Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - ми помрем не в парижі
Añadido 06 dic. 2025 🌐 UK

ми помрем не в парижі

@wewilldienotinparis
Número de suscriptores: 550
Fotos: 923
Videos: 20
Enlaces: 169
Descripción:
без новин і холіварів! котячий книжкоблог ✨📖🐈⬛
Fuente

ми помрем не в парижі | по-перше, чи зрада може існувати там, де не обовʼязує вірність? по-дру...

Logotipo de la comunidad de telegram - ми помрем не в парижі ми помрем не в парижі @wewilldienotinparis
263 Vistas/Alcance 2026-10-12 16:08 Mensaje №1461
«по-перше, чи зрада може існувати там, де не обовʼязує вірність? по-друге, чи вірність обовʼязує там, де нарушений закон природи? по-третє, чи закон природи нарушений там, де між подружжям заходить тридцять років різниці?»

— розмисли на ці та інші дражливі теми ви знайдете в

🌸«доктор Качіоні», Галина Журба
💜 вид-во: Vivat

знаєте, чим глибше я занурююсь в серію класики від Vivat, тим більше знаходжу авторок, які конкурують в моєму серці хоч би і з Кобилянською, такі вже ладні і вмілі.

конкретно з Галиною Журбою легко не складалося; всі душевні воздиханія її персонажів я мимохіть знецінювала і хотіла надавать їм по мордах, аж поки не втягнулася в текст і не заспокоїлась.
перенервувавши через надмір мелодраматизму в оповіданнях на початку цієї збірки (ну смішна ж, анотація кричала мені про це як могла!!), я вже власне на «докторі Качіоні» вповні захопилась влучним тонким психологізмом і вишуканою, красивою мовою, які авторка вміло вживає.
тож я здалась на милість почуттів і почала закушувати губи в переживаннях за любовні метання головних і другорядних героїв.

🌟 невелике містечко на Волині, початок Другої світової війни. втім, її смертоносне близьке дихання не спиняє дикого гону життя — закохань, драм, пліток, балів і фатальності, з якою юні люди віддаються своїм найкращим рокам і почуванням.

💃 гурт молодиків, «банда справжніх гультіпак», частиною якої є наш оповідач Антін Тинецький, весело збуває час у шинках, ресторанах, на світських прийомах і в дискусіях на політичні та філософські теми.
вони гарячі, експресивні, спраглі жіночого товариства — і водночас недостатньо ще мужні, щоб зносити його без зашаріння і трепету.
аж тут спокійне буття містечка розворушує молоденька дружина пʼятдесятирічного доктора Качіоні, писана красуня Женічка, до якої ніхто, ніхто не може залишитися байдужим!..
Женічка Качіоні освітлює дні цих прихильних до неї хлопчаків, однаково добра і люба з усіма, однак сама вона — нічниця, що летить крізь морок до своєї пристрасті і своєї погибелі.
адже з самого початку нам показано її могилу і сказано, що померла вона у віці двадцяти літ — але чому?..
за цим спостерігає оповідач, весь місцевий бомонд і спостерігаємо ми з вами.

це дійсно хороший, цікавий роман, смачно і пристрасно написаний. дуже сподобався фрагмент із відгуку в Рорку, де його порівнювали із «Бріджертонами». от тільки тут атмосфера балів, танців, убрань, пліток і компрометуючих скандалів більш достовірна, вишукана і відчутна.
інтригує і викликає емоції не тільки історія Женічки, а й другорядних персонажів, зокрема оповідача Антона; всі дуже яскраві, експресивні, порочні і живі.

🪞 соу, Галина Журба дозволяє нам з вами пережити гострий драматичний досвід, деінде сповнений меланхолії та ностальгії,
і вирішити самим, що ж ми думаємо про поведінку Антона, Женічки та її чоловіка, загадкового й напозір безобидного доктора Качіоні…

#прочитала