Побачила у стрічці допис Мирослави Павлик (а вона стала нашою першою фотографкою у видавництві) і вирішила з вами поділитись теплою історію яка про книжки та людей які їх створюють.

Я побачила профіль у фб Мирослави і написала у приват, добре запам'ятала як на першу зустріч у ресторані Мусафір на Б. Хмельницького Мирослава прийшла з загіпсованою ногою, але з фотоапаратами і відразу погодилась знімати страви для книги "Кримськотатарська кухня" сказавши, що це цікаво і потрібно!

шлях зйомок не був простим, але потім було багато дружніх розмов і часу, коли ми викладали їжу, Мирослава шукала і підбирала текстиль, я везла страви у авто для зйомки. Сьогодні, коли від моменту першого повідомлення у месенджері Мирослав пройшло вже понад 8 років, розумію дуже чітко, що у роботі для мене важливий не лише результат, але й процес.

покажу вам також фото, яке не ввійшло у книжку, але яке дуже гарне, як і пахлава на ньому

Книжки про кримськотатарську кухню українською немає, але є кримськотатарською - ось тут