Звенигородська міська рада - інформаційний канал | 24 лютого звенигородчани зійшлися аби помолитися, звернувшись до Госпо...

24 лютого звенигородчани зійшлися аби помолитися, звернувшись до Господа, про захист українського народу, зміцнення духу воїнів, зцілення поранених, вічний спокій для загиблих. Вже вдруге для всіх українців день повномасштабного вторгнення став Національним днем молитви за Україну. І зібравшись Біля Меморіалу Героїв о 9 ранку, звенигородчани найперше пом’янули загиблих під час загальнонаціональної хвилини мовчання. Далі панахиду за загиблими відправив настоятель храму Георгія Переможця отець Віктор, у співслужінні отця Назарія, та звернувся до присутніх з проповіддю. Звернулися з урочистими промовами, висловлюючи слова скорботи за загиблими та вдячності до Захисників начальник Звенигородської військової адміністрації Юрій Піковський та міський голова Олександр Саєнко, вчергове говорячи про лихо, яке принесла на нашу землю ця війна, що триває вже 12 років.“Сьогодні вже не варто говорити про плани ворога — вони, в перший же рік повномасштабного вторгнення, розбилися об сталеву стіну наших Збройних Сил. Варто говорити про нас із вами. Про те, як за ці роки наша громада змінилася й перетворилася на злагоджений механізм підтримки. Про те, як наші лікарі стали рятівниками душ і тіл, як наші підприємці навчилися тримати економічний фронт, як жителі громади стали надійним тилом. Але за цією стійкістю - найважче: втома, яка накопичується, і втрати, які неможливо повернути. Кожне нове ім’я на нашому Меморіалі — це незагоєна рана на тілі Звенигородщини. Це ціна, яку ми платимо за можливість сьогодні просто бути тут, на цій площі. Ми не маємо права на зневіру саме тому, що за нашу волю сплачено найвищу ціну — життями кращих із кращих”, - наголосив у промові міський голова Олександр Саєнко, говорячи про всі ті труднощі, які довелося пройти за воєнні роки.Присутні доєдналися до молитви, співаючи духовний славень України «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни», вшанувавши по тому пам’ять загиблих Захисників лампадками та квітами. Поклали до портретів Захисників, пошанувавши їх як біля Меморіалу Героїв, так і на Алеї Героїв.