Для всіх, хто збирав новини про цьогорічну Бієналє тільки клаптиками і нарешті хоче зрозуміти хід подій: 1) Венеційська бієнале (італ. Biennale di Venezia) — одна з провідних виставок сучасного мистецтва, що проходить щодва непарні роки у Венеції, Італія. Вона складається з двох паралельних частин: міжнародна виставка (організована головним куратором навколо єдиної теми, запрошуються художники з усього світу) + національні павільйони (кожна країна представляє власний проєкт, обраний самостійно). Крім цього, є велика паралельна програма — незалежні виставки по всьому місту, які офіційно акредитовані бієнале, але фінансуються окремо. Міжнародне журі присуджує кілька відзнак, найголовніша – Золотий лев за найкращий національний павільйон — головна нагорода серед країн-учасниць. Також є Золотий лев за найкращу участь у міжнародній виставці, Срібний лев, Спеціальні відзнаки. Саме кураторка пропонує кандидатів до міжнародного журі. Бієнале — глибоко політична подія: має значення присутність чи відсутність країни, вибір теми та куратора. 2) Головною кураторкою 61-ї Венеційської бієнале було обрано Койо Куо, вона стала першою жінкою з Африки на цій посаді. Але вона несподівано померла в себе вдома в ніч з 9 на 10 травня, рівно за рік до події. Койо планувала виставку "В мінорних тональностях", і почала працювати над неї, зрештою проєкт реалізували 5 радників і радниць, яких вона сама обрала. 3) Після оголошення про повернення рос. павільйону на бієнале почалась хвиля протестів. Напередодні відкриття бієнале міністри культури України, Польщі, Естонії, Латвії, Литви та ряду інших європейських країн виступили зі спільною заявою на підтримку України, наголосивши, що присутність Росії суперечить самій ідеї бієнале як простору культурного діалогу. Більше про павільйон писав артслукер 4) 30 квітня 2026 міжнародне журі 61-ї Венеційської бієнале у повному складі подало у відставку, пославшись на свою попередню заяву від 22 квітня — про намір не розглядати для нагород країни, чиї лідери звинувачені Міжнародним кримінальним судом у воєнних злочинах. Це рішення пов'язували передусім з Росією та Ізраїлем, який у відповідь звинуватив журі в політизації виставки. Організатори бієнале від заяви журі дистанціювалися, наголосивши на своїй позиції проти будь-якої форми цензури. 5) Після відставки міжнародного журі організатори Венеційської бієнале перенесли церемонію нагородження з 9 травня на 22 листопада та замінили традиційні нагороди на «Леви глядацьких симпатій» — переможців визначатимуть відвідувачі, які придбали квитки та відвідали обидві локації виставки в період з 9 травня до 22 листопада. До змагання допущені всі країни, включно з Росією та Ізраїлем. Російський павільйон працюватиме лише чотири дні під час прев'ю для фахівців, після чого залишиться зачиненим до кінця виставки, однак виступи транслюватимуть на екранах у вікнах або демонструватимуть у записі. 6) Український павільйон представляє проєкт "Гарантії безпеки" Жанни Кадирової з центральною скульптурою "Оригамі Олень" за кураторства Ксенії Малих та Леоніда Марущака. У 2019 році, за допомогою Дениса Рубана, ця скульптура була встановлена в парку в Покровську на місці демонтованого радянського реактивного літака, що був носієм ядерної зброї. Але у 2024 році, лінія фронту наблизилася до міста, і її евакуювали. Проєкт піднімає тему невиконаних гарантій безпеки, заради яких у 1996 році Україна позбулася свого ядерного арсеналу. Також, Асоціація українських організацій в Італії створила проєкт «Невидимий павільйон» — плакати з "альтернативною" програмою подій, які ніколи не відбудуться, бо їхніх учасників вбила Росія. На кожному плакаті — напис "Скасовано! Автора вбила Росія" та QR-код, що веде на сайт PEN Ukraine з базою даних загиблих українських митців. 7) Австрійський павільйон (який ви точно бачили, жінка у колоколі) привернув увагу завдяки проєкту «Seaworld Venice» художниці Флорентіни Гольцінґер — антиутопічному простору, що поєднує підводний тематичний парк, очисну станцію та сакральну будівлю.