Тарас Чорновіл 🇺🇦

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Вступ до ЄС – розділити Україну й Молдову? Про одну «не новину». Або як програти всі перспективи?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=QNu4h3KYtlQ===«Люблю» я наших журналістеняток, експердиків чи отих активістів за викликом. Пригадуєте, як бодай найменша заминка ставалася в наших стосунках із Заходом за часів Порошенка, який ґвалт стояв. Усе пропало, катастрофа, втрачені можливості, Порошенко, доколє!!! А тут, що б не відбувалося, тиша й такий спокій… ну геть, як у могилі. Вчора ми розбирали обставини довкола законпроєкту Європарламенту, яким спрощується процедура позбавлення країни безвізу та доповнення підстав для цього, зокрема, порушеннями прав людини. Після недавніх резолюцій Європарламенту вже ж очевидно, що це вже червона карточка Грузії та жовта для позеленілої України. Аж ні, половина експертів це замовчали, а інші запекло даказують, що то для будь-якої з 61 країн із таким статусом, тільки не для нас. То коли там, де все аж настільки явно й чітко, нема сприйняття, то якою мала б бути реакція нашої медіаспільнотки на отаку геть зовсім «не подію», як появу серед адвокатів Молдови у ЄС партії Соціалістів і Демократів та ініціатива її представників відділити Молдову в рамках переговорів про вступ до Євросоюзу від України, бо Молдова динамічна й успішна, а Україна перетворилася на гальмо і сповзає в протилежний бік. Можна формально навіть погодитися, що й справді ж, події ніякої не відбулося. Нема рішень, інституції ЄС з цього приводу мовчать, найбільша партія Євроспільноти ЄНП не висловлювалася. Яке значення має позиція не правлячої й ненайбільшої партії й фракції з такого дразливого питання? От через цю майже тотальну байдужість до отакої «неподії», я вирішив розкласти все це по поличках та розібрати до атомів. Бо я зовсім не такий благодушний у цій ситуації. Річ у тому, що раніше Україна була для Молдови локомотивом у євроінтеграції, а зараз усе навпаки. І та зв’язка обох країн підтягує Україну, попри всі провали й відкочування від стандартів та критеріїв, до переговорних рамок, змушує єврочиновників тратити собі нерви на переговори з нашими брехливими посадовцями й таки тягнути Україну від одного етапу до іншого. Наше Зе так і не зрозуміло, що підтримка у війні та підтримка євроінтеграції кардинально відрізняються. Наші безумовні друзі Нідерланди, Данія, Швеція, були головними противниками надання Україні статусу кандидата в ЄС. А один із найзапекліших агітаторів за підтримку України у протистоянні агресору канцлер Мерц не бачить сенсу розглядати перспективи нашого членства в ЄС до 2034 року…Тож, без спільної дії із маленькою Молдовою, яку зараз усі хочуть підтримати, ми просто покотимося по похилій. Зброю нам купуватимуть і без прогресу в реформах, а от до спільного дому такими неотесаними не допустять. А ще є таке поняття, як адвокація в Європейському Союзі. От я й взявся трошки простою мовою пояснити, що це таке й чому в Молдови не лише сьогодні значно кращі перспективи, ніж в України, але й як вона може дуже швидко і завдяки кому знайти підтримку для ідеї відділення від України Зеленського, яка вже стає реальним гальмом.І якщо перспектива втрати безвізу, що хоч трохи розворушила наше болото, є драматичною тенденцією, але майже гарантовано відкладеною на повоєнний час, то тиха втрата шансів на реальне приєднання до Євросоюзу може статися в будь-який час. Для цього Майї Санду треба лише заручитися на одному з самітів чи форумів підтримкою своєї європейської партії ЄНП, а наш вирок саме на той форум має не допустити Петра Порошенка. А далі все вже піде, як по нотах… Нотах не нашої опери…

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Новий закон ЄС про підстави й процедуру скасування безвізу: Грузія на вихід, Україні приготуватися". Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=nyM1N_dowa0===Рівно місяць тому Європарламент проголосував резолюцію про підтримку України, але й рядом жорстких пунктів про підтримку й захист демократії в Україні. Чи щось дійшло до цієї укрвлади? Анітрішечки! Усі подальші дії свідчать, що навіть думки про виконання вимог Європарламенту у зе-влади не допускають. Що їм та Європа? Переслідування детективів НАБУ, подальше руйнування антикорупційних органів, посилення політичної цензури (а саме про скочування до неї прямо сказано в резолюції), цілковите руйнування парламентаризму, санкції проти Порошенка… Цей перелік можна продовжувати ще дуже довго. На минулому засіданні Верховного Суду щодо оскарження незаконних санкцій представники влади продемонстрували, що навіть не здогадуються про існування такого документа, яким, фактично, визначається доля нашої євроінтеграції. Але просування до членства в ЄС укрвлада в реальності вже й так поставила на паузу, а в Європарламенті зафіксовані перші пропозиції відсікти нашу країну, як фактичне гальмо, що не має реальних перспектив. Про це лише анонсував сьогодні, більше іншим разом. Але те, що не почули попередження місяць тому, прилетіло бумерангом буквально вчора. Той самий Європарламент ухвалив закон про механізми й підстави зупинення і скасування так званого безвізового режиму для громадян 61 країни. Ні, не лише для України й Грузії. Але там уперше встановлено спрощену процедуру миттєвого рішення Єврокомісії без потреби консенсусу країн-членів. А до підстав, які раніше важко було б застосувати до України (адже багатомільйонний потік біженців був погоджений і схвалений усіма інститутами ЄС), нині добавили ряд інших, а серед них порушення прав людини й гуманітарного права. Та й не лише це. Реально склалося так, що все те, про що місяць тому ЄП попереджав укрвладу, зараз стане європейським законом.Таке відчуття, що цей закон виписували проти Грузії й України. Обидві країни попереджені про наслідки порушення політичних і загальнолюдських прав і свобод. Влади в обох попередження проігнорували. Сакартвело отримує вже «червону карточку». Із законом спішили, щоб отримати чіткі законодавчі підстави скасувати безвіз для Грузії. В України поки «жовта карточка». І на користь режиму Зеленського ще й війна – вона нам на погибель, а йому в усьому лише на користь… Доки триває агресія, позбавлення українців права на безвізові поїздки малоймовірне. Хоча й тут є механізми, якими критики нашої політики й ситуації вже можуть розхитувати ситуацію. Але найімовірніше, з Україною вичекають до зупинки війни і невідкладних виборів після неї. А далі… А далі «як постелиш, так і виспишся».Зрештою, все ще поки в руках українців, які мають зрозуміти, до чого веде їх ця влада. Все в тих руках, які колись вкидатимуть бюлетені в урни. Вже мали все в руках у 2019 році. Шкода, що не в головах… А поки дякую за ваші перегляди, запрошую підписуватися на мої канали в ютюб і телеграм та прошу про поширення, рекомендації, коментарі і вподобайки.

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Як зникає слава облудна і падають фальшиві ідоли… Медіа визначилися. Чи буде кому сказати: «Іди!»" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=tPWRcf03Yi8===Сьогодні наша тема про те, як руйнуються штучні брехливі міфи й падуть ідоли. На жаль, поки ще не в нас удома. Українці ще не відучилися пережовувати пропагандистську жуйку. Але дуже помітні зміни відбуваються у світі. Саме в ставленні до цього самозакоханого «найвеличнішого лідора сучасності». З початком великого вторгнення його абсолютно одіозна постать набула зовсім неадекватного суті сприйняття. Зе зумів по максимуму використати війну не лише для збагачення, усунення опонентів, створення диктаторського авторитарного режиму, але й для перетягування на себе усього позитиву, який принесли наші герої і мученики. Це від самого початку було безсоромною маніпуляцією, але спрацювало й на це кинули потужні ресурси – ну, не на оборону ж їх тратити… Тож, я вирішив спершу трошки препарувати саму теоретичну основу: які три основні стовпи творення цього фальшивого позитивного образу: хтось повірив, багато хто «полюбили» за оплату, але найпотужніші медіа ще й виконують (не в нас, звісно!) функції суспільної відповідальності. Вшановували, бо «так треба для користі української справи». Але для всіх трьох груп надходить та межа, за якою компліментарний стиль закінчується: одні розгледілися й розчарувалися, іншим навіть за гроші це рекламувати – собі ж дорожче, треті усвідомили, що ота «тепла ванна» для одного Зе насправді вбиває українців. І якщо раніше критикували більше оточення, прислугу, якусь безлику анонімну корупцію, то в останні місяць-півтора табу, схоже зняті для всіх.Нині використав для ілюстрації дві статті у важливих фундаментальних виданнях (негативу вже персонально про Зе нині вдосталь в усіх медіа), але The Economist і Politico у чомусь є маркерними для світу. Мій товариш Олександр Бригинець уміло оцінив їх значення: Politico – це те, "що думають сьогодні у кулуарах" – дипломатичний барометр. А Economist – "що будуть думати завтра у стратегічних кімнатах" – геополітичний термометр. Обидва видання написали, чи не вперше, жорстко критичні статті про самого Зеленського, без ухилянь, реверансів і прикрас. І саме про нього, який ще недавно був зеленою недоторканною коровою, а не про когось із прислуги. Як на мене, це симптоматично, а теми, заторкнуті авторами дуже красномовні. Зайвий доказ: усі все знають. Була досі змова мовчання за принципом медиків: «Не нашкодь». Більше запобіжників нема – Зе сам їх знищив.Насправді, це вирок і цей вирок уже ставлять не лише журналісти, але й, без великого на те бажання, політики. Рано чи пізно настане мить, коли їм доведеться сказати Зе – іди геть, ти безнадійне гальмо й баласт, який топить корабель-Україну. Як відреагує самозакоханий сталінчик, цілком прогнозовано. І далі виникне основне питання: чи вистачить у світових лідерів напористості й жорсткості, щоб примусити його піти, а не піддатися черговим істерикам і погрозам нєдоросля? Чи вистачить послідовності, щоб, зрікшись його одного, не відкинути всю Україну. Але то вже інша тема. Ми ж сьогодні препарували зміну позиції медіа…

Кожен раз, коли в zейла починають готуватися до якихось реальних чи надуманих виборів, підтягують одного рідкісного негідника - Кіма разом з його московсько-щелепним "нікалаєвскім ваньком" і всією чималою піар-групою. Не знаю, на що там розраховують у zейландії, а Кіма прорвало. І про терміни війни і про дипломатичний шлях. А ще видав отаку сентенцію про українців, які надто добре живуть у zеленому концтаборі: Українці живуть кайфуючи — з караоке, концертами, ресторанами і всім іншим, – голова Миколаївської ОВА Віталій КімТакож він запропонував порівняти, як живуть під час війни люди у Палестині, Афганістані чи Ємені. А може б цей покидьок запропонував порівняти, як жили українці під час війни при Порошенкові? Відео не з 2024-го - це дата скачування. А реально перший раз цей ролик побачив весною 2022-го. Якраз розбили ракетою будівлю ОВА, загинули десятки людей, переважно жінок, а воно вперше за пару років "запізнилося" на роботу. Коментувало й тупо либилося... Тоді цю потвору активно розкручували й він для власних відосіків спеціальну студію мав у себе в бункері.

⬆️⬆️⬆️16:20 «Ігор Рейтерович сказав, що для наших європейських партнерів зеленський є тим самим "сучим сином", яким диктатор Самосу був для американців. Що ви про це думаєте? Якщо це так, де межі цієї підтримки, за якою він буде просто "сучим сином"? І яка ваша думка про Рейтеровича та його канал "Цинічна політика"?»23:10 «Актуалізація законопроєкту 6326 - це що, на Вашу думку? Прогрів зелекторату перед виборами? Пришвидшення синхронізації зі столицею КВНу? Намагання розчарувати ЄС будь-якою ціною? Прелюдія до закону про «іноагентів»? Чи все це наслідок того, що пропаганда ідіотизму не заборонена в першу чергу?»25:22 «Що ви знаєте про переведення трудових книжок в електронний формат? І куди потрібно звертатися щоб це зробити?»29:35 [Питання про катастрофічне забруднення українських земель унаслідок війни й складність та тривалість відновлення] «Для повного розмінування територій знадобиться 50-80р. Для аграрної країни це дуже сильний удар по економіці, оскільки, зусиллями путіна-зеленського, уже знищена наша металургія, втрачені енергетика і надра. За рахунок чого будемо жити після війни?»38:51 «…Чи чули Ви про такого блогера Antona Yavny - хто він такий і чим "дихає"? Живе в Канаді».42:25 «Як оте зелене квартальне лайно зуміло взяти в заручники всю країну? Був совок, кравчук, кучма, Ющенко, яник, Порошенко - ну ж не було такого гіпнозу і тупої овечої покірності!? Блазень з кварталу очарував усе насєлєніє України? Чим? Красою?- смішно. Розумом?- ще смішніше. Ну чим він їх узяв? І довів країну до розрухи, війни, смерті, але телята мовчать і люблять… Як так?»52:02 «Як Ви оцінюєте шанси на виживання Британії? Там уже 40% мігрантів, які розвалюють країну на чолі з окупаційною владою. Живуть там знайомі, в них дуже не оптимістичні прогнози. Те ж саме можна сказати про деякі європейські країни на чолі з Урсулою».1:00:02 «У нас в регіоні 2 дні лила злива частина обл. центру пішла під воду. Після стихії на місце події прибув дах всія контрабандистів Кіпер. Це він уже містить на місце Труханова?»1:03:47 [Довге питання про загрози газопостачання взимку]1:11:52 [Технічне питання про платний доступ до контенту в колег, конспектування й інше]1:18:48 «Ви казали, що наказ зелі наступати буде злочинним та призведе до прориву фронту. Чи будуть протести проти цього, схожі на картонний Майдан? Бо проти останнього такого наказу взагалі ніхто не протестував та мовчки пішли на штурм, хоча зрозуміло, що єдиний шанс України зупинити рашистів - це сидіти в глухій обороні, щоб їх убитих було в десять разів більше, тільки тоді вони зупиняться. Якщо б зеля не зробив Курську авантюру та провальний наступ, то тепер було би більше людей та техніки, щоб тримати фронт. Дивно, що проти ідіотських рішень на фронті ніхто не протестує та дозволяє зелі масове знищення людей».1:28:05 «Я не розумію, чому всі обговорюють: буде балотуватися зе на другий термін (ця *** не відповіла ще за перший термін), коли він уже 7 рік президент, на яких підставах він може балотуватися? Як він може балотуватися, коли він не відповів за вагнергейт (сам зізнався в державній зраді) і за ковід і це можна перелічувати до нескінченності й який може бути президентський імунітет? Який, до біса, імунітет він може мати?1:33:55 «"Позавчора" поодинокі шлюхеди залітали на територію ЄС, "учора" вже зграї шлюхедів. І активація 4 ст НАТО. "Сьогодні" 3 винищувачі (чув, що з Кинджалом) ЦІЛИХ 12 хв літали біля Талліна. І знову, Естонія ініціює консультації по 4 ст. А пам'ятаєте, в жовтні 2015 кацапський винищувач залетів ЛИШЕ на 35 секунд, і Ердогану не треба було ні 4 ст, ні 5 ст НАТО -збили. А тут "стурбовані", "дуже стурбовані". То пуйло "завтра" зажене умовних 10-20 орків своїх, скаже заблукали. Вже навіть Кіт Келлог каже, що пуйло хоче відновити імперію (а там якраз і були Балтика, Польща і ін). На мою особисту думку, пуйло все ж таки змусить активувати 5 ст. Чи терпіння безмежне в НАТО?»

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Як наклеп на Порошенка став пасткою для Зе. Кому загрожує екстрадиція в Молдову олігарха Плахотнюка?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=IaCrq_3n-5I===Від учора пішла нова хвиля бруду від лайнометів Банкової на Порошенка. Це в них регулярні загострення, щотижня. Але тут виникло пару обставин, які все ж таки потрібно розібрати. Бо все пішло, як у відомій приповідці: не копай яму іншому, бо сам у неї впадеш. Чи в пораді: починаючи розслідування проти когось, думай, щоб не вийти на самого себе. Усе почалося тієї миті, коли в Молдові здобула перемогу партія Майї Санду, а її добрий друг та соратник по європейському партійному спектру Петро Порошенко привітав президентку з успіхом. Вона ж подякувала й цим обоє спричинили психічний зрив у неврівноваженого та дико заздрісного лідора. Далі вже пішло по подвійному тарифу замовлення на бруд проти Порошенка у хоч якійсь прив’язці до Молдови. Як не дивно головний генератор лайна на цій темі Гордон конкурс програв. А в проросійському неофіційному каналі Банкової «Карточный офис» погнали цілковиту тупість 6-річної давнини, про яку вже писали ВВС, що то московський фейк, а сама Майя назвала фальшивкою та наклепом. Але Банкова і її пропагандисти й далі натягують сову на кактус і пробують надувати мильну бульку, що екстрадиція до Молдови одіозного олігарха Володимира Плахотнюка має бути загрозою для Порошенка. Та не може. І чому саме, я детально розбираю в цьому сюжеті з посиланням і на ряд джерел та й на власний досвід. Але таки є той, кому це може вилізти боком. І от йому… Так-так, нашому Зеленському краще б помовчати. Бо до Порошенка Плахотнюк жодним боком, а от до Бубочки навіть дуже. Коли в 2019 році прем’єром Молдови в коаліції з Додоном стала пані Санду, Плахотнюк не став чекати ймовірної видачі москві, де вже його заочно заарештували, за конкуренцію на ринку латиноамериканських наркотиків, а втік спершу до США. Але знав, що там його не прихистять і заручився підтримкою та згодою на прихисток… у Володимира Зеленського в Україні. І це не єдиний карколомний епізод у цій детективній історії, в якій ошалілий від тупої ненависті Зе вийшов сам на себе… А поки дякую за ваші перегляди, запрошую підписуватися на мої канали в ютюб і телеграм та прошу про поширення, рекомендації, коментарі і вподобайки.

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Створити з корупцію чесноту й символ України? Корупція убиває, толерування її – контрольний в голову". Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=8WLARtRZz2s===Опубліковано результати нового соціологічного опитування про оцінки населенням корупції та динаміки її зростання. Мої колеги сприйняли цей ніби ж вражаючий результат із піднесенням. Дійсно, 71% вважають, що корупція посилилася після початку масштабного вторгнення. Саме корупцію поставили опитані на перше місце загроз для України. І вину в цьому зепрідента та його моно-влади ніхто не піддає сумніву. Чом би тут не втішатися? А в мене оцінки похмуріші. Перше – і що? Та сама влада нікуди не ділася й рівень довіри до того ж Зеленського не особливо поповз донизу. Тобто, якась відчутна частина тих, хто його визнають винуватцем корупції, йому ж беззастережно довіряють. Це вже діагноз.Але в мене є й гірше пояснення цих красномовних підсумків опитування. Визнання корупції та її зростання – це вже не конче ознака опозиційності, але й фактор звикання і толерування вбивчого явища. Коли приховати масштаби корупції вже неможливо, найкраще для влади її легалізувати. У суспільній свідомості, звісно, а не юридично – там просто достатньо гарантувати владоможцям повну безкарність, що й відбувається. І в декілька етапів зробити чимось геть прийнятним та невідворотним. У стилі: така вже наша карма, інакше не буває, така ми країна. І що особливо важливо для влади корупціонерів: та ж усі вони крали… А далі залишається лише ще один етап – створити корупції образ ледь не національного символу, певної чесноти та цементуючого суспільство чинника. Саме цей процес зараз дуже технологічно провадиться в Україні. І виконують його доволі знані в минулому громадські діячі й навіть екс-антикорупціонери. Про це мій сьогоднішній сюжет. А ще про те, як це вже неприховано нахвалюване прислужниками влади корупційне «єднання» грабіжника та його жертви реально вбиває українців.

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Гіркий післясмак Дня Захисників України під московським зе-соусом судового свавілля. З ким укрвлада?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=5PzVeCF8k0o===Як і звично, планував дещо іншу тему. Але раптом побачив таку дикість, яка вже не залишила варіантів. На сам День Захисників України у моєму рідному Львові проходило чергове судилище над українським військовим, командиром навчального центру НГУ Михайлом Куликом. Це вже в другому сфабрикованому проти нього провадженні. Проти військового, який усе життя присвятив службі й не нажив геть нічого матеріального, прокурор вимагав 2,6 мільйона гривень застави, при тому, що ні збитків, ні розкрадань у справі не встановлено! Це ж треба було спеціально так підгадати під сам день свята наших героїв.Оскільки я вже не раз тут робив сюжети про так само цілковито фальсифіковані провадження та безправні судилища над полковниками Романом Червінським, Русланом Розенбергом, захисниками Харківщини, офіцерами УДО, а про так само надумане звинувачення проти М.Кулика ще не згадував, то мав трошки про нього окремо розповісти. А далі, як за аналогією не згадати і розправу проти Розенберга, й уже наступного ж дня судовий фарс проти Романа Червінського. Уся ж ця війна укрвлади проти захисників України має давніші корені – від Антоненка-Ріфмастера та генерала Дмитра Марченка й багатьох інших. Тому тут дещо нагадую і про розправи над ними та, як працюють жорна зеленого терору. І до вчорашнього свята гріх би було не нагадати про дуже красномовну справу «Зе-влада разом із зрадником Волошиним проти захисника України Олександра Погребиського». Так, вони ж виступають саме таким дуетом на зразок, як слуги й опзж в єдиній коаліції у Раді.Іноді виникають думки: як перемогти країні й армії проти яких так неприховано воює власна влада? Та ще й чинить розправу над героями у День пошанування цих героїв??? І як у цій мішанині розгледіти: а хто ж уже став тим, хто допомагає ворогу воювати проти України? А все дуже просто – той, хто воює проти захисників України. Хоча б і в судах…

Посилання на вечірній сюжет у мене на ютюб-каналі: "Спокійно, світової війни не планують. Трамп щоки повіддував перед генералами. Але що з того Україні?" Запрошую:https://www.youtube.com/watch?v=Ryt63bWMYcc===Оскільки я ще не зовсім відійшов від хвороби, то сил братися за масштабніші теми, яких також пару зібралося, не мав. Вирішив вибрати щось дрібне, епізодичне та легке із моєї сфери – міжнародної політики. Хотілося одного, а вийшло по іншому. Тема, яка через провокативних експердів та бльохерів, що гучними заголовками роздувають собі популярність, трохи здійняла пристрастей у стилі «Вай-вай! Трамп зібрав генералів – буде третя світова!» - коли та зустріч відбулася, раптом майже зникла з нашого інфополя. Бо нічого пророкованого там, звісно ж, не сталося. Коли мають починати війну, то збирають не 500, а 10 генералів. А дарма, бо там засвітилися й деякі цікаві для нас тенденції. От я й думав, що зроблю про це незвичний міні-сюжет хвилин на 15-20 і піду далі лікуватися. А воно одне за друге зачіпалося – вийшло, як завжди…А головне, я ж, коли говорю про США, не можу не розповідати про Україну. От і тут так вийшло. Переказувати сюжет сенсу нема, головне, що з нього випливають пару важливих для нас висновків. Більшість із них не надихають. Найперше – це дрімуче невігластво у міністра оборони США та не набагато кращий рівень і в самого президента. А це найпотужніша країна світу, яка єдина має механізми й важелі, щоб стримувати сили зла на планеті. Але з таким підходом… І я жахаюся від думки, що божевілля може передаватися повітряно-крапельним шляхом. Бо я ж пригадую політику Трампа і його ставлення до армії ще до спілкування із Зеленським… А зараз у нього й шефа Пентагону деякі замашки аж до болю знайомі з нашої української гіркої дійсності. От лише з Америкою нічого поганого у підсумку не станеться, хіба міжнародний авторитет і довіру втратить на якийсь час. А з нами вже відбулося найжахливіше.Але є й інші висновки. Про якусь аж інтимну психологічну залежність Трампа від думки пуйла, про його цілковиту неготовність застосувати хоч якісь засоби тиску. Лише оте дитяче: «Він мені не сподобався, я розчарований і ображений…» Цей підхід знову аж надто чітко прозвучав на зустрічі з генералами. Ще з мови Трампа майже повністю зникла Україна. Хіба трошечки, як об’єкт чужої політики. І це перед військовими, яким задавався певний тренд. І мало ж там бути хоч щось, окрім вимоги аполітичності! Провал геополітичного мислення… Згадалося в нашого вироку: «Мені нема часу мислити стратегічно». От і нам бумерангом прилетіло – Трампу теж нема часу мислити про стратегічні інтереси, в яких замішана Україна, він шукає лише лояльності й розказує якісь історії про алкаша мєдвєдєва та «паперового тигра» пуйла. Там у нечисленних згадках, коли хіба сама назва України виринала, усе геть не надихало.А що ж позитивного? Усе ж таки проскочило заперечення нью-йоркської доктрини зречення. Хоча дуже непереконливо, але те «Та нічого, думаю, ми це владнаємо як слід», - таки дещо міняє згубну парадигму навіяну роздуванням щік Зейла в Нью Йорку. Я й передбачав, що в пам’яті старіючого Трампа свіжі оцінки й емоції затримуються ненадовго. Тож, вікно можливостей ще не закрите. От лише постукати в нього й не наробити шкоди, від укрвлади нема кому…

Вітаю, шановне товариство, й прошу пробачення за зникнення. Зі мною все нормально. Ну, майже нормально. Не діждуться!Я добряче відхворів. Коли в тебе в анамнезі через усе життя ревматизм, то будь-яке запалення може проходити із серйозними ускладненнями. А я ще сам собі нашкодив. Тягнулося ж усе вже зо два тижні, вирішив у сам розпал, що можу попрацювати, як в старі роки: я бувало з тиском під 200 на ефіри їздив і з температурою під 39 онлайн включення й інтерв'ю відпрацьовував. Минулося. Треба звикати. Суботні два ефіри по півтори години в колег ще якось би зійшли, а свій запис плюс дві годинеи на підготовку й обробку вже вилізли боком. Зараз поступово відходить, хоча надовго вставати ще трудно - слабість і слух поки не зовсім відновився. Буду епізодично сьогодні тут появлятися й дуже хочу знову поновити записи на ютюб.От лише дивне відчуття. Коли три дні не дивився новин, а потім усе пробіг і думка: а про що писати? 99% — пусті слова лише заради слів та окремі провокації заради провокацій (принаймні, поки). З реального значно менше. Жахлива атака проклятої Богом і людьми русні на Україну й, особливо ошаліло на Київ у ніч на неділю. Це іноді корисно прихворіти — сам у Києві, а тільки зараз про це взнав. Просто не чув нічого. Та я й зараз мало що чую. Співчуття родинам загиблих і всім постраждалим. Не лише пораненим. Уявіть, як це страшно в одну мить раптом усе втратити, стати бездомним і... безпам'ятним, коли всі дрібнички, фотографії, листи раптом зникають у вогніу й руїнах... Дуже шкода людей. На жаль, не всім.І чудова новина з Молдови. Там напередодні виборів було аж надто тривожно. Тому така феноменальна перемога європейців Санду й розгром прорашистського блоку перевершили очікування. Я все ж думав, що доведеться формувати коаліцію. А вийшло набагато краще. І тут уже на активність діаспори все не спишеш, бо реально громадяни Молдови робили вибір: Євросоюз чи прорашистський відсталий анклав (бачать поряд біля себе таке "Придністров'я").Якщо українці визначилися на минулих виборах проти європейського майбутнього, то молдовани буквально від появи першої реальної перспективи на членство стали голосувати за Європу. Навіть ті, хто мають дуже заскорузлі погляди. На жаль, для наших це не стане наукою, вони завжди шукатимуть собі виправдання в провинах інших. Таки не дарма Молдову відділили від гальма, на яке перетворилася позеленіла Україна...Отакі перші враження. Далі буду трохи лікуватися й уже реагуватиму на менш однозначні події. Бо там скрізь слова, слова, слова. З матеріального тільки рашистський терор і європейський прорив Молдови.