І я здається розумію що наш шлях до виживання він полягає в тому, щоби іти за своїми. За тим, що цікаво нашим. За їх потребами. І підсилювати це.Ми не маємо форматів європейських моделей життя. Їх організаційного устрою. Але у нас є свій устрій. Стиль ведення справ.Своя отаманщина, хуторянська модель. Вона мабуть має масу недоліків. Але схоже зараз на цьому технологічному витку розвитку ми можемо стати в авангарді. І можливо навіть бути провідниками в ці динамічні турбулентні часи.Не знаю.Наскільки доречно проводити паралелі між військовими доктринами і моделями альтернативних екоспільнот пацифістів Але так вже склалось що вся моя освіта з раннього дитинства сформувалась в воєнізованому совку, де всі дитячі і підліткові книги фільми і мультфільми - все що мене оточувало від одягу до іграшок було про війну.І ця мова муштри і наказів мабуть мені єдина зрозуміла. Як змінити своє мислення на бірюзове. Я не знаю.Можливо мене просто не варто допускати до колових структур.Але зараз я вбачаю якраз можливість достатньо революційних реформ які можуть вирішити наші давні проблеми з сенсами і фінансами.Куди іти далі і як вимірювати наші впливи та успіхи. Все це є в нових технологічних Web3 рішеннях. І так 3д друк, модульне будівництво, електротранспорт, сонячна енергетика, системи водозбору і регенерації грунтів, кліматичні освітні зали і карбонові заказники все це зробить нас стійкими в умовах війни і кліматичних змін. В умовах мобілізації коли зʼїзди не працюють і жоден європейський експерт чи волонтер не ризикне здоровʼям до нас приїхати. Кор все на що ми опирались раніше просто не працює. І в розпорядженні лише онлайн зустрічі і телефони. Ми можемо провести нові ресурсні потоки там де Європа давно лежить в стагнації.І те що давно вже перебуває в стагнації у нас набуває нових сенсівІ ось в Буші зʼявляється новий заказник, як наслідок відважної боротьби за виживання спільноти проти величезного карʼєру по видобутку вапняка.І парасолькові види флори і фауни відкривають йому шлях до дофінансування з крипто платформ та карбонових кредитів.Коли область розводить руками щодо фінансування, ми відкриваємо цей шлях.Поселення родових помість створені в чистому полі тепер мають всі шанси називатись регенератвними. Бо ті оази життя з лісосадами та озерами тепер отримають підтримку та верифікацію на Open Forest Protocol Приватні пермакультурні ділянки мають всі шанси ставати освітніми кліматичними хабами.А кейси з відновлення землі після обстрілів у фронтових та деокупованих регіонах стають точкою приваблення інтересу швейцарських університетів. Та великих грантів.Бо ми Україна! Нас залишили тут вмирати і все що ми хочемо це просто вижити.