Сусіди роками висміювали мене за те, що я християнин. Історія підписникаТак, вони сміялися з Ісуса, з того, у що я вірив. Провокували та чекали реакції. Їм була потрібна сварка, щоб довести щось собі чи комусь. Проте я не проявляв гніву і не реагував. Мабуть, тому що зрозумів, що відповідати злістю на злість, це швидше програш, ніж перемога.Згодом у моєму житті сталось одруження, переїзд, і загалом нове життя. З того часу минуло аж вісімнадцять років. І раптом, через стільки років, пролунав дзвінок з невідомого номера. Це виявились мої старі сусіди. Ті люди, які колись вважали мою віру дурістю, тепер телефонували, бо дійшли до моменту власного пошуку. Вони сказали мені фразу, від якої я був шокований: «Серед усіх, кого ми знаємо, ти — єдиний, хто по-справжньому знає Ісуса».Після нашої розмови, я ще особисто думав про цю ситуацію. Я зрозумів, що вона стала моїм свідченням того, як роки сусідства, терпіння та благодаті сказали їм значно більше, ніж могли б сказати будь-які слова чи докори.Як говорив Ісус: «Якщо світ вас ненавидить, пам’ятайте, що Мене він зненавидів перше» (Івана 15:18). Він точно не обіцяв, що буде легко. Але обіцяв, що це має сенс у вічності.Наша вірність ніколи не буває марною. Навіть якщо її плоди ми побачимо через десятки років. Став ❤️, якщо історія надихнула залишатись вірним і вірити в чудеса!@yesheisua