Блог Олександра Зарайського | Палітурник» – Бріджит Коллінз.(видавництво КСД)… Чи хотіли б ви позбут...

Logotipo de la comunidad de telegram - Блог Олександра Зарайського
2024-07-14

Блог Олександра Зарайського

Número de suscriptores:
427
Fotos:
49 
Enlaces:
70 
Categoría:
Libros
Descripción:
Фото, подорожі, відгуки про книги, а також про все гарне та про погане.

Canal Блог Олександра Зарайського - @zarajskyblog - №131

«Палітурник» – Бріджит Коллінз.(видавництво КСД)… Чи хотіли б ви позбутися якось своїх спогадів – про якісь події чи про свої вчинки?... Я, напевно, ні. Я скоріш жалкую за тим, що не зробив, ніж за якимись вчинками чи щодо подій із мого життя… Емметт Фрамер живе у світі, де у простих людей книги вважаються чимось капець яким поганим, а палітурники, які їх оправляють, для них щось на кшталт чаклунів і відьом. Але доля повернулася так, що син простого фермера тепер має стати підмайстром старої палітурниці та навчатися ремесла, про яке ніколи навіть і не думав. У якийсь момент він дізнається, чим насправді є палітурництво, і це викликає у нього гостре неприйняття та протест.Проте у нього немає вибору, бо палітурництво – це не те, чого можна навчитися, а дар, якого не можна позбутися. Дар, який дозволяє допомагати іншим людям. Дар, який інші палітурники перетворили на джерело наживи та влади над людьми. На жаль, усе закінчується так, як і починалося – вкрай неочікувано.Стара палітурниця, яка мала стати його вчителькою, помирає, а Емметт Фрамер стає підмайстром того, хто бачить у цій професії тільки наживу та грабує бібліотеку старої палітурниці, коли її тіло ще навіть не охололо. Дуже скоро Емметт дізнається, що серед тих книг, що бути в бібліотеці старої, була і книга з його ім’ям…Я пишу цей відгук, щойно закривши останню сторінку «Палітурника» авторства Бріджит Коллінз. І навіть не знаю, що про неї сказати. Її початок інтригує, а далі… Хлопець живе своє життя, яке складається для нього вкрай дивно та несподівано. Й емоції та відчуття, які намагається передати авторка, теж такі. Я, наприклад, не зміг би писати на півсторінки, як пахне болото чи ліс, а от головний герой усе це відчуває. Якщо, читаючи офіційну анотацію до «Палітурника», ви очікували прочитати чергову фентезі, боюсь, ви будете розчаровані. Бо ця книжка взагалі не про магію чи пригоди – вона про почуття. Почуття двох людей, які свого часу вирішили зробити так, аби перестати про них пам’ятати… Однак усе склалося не так, як гадалося…Для авторки книги палітурництво й усе, що з ним пов’язано – це лише форзац, у який вона оправила свою розповідь про кохання та внутрішню трагедію двох людей. На жаль, як на мій погляд, вона зробила це вкрай грубо. Книжка з гарним початком, цікавою ідеєю, але вкрай простим закінченням.І це при тому, що сама ідея та сюжет заслуговували на цілу серію книг. Можливо, вона дасть початок серії фанфіків, чиї автори будуть талановитіші за авторку оригіналу. Однак особисто я дещо розчарований. Прочитавши початок книжки, я очікував чогось більшого, враховуючи динаміку та стиль, у якому він був написаний. Моя оцінка 6/10.
312
24-09-28 14:22