🎓 Назар Климнюк — випускник Stockholm School of Economics in Riga, який складав ЗНО і свідомо обрав навчання у Латвії. Назар розповів команді "ЯвКурсі" про свій досвід вступу за кордон та дав поради українським школярам.❓Як ти обрав спеціальність і університет?🧑‍🎓 З 8 класу я почав цікавитися економікою і фінансами — читав книжки, занурювався в тему. У 10 класі вже аналізував університети: порівнював ціну навчання, вартість життя, шукав випускників SSE Riga і спілкувався з ними. Вони казали, що рівень навчання високий, але вартість менша, ніж у Нідерландах чи Великобританії. До того ж життя в Ризі набагато дешевше, ніж в інших європейських містах. Я вступав на спеціальність "Економіка і бізнес", а на третьому курсі вже обрав спеціалізацію "Фінанси".❓Ти готувався до ЗНО, хоча вступав за кордон. Навіщо?🧑‍🎓 Я не хотів ризикувати і робити ставку лише на вступ за кордон. Тому паралельно системно готувався до ЗНО — щоб мати запасний варіант. На початку 11 класу почав посилено займатися з викладачами з математики, англійської та української мови. Якби не вступив за кордон — мав би результати, з якими міг би вступити в Україні.❓Що потрібно для вступу в іноземний університет?🧑‍🎓 Для вступу до Stockholm School of Economics in Riga я складав математику, логіку, англійську і писав мотиваційний лист. Не менш важливим було інтерв'ю з професором та випускником університету, де тебе запитують: чого ти прагнеш, чому саме цей університет, ким себе бачиш. Українська школа вчить розв'язувати шаблонні задачі, але не вчить презентувати себе і докопуватися до деталей. Це окремий трек підготовки, не менш важливий за самі знання. І звісно — без високого рівня англійської нікуди.❓Як виглядає навчання зсередини?🧑‍🎓 Моя програма бакалаврату розрахована на три роки. Навчався платно, але коли почалося повномасштабне вторгнення — отримав стипендію. Перший рік був дуже непростим. Все англійською, нові предмети, дуже високі вимоги. Тут критичне мислення — основа всього, а саме його катастрофічно не вистачає після української школи. Це максимально доросле життя після школи, тому що в школі — за тобою бігають, а тут все навпаки.❓Які реальні можливості для працевлаштування після диплому?🧑‍🎓 Найскладніше після випуску — знайти роботу і закріпитися. Тому важливо шукати стажування вже після 1-2 курсу, відвідувати кар'єрні ярмарки в університеті, знайомитися з людьми в індустрії.Я брав академічну відпустку, щоб сфокусуватися на стажуванні і після стажування, вже на третьому курсі, працював парт-тайм у фінансовому консалтингу.Наразі живу і працюю в Ризі в сфері фінансового консалтингу.❓ Що порадиш тим, хто планує навчатися в Європі?🧑‍🎓 Вчити посиленно англійську. Так само важливо вчити й локальну мову, щоб побудувати там кар'єру. У Латвії мені трохи простіше, бо я працюю на західні ринки.❓ Яка зараз ситуація на ринку України з фахівцями?🧑‍🎓 Мені регулярно пишуть українські рекрутери — через війну багато молоді виїхало, і ринок потребує фінансових спеціалістів. Це підтверджує просту істину: висококваліфікований фахівець завжди потрібен, тому освіта має визначальне значення.❓Що порадиш українським старшокласникам, які тільки планують вступ?🧑‍🎓 Спочатку обери країну, потім університет. Визнач спеціальність — і активно цікався професіями: читай, слухай подкасти, вивчай суміжні сфери. Школа не формує уявлення про ІТ, менеджмент чи фінанси — треба шукати самостійно. По закінченню 10 класу вже має бути розуміння, куди і на що вступати. Стосовно НМТ — формула проста: чим більше готуєшся, тим кращий результат. І жодного ШІ замість домашніх завдань 😅 Під лежачий камінь вода не тече. Тільки постійний рух і розвиток.💙 Дякуємо Назару за чесність і відкритість! Саме такі розмови допомагають родинам приймати свідомі рішення про майбутнє._______📣 Закінчили 9-10 клас? Хочете дізнатися більше про стратегію вступу 👇🚩 Завітайте на форум старшокласників та їхніх батьків у Києві.🚩 Подавайте заявку на консультацію з профорієнтації та вступу.