Я послухала учасників лонглиста на нацвідбір Євробачення.

Було пару кльових пісень, було пару жахливих, парочка стильнихІ парочка абсолютно без смаку. Загалом засмучує що пісні не торкають та не запам’ятовуються, ті, хто співають англійською - відволікає акцент, українськи тексти - дуже на поверхні. Тему фольклору навіть не хочу чіпляти, бо особисто я відчуваю традиційну музику зовсім інакше. Я чую невпевненість артистів вже в запису, дуже цікаво подивитись як вони виступають на сцені, бо бачила що на пусту залу перед Тіною вже збивалися від страху. А що буде на великій сцені? Це все показує, що нові імена в Україні є і всі хочуть проявлятися, але нам бракує маленьких музичних майданчиків де початківці артисти могли б набиратися досвіду, якого максимально бракує молодим артистам. Сцена - це велике збільшуюче скло, де видно всі хвилювання, думки, зажими, тому просто щоб опанувати себе - потрібен досвід. Поки що в новачках з лонглисту я цього не відчуваю. Суто музично я додала собі «Слухай Сашу», бо її пісні мені ц раніше подобалися, а приспів зайшов в MON FIA бо дійсно перехід схожий вайбом на Аркейн.