ПРО ВЕСТЕРНИ УКРАЇНСЬКОЮ. | Довгі дні ненависті» (I lunghi giorni dell'odio), також відомий як «Це...

«Довгі дні ненависті» (I lunghi giorni dell'odio), також відомий як «Цей чоловік не має померти» (This Man Can’t Die), 1968 рік. Режисер Джанфранко Банданелло.В ролях: Гай Медісон, Люсьєн Бріду, Рік Батталья, Анна Ліотті, Стів Меррік, Розальба Нері.Таємний агент армії США Мартін Бенсон намагається з'ясувати, хто керує бандою контрабандистів зброєю, винних у смерті батьків. Тим часом його молодші брати і сестра потай від шерифа лікують одного з тяжко поранених бандитів, сподіваючись отримати від нього інформацію про інших вбивць їхньої родини... В цьому фільмі Гай Медісон, зірка серіалу 50-х «Пригоди Дикого Білла Гікока», грає Мартіна Бенсона, ветерана Громадянської війни та колишнього бандита, який намагається виправитися, працюючи таємним агентом армії США. Він уже допоміг затримати і стратити трьох членів банди, але змушений продовжувати працювати, щоб дізнатися, хто є лідером контрабандистів, які забезпечують індіанців зброєю та алкоголем.Дізнавшись, хто саме їх зрадив, бандити з'ясовують, де мешкає родина Бенсона, вбивають його батьків і кривдять сестру, яка після цього залишається німою. Коли Деніел, молодший брат Мартіна, знаходить одного з членів банди на межі смерті, він вирішує вилікувати його, щоб дізнатися про інших членів банди і вони з братом могли б помститися (саме звідси ростуть ноги другої назви фільму «Цей чоловік не має померти»).Коли Гай Медісон працював у Голлівуді, крім ролі Дикого Білла Гікока на телебаченні, він знявся в декількох непоганих вестернах категорії B, і бачити його в цій стрічці — справді прикре розчарування. Фільм доволі посередній, на трієчку з мінусом, а стрілянина і особливо кулачні бої погано виглядали б навіть у комедійному вестерні. А ще старша сестра головного героя Сьюзі (Люсьєн Бріду) більшу частину фільму ходить у модних чорних штанах, блузці та в шкіряній куртці, ніби актриса не хотіла переодягатися у реквізит і знімалася в чому прийшла з дому.Єдине, що тут непогане - це музикальний супровід композитора Амедео Томмасі, який хоч і повторюється знову і знову, але не набридає, а скоріше підтримує бажання додивитися фільм до кінця. Трохи схожий на музику Морріконе (що не дивно), а окремі ноти навіть нагадали тему «Апачі» гурту «Тіні».#LongDaysofHate #ThisManCantDie #GianfrancoBaldanello #GuyMadison #LucienneBridou #RikBattaglia #RosalbaNeri #spaghetti