Canal Районна бібліотека - @your_local_library - №1180
Мало не пропустила новину про те, що на папському євробаченні переміг американець, але в мене поважна причина: я була занурена в елітніший католицький контент — про локальні культи. Не знаю, що мене вразило більше: той факт, що за дивним співпадінням я дочитала цю книжку рівно на річницю першого явлення Фатімської Божої матері (13 травня) — чи те, що я ось погуглила фото головної ініціаторки її культу, Лусії Сантуш (яку називали «настільки незугарною дівчинкою, що фізіогномісти запідозрили б у ній щось збочене»), і на Etsy неіронічно продають її yassified портрети…У Sorrowful Mysteries Стівен Герріґен переказує відому історію дітей-духовидців з Фатіми й накладає на неї історію власного розчарування в релігії. Пророцтво Фатімської Божої матері нібито безпосередньо пов’язане з нашим сьогоденням, але мені були цікавіші рефлексії автора про те, яку специфічну уяву виховують католицькі інституції в своїх юних підопічних. Наприклад, викладачки-монахині так описували дітям вічність: уявіть собі велетенську золоту кулю, повз яку раз на десять тисяч років пролітає голуб, зачіпаючи її крилом. Коли куля повністю зітреться від цих доторків, це буде лише початком вічності — і весь цей час ви, малята, проведете в агонії, якщо грішитимете. (Паралельно в тій самій школі сором’язливі священники намагалися проводити уроки статевого виховання, які полягали в тому, що хлопців переконували: «голі жінки НЕ красиві».)Недавно якраз прочитала статтю про «першого святого-мілленіала», ґіка Карло, який помер у 15-річному віці в 2006-му, і якого мали канонізувати минулого місяця (не встигли через відомі події в Ватикані). Журналістка гарно сформулювала: «Тинейджер може легко прийняти той факт, що з мільярдів людей на планеті Діва Марія обрала саме його. Кожні кілька місяців підліток робить щось, що ще недавно було для нього неможливим. Він живе в світі, де можливо все». Але ось приклад автора «Скорботних таємниць»: у підлітковому віці Герріґен був настільки причавлений погрозами й заборонами вихователів, що його батьки навіть звернулися до психолога — вони боялися, що він скоїть самогубство, а він просто не знав, як поводитися в світі, де нічого веселого робити не дозволено, а те, що дозволене — не веселе. Яка цікава прірва між дітьми, які по-різному прагнули бути святими — чи святошами.
3100
25-05-14 12:26