Думаю, що я тебе обрала ще тоді, коли мала народитися. І якби мені дали вибір відкотити своє життя і обрати іншу країну — я б обрала все одно тебе, моя Україно. І я б тебе обирала в кожному наступному житті.Тобі сьогодні 35, а мені буде 33. Майже однолітки. Хоча я знаю, що ти набагато старша, у тебе було таке важке життя.Пам'ятаю, коли була Олімпіада в 2000 році, я стояла на дивані — мені було майже сім рочків. Прикладала руку на серце, і кричала на весь будинок гімн України, і дивилася, як наш жовто-блакитний прапор майорить на п'єдесталі.І як змалечку чекала на 24 серпня, ніби на свій день народження. Ніби це найкращий день мого життя.2004 рік, Помаранчева революція. Ще зовсім маленька, бігала по школі і викрикувала: «Ющенко — так». Тоді я зрозуміла, як важливо відстоювати тебе. А ще була перемога Руслани на Євробаченні. Пам'ятаєш? Я от ні, бо проспала оголошення результатів, мама мене будить і каже: «Україна перемогла!» Вона ще переможе і в 2016, 2022 роках…2006 рік, я потайки вибиралася вночі із табору для програмістів, бо у подвір'ї транслювали матч Україна — Швейцарія. Як я могла пропустити таке? Жоден матч не обходиться без мене. Тоді ти на мундіалі пройшла в ¼ і програла майбутньому переможцю — Італії.2012 рік, Євро, яке приймала Україна. У матчі з Францією залило поле під час дощу, і його призупинили. Ми програли, але я запам'ятала.2013 рік, початок Революції гідності. Погрози виключення з університету, якщо побачать, що студенти вийшли на неї. Готовка їжі, щоб занести протестувальникам. Кров, пролита за те, щоб тебе не віддати в погані руки. Я пам'ятаю все. І найбільше пам'ятаю той важкий запах на Майдані, суміш паленого і тяжкого суму. І як я клала по квітці на місцях, де було вбито людей.2014 рік, у тебе забрали Крим, частину Донбасу, у людей — дім.А знаєш, я пам'ятаю відкриття Донбас Арени, хоч не фанатка Шахтаря, але як же я пишалася цим стадіоном.2022 рік, початок повномасштабного вторгення. Я поруч. І ти теж. Кожна тривога, вибух… Я вже розрізняю звуки Циркона, Кинджала, Х-101 і ще багато іншого озброєння. От ще тільки до Бандеролі не звикла. Не так ми думали, що на нас будуть витрачати мільярди?Ти мій дім. Мій прихисток.Я не уявляю свого життя без тебе. Ти моє серце, ти моя кров, ти моя душа.Я оберу тебе у кожному своєму житті, у кожному світі мультивсесвіту. І буду з тобою до останнього свого подиху. Бо ти моя найбільша любов.З Днем Незалежності, моя незламна і прекрасна Україно! 🇺🇦