Компостний туалет у подарунок 🌾

Кажуть, зараз сезон і такі розбирають нарозхват. Майстри не встигають обробляти замовлення.

Добротно збитий цвяхами. Із сухої дошки. Всього 6000 грн з доставкою. (Пишіть, які у вас розцінки)

Я давно такий хотів. Та все ніяк. А тут подарунок мені зробила моя сім’я.

Скільки вже таких стоїть в екопоселеннях прямо іменних, на мою честь. Бо я приїздив і викликався їх чистити.
Ех, були часи.

Як на мене, люди дуже недооцінюють сухі компостні туалети. А часи настають цікаві. І дефіцит води. Витрачати питну воду на змивання того, що можна компостувати, мені завжди здавалося трохи дивним.

Є у мене товариш, який переносить туалет з ямки до ямки. Одну закриває, над іншою ставить кабінку.

Але тут є нюанс. Ямка в землі й компостний туалет — не зовсім те саме. Тирса допомагає, та сама по собі не робить вміст безпечним компостом. Для цього потрібні відповідні умови й час. Просто викопати й пересипати ним органіку в саду я б не поспішав. І місце треба обирати так, щоби не забруднювати криниці та ґрунтові води.

Краще збір робити роздільний.

Bogdan Popov Гуру у нас в цих питаннях. Можна ставити змінні картриджі контейнери. Поки один дозріває, інший наповнюється.

Мені завжди на ділянці бракує такого туалету. Працюєш собі надворі — і не треба щоразу йти до хати.

У мене він теж був. Але демонтували сарай і знесли його заодно. Майстри обіцяли новий склепати, та так і не зробили.

Туалет надворі потрібен.
Але переконувати, звісно, я не буду. Бо люди з села часто, навпаки, прагнуть усе робити як у місті.

А мені ось подарували. І я задоволений. Попереду ще звісно обробка і монтаж. Лиш би було здоровʼя.

До речі, лайфхак: сидіння з пінопласту. Воно навіть узимку не відчувається холодним. Сідаєш — і комфортно.

А яке у вас відношення до компостного туалету надворі?
#компостнийтуалет