Дописала свої сторінки і хочу поділитися думками щодо писання щоденників. Їх зараз у мене три. І останнім часом перед тим як прийняти рішення я все частіше відкриваю блокнот. Відчуваю, що там легше знайти чесні слова.Вже десь місяці пʼять я повернула собі звичку багато писати від руки. І буває що напочатку сторінки я не знаю, що писати. Є хаотичний потік думок, іноді напруга, роздратування, нерозуміння що робити далі.А потім починаю писати. І десь між третім і п’ятим абзацом з’являється те, що насправді було важливим. Не тому, що я придумала це, а просто нарешті почула себе.У коучингу ми часто говоримо про усвідомлення. Але усвідомлення рідко приходить як блискавка. Частіше воно приходить через процес. Коли людина залишається зі своїми думками, а не виправляє, пояснює чи заглушить їх одразу.Саме тому письмо працює. Воно дуже класно сповільнює. Іноді речення навіть можуть суперечити одне одному. Дозволяє побачити те, що в голові крутиться по колу.І тут є важливий момент.Коли ми одразу шукаємо поради в когось - друзів, експертів, книг чи навіть ШІ, ми можемо отримати хорошу, «правильну» думку. Але не завжди свою.Коли ж ти спочатку проходить через власний процес думок, з’являється зовсім інша якість рішення. Не обов’язково правильного. Але такого, за яке ти готова брати відповідальність.Мені здається, сьогодні ми трохи розучилися бути в питаннях. Хочемо швидко зрозуміти, швидко вирішити, швидко рухатись далі. Але деяким рішенням потрібен час. Як і деяким почуттям потрібен простір, щоб з ними побули.А деякі відповіді приходять тільки тоді, коли ти даєш собі кілька сторінок побути чесною.Цікаво, чи є тут такі як я зі звичкою писати для себе? Якщо комусь цікаво можу поділитися які техніки і блокноти використовую.