Ми відкрили англомовний канал, який чисто професійний, і дуже направлений саме на англомовну аудиторію. Але звичайно, українцям він також попадається, особливо тим, що підписані на наш основний канал. І це ок :) тому роскажу вам історію, про те, як люди нетерпимі до тих, хто старається щось робити не рідною мовою. Хто мене троха знає, той знає що я російськомовний. До 2018го року я весь контент, який створюю робив російською мовою. З 2018го, з ютубу почався мій перехід на українську мову. Звичайно, спочатку було важко, було дуже багато русизмів ( які є і зараз ) і неіснуючих слів. Коментатори ніколи не кремпувались про це писати, і іноді відоси були завалені виправленнями і побажаннями смерті за зневагу до мови. Коли почалось повномасштабне вторгнення, ми почали робити англомовні відео, пояснюючи українські меми західній публіці. Наші любі підписники і тут не втримались, і почали розбирати мій акцент, і дивуватись моїй жахливій англійській. Зараз, на іншому каналі відбувається приблизно така сама річ :) І я вот думав, ну то певно тіко наші. Але є одне але :) в мене біля офісу є кофейня. Там працюють люди з вадами слуху, і комунікувати можна тільки тикаючи пальцями в меню або мовою жестів. Біля кафе є табличка з жестами, які можна вивчити, щоб баристам було приємно. Штош. Вивчив я своє класичне замовлення. Кароче, деколи, один бариста рже над моїми жестами, бо я даю міксовані сигнали. Окей, реальний світ. Мене критикують за мій акцент мовою жестів :)