Canal Покликана нести життя - @womenministry_ua - №1703
День 2 Антоніми до слова мир/мирний: войовничий, ворожий, агресивний, загарбницький, а також неспокійний, тривожний.Одразу важливо зазначити, що тут не йтиметься про воїнів, які захищають країну, чи про цивільних, які гніваються на північного сусіда. Наш народ вже 11 років живе у період війни. Ми маємо багато втрат та болю. А біль болить. Тож ми вчимося. Вчимося залишатися людьми і християнами попри обставини, попри те, що переживаємо, бачимо чи чуємо. І все ж відійдемо від масштабу країни і перейдемо на загальнолюдські стосунки – далі саме про це.І знову є сенс говорити про дві складові: внутрішню та зовнішню. Сьогодні їх перелічимо. Ніби підсвітимо небезпеки. А у четвер поговоримо, як давати з ними раду.Відсутність спокою і тривожність — це внутрішній стан, який часто призводить до занепадання духом чи депресії. «Радісне серце — благотворні ліки, а пригноблений дух сушить кістки»Пр. 17:22 Біблія не приховує, що такий стан може бути. Не вчить вдавати, що ми ніколи такого не переживаємо. Але й дає підказки, що робити за таких обставин.Окрім внутрішніх переживань, ми ще можемо й діяти назовні. І коли миру немає, стаємо гнівливими, войовничо роздратованими та агресивними. Практично це може проявлятися так:🔸 робимо зауваження зверхньо, з метою принизити або без турботи;🔸 намагаємося помститися (не плутайте із бажанням вирішити конфлікт);🔸 кричимо, лаємося, хтось навіть дозволяє собі розпускати руки. І тут важливо пам'ятати настанову ап. Павла в Еф. 4:30-32 — «І не засмучуйте Духа Святого, Яким ви були відзначені печаттю в день викупу. Усяке роздратування, і лють, і гнів, і крик, і лихослів'я з усякою злобою нехай будуть віддалені від вас. Але будьте один до одного добрі, м'якосерді, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам».Коли такі моменти трапляються в житті, варто зупинитися і почати шукати сил у Бога. А як саме це зробити — поговоримо завтра та у четвер.
1110
25-09-30 07:00