"Батько" (2023, Україна, 16+)Як я жалкую, що пропустила це кіно на великому екрані. Бо я би хотіла віддячити режисеру і головному актору Олександру Кобзарю за катарсис, який пережила тілько що.Нажаль прямо зараз летять ракети на Харківщину. Deep state map пише про просування ворога. А я дивлюсь українське кіно. І воно шедевральне.Художність декорацій, в яких все говорить і нічого не відволікає. Мінімум слів. Влучні погляди і фрази. Для мене ця мрачна стрічка маніфест любові до неідеальної звичайної людини. Мій катарсис (плакала,аж підвивала... Може і добре, що не в кіно)... настав на фразі героя Бенюка: Я все життя виносив вироки, я заморився, і ви заморились, нам треба перепочити ... Як би ж я могла дати контекст, але це буде жорсткий спойлер. Як я боялася, що цей катарсис буде спаплюжений новими гріхами героїв. Але ні. Ідеально.Сюжет цієї притчи майже біблійний. Дорослий син, який не спілкувався з батьком останні 25 років, повертається вперше додому після нічного дзвінка від батька. І починає розплутувати клубок складних відносин.Фільм - спокута. Фільм - складна любов. Фільм - анахатний катарсис. Непросте важливе кіно.Трейлер тут.#драма #притча #українське #провідносини #провина #любов