Про злети і падіння ринку карбонових кредитів. 📉🌾У листопаді The Guardian опублікував розгорнуту статтю про обвал ринку добровільних карбонових кредитів і про те, які наслідки це мало для місцевих громад — тих самих, які насправді тримають на собі ліси, землю і біорізноманіття.Коротко:ринок на піку сягнув обʼєму близько $2 млрд.Далі виявилось, що менше 10% карбонових кредитів реально працюють.Аудит показав: до 90% показників компенсації CO₂ були накручені.Чергові ділки “хакнули” методології науковців — не вперше і, боюся, не востаннє.Як результат — скандальні статті, втрачена довіра компаній, згорнуті програми.Гроші зникли — і разом з ними зникла підтримка людей, низових громад, які реально доглядають довкілля.Цей ринок луснув банально і, на жаль, не вперше.Гроші знову обігнали реальність на місцях.Жадібність і бажання швидкого зиску вкотре “хакнули” хорошу ідею.Можливо, метрики були сирі.Можливо, моделі — надто оптимістичні.Але дикий капіталізм, як завжди, виявився сильнішим за обережні застереження науковців.У мене перед очима чомусь образ танцюючого Трампа з надмірною усмішкою.Головне — укладати швидкі вигідні угоди.Екологія і клімат можуть почекати.Лівацька хрінь, як дехто це називає.Кажуть, знову і вкотре довіра до карбонових кредитів втрачена на довгі роки,і що ринок, можливо, оговтається вже десь у 2030-х.Поки що він перебуває в повільному розборі помилок.Ну і звісно — відра лайна від правих популістів.Про “додану вартість”, про те, що “всіх треба вчити робити бізнес”,заробляти, інвестувати і ставати підприємцями.Можливо.Турбота про довкілля — то ж не робота.«Нада занімацца бізнесом!» — як казав один тіктокер.Але нам своє робити.Для нашого руху екопоселень цей обвал припав якраз на той момент,коли ми почали знайомити людей із добровільним ринком карбонів,провели перші сезони моніторингу біорізноманіття разом із науковцями,повні ентузіазму і очікувань втілення нової карбонової економіки —економіки, що виростає з нашої щоденної праці і турботи про землю.Важко було дивитись в сумні очі координаторів платформ, які казали:«Вибачте, зараз у нас важкі часи».Та все ж, у певній мірі, ми взяли на себе зобовʼязаннядовести цю справу до фіналуі спробувати вийти на нарахування карбонових і природоохоронних показниківна наші невеликі ділянки.Я особисто вірю у світле майбутнє цієї ніші —добровільного ринку кліматичних і біорізноманіттєвих кредитівдля малих спільнот.Сподіваюсь нам вдасться в цьому році довести те що планувалось у минулому.Хоча схоже для цього втілення і тут не кращі часи.А що ви про це думаєте?Чи є майбутнє у карбонової економіки для екопоселень?Напишіть у коментарях.