У Стародавній Месопотамії жінки могли володіти землею, будинками, рабами, керувати підприємствами, позичати гроші, укладати торговельні угоди та виступати свідками в судових справах. Про це свідчать тисячі глиняних табличок із господарськими записами, договорами і судовими документами, що збереглися від часів Шумеру, Вавилону та Ассирії. Наприклад, закони вавилонського царя Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.) передбачали майнові права жінок і регулювали їхнє становище під час розлучення. Заможні вдови могли продовжувати родинну справу, а деякі жриці самостійно розпоряджалися великим майном, видавали позики та здійснювали операції з нерухомістю.

Особливо помітною була участь жінок у виробництві. У великих текстильних майстернях при палацах і храмах працювали сотні, іноді тисячі ткаль, прядильниць та інших робітниць. Вони виготовляли тканини, які використовували всередині країни і продавали за її межами. Жінки варили пиво, мололи зерно, випікали хліб, утримували корчми, займалися торгівлею та ремеслами. У законах Хаммурапі навіть містилися окремі положення про власниць корчм: вони регулювали продаж пива, розрахунки з покупцями та відповідальність за порушення порядку. Окреме становище посідали жриці: деякі з них управляли господарствами і брали участь у фінансових операціях.

(ілюстрація - богиня Іштар)