Flow | Юра Гнатюк | Знали і не попередили про напад»: кілька думок на цю темуДавати оцінку...

«Знали і не попередили про напад»: кілька думок на цю темуДавати оцінку ретроспективно дуже просто. У багатьох перемагає просте бажання довести свою правоту.Я підприємець, а не політик. Як і багато інших людей, я не вірив у широкомасштабний напад. Був впевнений щодо загострення на Сході, але ну ось, щоб наступ на Київ, серйозно?! Не тому, що я ідіот чи у мене було мало інформації, а тому, що в бізнесі працює логіка. І з точки зору логіки такий наступ виглядав максимально нереальним. Однак я помилявся, бо політика не бізнес — там інші алгоритми та мотивація. І чомусь впевнений, що багато хто з наших політиків, маючи хоч 10 різних звітів від всіх можливих спецслужб, так само, як і я, думали, що це неможливо.Але давайте будемо відверті: якби по телевізору за пів року до початку вторнення сказали, що от 24 лютого почнеться війна з усіма ракетами, танками на Київ, то наступного дня після цього повідомлення була б та сама реакція, яка була 24-го вранці. Колони на виїзд в сторону Заходу України і Польщі, гривня по 40, крах банківської системи та такий удар по економіці загалом — і не факт, що вона б взагалі витримала це.Ось щодо цього я впевнений на 99,9%. А от щодо всіх інших аспектів — це питання дискутивне, до експертів з відповідних сфер. Однак, як на мене, то питання не стільки в «анонсі війни», а в готовності держави та всієї вертикалі її прийняти. У стратегічному плані, вважаю, ми з цим справляємось краще, ніж можна було уявити, в тактичному плані — звичайно, є багато «але», і історія ще на деякі питання буде довго давати відповіді.