Canal yesHEis солов‘їною 🇺🇦 - @yesheisua - №1924
Чи спасає Бог через страх?Розбираємося у цьому питанні з пастором Миколою Савчуком.Для початку з'ясуймо, про який саме страх піде мова. З одного боку, у кожного з нас закладений інстинкт самозбереження, який до певної межі є абсолютно нормальним, хоча й може стати надмірним.Саме тому один із найбільших екзаменів, описаних в Біблії — це вибір між відчуттям загрози й Божим покликанням. Згадаймо, хоча б сміливість Мойсея перед фараоном, Давида — перед Голіафом або ж Христових учнів у часи гонінь.Саме у цьому контексті Господь неодноразово звертається до нас зі словами: «Не бійся!» (Ісуса Навина 1:9, Ісаї 43:11, Луки 12:32), а також застерігає про небезпеку боягузства для нашої душі та її долі у вічності:👇«Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості» (2 Тим. 1:7).«А лякливим і невірним… — їхня частка в озері, яке горить вогнем і сіркою» (Обʼявлення 21:8).З іншого боку, страх зустрічається у Писанні і в позитивному значенні — як особливе ставлення до Бога, глибока повага та благоговіння перед Його величчю і святістю.Саме такий підхід є відправною точкою для справжньої мудрості (Притчі 9:10) та відповідального ставлення до свого життя (Еклезіаста 12:13-14).Тож виникає логічне питання: «А звідки ж, власне, він береться?»В історії християнства завжди вистачало людей, що намагалися насадити іншим «страх Господній» за допомогою маніпуляцій, залякувань, звинувачень, а то й відвертого примусу.Результати ж, як правило, були зворотними. Адже зовнішній тиск може лише тимчасово змінити поведінку, але при цьому надовго закрити серце. Як то кажуть, «насильно милим не будеш», та й Сам Бог цього не хоче.Вся сутність проповіді Євангелія якраз і полягає у тому, що стосунки з Творцем будуються на взаємній любові, а вона неможлива без доброї волі.Тому вже згаданий нами «страх перед Богом» (саме як вияв пошани) є просто нашою природною реакцією на усвідомлення того, з Ким ми маємо справу.«Про Тебе раніше я лише чув, а тепер своїми очима Тебе побачив, тому я всього сказаного раніше зрікаюсь і каюсь у поросі та попелі…» (Йов 42:5-6).🤔 А як же відомий текст: «Інших спасайте, вириваючи з вогню…» (Юди 1:23)? Хіба він не дає нам мандату на радикальні дії щодо грішників?На перший погляд, так. Але якщо розібратися, то стає очевидним: автор послання пише не про навернення невіруючих, а про санкції стосовно християн, які впали у лжевчення.Та й навіть тут вище сказано: «…будьте милосердними до тих, хто вагається» (Юди 1:22).Зрештою, люди часто заявляють: «Якщо Бог бажає, щоб усі врятувалися, то хай покаже себе явно!» При цьому, вони, однак, не враховують, що якщо таке станеться, то в нас не залишиться вибору.Тому Господь поки й працює з нашими серцями ізсередини. Як говорить апостол Павло: «…(невже ти) не знаєш, що доброта Божа веде тебе до покаяння?» (Рим. 2:4).А якщо довготерпить і милує Він, то тим більше слід бути терплячішими та добрішими нам.Актуальна тема? Став 🔥Чого ти НЕ робиш у благовісті? Розкажи нам!@yesheisua
1800
25-03-12 11:15