Хоч канал і називається «Будні ресторатора», але ви ж бачите — мене тригерять не тільки соуси й фудкост. Мене чіпляють новини. Особливо в тому цинічному форматі, де людей тримають за героїв вигаданих соцопитувань. Де логічні зв’язки розривають так акуратно, ніби це єдиний моральний хід. Тут держслужбовець знайшов клад в гаражі і задекларував як кеш. Там хтось раптом зник з мільярдами. Десь нам дають гроші в борг на власну безпеку і паралельно розповідають, що ми ще й повинні бути вдячними. А потім дивуються, чому в людей з’являються питання. З дитинства любив премії Дарвіна — цей абсурд мене завжди дивував. Але зараз відчуття, що ми живемо в нескінченному сезоні тієї самої рубрики. Тільки масштаби більші, а ставки — не смішні🫠

Мені не подобається, коли з людей роблять баранів і сподіваються, що критичне мислення піде у відпустку. Я за те, щоб ми включали голову. Щоб складали 2+2. Щоб не ковтали готові пояснення просто тому, що так зручніше. Але при всьому цьому я — за гумор. Бо якщо сприймати все близько до серця, можна швидко поїхати кукухою. Чорний гумор іноді — це єдина психотерапія, яка доступна без рецепта. Тому тут буде і ресторан, і вино, і кухня. Але й абсурд навколо нас я ігнорувати не збираюсь. Бо жити з відкритими очима — це теж частина Буднів Ресторатора🍷