Сьогодні YAKTAK презентував новий трек і кліп "Розганяємось". І тут цікаво, що артист і його команда змінюють вектор від образу "простого хлопця" з нотками Макса Коржа, до більш дорослого артиста начебто "спокусника". Але дивлюсь і це виглядає так дешево: пластир на щоці, перебинтована рука, троянди на фоні (відсилка на холостяка, напевно). Типові кліше, які зараз не актуальні в розрізі нашого сьогодення, і мало мають спільного з виконавцем. Впевнений, що Олег Псюк і команда бачать успіх Нікова, і зважають на це у побудові контенту і стратегії. Але Ніков це трошки про інше: це про флірт і загадковість, якою він маніпулює з своїми фанатками. І це дійсно працює. Та і сам Ярослав прискіпливо споглядав останній концерт Нікова в Стерео. Що є, як на мене, прекрасно. Вчитись одне у одного - вартує поваги. Але мітили в Нікова, а вийшла копія OSTROVSKYI. І то останнього не вважаю чимось успішним в музичному плані. Посередні пісні, які тримаються виключно на сексуалізованому образі. В історії Ярослава виглядає, все нáграно. В піснях під гітару і наївних текстах було більше трушності і віри, що це дійсно цікаво артисту. Більше виглядає, як крок від дяді продюсера. І тут стає найцікавіше, бо Олег Псюк і Калуш Оркестра досі не можуть переформатуватись після ЄБ. Були промінчики надії у вигляді пісень. Але велика кількість зашкварів їх поки не перекриває. Тож подивимось, на скіл продюсера Псюка - трансформації YAKTAKa та куди заведе "новий" шлях артиста. Не виключаю відкату до версії 1.0. ...