30 тисяч за поїздку на метро. Були часи! Монетки, талончики, проїзні, жетони. Ностальгія за касами та цифрова оплата. Вікенд згадує, як дорожчав проїзд у підземці, коли несподівано подешевшав та чим платили кияни📅6 листопада 1960 року💰Вартість — 50 копійок⭐️Відкриття першої черги метрополітену, поки всього чотири станції. Будували не лише як транспортні об’єкти, а і як укриття. Спершу вхід був лише по запрошеннях. Потім продавали квитки.📅1992 рік💰Вартість — 30, а потім 50 копійок.⭐️Останній рік, коли в турнікети можна було кидати справжні гроші. З 1 жовтня в підземці з’явились металеві жетони. Розумні та заощадливі кияни скуповували побільше жетонів перед черговим подорожчанням. Тоді метрополітен став випускати на кожне наступне подорожчання жетони нового зразка.📅1994 рік💰Вартість — 200-1500 купоно-карбованців.⭐️Металеві жетони недешеві у собівартості, а пасажири забирають частину собі в колекцію. Тож жетони стали дешевшими пластиковими. Вони заповнені люмінофором, вони наче трошки світяться. Турнікет розпізнає жетон не за вагою, як було з металевими жетонами та монетами, а за допомогою спектрального аналізу та фотоелементів.Більше в матеріалі
Київ, в якому сусідують вовкулаки, водяники, чорти та люди. Відома на всю Російську імперію кримінальна справа та люди, які її розслідували. Крапелька містики, яка змінила ракурс. Вікенд прочитав міське фентезі «Лазарус» та дізнався, що було далі🔎Головний герой циклу Олександр Петрович Тюрін нагадує Миколу Красовського. Це талановитий київський слідчий, який розкрив чимало резонансних справ. У справі Бейліса саме Красовський знайшов справжніх злочинців, через що його звільнили.🏛Крім реальних історичних персонажів, цикл наповнюють реальні місця. Події відбуваються в стінах Київської міської думи, будівля якої зведена у 1876 році. Містяни пишались, що частину приміщень там здавали під магазини, а з тих грошей утримували управу.🧛Куди ж в міському фентезі без міських легенд? Звісно, не обійшлося без Василя Дуніна-Борковського. Цей відомий український упир — наша відповідь Владу Цепешу. Коли він помер у 1702 році, його вдова і все село жалілися, начебто пан встає з могили і влаштовує гони, до свого села добігає, там розгульні застілля має. Довелося звертатися до тодішнього архієпископа Іоана Максимовича. Більше в матеріалі
23 липня 1888 року на Софійській площі відкрили памʼятник Богданові Хмельницькому. Пережив він чимало.🤯Перший проєкт пам'ятнику гетьману створював Михайло Юзефович, теоретик «великодержавного руху» та українофоб. Ось як він це бачив. Гарцюючий кінь Богдана Хмельницького скидає польского шляхтича, єврейського орендаря та єзуїта зі скелі, топче польський прапор. Унизу, під скелею — малорос, черовонорос, білорус і великорус слухають сліпого кобзаря. А на пʼєдесталі мали бути зображені сцени битви під Збаражем, Переяславської Ради та вʼїзд козацього війська на чолі з Хмельницьким у Київ.⚒️Для спорудження пам'ятнику використали каміння, що лишилося після будівництва Миколаївського ланцюгового мосту через Дніпро.💭Існує легенда, що коли зібралися встановлювати монумент, виявилося, що кінь повернувся хвостом до Михайлівського собору. Щоб уникнути такої ніяковості, постамент розвернули. І разом з тим гетьманська булава, що мала б загрожувати Польщі, спрямувалась начебто у бік Швеції.Більше фактів і цікавинок — у матеріалі
🕵️♂️В українському буктоку справжнім феноменом стала книжка з детективними головоломками Murdle. Як розслідувати друковані вбивства та чим цікаві ці розгадування?Вікенд розгадував головоломки і розбирався у явищі.🧩Американський письменник і сценарист Ґреґ Карбер спочатку публікував детективні головоломки онлайн як щоденну гру. Коли вони набули популярності, їх випустили збіркою. 📝На початку книжки є велика інструкція, де пояснюють, як саме розгадувати ці головоломки. 🧠До кожного вбивства є табличка, де перетинаються підозрювані, місця та знаряддя вбивства. Задача — відповісти на запитання хто вбивця, де трапився злочин і що було знаряддям. Ви читаєте характеристики підозрюваних, місць та знарядь, читаєте перелік зачіпок і доказів і робите висновки.🙃Багато описів підозрюваних, місць і знарядь убивств написані прикольно і навіть кумедно.
🚀Космонавт Блускай: колишній радянський космонавт, у чиїх жилах досі тече червона кров. Звісно, це фізіологічно, а в його випадку ще й патріотично. 🦈Акуленятко: просто жбурніть у ворога та й годі: спостерігайте за роботою крихітних зубчиків. 🔍Більше цікавинок і прикладів у матеріалі
⛪️Нормально любити Київ і бачити його недоліки. Українці з-за кордону поділилися, чим вони захоплюються в інших містах світу та які впровадження хотілося б бачити в Києві — від інфраструктури до суспільних цінностей🚃У Будапешті — найкращий в Європі транспорт. І з погляду маршрутів, і ходять за графіком, і електронні табло скрізь є. І все зрозуміло. Колись їздили у Цирк дю Солей, і до метро одночасно йшли тисячі людей, але ніякої тисняви чи довгих затримок не було. На цей час потяги почали курсувати частіше — щохвилини замість звичних трьох хвилин. У результаті всі швидко роз’їхалися. Такого підходу іноді бракує в Києві.🚽Наявність громадських безплатних туалетів: це така свобода — іти на весь день гуляти містом і будь-де мати можливість зайти в туалет. 👩🦽Безбарʼєрне середовище, яке дійсно існує: ліфти на виходах зі станцій метро, пандуси на кожному дорожному переході.🫶Повага до себе та свого — основа поваги до інших. Коли українці позбудуться комплексу меншовартості, почнуть цінувати своє, розвиватимуть громадянську відповідальність і повірять у себе, вони побачать, що в нас може бути не гірше, ніж у західній Європі, Канаді чи Новій Зеландії. Ми зможемо не лише захоплюватися чужим, а й обмінюватися досвідом і переймати корисне. Бо те, що робить суспільство зручним і красивим, — це не лише влада, а культура і самоповага громадянБільше в матеріалі
Волове очко, горихвістка, гаїчка — це не магічні істоти з фентезі, а реальні птахи, які живуть поряд з нами. Якщо ви не орнітолог, упізнати їх досить складно. Але можна «вполювати» за допомогою смартфона і додатка Merlin Bird ID, що вирізняє птахів за співом.Авторка Вікенду розповідає, як вподобала аудіополювання та зібрала у колекцію дрозда, синицю та костогриза🐶Часто я вигулюю собаку в зеленій зоні поруч із домом. Кілька разів бачила, як злітають фазани чи кумедно біжить куріпка, чула зозулю, солов’їв і ще кількох не відомих мені птахів — один кричав, ніби його ріжуть, а інший наче сварився на пташиному. Було цікаво, які вони на вигляд, але ті завжди ховалися від мене у кущах.🐦Якось натрапила в соцмережах на допис про додаток Merlin Bird ID. З’ясувала, що кричав, як різаний — фазан, сварилася на мене сойка, мої солов’ї виявилися дроздами, а куріпка — деркачем. Так за одну прогулянку з додатком я зрозуміла, що мої знання про пташок дуже посередні. 🪿Чуєте пташку — відкриваєте додаток та натискаєте Аудіо ID. Додаток одночасно записує звук та ідентифікує птахів. Також можна розпізнати птаха по фото, якщо він мовчить.Більше в матеріалі
Чи можна виносити бузок з ботсаду? А влаштовувати дощ з пелюсток сакури? Або гуляти в ботсаду з собакою? Вікенд поговорив з науковцем ботсаду про сучасний ботанічний етикет і взаємодії людей і рослин⭐️МіфЯкщо ламати бузок, то наступного року він краще квітнутиме.⭐️РеальністьКвіт треба прибирати, бо після цвітіння утворюється насіння, і рослина витрачає на цей процес багато ресурсів. Але ламати бузок не можна! Він отримує пошкодження.⭐️МіфФото під деревом йому не зашкодить.⭐️РеальністьВитоптування ґрунту біля рослин серйозно впливає на всі рослини саду. Навколо молоденьких ми ставимо невеличкі огорожки, щоб хоча би на метр-півтора люди не могли підходити та не ущільнювали ґрунт.⭐️МіфМожна потрусити гілки, щоб влаштувати дощ з пелюсток.⭐️РеальністьРослину не бажано трусити. Японці люблять спостерігати, як у пелюстки сакури опадають. Вони лежать на землі, білі або рожеві, і не жовтіють. Для них це символ того, що навіть після після смерті вони зберігають чистоту. Хотілося б, щоб у нас ставилися до рослин з такою повагою.Більше в матеріалі
🐐Кози пасуться біля Золотих воріт, скачуть по іржавих російських танках на Софійській площі. Чи добре жити козам у Києві? Вікенд спитав киян і науковців.💬Кози на ДВРЗ, в Жулянах, біля Голосіївського парку — це нормально. І на Подолі біля фунікулера — нормально, а там, де їм немає що їсти, — ненормально. Їм погано там, де площа з природною рослинністю невелика й багато асфальту. ⭐️Під час ковіду, коли міські вулиці спустошились від людей, у британське місто Лландидно завітало стадо з понад сотню кашмірських кіз. Тварини поводились зухвало, об’їли декоративну рослинність у місті, нахабно зазирали у вікна до замкнених людей і почувались досить комфортно. Згодом, пішли собі — бо все ж місто не козяча ойкумена.🍀Кози можуть стати частиною екологічної інфраструктури міста, але не завжди ці проєкти успішні через норов тварин і їхню жагу до автономії. Кози можуть бути учасницями непоганих міських перфомансів, створювати романтику урбан-ферми. Але міські правові рамки не підтримують вигул кіз на міських газонах як пасовищах. Єдиний логічний аргумент — це, мабуть, бідність і голод, які здатні виправдати та пояснити життя кіз у містах.Більше в матеріалі
🐑У прокат виходить сімейний фільм «Вівці-детективи». Попередньою роботою режисера Кайла Балди був мультфільм з франшизи «Посіпаки», а сценариста Крейга Мазіна — серіал «Останні з нас».Розказуємо, яке кіно вийшло у цього дуету та про свої враження від прем’єри🐏Вівчар Джордж Гарді живе усамітнено в трейлері на пасовищі. Він обожнює своїх овець, кожній дає ім’я, знає їхні характери, довіряє їм свої переживання. Щовечора він сідає на ґанку і читає їм детективні романи. Улюблениця Джорджа — Лілі — найрозумніша овечка, вона завжди здогадується, хто у книзі вбивця. Але коли Джордж помирає за таємничих обставин, Лілі дізнається, що у реальному житті вести розслідування набагато складніше. Втім, компанію впертих кудлатих детективів не зупинять ніякі перешкоди! Окрім, можливо, асфальтованих доріг.💡Комп’ютерна графіка тут чудова, овечки виглядають адекватно й водночас цікаво; персонажів багато, але вони всі вирізняються. Взагалі картинка дуже приємна, більшість кадрів яскраві й життєрадісні, це створює відповідний настрій при перегляді.🖍Оскільки фільм позиціонується як сімейний, він обережно працює з темою смерті. Так, нам показують лише руку мертвого вівчаря. Водночас наголошується на важливості пам’яті про тих, хто пішов у засвіти. Оскільки цю тему проговорюють овечки, вона ніби спрямована на дітей, але чимало дорослих на показі просльозилися.🔎Проте на першому плані у фільмі все одно розслідування, приправлене жартами. Складних відсилок чи підтекстів чекати не варто, але гумор зовсім не примітивний.
Головні новини Києва за тиждень: 📰💔 У Голосіївському районі 57-річний чоловік відкрив вогонь по людях, а потім захопив заручників у супермаркеті. Загинули восьмеро людей включно з нападником, ще 14 постраждали. 🚧 Біля станції метро «Чернігівська» закривають рух всіх видів транспорту та пішоходів. Розв’язку на перетині вулиці Миропільської з Броварським проспектом ремонтуватимуть до 30 листопада.⚖️ Проти Київської міської ради та КМДА подали позов через багаторічну бездіяльність щодо захисту урочища «Горбачиха» на лівому березі.🎬 Кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка потрапила до переліку Європейської кіноакадемії «Скарби європейської кінокультури».🏪 У місті менш як 1% МАФів від тієї кількості, що було.🐈⬛ До 31 травня триватиме акція зі стерилізації домашніх тварин зі знижкою 50%.🌳 ЛУН оприлюднило статистику найзеленіших районів Києва. 🛍Випустили шопер із зображенням Житнього ринку — ілюстрацією художниці Аліни Юрковської.🌷 Почався сезон цвітіння тюльпанів, зокрема висаджених з цибулин-подарунків від Нідерландів: на Європейській площі, в парку імені Тараса Шевченка, на вулиці Хрещатик, у парку «Володимирська гірка», у сквері №3 на Контрактовій площі та біля пам’ятника засновникам Києва в Наводницькому парку.Більше деталей і фото за посиланням 🔗