вже пробував заглянути в очі новому потенційному хазяїну Трампу. От лише той, судячи з коментарів радників, погидував. Але всі вимоги Зе виконувати готовий так само без зайвих заперечень. Хіба десь опісля щось відбрешеться. Більше тут не буду переказувати зміст. Цей сюжет про ті деталі, які реально розкривають атмосферу тих пів години розмови двох політиків і оджного … А ще про те, чи можливі ситуації, коли втрата суб’єктності може на короткий час бути корисною та чи зумів Макрон зацікавити Трампа Європою? А ще, чому від усього цього так жахливо соромно.

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі.: "Як легко знищити здобуту кров’ю репутацію та демонтувати цілу країну. Тільки пару штрихів виконання". От лише доки ютюб його опрацював, по одному пункту таки прийшла розв'язка. Щойно зробили крок назад - мінпропаганди таки довелося звільнити одіозного медведчуківця й афериста Сергія Бикова. Розголос пішов доволі швидко. Хоч щось доброго. Але він знову десь вирине, як не в міністерстві то десь в опі. Запрошую до перегляду:https://www.youtube.com/watch?v=iVx2EXVENSA===Цей сюжет не на якусь єдину цілісну тему. Тут трошки про те, чому ті, кому безвідповідальні виборці вручили країну, настільки свідомо її демонтують – отака брудно-зелена ліквідаційна комісія. Чи саме завдання стерти Україну з карти світу, як державу, яку вони й їхні родини завжди вважали історичним непорозумінням, є тут первинним, чи все ж в основі корупція, нажива й зловживання владою, а те що держава руйнується, програє у війні, втрачає репутацію, сприймається, як прийнятний побічний ефект?І як ілюстрації – кілька повідомлень, які виринули вчора й сьогодні. Якось на них більшість наших ЛСДшників не хочуть звертати увагу – ну, це ж не в Порошенка «соломинку в оці» вишукувати… А насправді, коли вдуматися, це все страшно дико. Прорашистського медведчуківського шахрая й пропагандиста ставлять керівником нового центру стратегічних комунікацій у нинішньому міністервстві пропаганди (про культуру специфічний міністр і приятель Єрмака й не задумувався). На що це спрямовано, як не на введення принципів інформаційної цензури й викривлення правди, як у мерзенному совку.Не так давно призначена міністром юстиції віце-прем’єр із євро- та євроатлантичної інтеграції, офіційно звинувачена в скоєнні важкого корупційного злочину особа сьогодні вимагає таки ухвалити закон, за яким до 10 років можна садити журналістів та викривачів, які розголосять дані з реєстрів, що підтверджують корупцію таких, як вона. Ще Кабмін вирішив отак узяти й підімнути під себе й під тотальний контроль сферу перекладацької діяльності. Але таке вже було – я добре пригадую СРСР і контроль КГБ.І на Радбезі ООН якийсь навіть не передбачений Конституцією завгосп відправляє виступати свою секретарку. Бо він так хоче. А посол і міністр мусять мовчати й погоджуватися, бо так захотів новий хазяїн життя… І за деякими даними ця асистентка ледь не сантехніка зеленої опи має намір посісти місце нашого постпреда в ООН. Досвід, вміння, репутація? Облиште. Нею ж начальство задоволене, а ще вона показала лояльність, обливаючи брудом тих, на кого хазяї пальцем вказували. Чому б дівчинку не віддячити гарною посадою. Он, сексологиню ж за якісь послуги нагородили посадою посла… Після такого вже не дивуєшся, що в нас московську ескортницю відправляють представляти країну в НАТО, телевізійного блазня будувати суспільні контакти в США, весільного тамаду відправляють в ОБСЄ… А кого в нас президентом обрали???У міжнародній політиці та й у житті країни ніщо не дається так важко й не втрачається так легко, як репутація. Через недружніх сусідів наша переважно мовчазна нація століттями мала несправедливо підіпсовану репутацію – чого нам тільки не приписували… Старання Ющенка та Порошенка її змінити дали свій ефект, але щоразу перекреслювалися вибором «мудрого наріду». Але раптом страшна трагедія і неймовірний героїзм усе різко змінили. Репутація України нарешті очистилася від несправедливої неправди. Комусь було дуже потрібно, щоб ми її знову так стрімко втрачали…