«Тео з Ґолдена» Аллен Левай

Так, іноді ми можемо бути жахливим племенем, однак водночас і страшенно прекрасним. Усі ми здатні на благодіяння.

Ця книга про людей — таких різних, неідеальних, зі своїми травмами. Людей, які глибоко ховають свої шрами, але щодня знаходять у собі сили посміхатися й рухатися далі.

Це історія про Тео — загадкового чоловіка, який з'являється в маленькому містечку й змінює життя тих, хто цього потребував, але навіть не здогадувався про це.

Мені сподобалася сама ідея сюжету: маленьке містечко, кав'ярня, де розміщено 92 портрети мешканців міста, і один літній чоловік, який вирішує придбати їх по черзі та подарувати власникам.

Я люблю неспішні, теплі історії, наповнені сенсом і добром. І це саме така історія. Вона про те, як важливо бути уважними до людей і не боятися робити маленькі добрі вчинки. Ніколи не знаєш, через що проходить та чи інша людина і як ти можеш змінити її життя.

Тут також порушуються теми смутку, провини, втрати, самотності, дружби, підтримки, вибору та мистецтва.

Місцями текст йшов важкувато, деякі моменти здалися зім'ятими, а фінал — не до кінця розкритим. Проте ця книга мені сподобалася, і я рада, що вона потрапила до моїх рук.

Моя оцінка: 4/5⭐. Особливо актуальна зараз, коли навколо стільки темряви, а вона вчить проявляти милосердя та показує, як одна розмова може змінити чиєсь життя.
#відгук