Науковці на Теплій Горі. Моніторинг біорізноманіття 🌾Два дні. Зовсім небагато часу. Але цього вистачило, щоби ми по-новому побачили всю нашу екосистему. Весь наш капітал біорізноманіття..До нас приїхали науковці з Херсонського держав університету з Українська Природоохоронна Група - UNCG. Усього 2 дні — але кожна здається їхня хвилина тут була наповнена сенсом. Запис розмов мав бути коротким, та перетік у 40 хвилинні лекції. Ми не відходили — слухали, вбирали, перепитували. Бо саме цього спілкування так не вистачає нашим екоспільнотам.Кажуть цільові живі зустрічі замінюють десять тисяч прочитаних книг.“Можливо, вам не варто оформлювати заказники”, — кажуть вони. — “Це часто створює конфлікт з місцевими. Краще формулювати вашу діяльність як позитивне раціональне господарювання. Те, що не виснажує, а відновлює”.І це дуже співзвучно з тим, як ми хочемо жити.У нас в поселеннях раніше гуляв термін «природосообразне» природовідповідне, є над чим тепер подумати і на що опертись.Нам показали: наші луки насичені рідкісним біорізноманіттям. Але ліс, який піднімається через зміну клімату, витісняє ці відкриті екосистеми. Рішення — регулярне фрагментальне викошування після цвітіння і визрівання насіння. Щоб стримувати ліс і дати шанс усім тим екосистемам, хто потребує простору і світла.Мохи, орхідеї, лишайники — індикатори чистоти, живі свідки гармонії між людиною і природою. І так, майже все довкола — антропогенне. Але воно зараз видає до 200 різновидів лише рослин на наших всього лише 4-5 га. І це надихає.“У вас тут все дуже наближене до природного. Ви можете розмістити стенди з назвами рідкісних рослин. Унікальних орхідей, мохів лишайників. І поступово доповнювати, викладати все в iNature. Робити освітні екскурсії. Під це можна написати гранти.”Це може непогано працювати для вас.А ми постійно їздимо по країні. Дайте вашу мапу екопоселень і ми поступово охопимо всі ваші ділянки.Сюди ще варто запросити орнітологів, щоби оцінили ваших птахів. А також спеціаліста по комахах і грибах.Це тільки початок…- Я ще тут поблукаю трохи. Так у них це називається. Кожну вільну хвилину вони поринають у свій прекрасний світ. Хто в рослинки, хто в мохи, а хто в лишайники.Я завжди захоплювався людьми, які горять живуть своєю справою. Вони бачать те, що має реальну цінність. І показують, що природоохорона — це не лише про заборони. Це про мудре втручання. Про спів творення та співжиття.Для мене це і є один з наших головних активів. Люди їдуть створювати екопоселнння щоби жити в гармонії з природою. Це мабуть очевидно. Єдине питання як це оцінювати, окрім магічності і сакральності що ще може стати мірилом впливів.Потрібна як мінімум експертна інвентаризація того, що вже є. Потрібні чіткі вимірювані маркери: їжа, вода, енергія, спільноти, екосистема те що можна показати світові як фіксовані здобутки та спадщину, яку можна залишити після себе.У такі ж дбайливі руки.Позитивне невиснажливе господарювання - звучить для мене, як позитивний сценарій майбутнього наших локацій.Раціональне господарювання — не просто можливе. Воно необхідне. Воно те що ми практикуємо і чим готові ділитись.Там, де є такі збалансовані діючі екосистеми — зазвичай чисте повітря, волога, м’якші температурні коливання. Вони зберігають ґрунт, затримують воду, стримують перегрів. Фрактальне викошування — сприяє різноманіттю. Зрештою, частина біофлори не тікає від нас — їй добре поруч із нами.І саме такою має бути наша присутність: не пануючою, а доповнюючою. Не руйнуючою, а такою, що підтримує й множить життя.Десь такий у мене відгук на сьогодні.Пишіть в коментарях, що думаєте з приводу створення такого капіталу біорізноманіття і які є питання труднощі бачите на цьому шляху.Наступним кроком я бачу верифікацію таких ділянок під карбонові кредити та власне запуск капіталізацію через секвестрацію вуглецю. Але це вже зовсім інша історія.Яка у нас ще попереду.Всім дзен.#Біорізноманіття #екопоселення